22 жовтня 2025 рокуСправа №160/9512/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 198423 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 44 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 20.07.2017 №351 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академії та на підставі наказу начальника Військової академії від 20.07.2017 №40-РС призначено на посаду курсанта, з 28.08.2017 зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами. У відповідності до вимог п.п. 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 №1153/2008, між Міністерством оборони України та курсантом ОСОБА_1 укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант». Згідно з умов Контракту відповідач взяв на себе зобов'язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». ОСОБА_1 звернувся з рапортом про відрахування через небажання продовжувати навчання. Наказом начальника Військової академії від 23.11.2018 №88-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «через небажання продовжувати навчання». Виходячи з довідкою-розрахунком, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса), становить 198423,44 грн. Станом на 30.03.2025 заборгованість складає 198423,44 грн. 12.03.2025 відповідачу направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі. У відповідності до вимоги-пропозиції відповідачу було запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги сплатити суму заборгованості з витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.. Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та отриманий 19.03.2025. Наразі сума витрат добровільно не відшкодована відповідачем, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
15.04.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку.
Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9512/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, третій особі - строк для надання пояснень щодо позову або відзиву протягом десяти днів з дня їх отримання.
Цією ж ухвалою суду зобов'язано Військову академію (м.Одеса) надати суду докази надіслання та вручення відповідачу - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з описом вкладення копії позовної заяви та долучених документів на адресу зареєстрованого місце проживання: АДРЕСА_1 , а також витребувано у ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ): докази узгодження вимоги-пропозиції; докази погашення суми (за наявності).
Копія ухвали суду від 21.04.2025 надіслана позивачу через підсистему «Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет (довідки про доставку електронного листа); відповідачу надіслана засобами поштового зв'язку.
06.05.2025 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала суду, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду від 21.04.2025 повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду доказів надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
06.08.2025 позивачем подано клопотання про долучення доказів надіслання ОСОБА_1 копії позову з додатками.
Ухвалою суду від 07.08.2025 продовжено розгляд справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду від 21.04.2025 докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частиною шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 14.06.2012 Покровським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з наказу начальника Військової академії від 20.07.2017 №351 «Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії у 2017 році» відповідач був зарахований курсантом першого курсу Військової академії денної форми навчання.
Відповідно до витягу з наказу начальника Військової академії (по особовому складу) від 20.07.2017 №40-РС ОСОБА_1 з 20 липня 2017 року призначений на посаду «курсант».
20.07.2017 між Міністерством оборони України в особі начальника військової академії генерал-майора ОСОБА_2 з одного боку та громадянином молодшим сержантом ОСОБА_1 (далі - курсант) з іншого боку укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - Контракт).
Відповідно до умов Контракту (пункт 1) протягом строку Контракту курсант молодший сержант ОСОБА_1 добровільно бере на себе зобов'язання, зокрема:
проходити військову службу (навчання) у Військовій академії протягом строку Контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим Контрактом;
мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера;
сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом;
продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання;
відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язанні з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пунктів 5, 8 цей Контракт укладено на час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, та набрав чинності з 20.07.2017.
Згідно з витягом з наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 28.08.2017 №183 військовослужбовця служби за контрактом молодшого сержанта ОСОБА_1 з 28.08.2017 поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановлено посадовий оклад у розмірі 760 грн.
17.10.2018 відповідачем на ім'я начальника курсу Військової академії подано рапорт про відрахування з Військової академії, у зв'язку з небажанням продовжувати навчання.
Відповідно до наказу начальника Військової академії (по особовому складу) від 23.11.2018 №88-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 , курсанта 171 навчальної групи першого курсу факультету підготовки спеціалістів високомобільних десантних військ Військової академії (м. Одеса) спеціальності підготовки «Військове управління (за видами Збройних Сил)» спеціалізації «Управління діями підрозділів високомобільних десантних військ», з 23.11.2018 відраховано з числа курсантів Військової академії через небажання продовжувати навчання, 23.11.2018 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу та звільнено з військової служби у запас за пунктом «ж» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підстава: рапорт курсанта від 17.10.2018; рішення вченої ради Військової академії (м. Одеси) від 12.10.2018 №3.
Згідно з наказом начальника Військової академії (по стройовій частині) від 23.11.2018 №250 молодшому сержанту ОСОБА_1 визначено до відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса) з 28.08.2017 по 23.11.2018 в сумі 198423,44 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) від 23.11.2018 №1/55/1418, фактичні витрати за період з 28.08.2017 по 23.11.2018 по грошовому забезпеченню складають - 155808,67 грн., по продовольчому забезпеченню - 28053,90 грн., по речовому забезпеченню - 3203,46 грн., по медичному забезпеченню - 2523,92 грн., за спожиті комунальні послуги та енергоносії - 8833,49 грн., по оплаті транспортних послуг - 0,00грн., всього - 198423,44 грн. Довідка-розрахунок підписана ОСОБА_1 - 23.11.2018 без зауважень, з розрахунком згодний.
08.03.2025 Військовою академією (м.Одеса) виставлена відповідачу Вимога-пропозиція №19269700036 про порядок та строки відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі
У відповідності до вказаної Вимоги-пропозиції ОСОБА_1 було запропоновано добровільно протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги сплатити суму заборгованості на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 198423,44 грн., та у разі відсутності можливості єдиноразової сплати зазначеної суми, протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги, звернутися до Військової академії (м.Одеса) з письмовою заявою про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми, повідомивши розмір можливих щомісячних платежів.
Зазначену вимогу було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку (рекомендований лист 0505271579130 від 12.03.2025).
Несплата у добровільному порядку відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у ВНЗ, стала підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За змістом статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 Статуту Військової академії (м. Одеса), затвердженого 20.11.2017 наказом Міністра оборони України, Академія є вищим військовим навчальним закладом, що проводить підготовку фахівців з вищою освітою на першому і другому освітніх, третьому освітньо-науковому та науковому рівнях за відповідними освітньо-професійними і освітньо-науковими та науковими програмами.
Академія є вищим військовим навчальним закладом державної форми власності, що перебуває у сфері управління Міністерства оборони України.
Основним напрямом діяльності Академії є підготовка фахівців з вищою освітою для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також правоохоронних органів спеціального призначення (пункт 1.8 Статуту).
Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII в редакції на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
За змістом положень частин третьої - п'ятої статті 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати), визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964 в редакції на час спірних відносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг.
Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.
Відповідно до пункту 5 Порядку №964 витрати відшкодовуються у повному розмірі:
курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у заклад вищої освіти, курсантами жіночої статі - за весь період навчання;
курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк;
особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", - за весь період навчання.
Згідно із пунктом 6 Порядку №964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю:
курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання;
курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
На виконання пункту 3 вказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість (далі - Порядок розрахунку витрат).
Відповідно до п. 2.1. Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно із підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.
Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку (964-2006-п), до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.
Відповідно до підпункту 2.1.2. пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку (964-2006-п), за визначений період навчання до розрахунку береться різниця вартості норм харчування курсанта та військовослужбовця строкової військової служби.
Згідно із підпунктом 2.1.3. пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат, витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.
Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку (964-2006-п), до розрахунку береться вартість отриманого речового майна, але пропорційно фактичному часу його використання.
Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби. Визначення залишкової вартості військового майна провадиться на підставі методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до підпункту 2.1.4. пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку (964-2006-п), відшкодовують вартість фактично отриманих послуг за відповідний період навчання.
Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку (964-2006-п), витрати на медичне забезпечення за відповідний період навчання не відшкодовують, окрім витрат на проведення військово-лікарської комісії. Сума витрат на проведення військово-лікарської комісії утримується незалежно від періоду навчання.
Відповідно до підпункту 2.1.5. пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат, витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).
Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку (964-2006-п), витрат на їх перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад за визначений період навчання не відшкодовують.
Відповідно до підпункту 2.1.6 пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г.
При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку (964-2006-п), витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовують за визначений період навчання, за винятком терміну перебування у відпустках.
Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку (964-2006-п), витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за визначений період навчання не відшкодовують.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
За змістом пункту 1.2. Порядку розрахунку витрат, зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 7 Порядку №964).
З огляду на викладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту його прийняття на посаду (зарахування до Військової академії (м. Одеса) як курсанта та прийняття на військову службу з постановленням на всі види забезпечення) і до відрахування від подальшого навчання «через небажання продовжувати навчання» з військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
За таких обставин, питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після відрахування з ВНЗ та припинення Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 по справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу частини п'ятої статті 242 КАС України.
Обов'язок щодо відшкодування витрат за утримання у вищому військовому навчальному закладі також міститься і в Контракті про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти від 20.07.2017.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач відповідно до пункту 1 Контракту від 20.07.2017 взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язанні з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через, зокрема, небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Військової академії (по особовому складу) від 23.11.2018 №88-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 з 23.11.2018 відраховано з числа курсантів Військової академії через небажання продовжувати навчання та 23.11.2018 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Згідно з наказом начальника Військової академії (по стройовій частині) від 23.11.2018 №250 молодшому сержанту ОСОБА_1 визначено до відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса) з 28.08.2017 по 23.11.2018 в сумі 198423,44 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса), від 23.11.2018 №1/55/1418, фактичні витрати за період з 28.08.2017 по 23.11.2018 складають 198423,44 грн., з яких: по грошовому забезпеченню складають - 155808,67 грн., по продовольчому забезпеченню - 28053,90 грн., по речовому забезпеченню - 3203,46 грн., по медичному забезпеченню - 2523,92 грн., за спожиті комунальні послуги та енергоносії - 8833,49 грн., по оплаті транспортних послуг - 0,00 грн.
Судом враховано, що у довідці-розрахунку від 23.11.2018 №1/55/1418 відповідачем проставлено власноручну відмітку про те, що він з розрахунком згодний.
Доказів оскарження означеного розрахунку, вимогу про відшкодування таких витрат відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Військовій академії (м. Одеса), перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, відповідач станом на час розгляду справи не здійснив відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов'язаних з його утриманням у Військовій академії, суду не надано.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази сплати суми витрат також не надано.
Наявність правових підстав для припинення стягнення суми витрат судом не встановлено.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Військової академії (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 198423,44 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста двадцять три гривні 44 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова