Справа №760/18746/23 6/760/197/25
13 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., представника боржника Олефіренко І.В., представника стягувача Малого В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
В провадженні Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Як на підставу звернення до суду з даною заявою, ОСОБА_1 посилається на те, що Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 20.12.2023 року задоволено позовні вимоги ТОВ «Житлосервіс-Солом'янка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 99 127,10 грн. та 2 684 грн. Виконавчий лист видано 07.02.2024 року. Вказує, що виконавчий лист повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий без достатніх правових підстав:
-виконавчий лист був виданий за рішенням, яке не підлягає примусовому виконанню, за відсутності процесуальної дієздатності ТОВ «Житлосервіс-Солом'янка» та осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
-видача виконавчого листа двічі з одного й того ж самого питання: виконавчий лист № 760/11463/21 від 15.11.2022 року та № 760/18746/23 від 07.02.2024 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за постачання електричної енергії;
-припинення обов?язку ОСОБА_1 за постановою № 211 перед ТОВ «Житлосервіс-Солом?янка» з передбачених законних підстав, набрання законної сили рішення окружного адміністративного суду у справі № 826/12927/18, Рішення від 21.01.2019, про визнання протиправним і незаконним тарифу Постанови КМДА № 211, а тому наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що й стало підставою для звернення до суду з даною заявою.
У судовому засіданні представник боржника заяву підтримала, просила її задовольнити.
У судовому засіданні представник стягувача заперечував щодо задоволення вказаної заяви.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та подану заяву в порядку виконання рішення, приходить до наступного.
Як встановлено судом, Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 20.12.2023 у цивільній справі № 760/18746/23, позовні в имоги Товариства було задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Позивача 67 115,87 грн. заборгованості, 5 478,98 грн. річних, 26 532,25 грн. інфляційних втрат та 2 684 грн. судового збору.
На підставі Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20.12.2023 у цивільній справі № 760/18746/23, Солом'янським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист від 07.02.2024 по цивільній справі № 760/18746/23 (провадження №2/760/9472/23), про стягнення з відповідача на користь Позивача 67 115,87 грн. заборгованості, 5 478,98 грн. річних, 26 532,25 грн. інфляційних втрат та 2 684 грн. судового збору. Зазначений виконавчий документ було подано на примусове виконання Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Татарченку Владиславу Геннадійовичу.
Після подання відповідачем апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження у цивільній справі №760/18746/23, виконавче провадження відкрите на підставі Виконавчого листа від 07.02.2024 по цивільній справі № 760/18746/23 (провадження № 2/760/9472/23) було зупинено й жодних примусових дій по виконавчому провадженні не вчинялося
За результатом апеляційного перегляду Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20.12.2023 у цивільній справі №760/18746/23, Київським апеляційним судом було прийнято Постанову від 04.06.2025, якою Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20.12.2023 у цивільній справі № 760/18746/23 було залишено без змін.
У зв'язку з закінченням апеляційного провадження у цивільній справі №760/18746/23, виконавче провадження відкрите на підставі Виконавчого листа від 07.02.2024 по цивільній справі № 760/18746/23 (провадження № 2/760/9472/23) було поновлено, а вчинення виконавчих дій - відновлено.
При цьому, у відповідності до поданої заяви ОСОБА_1 , в порядку ст.432 ЦПК України, можливо встановити, що виконавче провадження на даний час не завершене.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку, саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Як роз'яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв'язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як повністю, так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком, як повного, так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а, отже, як повного, так і часткового задоволення заяви, поданої, відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зважаючи на Постанову Київського апеляційного суду від 04.06.2025 у цивільній справі № 760/18746/23, якою Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20.12.2023 у цивільній справі № 760/18746/23 було залишено без змін, відсутні будь-які підстави вважати, що Виконавчий лист від 07.02.2024 по цивільній справі № 760/18746/23 (провадження № 2/760/9472/23) був виданий помилково.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 74258612 не було завершено. Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання виконавчого листа від 07.02.2024 по цивільній справі № 760/18746/23 (провадження № 2/760/9472/23) таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки виконавчий лист виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом та, окрім того, обов'язок ОСОБА_1 (боржника) на теперішній час не є відсутнім або припиненим, а тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Верещінська