25 липня 2025 рокуСправа №160/13895/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/13895/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, які виразились прийнятті рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 18.02.2025 № 047350008014 прийнятого на заміну рішення про відмову від 28.01.2025 ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 18.02.2025 № 047350008014 прийнятого на заміну рішення про відмову від 28.01.2025; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: з 26.04.2005 по 18.04.2006 - служба в Збройних силах України - Список № 1 (підземні роботи 25 років) - 11 місяців 23 дні; з 03.03.2022 по 27.12.2024 - робота гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем в шахті на дільницю по видобутку вугілля на тому самому підприємстві - Список № 1 (підземні роботи, провідні професії 20 років ); з 28.01.2012 по 01.07.2012 - робота учнем гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті на тому самому підприємстві зарахувати до Списку № 1 (підземні роботи, провідні професії 20 років); з 01.05.2024 по 21.08.2024, 31.08.2024, з 16.09.2024 по 20.11.2024, з 05.12.2024 по 27.12.2024 - участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у трикратному розмірі до Списку № 1 (підземні роботи, провідні професії 20 років); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 20.01.2025, з урахуванням норм ст. 8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позову зазначено, що у позивач 20.01.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 28.01.2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від № 047350008014 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Також вказує, що згідно відповіді відповідача-1 від 25.04.2025 року позивачу повідомлено, що відповідачем-2 повторно переглянута відмовна пенсійна справа та прийнято рішення від 18.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії. Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13895/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти позовної заяви, 05.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач серед іншого зазначає, що 20.01.2025 позивач звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 28.01.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вказує, що до пільгового стажу роботи позивача зараховано періоди, що зазначені в довідці ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.01.2025 № 9 за виключенням періодів протягом яких позивач безпосередньо не був зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах (учбовий пункт, учбова відпустка, неявка).
09.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 , 20.01.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за принципом екстериторіальності, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення №047350008014 від 28.01.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що вік заявника 38 років, страховий стаж особи становить 34 роки 2 місяці 26 днів, в тому числі робота підземна по пост. 202 (25) - 4 роки 11 місяців 2 дні, робота по провідних професіях (20) - 8 років 10 місяців 23 дні, військова служби в особливий період - 2 роки 9 місяців 26 днів, пільговий стаж становить 16 років 7 місяців 23 дні.
18.02.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047350008014 на заміну рішення про відмову від 28.01.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що вік заявника 38 років, страховий стаж особи становить 34 роки 2 місяці 26 днів, в тому числі робота підземна по пост.202 (25) - 4 роки 11 місяців 3 дні, робота по провідних професіях (20) - 8 років 8 місяців 17 днів, військова служба в особливий період - 2 роки 9 місяців 25 днів, навчання за фахом - 3 роки 1 місяць. Пільговий стаж становить 19 років 6 місяців 15 днів.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.04.2025 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що зокрема Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області повторно переглянута пенсійна справа позивача та прийнято рішення від 18.02.2025 року №047350008014 про відмову в призначенні пенсії, з детальним роз'ясненням причини відмови, копія якої разом із розрахунком стажу направлені позивачу окремим листом від 22.04.2025 року на поштову адресу.
Позивач, вважаючи протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії за віком.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу першого частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону № 1058-ІV, є належність професії, посади до пільгової та наявність необхідного пільгового стажу.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 року у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно записів, які містяться в трудовій книжці позивача вбачається інформація про працю позивача та проходження військової служби у спірні періоди.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу при призначенні пенсії, не враховано до пільгового стажу роботи окремі періоди роботи та військової служби, дані про які наявні в трудовій книжці позивача та в доданих документах.
В той час, згідно розрахунку стажу форми РС - право до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії, відповідно частини 3 статті 114 Закону України не зараховано період проходження строкової військової служби з 26.04.2005 року по 18.04.2006 року, періоди роботи 31.01.2012 року, з 22.02.2012 року по 29.02.2012 року, з 22.03.2012 року по 31.03.2012 року, з 01.04.2012 року по 03.04.2012 року, з 12.05.2012 року по 19.05.2012 року, з 03.03.2022 року по 27.12.2024 року, період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України з 01.05.2024 року по 21.08.2024 року, 31.08.2024 року, з 16.09.2024 року по 20.11.2024 року, з 05.12.2024 року по 27.12.2024 року.
При цьому суд зазначає, що у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії взагалі не зазначено причин щодо не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача, що також свідчить про недотримання відповідачем-2 принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби з 26.04.2005 року по 18.04.2006 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, як Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», так і Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено право позивача на зарахування періоду військової служби до пільгового стажу роботи. При цьому, конкретні умови та порядок такого зарахування зазначеними вище нормами не визначені.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а та від 3 листопада 2021 року у справі №360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З огляду на вказане суд вважає, що приписи статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають тлумаченню таким чином, що час проходження особою військової служби може бути за бажанням особи зарахований як до стажу роботи, який передував службі, так і до стажу роботи, який слідував безпосередньо за періодом проходження військової служби.
Як вбачається з записів трудової книжки, позивач з 18.01.2005 року по 20.03.2005 року працював електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем в шахті, звільнений у зв'язку з призовом на військову службу.
Пільговий стаж підтверджено довідкою №9 від 13.01.2025 року, Індивідуальними відомостями про застраховану особу про спецстаж позивача.
Таким чином, оскільки на момент призову на строкову військову службу, позивач працював на посаді, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, а тому час перебування позивача на військовій службі підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (Пост. №202, підземні). Час перебування на військовій службі в період, зокрема з 26.04.2005 року по 18.04.2006 року підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 25.04.2005 року.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що період строкової військової служби з 26.04.2005 року по 18.04.2006 року належить зарахуванню пенсійним органом до пільгового стажу за Списком №1 (Пост. №202 підземні), який передував періоду проходження військової служби, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону №1058.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду військової служби з 01.05.2024 року по 21.08.2024 року, 31.08.2024 року, з 16.09.2024 року по 20.11.2024 року, з 05.12.2024 року по 27.12.2024 року із розрахунку один місяць служби за три місяці, суд зазначає наступне.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Нормами цього Закону визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі № 392/1357/17.
Так, наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 вказаного Положення встановлено, що, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Крім того, відповідно до підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - один місяць служби за три місяці.
Тобто, час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, від 31.08.2022 у справі №185/6919/16-а, від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739, від 21.03.2023 у справі №160/6146/19.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент призову на військову службу 28.07.2022 року позивач працював за професією, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме, гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.02.2005 року та довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВП «Шахтоуправління Першотравенське» від 13.01.2025 року №9.
Згідно записів у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 25.04.2005 року позивач з 03.03.2022 року був призваний у Збройні Сили України на військову службу за мобілізацією.
Позивач в період з 01.05.2024 року по 21.08.2024 року, 31.08.2024 року, з 16.09.2024 року по 20.11.2024 року, з 05.12.2024 року по 27.12.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджено довідкою № 4950/1/38/70 від 27.12.2024 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином, оскільки позивач на час призову на військову службу в особливий період працював за провідною професією, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону №5028, а саме, гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 01.05.2024 року по 21.08.2024 року, 31.08.2024 року, з 16.09.2024 року по 20.11.2024 року, з 05.12.2024 року по 27.12.2024 року, а тому зазначений періоди військової служби позивача, підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, провідні професії) для призначення пенсії на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 28.01.2012 року по 01.07.2012 року, з 03.03.2022 року по 27.12.2024 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.01.2025 року №9 позивач працював з повним робочим днем у шахті в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВП «Шахтоуправління Першотравенське» та зокрема з 28.01.2012 року по 10.04.2012 року працював учнем гірника очисного забою, з 11.04.2012 року по 18.03.2013 року електрослюсарем підземним дільниці з видобутку вугілля, що передбачено Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 позиція 1.1а, постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року, згідно додаткових відомостей позивач, зокрема в період 12.05-19.05 - учбова відпустка.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Постанова № 202).
Згідно розділу I «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві» Постанови № 202 право на таку пенсію мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Отже, право на пенсію за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
В даному випадку, в трудовій книжці позивача довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній наявна інформація про працю позивача у спірний період з повним робочим днем в шахті.
В той час, періоди роботи з 25.01.2012 року по 30.01.2012 року, з 01.02.2012 року по 21.02.2012 року, з 01.03.2012 року по 21.03.2012 року, з 04.04.2012 року по 11.05.2012 року, з 20.05.2012 року по 26.08.2012 року були зараховані відповідачем-2 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, підземні), що підтверджується протоколом форми рс-право, наявним в матеріалах справи.
З протоколу форми рс-право вбачається, що позивачу до пільгового стажу за Списком №1 частково не було враховано періоди роботи з 31.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 22.02.2012 року по 29.02.2012 року, з 22.03.2012 року по 31.03.2012 року, з 01.04.2012 року по 03.04.2012 року, з 12.05.2012 року по 19.02.2012 року під час яких позивач не змінював місце роботи та посаду.
При цьому, судом встановлено та підтверджено трудовою книжкою, довідкою та індивідуальними відомостями про застраховану особу, що позивач обіймай посаду та виконував роботу в період з 28.01.2012 року по 10.04.2012 року за професією учень гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті, що відноситься до провідних професій, та надає право на отримання пенсії за частиною 3 статті 114 Закону №1058 при наявності 20 років такого стажу.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправно не зарахувало період роботи з 28.01.2012 року по 10.04.2012 року до пільгового стажу за провідними професіями, а тому такий період підлягає обов'язковому зарахуванню до пільгового стажу позивача за списком №1 (Постанова №202, провідні професії).
Вимоги про зарахування до пільгового стажу позивача за списком №1 (Постанова №202, провідні професії) періоду з 11.04.2012 року по 01.07.2012 року задоволенню не підлягає оскільки позивач працював в цей час на підземних роботах проте не за провідними професіями перебуваючи на посаді електрослюсаря підземного, право на пенсію за наявності якого настає за наявності пільгового стажу 25 років.
В той же час, періоди з 12.05.2012 року по 19.05.2012 року та з 27.08.2012 року по 02.09.2012 року не зараховані відповідачем до списку №1 (Пост. 202, підземні) підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача списку №1 (Пост. 202, підземні).
Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду військової служби з 03.03.2022 року по 27.12.2024 року також підлягають задоволенню, оскільки період проходження військової служби за мобілізацією, не було зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача за списком №1 (пост. 202, провідні професії), в свою чергу позивач працював гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті, що підтверджується трудовою книжкою, пільговою довідкою та індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Щодо вимоги позивача перерахувати пенсію з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як працівнику на якого поширюється дія статі 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» що зайнятий повний робочий день під землею, суд зазначає наступне.
Згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, дана стаття встановлює мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1.
Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі перерахунку пенсії.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб'єктом наперед певного варіанту правової поведінки.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем відомостей про роботу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви в частині зарахування до пільгового стажу періодів військової служби, навчання та роботи, шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.02.2025 року № 047350008014 прийнятого на заміну рішення про відмову від 28.01.2025 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, саме при розгляді заяви про призначення пенсії та ухваленні оскаржуваного рішення відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Дії щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах охоплюються прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії та визнання протиправними окремо від рішення не потребують.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу вказані періоди його роботи та служби та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи, військової служби.
Суд відзначає, що дії зобов'язального характеру про повторний розгляд заяви позивача щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував таке питання за заявою ОСОБА_1 , яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом під час вирішення цього спору.
Вимога про призначення пенсії не підлягає задоволенню як передчасна, оскільки призначенню пенсії має передувати обрахунок пільгового стажу позивача, що відноситься до виключної компетенції пенсійного органу.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з позовної заяви, вона подана через систему «Електронний суд», а отже, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у розмірі 968,96 грн.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до квитанції від 13.05.2025 року.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» надміру сплачений судовий збір у розмірі 242,24 грн. може бути повернутий позивачу на підставі його клопотання.
Отже, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень порушено права позивача оскаржуваним рішенням.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 18.02.2025 року № 047350008014 прийнятого на заміну рішення від 28.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Пост. №202, підземні) період строкової військової служби з 26.04.2005 року по 18.04.2006 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, провідні професії) період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України з 01.05.2024 року по 21.08.2024 року, 31.08.2024 року, з 16.09.2024 року по 20.11.2024 року, з 05.12.2024 року по 27.12.2024 року із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, провідні професії) період з 28.01.2012 року по 10.04.2012 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, підземні) періоди роботи з 12.05.2012 року по 19.05.2012 року, 27.08.2012 року по 02.09.2012 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, провідні професії) період військової служби з 03.03.2022 року по 27.12.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи та військової служби.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська