Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 жовтня 2025 року Справа№640/33262/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку загального провадження в письмовому провадженні адміністративну спррву за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити діїї, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267) про визнання дій щодо внесення до електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ГУ ДПС у місті Києві інформації про наявність грошового зобов'язання та зобов'язання виключити з електронного кабінету зазначену інформацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу у платника податків ОСОБА_1 обліковується заборгованість - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 33 217,89 грн. та за 2017 рік у розмірі 136 978,15 грн. , яка утворилась на підставі податкових повідомлень-рішень які позивач оскаржив в судовому порядку. У зв'язку з тим, що податкові зобов'язання не є узгодженими позивач вважає протиправним включення зазначених не узгоджених податкових зобов'язань з інтегрованої картки та інших інформаційних систем ГУ ДПС у місті Києві .
Позивач вважає свої права порушеними та просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято справу до провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 ухвалено рішення про розгляд справи в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання на 28.08.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9.09.2025 закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в письмовому провадженні.
Відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що в до інтегрованої картки позивача була включена сума заборгованості з податку на нерухоме майно за 2019 рік, яка не була оскаржена позивачем в судовому порядку. Тому у Головного управління ДПС у м. Києві були правові підстави щодо включення зазначених сум до інтегрованої картки позивача.
Позивач надав відповідь на відзив , в якому зазначив, що оскільки зазначені суми були нараховані податковими повідомленнями рішеннями , які оскаржуються в судому порядку, то у відповідача не було правових підстав для їх включення до інтегрованої картки позивача.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється статтею 266 розділу ХП Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - Кодекс).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або иежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу, яким визначено базу оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були сформовані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2020, а саме:
№ 0189205-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 158 082,19 грн.
№ 0188755-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 126562,79 грн.
№ 0188757-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 187,64 грн.
№ 0188752-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 1717,38 грн.
№ 0188761-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 13 698,20 грн.
№ 0188766-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 5314,29 грн.
№ 0188767-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 78 522,18 грн.
№ 0188759-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 6549,03 грн.
№ 0188769-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 6690,06 грн.
№ 0188760-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 1936,93 грн.
№ 0188764-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 3048,93 грн.
№ 0188772-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 17 907,61 грн.
№ 0188762-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 5559,96 грн.
№ 0188765-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 3661,82 грн.
№ 0188768-3314-2655 від 15.01.2020 року на суму 1155,11 грн.
Позивач не погодився з вищезазначеними податковими повідомленнями -рішеннями та оскаржив їх до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2020 відкрито провадження по справі № 640/23127/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, щодо сплати грошового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 33217,89 грн. та за 2017 рік у розмірі 136 978,15 грн,, а саме:
від 15.01.2020 № 0189205-3314-2655 на суму 3181,89 грн. та 67 229,35 грн.;
від 15.01.2020 № 0188755-3314-2655 на суму 19939,82 грн. та 46 280,42 грн.;
від 15.01.2020 № 0188757-3314-2655 на суму 2,43 грн. та 4,22 грн.;
від 15.01.2020 № 0188752-3314-2655 на суму 270,43 грн. та 628,00 гри.;
від 15.01.2020 № 0188761-3314-2655 на суму 793,00 грн. та 1695,04 грн.;
від 15.01.2020 № 0188766-3314-2655 на суму 283,18 грн. та 657,60 грн.;
від 15.01.2020 № 0188767-3314-2655 на суму 4252,78 грн. та 9875,84 гри.;
від 15.01.2020 № 0188759-3314-2655 на суму 354,69 грн. та 823,68 грн.;
від 15.01.2020 № 0188769-3314-2655 на суму 356,49 грн. та 827,84 грн.;
від 15.01.2020 № 0188760-3314-2655 на суму 103,21 грн. та 239,68 грн.;
від 15.01.2020 № 0188764-3314-2655 па суму 162,47 грн. та 377,28 грн.;
від 15.01.2020 № 0188772-3314-2655 на суму 3037,11 грн. та 7052,80 грн.;
від 15.01.2020 № 0188762-3314-2655 на суму 296,27 грн. та 688,00 грн.;
від 15.01.2020 № 0188765-3314-2655 на суму 195,13 грн. та 453,12 грн.;
від 15.01.2020 № 0188768-3314-2655 на суму 62.00 гри. та 145,28 грн.
Як вбачається з матеріалів справи у справі №640/23127/20 податкові зобов'язання в І частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 , рік не є предметом оскарження.
Зазначена обставина визнається сторонами, тобто не є спірною.
Також, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість з податкових зобов'язань в І частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 , рік була внесена відповідачем до інтегрованої карки позивача.
Позивач, оскаржує такі дії відповідача та вважає, що оскільки зазначена сума заборгованості була нарахована податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржуються в судовому порядку, у відповідача відсутні правові підстави для внесення суми заборгованості до інтегрованої картки позивача.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України,правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пп.16.1.4 п. 16.1 СТ.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.36.5 статті 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.
Відповідно до п.56.18 ст.56 Кодексу, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається нсузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно п. 2 гл. 9 розд. IV Порядку на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
За результатами адміністративного або судового оскарження:
при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;
при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).
У разі, якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.
У разі, якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.
У разі, якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
Відповідно до п.2 гл. 4 розд. V Порядку залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
1) інформація із заяви-оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Оскаржується в адміністративному порядку").
Як вбачається з ІКП позивача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (ККДБ 18010300) за період 2016-2017 роки відсутні, оскільки нарахування за 2016 рік у розмірі 33217,89 гри та 2017 рік у розмірі 136978,15 гри є неузгодженими.
Отже, податкові повідомленпя-рішення, які оскаржуються в судовому порядку по справі № 640/23127/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в частині сплати грошового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік та за 2017 рік є не узгодженими та не відображенні в інформаційних системах відповідача.
В той час, як грошове зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2019 рік не є предметом оскарження по справі № 640/23127/20 тому грошові зобов'язання визначені за 2019 рік є узгодженими.
Отже, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення не в повному обсязі, а в частині грошового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік та за 2017 рік.
Тобто, рішення суду по справі справі №640/23127/20 щодо оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень ні яким чином не вплине на податкові зобов'язання в І частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік.
Суд зазначає, що на час розгляду справи суду не відомо про оскарження позивачем грошового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в судовому порядку.
Крім того, суду не було доведено, яким чином порушується право позивача, щодо відображення в ІКП грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, якщо воно є узгодженим та не оскаржувалось позивачем до суду.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що податковим органом було правомірно внесена інформація до ІКП позивача щодо грошового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, яка є узгодженою та не оскаржувалось позивачем
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволені позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити діїї- відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2025 року
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка