22 жовтня 2025 року Справа № 280/6789/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ),
Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити півні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 2, ВЧ НОМЕР_3 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині направлення для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до складу військової частини НОМЕР_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_3 в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Назаренком П.Г., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 04.08.2025 серія АР №1122660.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами в супереч вимог чинного законодавства України вжито заходів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період, оскільки позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким позивачу була видана довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII), на строк до 31.08.2025. Втім, незважаючи на наявність оригіналу чинної довідки про надання відстрочки від призову, співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було незаконно оформлено документи, із заздалегідь недостовірними даними, на підставі яких винесено спірні накази в частині призову та направлення позивача для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період. У подальшому співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було незаконно направлено позивача до ВЧ НОМЕР_3 , уповноважені особи якої проігнорували доводи ОСОБА_1 з приводу наявної у нього відстрочки та надані ним для огляду документи, у зв'язку із чим винесли протиправний наказ про зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 . З урахуванням викладеного, вважає, що дії і рішення відповідачів суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються чинним законодавством. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 06.08.2025 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково; заборонено Військовій частині НОМЕР_3 вчиняти будь які дії, пов'язані з переміщенням позивача для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до іншого місця служби або до іншої військової частини з Військової частини НОМЕР_3 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/6789/25.
Ухвалою судді від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 18.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.
27.08.2025 представник позивача подав додаткові докази, а саме: відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо неналежного виконання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 покладених на них обов'язків військової служби та направлення відповідних матеріалів за ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 425 КК України до Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
29.08.2025 відповідач 2 подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що солдат ОСОБА_1 , який був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.07.2025 №207 з 21 липня 2025 року зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_3 і призначений на посаду курсанта. Враховуючи наведене, позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним під час мобілізації, на нього розповсюджується законодавство про проходження військової служби та він повинен виконувати обов'язки військової служби. Так, військовослужбовець може бути звільнений з військової служби тільки на підставах, передбачених законодавством. Підстави звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, визначено п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII). Законодавством не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби та виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини як за рішенням суду. Послався на те, що Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 зауважив, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Отже, визнання протиправним і скасування наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про мобілізацію, не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, тобто не змінює її правового статусу з військовослужбовця на військовозобов'язаного, а також не має своїм правовим наслідком визнання протиправним наказу командира військової частини в частині зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини. Отже, командиром ВЧ НОМЕР_3 не вчинялись жодні протиправні дії відносно позивача при прийнятті наказу про зарахування його до списків особового складу військової частини. Вважає, що позивач не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутись до командування військової частини з рапортом про звільнення з військової служби на підставах, передбачених Законом №2232-XII. У разі відмови в такому звільненні він набуде права на судовий захист. З таким рапортом ОСОБА_1 до командування ВЧ НОМЕР_3 не звертався. Просить у задоволенні позову відмовити.
23.09.2025 представник позивача подав додаткові докази, а саме відповідь т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_2 про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач 1 правом на подання заяв по суті справи не скористались, судом перевірено, що адміністративний позов та копія ухвали про відкриття провадження у справі від 18.08.2025 надіслані відповідачу 1 із застосуванням засобів системи «Електронний суд» та доставлені до електронного кабінету 06.08.2025 та 18.08.2025 відповідно.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до диплому кандидата наук серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , рішенням спеціалізованої вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Згідно атестату доцента серії 12ДЦ №0109209, ОСОБА_1 , рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, протоколом 2/11-Д, присвоєно вчене звання «Доцент».
Наказом по Національному університету «Запорізька політехніка» про кадрові питання від 29.08.2022 №440-К, кандидата юридичних наук ОСОБА_1 призначено на посаду доцента кафедри «Кримінальне, цивільне міжнародне право», з 01.09.2022 по 30.06.2023.
Наказом по Національному університету «Запорізька політехніка» про кадрові питання від 26.06.2023 №324-К, кандидат юридичних наук ОСОБА_1 перепризначений на посаду доцента кафедри «Кримінальне, цивільне міжнародне право», з 29.06.2023 по 28.06.2028.
ОСОБА_1 (кандидат юридичних наук, доцент) працює на посаді доцента кафедри «Кримінальне, цивільне міжнародне право» Національного університету «Запорізька політехніка» за основним місцем роботи на 1,0 (повну) ставку з 01.09.2022 включно до заміщення вакантної посади в установленому законом порядку, що підтверджується листом Національного університету «Запорізька політехніка» №312 від 21.07.2025.
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 23.04.2025 з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», позивача з 18.11.2004 взято на військовий облік військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
04.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_9 видав довідку №ВО/6549/79, згідно якої ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII на строк до 31.08.2025.
18.07.2025 ОСОБА_1 прибув до міста Ужгород, де був зупинений та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 19.07.2025 з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», позивач з 18.07.2025 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Також, за даними вказаного військово-облікового документа, відомості щодо постанови та дати ВЛК - придатний з 18.07.2025, звання - рядовий, адреса проживання: АДРЕСА_4 , дата уточнення даних - 18.07.2025.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.07.2025 №207 рядового ОСОБА_3 , який прибув із вказаних центрів комплектування та соціальної підтримки з 21.07.2025 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та вважати таким, що 21.07.2025 справи та посяду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Підстава: Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022.
Позивач, не погодившись з правомірністю його призову на військову службу, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України та тривав на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.
Частинами 1-3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, крім іншого, військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Згідно з абз.4 ч.1 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно абз.1 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частина 5 ст. 22 Закону № 3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, крім іншого, наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Згідно ч.7 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (Порядок №560).
Пунктом 3 Порядку №560 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до п.25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання (пункт 58 Порядку №560).
Згідно з пунктом 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення…
..У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 18.07.2025 (дата мобілізації позивача ІНФОРМАЦІЯ_11 ) працював на посаді доцента кафедри «Кримінальне, цивільне міжнародне право» Національного університету «Запорізька політехніка» за основним місцем роботи на 1,0 (повну) ставку з 01.09.2022.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься довідка ІНФОРМАЦІЯ_9 від 04.06.2025 №ВО/6519/79, яка видана ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII на строк до 31.08.2025.
Отже, матеріалами справи підтверджується, станом на дату призову на військову службу під час мобілізації позивач мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, отриману в установленому порядку.
Рішень про скасування наданої ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до 31.08.2025, матеріали справи не містять.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 не мав жодних правових підстав для прийняття рішення про мобілізацію ОСОБА_1 на військову службу в особливий період, оскільки позивач мав право на відстрочку, в силу положень п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації відповідач 1 діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, всупереч положенням Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому, суд зазначає, що підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, ОСОБА_1 на даний час немає, оскільки такі фактично втратили свою юридичну силу фактом їх реалізації.
Так, після призову на військову службу позивач втратив статус військовозобов'язаного та набув нового статусу військовослужбовця, у зв'язку з чим був знятий з обліку в ТЦК та СП та зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 .
Скасування ж зазначеного наказу жодним чином не призведе до відновлення порушених прав позивача, оскільки на даний час питання про звільнення позивача з військової служби може вирішити виключно командування військової частини де позивач проходить військову службу.
За таких обставин, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача буде досягнуто шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , оскільки саме дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 були наслідком зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 .
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_3 в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Як зазначалось судом вище, згідно ч.7 ст.23 Закону №3543-XII, перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Отже, посадові особи ВЧ НОМЕР_3 не є уповноваженими особами як для призову громадян на військову службу під час мобілізації, оскільки такі функції виконують ТЦК та СП, так і для перевірки правомірності дій ТЦК та СП в частині призову громадян на військову службу.
Після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідних розпорядчих документів командування ВЧ НОМЕР_3 мало обов'язок прийняти позивача на військову службу під час мобілізації.
Водночас, скасування наказу про зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 призведе до того, що позивач фактично вважатиметься таким, що не проходив військову службу, і період перебування у зазначеній військовій частині не буде зарахований позивачу як період військової служби, а також виникне питання правомірності отримання позивачем грошового забезпечення за період перебування на військовій службі.
Суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде досягнуто шляхом зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_3 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 з подальшим направленням його на військовий облік до ТЦК та СП за місцем проживання.
Крім того, щодо посилання відповідача 2 викладених у відзиві на позовну заяву, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу за мобілізацією є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинить відновлення попереднього становища особи, яка була призвана на військову службу, з посиланням на висновки Верховного Суду висловлені у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23, то суд не приймає її до уваги, оскільки кожна справа має свої особливості, свої індивідуальні обставини, які встановлюються на підставі доказів.
Крім того, у вищезазначеній справі позивач оскаржував не акт індивідуальної дії (наказ начальника районного ТЦК та СП про мобілізацію позивача), а дії щодо порушень допущених під час процедури проведення ВЛК, отже, справи не є тотожними.
При цьому, висновки Верховного Суду про визнання процедури призову незворотною, стосуються конкретного випадку військовослужбовця, який майже через рік звернувся до суду з позовом про не проходження ВЛК, а тому суд не вбачає підстав для прийняття до уваги такі посилання відповідача 2.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб'єкта владних повноважень, протиправні дії якого призвели до порушення прав позивача у спірних правовідносинах.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_3 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 з подальшим направленням його на військовий облік до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим місцем проживання.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 22.10.2025.
Суддя М.О. Семененко