Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 жовтня 2025 року Справа№200/4618/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії щодо взяття на військовий облік;
зобов'язати виключити із військового обліку та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 04.11.2002 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням ВЛК від 28.01.2022 його визнано непридатним до військової служби за статтею 48 «а» Наказу МОУ № 207-99 зі зняттям з військового обліку, переогляду не підлягає. Аналогічні відомості містяться у обліково-послужній картці позивача. Як наслідок, позивач 13.09.2002 був знятий з військового обліку. Таким чином, позивач вважає, що з 13.09.2002 втратив статус військовозобов'язаного у зв'язку з виключенням з військового обліку. Попри зазначені обставини, відповідач не вжив заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 , виданому 04.11.2002 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зауважує, що відповідно до листа відповідача від 04.06.2025 № 09/6004, його взято на військовий облік як військовозобов'язаного та надано відстрочку від призову в порядку мобілізації згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач зазначив, що відповідачем не повідомлено також результати розгляду направленої ним до відповідача заяви від 10.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів всіх відомостей про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку згідно з паперовим військово-обліковим документом станом на час звернення до суду, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку не внесено.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості. У наданому до суду відзиві відповідач зауважив, що позивач помилково ототожнює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», а також ігнорує той факт, що він перебував запасі з 28.01.2002, про що наявний запис в його обліково-послужній картці. З аналізу ст.ст. 18, 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у редакції від 10.02.2010, ОСОБА_1 по досягненню 25 років, втративши статус призовника, та набувши статус військовозобов'язаного, мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на облік військовозобов'язаних, проходження ВЛК, за результатами якої йому було б визначено ступінь придатності до військової служби (непридатності, з можливим виключенням з обліку). Також відповідач повідомив, що ОСОБА_1 28.05.2025 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу надання відстрочки, чим підтвердив статус військовозобов'язанного. Так, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову в порядку мобілізації згідно з п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 02.06.2025 по 06.08.2025.
Ухвалою від 30.06.2025 позов залишено без руху, у встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позову. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою від 10.06.2025, яку відповідно до поштової накладної направив поштою 10.06.2025 (поштове відправлення номер 8430700990188), в якій просив привести у відповідність дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно себе шляхом внесення даних про виключення його з військового обліку відповідно до відомостей, що містяться у тимчасовому посвідченні від 04.11.2002 за № 4/3544213, виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заяву вмотивовано тим, що з 13.09.2002 позивач втратив статус військовозобов'язаного у зв'язку з виключенням з військового обліку. До заяви відповідно до вказаного у ній та згідно з поштовим описом вкладеного від 10.06.2025 додано копії паспорту, тимчасового посвідчення, обліково-послужної довідки (картки). 12.06.2025 відповідачем отримано поштове відправлення номер 8430700990188.
Відповідно до Обліково-послужної картки до військового квитка серії т/п № 4/3544213 позивач, 05.04.1985 року народження, 28.01.2002 зарахований в запас ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому, 28.01.2002 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 48 «а» Наказу МОУ № 207-99, в обіково-послужній картці зазначено, що позивач переогляду не підлягає.
У тимчасовому посвідченні № 4/3544213 від 04.11.2002 наявні штампи про прийняття позивача на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 13.09.2002 та про зняття його з обліку 13.09.2002. Вказано, що тимчасове посвідчення видано військовозобов'язаному як непридатному, ступінь придатності - за гр. І ст. 48 «а» Наказу МОУ № 207 від 1999 року. Тимчасове посвідчення видано до отримання бланка військового квитка.
На аркуші 7 паспорта позивача серії НОМЕР_2 міститься відмітка «Невійськовозобов'язаний», проставлена ІНФОРМАЦІЯ_2 13.09.2002.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Військовий обов'язок включає, зокрема, взяття громадян на військовий облік; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У ч. 2 статті 1 Законі України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (Закон № 2232-XII тут і далі в редакції, чинній на час визнання позивача непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку), визначалось, що загальний військовий обов'язок включав:
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття та призов на військову службу;
проходження за призовом або добровільно військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
дотримання правил військового обліку.
У воєнний час загальний військовий обов'язок включає також загальне обов'язкове військове навчання громадян.
Відповідно статті 33 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» військовому обліку підлягали усі військовозобов'язані та призовники.
Так, відповідач у відзиві посилається на те, що припинивши бути призовником, позивач, якого було знято з військового обліку як призовника, мав, набувши статус військовозобов'язаного після 25 років, з'явитись до ТЦК та стати на облік.
Згідно з частиною 5 статті 1 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» щодо загального військового обов'язку громадяни України поділялися на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі.
До паспортів громадян України цих категорій вноситься відповідна відмітка.
Стаття 4 цього Закону у вказаній редакції визначала, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектувалися військовослужбовцями через військові комісаріати шляхом:
призову громадян на військову службу на підставі загального військового обов'язку;
прийняття громадян на військову службу за контрактом.
Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом під час мобілізації проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується в запасі необхідна кількість військово-навчених громадян.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях приймається Президентом України у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Призову на військову службу під час мобілізації підлягали громадяни, які перебували у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Наступні призови у воєнний час проводяться на підставі указів Президента України.
Таким чином, за нормами законодавства, чинного станом на час виникнення спірних відносин (станом на 2002 рік), особи підлягати призову на військову службу на підставі загального військового обов'язку або могли бути прийняті на військову службу за контрактом.
Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» встановлювались такі види військової служби:
строкова військова служба;
військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин;
військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;
військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки)* з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;
* далі - вищі навчальні заклади, які мають військові навчальні підрозділи:
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба осіб офіцерського складу за призовом;
кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» на строкову військову службу в мирний час призивались придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни чоловічої статі, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років.
При цьому, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто, 05.04.2002 йому виповнилось 17 років.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» до призовних дільниць щороку протягом січня-березня приписувались громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними, об'єднаними районними, міськими, об'єднаними міськими військовими комісаріатами (крім Київського та Севастопольського міських військових комісаріатів) за місцем проживання.
Частиною 1 цієї статті встановлювалось, що приписка громадян до призовних дільниць проводилася з метою взяття юнаків на облік та визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності і рівня фізичної підготовки.
Відповідно до ч. 6 вказаної статті на районні (міські) комісії з питань приписки покладалися, в тому числі, організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, і визначення їх придатності для військової служби.
Пунктом «г» частини 4 ст. 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» встановлювалось, що зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягали громадяни в інших випадках, визначених Міністром оборони України.
Так, пункт 30 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1995 № 1 (далі - Положення № 1) чинного на час виникнення спірних відносин, визначачав, що з військового обліку призовників знімалися особи, зокрема, визнані призовними комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку.
Відповідно до п. 15 Положення № 1 комісія по приписці на підставі вивчення поданих документів та особистої бесіди з допризовником, з врахуванням роду його діяльності, спеціальності, освіти, психологічних та психофізіологічних даних, загального розвитку і результатів медичного огляду, приймає одне з таких рішень, яке заноситься в книгу протоколів комісії по приписці:
- придатний до військової служби, призначити в ... (указати вид Збройних Сил України, рід військ, інші військові формування);
- потребує лікування;
- непридатний за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежено здатний для служби у воєнний час;
- непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку.
Відповідно до п.п. 87, 88, 92, 96 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 01.01.1994 N 2, медичний огляд призовників проводився на призовних ділянках районних (міських) військових комісаріатів і збірних пунктах Кримського республіканського, обласних, ІНФОРМАЦІЯ_7 та Севастопольського міських військових комісаріатів.
Організація медичного огляду допризовників і призовників для визначення їх придатності або непридатності для використання на військовій службі покладалася на районні (міські) комісії по приписці і районні (міські) призовні комісії. Безпосередньо керував роботою медичного персоналу для медичного огляду призовників лікар - член призовної комісії.
При огляді призовників лікарі визначався стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби.
Лікар виносив одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби:
а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)";
б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5";
в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6";
г) "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7".
За п. 17 Положення № 1 всім громадянам, приписаним до призовних дільниць, в тому числі і особам, визнаним непридатними до військової служби в мирний час, обмежено здатними у воєнний час, видавалося посвідчення про приписку (додаток N 10), після чого в паспортах призовників у розділі "військовий обов'язок" ставилася штампом (додаток N 11) відмітка про те, що він є призовником.
Водночас, згідно з п. 18 Положення № 1 громадяни, визнані непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку, при проходженні приписки до призовних дільниць на військовий облік призовників не ставилися і на підставі рішення комісії по приписці їм видавався військовий квиток, в якому робилися відповідні відмітки. Одночасно в їх паспортах проставлялася відмітка штампом (додаток N 11) про те, що ці особи не є військовозобов'язаними. Оформлення військових квитків цим особам проводилося начальником четвертого відділення районного військового комісаріату. Підставою для оформлення і видачі військового квитка була виписка із книги протоколів комісії по приписці (додаток N 12). Особові справи на осіб, визнаних непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку, разом з одержаними на них довідками і характеристиками зберігалися протягом 10 років в архіві військового комісаріату.
Таким чином, при проведенні приписки до призовних дільниць вирішувалось питання того, чи підлягає особа проходженню військової служби, чи є придатною до її проходження та чи може така особа бути військовозобов'язаним. Особи, що є непридатними до військової служби поділялись на тих, які:
- непридатний за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежено здатний для служби у воєнний час;
- непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку.
Непридатним за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежено здатний для служби у воєнний час, зокрема, проставлялась у паспорт відмітка про те, що така особа є «призовник».
Водночас, непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку проставлялась відмітка у паспорт про те, що така особа не є військовозобов'язаним.
При цьому, проставлення такої відмітки відповідає як п. 18 Положення № 1, так і ч. 5 статті 1 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», згідно з якою до паспортів громадян України вносилася відповідна відмітка про віднесення їх, зокрема, до категорій: призовники, військовозобов'язані тощо.
За ч. 5 статті 1 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі.
Таким чином, виходячи з того, що згідно з п. 18 Положення № 1 громадяни, визнані непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку, при проходженні приписки до призовних дільниць на військовий облік призовників не ставилися, а в їх паспортах проставлялася відмітка про те, що ці особи не є військовозобов'язаними, то такі особи не належали до тих, хто зараховувався в запас, чим спростовуються доводи відповідача в цій частині. Особові справи таких осіб зберігалися протягом 10 років в архіві військового комісаріату.
Відповідно до Обліково-послужної картки до військового квитка серії т/п № 4/3544213 позивач 28.01.2002 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 48 «а» Наказу МОУ № 207-99. Зазначено, що переогляду позивач не підлягає. У тимчасовому посвідченні позивача № 4/3544213 від 04.11.2002 наявні штампи про прийняття його на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 13.09.2002 та про зняття його з обліку в той же день 13.09.2002. На аркуші 7 паспорту позивача серії НОМЕР_2 наявна відмітка Костянтинівського ОМВК Донецької області «Невійськовозобов'язаний» від 13.09.2002.
Таким чином, зважаючи що позивач був визнаний таким, що непридатний за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку та не є військовозобов'язаним, то він: не належав до призовників (не підлягав поставленню на військовий облік призовників); не належав до осіб, що можуть проходити військову службу (визнаний комісією непридатним до військової служби, у тимчасовому посвідченні позивача № 4/3544213 від 04.11.2002 зазначено, що переогляду він не підлягає); не належав до військовозобов'язаних, що виключало зарахування його в запас.
Відповідно до Обліково-послужної картки до військового квитка серії т/п № 4/3544213 позивач 28.01.2002 зарахований в запас ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зі змісту ч. 2 статті 27 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» вбачається, що зарахуванню в запас належали військовозобов'язані.
Водночас, того ж дня, 28.01.2002 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку та таким, що переогляду не підлягає, а 13.09.2002 його знято з обліку.
Так, відміток про поставлення позивача як військовозобов'язаного в запас після зняття з обліку 13.09.2002 в матеріалах справи відсутні.
Відповідач наполягав, що позивач по досягненню 25 років мав стати на військовий облік, як військовозобов'язаний, водночас суд з цього приводу зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» взяття на військовий облік призовників здійснювалося з моменту приписки громадян до призовних дільниць.
Взяттю на військовий облік у військових комісаріатах підлягали громадяни:
а) приписані до призовних дільниць як призовники;
б) звільнені з військової служби у запас;
в) призовники або військовозобов'язані, прибулі з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на строк більше трьох місяців;
г) звільнені зі служби в Управлінні державної охорони України, Міністерстві внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України;
д) жінки відповідно до частини сьомої статті 1 цього Закону;
е) які стали громадянами України і відповідають вимогам цього Закону.
Водночас, позивач не був приписаний до призовних дільниць як призовник з огляду на п. 18 Положення № 1 та не був взятий на облік призовників, був визнаний невійськовозобов'язаним, тобто, не підпадав під дію п.п. а, в ч. 2 ст. 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», чим спростовуються доводи відповідача про те, що позивач був військовозобов'язаним та підлягав постановці на облік. Будь-яких інших документів, які б свідчили про наявність підстав для взяття позивача на військовий облік відповідачем не надано.
З огляду на таке, відповідачем не доведено правомірності взяття позивача на облік. Звернення позивача за відстрочкою не доводить правомірності таких дій, до цього ж, відповідачем не надано доказів такого звернення позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на таке, позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо взяття позивача на військовий облік підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 1 ч. 1 ст. 8 Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлює, що до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про виконання військового обов'язку.
Відповідно до ст. 12 Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для ведення Реєстру застосовуються системні класифікатори. Системні класифікатори, необхідні для функціонування Реєстру, розробляються адміністратором Реєстру.
Персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Згідно зі ст. 13 цього Закону до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Отже, відображенню у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають, зокрема, відомості про виконання військового обов'язку.
Пунктами 3, 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 встановлено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін (у паперовій формі) - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
У тимчасовому посвідченні позивача № 4/3544213 від 04.11.2002 міститься штамп про зняття позивача з обліку 13.09.2002.
Статтею 9 Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Матеріалами справи підтверджено звернення позивачем до відповідача із заявою від 10.06.2025 про внесення відповідних змін щодо нього до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно себе шляхом внесення даних про виключення його з військового обліку відповідно до відомостей, що містяться у тимчасовому посвідченні від 04.11.2002 за № 4/3544213, виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 (поштове відправлення номер 8430700990188, отримане відповідачем 12.06.2025).
Відповідач наполягає, що позивач не виключений з військового обліку, при цьому відповідач не надав доказів надання відповіді позивачу на заяву від 10.06.2025 про внесення до Реєстру стосовно позивача даних щодо виключення його з військового обліку.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Завданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, відповідач, не розглянувши заяву позивача від 10.06.2025, допустив протиправну бездіяльність, що виходить, зокрема з ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та з урахуванням не розгляду заяви позивача від 10.06.2025 зобов'язати відповідача розглянути цю заяву позивача з врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Водночас, заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виключити позивача із військового обліку та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби, є передчасними та задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Так, питання про зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних має бути вирішено відповідачем в ході розгляду заяви позивача від 10.06.2025 та надання йому відповіді на неї на виконання цього судового рішення.
Щодо зобов'язання відповідача виключити позивача із військового обліку, то відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Аналогічні приписи містив Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції, чинній на час визнання позивача непридатним до військової служби та зняття з обліку у 2002 році, та визначав, що виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п. а ч. 5 ст. 37).
Відповідно до Обліково-послужної картки до військового квитка серії т/п № 4/3544213 позивач 28.01.2002 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 48 «а» Наказу МОУ № 207-99, зазначено, що переогляду не підлягає. Водночас, позивач не надав суду копії такого рішення комісії. Крім цього, документи позивача містять відомості про зняття його з обліку, а не про його виключення з такого обліку. Доказів виключення позивача з військового обліку він суду не надав, його документи відповідних записів не містять.
Таким чином, заявлений позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи виникнення спору внаслідок неправильних дій відповідача, сплачені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн підлягають стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача повністю.
Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2025 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_8 (відповідач) - АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя А.С. Михайлик