Справа № 532/380/25 Номер провадження 22-ц/814/3430/25Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
22 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»
на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 червня 2025 року, ухвалене суддею Тесленко Т. В., повний текст рішення складено - 06 червня 2025 року
у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Пелиха Олега Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення пені за прострочення платежів, суми на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від прострочених сум, -
19.02.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Пелих О.В. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення пені за прострочення платежів, суми на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від прострочених сум, в якому просив суд: - стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 48 820,48 грн, з яких: 37 972,26 грн - пеня за прострочення платежів, 7 886,70 грн - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2 961,52 грн - трьох процентів річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23.09.2021; стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Полтаваенергозбут» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1100307897 від 30.07.2021, за яким, зокрема, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, розташованих у приватному домогосподарстві споживача в АДРЕСА_1 , а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії. Постачальник в свою чергу зобов'язався купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства споживача за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством на підставі укладеного між постачальником та споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23.09.2021, який є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1100307897 від 30.07.2021. Розрахунковим періодом є календарний місяць і оплату електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальник зобов'язаний здійснювати в місяці наступному за розрахунковим. Споживач же має право на таку оплату. Проте, незважаючи на такий свій обов'язок, постачальник постійно прострочує платежі за отриману від споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом. Згідно п.4.10. договору №5100017 від 23.09.2021, у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник зобов'язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно розрахунку, пеня за прострочення платежів по договору №5100017 від 23.09.2021 з початку його дії та по 06.02.2025 склала 37 972,26 грн. Згідно розрахунків, сума на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення по договору №5100017 від 23.09.2021 з початку його дії та по 06.02.2025, склала 7 886,70 грн, а три проценти річних від прострочених сум становлять 2 961,52 грн.
03.06.2025 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Пелиха О.В., в якій просив суд при вирішенні справи по суті врахувати, що позивач від вимог про стягнення 37 972,26 грн - пені за прострочення платежів - відмовляється і по суті справи таким чином проситься лише стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 10 848,22 грн, з яких: 7 886,70 грн - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2 961,52 грн - трьох процентів річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23.09.2021, а також стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 понесених ним судові витрати. При цьому, просив врахувати, що стороною позивача докази про витрати позивача на правову допомогу, пов'язані з даною справою, будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення по суті справи (а.с. 163-164).
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 червня 2025 року позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Пелих Олег Віталійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», про стягнення пені за прострочення платежів, суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від прострочених сум - задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за отриману від нього електроенергію згідно з договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23 вересня 2021 року в сумі 10 848,22 грн, з яких: 7 886,70 грн - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2 961,52 грн - трьох процентів річних від прострочених сум.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Встановлено стороні позивача строк для подачі до суду доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу - до 10 червня 2025 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами виникли договірні відносини, які відповідач на цей час виконав не в повному обсязі. За відповідачем рахується заборгованість в сумі 10 848,22 грн, з яких: 7 886,70 грн - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2 961,52 грн - трьох процентів річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23.09.2021, яка є підтвердженою в судовому порядку, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
В апеляційній скарзі ТОВ «Полтаваенергозбут», посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги та помилково залишено нарахування інфляційних втрат за 2022. Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем надані пояснення на відомості щодо оплати електричної енергії за «зеленим тарифом» з датами обов'язкового платежу та сумами, які були сплачені споживачу. Інфляційні втрати у період з 26.04.2022 по 01.02.2023 нараховано позивачем безпідставно, т.я. діяла Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2022 №396 «Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану». Вказаною Постановою визначено, що постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг, на період дії воєнного стану в Україні та протягом 60 днів після його припинення чи скасування, здійснюють купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за «зеленим» тарифом, установленим НКРЕКП, за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом із дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 №312, з урахуванням відповідних особливостей. Зазначає, що у період дії Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396 ТОВ «Полтаваенергозбут»здійснювало купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за «зеленим» тарифом, установленим НКРЕКП, за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Постановою НКРЕКП від 30.01.2023 №153 скасовано Постанову НКРЕКП від 26.04.2022 №396 з 01.02.2023 та встановлено новий порядок для постачальника універсальних послуг щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої постачальником універсальних послуг за «зеленим» тарифом у 2022, а саме: за березень - до 25.03.2023; за квітень - до 25.04.2023; за травень - до 25.05.2023; за червень - до 25.06.2023; за липень - до 25.07.2023; за серпень - до 25.08.2023; за вересень - до 25.09.2023; за жовтень - до 25.10.2023; за листопад - до 25.11.2023; за грудень - до 25.12.2023. Тобто, чинним законодавством відстрочено зобов'язання постачальника універсальних послуг (відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут») щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої постачальником універсальних послуг за «зеленим» тарифом у період з 26.04.2022 по 01.02.2023, а тому нарахування інфляційних втрат за вказаний період є безпідставним. Крім того зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги та помилково залишено нарахування 3% річних за 2022. Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем надані пояснення на відомості щодо оплати електричної енергії за «зеленим тарифом» з датами обов'язкового платежу та сумами, які були сплачені споживачу. Судом першої інстанції не взято до уваги, що 3% річних у період з 26.04.2022 по 01.02.2023 нараховано безпідставно, т.я. діяла Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2022 №396 «Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану». Таким чином, у період дії Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396 ТОВ «Полтаваенергозбут» здійснювало купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за «зеленим» тарифом, установленим НКРЕКП, за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством Тобто, чинним законодавством відстрочено зобов'язання постачальника універсальних послуг (відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут») щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у період з 26.04.2022 по 01.02.2023, а тому нарахування 3% річних за вказаний період є безпідставним. Тобто, розмір відкладених зобов'язань (повна оплата вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у 2022) не можна вважати простроченими зобов'язаннями, так як строк їх оплати ще не настав. Крім того зазначає, що суд першої інстанції не розглянув заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо застосування строку позовної давності до періоду нарахування 3% річних, інфляційних втрат за жовтень 2021, лютий 2022. Позивачем не було заявлено заперечень щодо не застосування строків позовної давності, не обґрунтовані підстави його не застосування.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що між ОСОБА_1 як споживачем та ТОВ «Полтаваенергозбут» як постачальником укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1100307897 від 30.07.2021, за яким, зокрема, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, розташованих в приватному домогосподарстві споживача в АДРЕСА_1 , а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії. Постачальник в свою чергу зобов'язався купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства споживача за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством на підставі укладеного між постачальником та споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23.09.2021, який є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1100307897 від 30.07.2021. Розрахунковим періодом є календарний місяць і оплату електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальник зобов'язаний здійснювати в місяці наступному за розрахунковим. Споживач же має право на таку оплату (а.с. 11-13, 110-112).
Проте, незважаючи на такий свій обов'язок, постачальник постійно прострочує платежі за отриману від споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом.
Згідно з п.4.10. договору №5100017 від 23.09.2021, у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник зобов'язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з розрахунком, який наданий позивачем, пеня за прострочення платежів за договором №5100017 від 23.09.2021 з початку його дії та до 06.02.2025 склала 37 972,26 грн (а.с. 78-90).
Відповідно до розрахунків, які додано позивачем, сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за договором №5100017 від 23.09.2021 з початку його дії та до 06.02.2025, склала 7 886,70 грн, а три проценти річних від прострочених сум становлять 2 961,52 грн (а.с. 91-106).
Позивач просив стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 48 820,48 грн, з яких: 37 972,26 грн - пеня за прострочення платежів, 7 886,70 грн - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2 961,52 грн - три процента річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23.09.2021 (а.с. 1-7).
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Згідно з п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Спірні правовідносини врегульовані як загальними положеннями ЦК України, так і нормами спеціального Закону України «Про ринок електричної енергії» та низкою підзаконних нормативних актів.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Абзацом 18 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю.
У п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.
За змістом пп. 3.3.4 пункту 3.3 «Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги» Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на момент укладення договору), постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством є додатком до договору про постачання електричної енергії із постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).
Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств.
Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку «на добу наперед». Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Відповідно до п.п. 11.3.3 п. 11.3 «Особливості постачання електричної енергії в умовах використання відновлюваних джерел енергії» ПРРЕЕ, купівля електропостачальником універсальної послуги у побутового споживача, виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства електричної енергії, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, який оформлюється сторонами у формі додатка до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №754/17518/15-ц зазначив, що в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного Цивільного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/19.
Апеляційний суд у складі колегії суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов'язання та трьох процентів річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23.09.2021.
Згідно матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що 23.09.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Полтаваенергозбут» уклали договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 (а.с. 110-112).
Згідно п. 1 договору, споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов'язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором.
Пунктами 4.1, 4.2 встановлено, що оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Постачальник універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої Споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок Споживача відповідно до заяви-повідомлення.
Відповідно до п. 4.6. постачальником універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобів вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає Споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії.
Відповідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2024 у справі №918/907/22, у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону. Згідно з принципом "Lex specialis" (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма) за наявності розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон. Про перевагу норм "lex specialis" над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і ЄСПЛ (пункт 69 рішення від 25.03.1999 у справі "Nikolova v. Bulgaria", заява №31195/96 тощо).
Якщо норми нормативних актів однакової юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Отже, у даних правовідносинах слід керуватися постановами НКРЕКП, а не положеннями договору купівлі продажу, укладеного між сторонами, які суперечать цим постановам.
Так, у період з 26.04.2022 по 01.02.2023 діяла Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2022 №396 «Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану» (далі Постанова НКРЕКП від 26.04.2022 №396).
Вказаною Постановою визначено, що постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), на період дії воєнного стану в Україні та протягом 60 днів після його припинення чи скасування, здійснюють купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за «зеленим» тарифом, установленим НКРЕКП, за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом із дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 №312, з урахуванням таких особливостей:
1) ПУП має забезпечувати мінімальний гарантований розмір оплати придбаної у побутового споживача електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства з енергії сонячного випромінювання, енергії вітру та на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах.
ПУП визначає мінімальний гарантований розмір оплати, Ов (грн) на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного господарства понад власне споживання приватним домогосподарством, (кВт*год), визначених відповідно до підпункту 1пункту 3 цієї постанови, та ціни Ц, на рівні 1,68 гривні за 1 кВт*год, яка коригується на відсоток надходження грошових коштів за електричну енергію від споживачів у відповідному календарному місяці згідно з формою №3а-НКРЕКП, затвердженою постановою НКРЕКП від 20.12.2019 №2897, (далі - форма 3а-НКРЕКП) за формулою
де УПр - загальна сума коштів (у т.ч. вартість послуг оператора системи передачі (далі - ОСП) та оператора системи розподілу (далі - ОСР), врегулювання небалансів тощо у випадку їх включення в загальну суму коштів, що нараховується споживачеві), нарахована ПУП споживачу за фактично спожитий у звітному періоді обсяг електричної енергії з урахуванням ПДВ, що відповідає рядку 015 графи 1форми 3а-НКРЕКП, тис грн;
УПо - загальна сума коштів (у т.ч. попередня оплата (авансові платежі) на наступні періоди та/або оплата заборгованості попередніх періодів), сплачена споживачами ПУП за електричну енергію (у т.ч. за вартість послуг ОСП, ОСР, врегулювання небалансів тощо у випадку їх включення в загальну суму коштів, що нараховується споживачеві) у звітному періоді з урахуванням ПДВ, що відповідає рядку 035 графи 1 форми 3а-НКРЕКП, тис грн;
2) ПУП має здійснювати оплату за придбану електричну енергію у розмірі не менше мінімального гарантованого розміру не пізніше 60 днів після закінчення відповідного розрахункового періоду, що становить календарний місяць (крім лютого 2022 року).
Пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 26.04.2022р. №396, встановлено, що ПУП починаючи з першого дня, після спливу 60 денного строку після припинення або скасування воєнного стану, протягом періоду, який відповідає строку дії в Україні воєнного стану, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування, щомісячно рівними частинами проводити повну та остаточну оплату за придбану електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства понад власне споживання, у тому числі, за обсяги, які визначені шляхом коригування за фактичними показами лічильника(ів), згідно з підписаними звітами, та з урахуванням проведених мінімальних гарантованих оплат.
Таким чином, у період дії Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396 ТОВ «Полтаваенергозбут» здійснювало купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за «зеленим» тарифом, установленим НКРЕКП, за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством з урахуванням таких особливостей:
- оплата придбаної у побутового споживача електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства з енергії сонячного випромінювання, енергії вітру та на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах здійснюється у мінімальному гарантованому розмірі оплати, розрахованого по формулі НКРЕКП;
- оплата за придбану електричну енергію у розмірі не менше мінімального гарантованого розміру здійснюється не пізніше 60 днів після закінчення відповідного розрахункового періоду, що становить календарний місяць (крім лютого 2022 року);
- розрахунок у повному обсязі за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством здійснюється щомісячно рівними частинами, починаючи з першого дня, після спливу 60 денного строку після припинення або скасування воєнного стану, протягом періоду, який відповідає строку дії в Україні воєнного стану, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування.
Постановою НКРЕКП від 30.01.2023 №153 скасовано Постанову НКРЕКП від 26.04.2022 №396 з 01.02.2023 та встановлено новий порядок для ПУП щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у 2022 році, а саме:
за березень - до 25 березня 2023 року;
за квітень - до 25 квітня 2023 року;
за травень - до 25 травня 2023 року;
за червень - до 25 червня 2023 року;
за липень - до 25 липня 2023 року;
за серпень - до 25 серпня 2023 року;
за вересень - до 25 вересня 2023 року;
за жовтень - до 25 жовтня 2023 року;
за листопад - до 25 листопада 2023 року;
за грудень - до 25 грудня 2023 року.
Отже, чинним законодавством відстрочено зобов'язання ПУП щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у 2022, тому відповідачем здійснено часткова сплата заборгованості за вироблену електричну енергію.
За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач свої зобов'язання зі сплати за отриманий об'єм електроенергії за договором від 23.09.2021 здійснював частково, з порушенням строків проведення оплати за відповідний місяць, що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи відповідних платіжних доручень/інструкцій, а також відомостями про обсяги купівлі-продажу електричної енергії з 01.09.2021 по 30.11.2024 (а.с. 56-77, 133), тому є підстави для стягнення суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов'язання та трьох процентів річних від прострочених сум відповідно ч.2 ст. 625 ЦК України.
Несвоєчасне проведення оплати за продану електричну енергію не заперечується учасниками справи.
Проте, колегія суддів не може погодитися з розміром суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов'язання та трьох процентів річних від прострочених сум, яку визначено судом першої інстанції до стягнення з відповідача на користь позивача, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Тобто інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місця.
Отже, судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування за періоди, менші за місяць.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що Постановою НКРЕКП від 30.01.2023 №153 скасовано Постанову НКРЕКП від 26.04.2022 №396 з 01.02.2023 та встановлено новий порядок для ПУП щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у 2022 році.
Тобто, періоди, за які слід нараховувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно ст. 625 ЦК України, є меншими ніж, ті що були зазначені позивачем у розрахунку та визначені судом першої інстанції до стягнення.
Водночас, колегія суддів враховує, що відповідачем ТОВ «Полтаваенергозбут» надано додаткові пояснення у справі з детальним розрахунком сум, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов'язання та трьох процентів річних від прострочених сум, згідно яких розмір інфляційних втрат становить - 3 730,95 грн., 3% річних - 1 767,51 грн.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Пелих О.В. надав суду апеляційної інстанції заяву, згідно якої погоджується з наданим контррозрахунком відповідача та просить стягнути з відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь позивача користь ОСОБА_1 5 498,46 грн, з яких: 3 730,95грн - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1767,51 грн - три процента річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23 вересня 2021року.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Колегія суддів приймає визнання учасниками справи обставин порушення виконання зобов'язання та розміри відшкодування інфляційних втрат та 3 % річних, як відповідальність за таке порушення грошового зобов'язання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, шляхом зменшення розміру суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов'язання та трьох процентів річних від прострочених сум, ухвалених до стягнення із ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 , з розміру 7 886,70 грн до розміру 3 730,95 грн (інфляційні втрати) та з розміру 2 961,52 грн до розміру 1767,51 грн (3% річних).
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права..
Згідно ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
ТОВ «Полтаваенергозбут» при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1453,44 грн (а.с. 202,203).
З врахуванням часткового задоволення позовних вимогта принципу пропорційності, з ТОВ «Полтаваенергозбут» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 614,08 грн за подачу позовної заяви до суду першої інстанції.
Також, ТОВ «Полтаваенергозбут» підлягає компенсуванню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 716,55 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Шляхом взаємозаліку, ТОВ «Полтаваенергозбут» підлягає компенсуванню судовий збір у розмірі 102,47 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 3, 4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»- задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 червня 2025 року змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за отриману від нього електроенергію згідно з договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №5100017 від 23 вересня 2021 року в сумі 5 498,46 грн, з яких 3 730,95 грн - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1767,51 грн - три процента річних від прострочених сум.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» судовий збір у розмірі 102,47 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов