Справа № 646/7032/25
№ провадження 2/646/3737/2025
21.10.25 м. Харків
Основ'янського районний суд м. Харків
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» (адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код юридичної особи 33908322) про відшкодування шкоди в межах страхової суми та стягнення відповідних сум, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди в межах страхової суми та стягнення відповідних сум. Ціна позову (з урахуванням збільшення позовних вимог): 15531,09 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.06.2024 на перехресті пр-ту Гагаріна, вул. Молочної та вул. Гольдбергівської у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля NISSAN ROGUE, яким керувала позивачка та автомобіля OPEL COMBO, яким керував ОСОБА_2 .
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 у справі №646/8551/24 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля OPEL COMBO була застрахована в ПрАТ «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» на підставі полісу №220515476.
28 червня 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
06 грудня 2024 року на поточний рахунок ОСОБА_1 у якості страхової виплати надійшли кошти від ПрАТ «СК «Арсенал страхування» у розмірі 23 641,81 гривень. Вказаний розмір виплати сторонами не узгоджувався.
В той же час, відповідно до висновку експерта №45В від 29.06.2025 сума матеріального збитку, завданого автомобілю позивачки, становить 39 485,53 гривень. Враховуючи виплачену суму, позивачка просила суд стягнути залишок страхового відшкодування, а також пеню, 3 % річних, інфляційні нарахування, а також судові витрати по справі. Загальна сума позовних вимог становить 15 531,09 гривень.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 22.07.2025 у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11 серпня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував, посилаючись на те, що він як страховик повністю виконав свої обов'язки щодо виплати страхового відшкодування позивачці у розмірі, який розрахований на підставі норм Закону.
20 серпня 2025 року від позивачки надійшов відповідь на відзив, в якому вона заперечую проти доводів відповідача, а також додає пояснення експерта ОСОБА_3 та докази на спростування доводів відповідача, які містяться у відзиві на позовну заяву.
02 вересня 2025 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких, він повторив свої заперечення проти позовних вимог, викладені у відзиві на позовну заяву.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 червня 2024 року о 18 годині 55 хвилин у місті Харкові по проспекту Гагаріна, 35 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем OPEL COMBO, скоїв зіткнення з автомобілем NISSAN ROGUE, під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальні збитки. Вказане підтверджується постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2024 року у справі №646/8551/24, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2024 року залишено без змін. Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є встановленою та доведеною.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля OPEL COMBO (держаний номерний знак НОМЕР_2 ), яким керував винний ОСОБА_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - Відповідач) на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220515476, то 28.06.2024.
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до страхової компанії з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що має ознаки страхового випадку, на підставі повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 28 червня 2024 року, в якому вказано дату (25.06.2024) та час (18:55) події, інформацію про потерпілу сторону ( ОСОБА_1 ), поліс ОСЦПВВНТЗ № 220515476, а також заявою про виплату страхового відшкодування від 28 червня 2024 року, де зазначені відомості про пошкоджений автомобіль Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та дата і час події - 25 червня 2024 року о 18:45.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 04 грудня 2024 року, вих. № 76888, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Rogue д.р.н. НОМЕР_4 , визначеного за витратним підходом, становить 35 259,32 грн. Ринкова вартість автомобіля Nissan Rogue д.р.н. НОМЕР_4 , визначена за порівняльним підходом, може складати: 870 633,60 грн., (інструментальні дослідження КТ3 не проводилися). На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, оцінювачем зроблено висновок про те, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТ3 після аварійного пошкодження КТЗ Nissan Rogue д.р.н. НОМЕР_5 , станом на 16 липня 2024 р., дорівнює без врахування ПДВ: 25 301,45 грн. (з урахуванням ПДВ (1 659,65 грн.) на запасні частини), 23 641,81 грн. (без урахування ПДВ). Звіт було складено на замовлення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування». Зазначене підтверджується вказаним Звітом про визначення вартості матеріального збитку від 04 грудня 2024 року, вих. №76888.
06 грудня 2024 року на поточний рахунок ОСОБА_1 від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надійшли кошти в розмірі 23 641,81 гривень як страхова виплата по справі №109.01132724-1. Вказаний розмір виплати сторонами не узгоджувався.
Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» у відповідь на адвокатський запит від 09.12.2024 повідомило, що 25.05.2024 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Nissan Rogue, p.н. НОМЕР_5 та транспортного засобу Opel Combo, р.н. НОМЕР_2 , забезпеченого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №220515476. За наслідками зазначеної ДТП ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» отримано повідомлення по ДТП, заяву про страхове відшкодування та інші документи від власника транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_3 . Згідно Звіту №76888, вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, який дорівнює 0,5), завданого власнику транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_5 з урахування ПДВ на запасні частини дорівнює 25 301,45 грн. Розмір франшизи згідно Полісу N? 220515476 дорівнює 0,00 грн. Відповідачем на запит також зазначено, що відповідно до вимог ст. 36 Закону, враховуючи ст. ст. 12, 22, 29 Закону, на підставі заяви власника транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_3 ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» в зв'язку з визнанням майнових вимог було прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування у розмірі 23 641,81 грн. (25 301,45 (мат. збиток) - 1 659,65 (ПДВ) - 0,00 (франшиза)). 06.12.2024 Страховиком в межах оціненого розміру матеріального збитку було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23 641,81 грн. без врахування податку на додану вартість. Відповідач додатково зазначив, що у разі надання Страховику документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» буде здійснена відповідна доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, на яку було зменшено розмір оціненої шкоди. Вказане підтверджується листом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від 11.12.2024, вих. №111224-9873/к.
Не погодившись із розміром виплаченого відшкодування, ОСОБА_1 звернулась до судового експерта Шаповалова В.І. з приводу проведення транспортного товарознавчого дослідження для визначення дійсного матеріального збитку власника автомобіля NISSAN ROGUE (держаний номерний знак НОМЕР_3 ), пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 25.06.2024.
Відповідно до висновку експерта №45В від 29.06.2025 сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля NISSAN ROGUE (реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 25.06.2024), складає 39485,53 гривень, в т.ч. 5 333,52 гривень - ПДВ на запасні частини, а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 66163,15 гривень.
30 червня 2025 року адвокат Романченко Олексій Михайлович від імені ОСОБА_1 направив до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» вимогу про доплату страхового відшкодування та відшкодування збитків у розмірі 21 343,72 гривень. Вказане підтверджується: вимогою від 30 червня 2025 року; поштовою накладною, яка свідчить про відправлення вимоги на адресу страхової компанії; роздруківкою з сайту Укрпошти, що підтверджує вручення вимоги адресату 03 липня 2025 року; роздруківкою електронної пошти Gmail, що підтверджує направлення вимоги на електронну адресу info@arsenal-strahovanie.com.
Виконати вказану вимогу у позасудовому порядку відповідач відмовився, що зумовило необхідність позивачки звернення до суду за захистом своїх прав.
Після відкриття провадження по даній справі відповідач не погодився з позовними вимогами й у своєму відзиві заперечував проти задоволення позову в повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні.
Згідно з відзивом відповідач стверджує, що він виконав свої зобов'язання, оскільки здійснив страхову виплату у розмірі 23 641,81 гривень. Відповідач вважає, що ця сума є достатньою для відшкодування збитків, оскільки відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку виключно оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідач зазначає, що ним було замовлено оцінку для розрахунку розміру страхового відшкодування, і ця оцінка була проведена згідно з чинним законодавством, а тому підстави для оспорення вказаної оцінки, у тому числі шляхом проведення експертизи, відсутні. У відзиві також зазначається, що наданий позивачкою висновок експерта № 45В від 29.06.2025 не може бути взятий судом до уваги, оскільки показання одометра станом на момент ДТП становили 12069 км., а станом на момент проведення експертизи 25175 км., а тому проведення експертизи збитків понад рік після ДТП дозволяє припустити, що інші пошкодження були заподіяні не у зв'язку із ДТП. Відповідач вказує, що основною розбіжністю у вартості матеріального збитку між звітом N? 76888 та висновком № 45B є вартість заміни колісного диску та що ОСОБА_3 оглядав транспортний засіб через рік після ДТП та за умови його експлуатації протягом року. Таким чином Відповідач стверджує, що вказаний диск міг бути пошкоджений в подальшому додатково в процесі експлуатації та страховик не має обов'язку відшкодовувати збитки, що не пов'язані із наслідками дорожньо-транспортної пригоди 25.06.2024. Відповідач звертає увагу, що, станом на 16.07.2024 (дату огляду пошкодженого ТЗ СОД Береговим В. М.) колісний диск мав тільки пошкодження лакофарбового покриття, а тому для нього є очевидним, що підстави для заміни диску відсутні.
У відповіді на відзив позивачка зазначила, що для роз'яснення необхідності виключно заміни, а не ремонту пошкодженого під час ДТП колісного диску 13.08.2025 представник позивачки звернувся до експерта Шаповалова В.І. із запитом, в якому просив надати пояснення щодо обґрунтування необхідності саме заміни пошкодженого колісного диску автомобіля NISSAN ROGUE (реєстраційний номер НОМЕР_3 ).
Листом від 18.08.2025 експерт Шаповалов В.І. надав такі письмові пояснення:
«В даному випадку диск має пошкодження полірованої, структурної поверхні, ремонт пошкодженої поверхні, згідно даних "AUDATEX" не передбачено.
Згідно «Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу», ремонт даного пошкодження не передбачено вимогами виробника, та з технічної точки зору є неможливим, т.я пошкоджено непофарбована, структурна ділянка диску: п. 4.12 В усіх випадках вибору виду ремонту, ремонтної операції, прийняте рішення не повинно суперечити вимогам виробника КТЗ; п. 4.8 Вимога виробника КТЗ щодо застосування або заборони певного способу ремонту є безумовною; п. 4.16.1 Технологічна неможливість ремонту визначається відсутністю способів відновлення складника; п. 4.25 На сталевих дисках та ободах коліс дозволяється усунення рисок або незначних вм'ятин (без застосування нагріву), а також відновлення ЛФП, якщо це не суперечить вимогам виробника та (або) законодавства.
Ремонт зварюванням чи додаванням матеріалу до обода або диска колеса, що мають тріщину або високий ступінь зносу, - заборонено.
Таким чином задній лівий колісний диск підлягає заміні, ремонт його з технічної точки зору неможливий, та не передбачено вимогами виробника...».
Таким чином, фактично основною підставою спору між сторонами щодо суми страхового відшкодування є питання заміни колісного диску, пошкодженого під час ДТП із транспортним засобом, цивільна правова відповідальність за яким була застрахована у відповідача на підставі договору обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Із заяв по суті спору позивачкою подано позовну заяву та відповідь на відзив, а відповідачем - відзив на позовну заяву.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Пунктом 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону, при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забезпечений транспортний засіб транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Судом встановлено, що 25 червня 2024 року о 18 годині 55 хвилин у місті Харкові по проспекту Гагаріна, 35 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем OPEL COMBO, скоїв зіткнення з автомобілем NISSAN ROGUE, під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальні збитки.
Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2024 року у справі № 646/8551/24, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля OPEL COMBO (держаний номерний знак НОМЕР_2 ), яким керував винний ОСОБА_2 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220515476, то 28.06.2024.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 у справі № 646/8551/24 (залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26.11.2024 у справі № 646/8551/24), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що підтверджує наявність обов'язку для виплати Відповідачем Позивачці відповідних грошових коштів, бо ОСОБА_2 , а вірніше його роботодавець є страхувальником, а Відповідач - стаховиком страхувальника.
Згідно із частиною шостою статті 82 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, вирішуючи цивільний позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.
Така правова позиція зазначена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 20.12.2023 по справі № 758/6777/21.
Згідно зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 04 грудня 2024 року, вих. № 76888, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Rogue д.р.н. НОМЕР_4 , визначеного за витратним підходом, становить 35 259,32 грн.. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТ3 після аварійного пошкодження КТЗ Nissan Rogue д.р.н. НОМЕР_5 , станом на 16 липня 2024 р., дорівнює без врахування ПДВ: 25 301,45 грн. (з урахуванням ПДВ ( 1 659,65 грн.) на запасні частини), 23 641,81 грн. (без урахування ПДВ).
В той же час, відповідно до Висновку експерта № 45В від 29.06.2025 розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля NISSAN ROGUE (реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 25.06.2024) складає 39485,53 гривень, в т.ч. 5333,52 гривень - ПДВ на запасні частини, а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 66163,15 гривень.
За приписами п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, в редакції цієї статті із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021, передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Підпункт 34.2 ст. 34 Закону, в редакції цієї статті із змінами, внесеними згідно із Законом №1909-IX від 18.11.2021, визначає, що страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Виходячи з аналізу наведених вище положень Закону України №1961-IV, зокрема ст.ст.33,34 цього Закону, вбачається, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком може бути залучено свого представника, яким може бути працівник страхової компанії або експерт.
Отже, право залучати страховиком оцінювачів для визначення причин настання страхового випадку, та розміру збитків Законом на момент ДТП та на час проведення огляду пошкодженого ТЗ, було не передбачено.
Поряд із цим, відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону №1961-IV, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Відповідачем не надано Суду доказів того, що ОСОБА_4 (оцінювач, який склав звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 76888 від 04.12.2024) є/був працівником ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» або має/мав статус експерта, що підтверджує порушення Відповідачем підпункту 33.3 ст. 33, підпункту 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV під час визначення збитків Позивачки.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, огляд транспортного засобу автомобіля NISSAN ROGUE (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) представником Відповідача (яким може бути виключно працівник страхової компанії або експерт) не здійснювався, як і не здійснювався особисто оцінювачем ОСОБА_4 (за наявними матеріалами справи), а оцінка проводилась на підставі результатів огляду від 16.07.2024, що у сукупності наявних доказів та відсутності спростування такої позиції належними доказами з боку Відповідача робить неможливим прийняття судом у якості доказу відповідного звіту про оцінку вартості збитку.
Відповідні висновки Верховного Суду викладені у постановах Верховного суду від 20.03.2019 по справі №607/14918/15-ц, від 16 травня 2019 року по справі № 202/7844116-ц, та від 04 вересня 2019 року по справі №703/4445/15-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі №917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі №753/3055/18 тощо.
Окрім іншого суд приймає до уваги той факт, що поданий Позивачем Висновок експерта на виконання вимог ч. 7 ст. 102 ЦПК України, має посилання про обізнаність експерта ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок, чого немає у Звіті про оцінку колісного транспортного засобу № 76888 від 04.12.2024, виконаного СОД Береговим В.М. на замовлення страхової компанії (Відповідача).
Звіт про оцінку (який надано Відповідачем), зокрема, визначає певну оціночну вартість, а висновком експерта (наданого Позивачем) відповідно до Закону України «Про судову експертизу» є результат саме експертного дослідження на основі спеціальних знань з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
В той же час, відповідно до Висновку експерта № 45В від 29.06.2025, експертизу проводив судовий експерт ОСОБА_3 , який має вищу технічну освіту за фахом інженер-механік автомобільного транспорту і кваліфікацію судового експерта за фахом 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру нанесеного збитку власнику транспортного засобу". Має Свідоцтво Міністерства юстиції України № 409, видане 31.05.2013 року (безстрокове). Стаж експертної роботи з 1998 року. Технічний огляд проводився 12.06.2025 року о 15:00 при природньому освітленні у світлий час доби за адресою: м. Харків, проспект Науки, 75 (ГК «Ювілейний») в присутності представника власника КТЗ - адвоката власника Романченко О.М, адвоката ТОВ «ГРМУ» Харківської філії Зубрич Д.О. Представники СК «Арсенал Страхування» на огляд не з'явились.
Окрім того, наведені у Висновку експерта № 45В від 29.06.2025 відомості про стан транспортного засобу після ДТП узгоджуються із відомостями, що наведені у звіті про оцінку колісного транспортного засобу № 76888 від 04.12.2024, на якому наполягає Відповідач, а також узгоджується із іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме фотографіями пошкодженого під час ДТП 25.06.2024 заднього лівого колісного диску автомобіля (а.с. 45, 94, 95, 97) та схемою місця ДТП. Вказані пошкодження описані оцінювачем (висновком якого керувався Відповідач) і в протоколі огляду колісного транспортного засобу від 16.07.2024 (а.с. 47). Крім того, фото пошкодженого заднього лівого колісного диску автомобіля NISSAN ROGUE реєстраційний номер НОМЕР_3 містяться у самому відзиві на позовну заяву від 01.08.2025 (третій аркуш відзиву).
Судом окрім іншого досліджено й фото пошкодженого заднього лівого колісного диску автомобіля NISSAN ROGUE реєстраційний номер НОМЕР_3 , зроблене на місці ДТП 25.06.2024, а також копію схеми місця ДТП від 25.06.2024.
Судом встановлено, що на всіх вищевказаних фотографіях зафіксовано ідентичні пошкодження ділянки заднього лівого колісного диску автомобіля NISSAN ROGUE реєстраційний номер НОМЕР_3 із полірованою поверхнею диску (структурна поверхня полірована, без фарбування), а у всіх трьох документах (схема ДТП від 25.06.2024, протокол огляду колісного транспортного засобу від 16.07.2024, протокол № 45В огляду колісного транспортного засобу від 12.06.2025) зафіксовано ідентичні пошкодження заднього лівого колісного диску автомобіля NISSAN ROGUE реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Крім того, експерт ОСОБА_3 у своїх додаткових поясненнях від 18.08.2025 зазначив: «Визначення факту виникнення вказаного пошкодження саме під час ДТП 25.06.2024 року, не відноситься до компетенції експерта автотоварознавця, однак з наданої копії звіту про оцінку майна, яка виконана на замовлення СК «Арсенал Страхування», пошкодження диску - вказано. Пошкодження заднього лівого колісного знаходиться в зоні аварійних пошкоджень, які отримані при ДТП 25.06.2024.
При ознайомленні зацікавлених осіб, які були присутні при огляді КТЗ №45В від 12.06.2025 року з результатами огляду КТЗ, зауваження не надійшли.»
Стосовно аргументів Відповідача про нібито неналежне повідомлення про огляд транспортного засобу Суд зазначає, що відповідно до п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Матеріали справи (додатки до висновку експерта № 45В від 29.06.2025) містять докази належного повідомлення експертом ОСОБА_3 як ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», так Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі» (власник іншого автомобіля учасника ДТП) про дату, час та місце проведення огляду пошкодженого автомобіля позивачки.
Судом встановлено, що при огляді автомобіля був присутній повноважений представник Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі», у якого не було жодних зауважень до проведеного огляду та зафіксованих експертом пошкоджень.
Таким чином, експертом ОСОБА_3 було належним чином повідомлено про технічний огляд як ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», так Харківську міську філію ТОВ «Газорозподільні мережі», однак саме Відповідач не забезпечив явку свого представника для огляду транспортного засобу під час проведення експертного дослідження.
Крім того, в силу положень абз. 2 п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів відсутність представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не є перешкодою для проведення огляду, а тим більше не є підставою для неможливості взяття до уваги судом висновку експерта №45В від 29.06.2025.
В той же час, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Подавши експертний висновок в якості доказу, Позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов'язок із доказування.
Відповідач на користь своїх доводів про необґрунтованість наданого Позивачем експертного висновку чи його неправильності відповідно до ст. 113 ЦПК України не скористатися своїм процесуальним правом та не звернувся до суду з клопотанням про призначення повторної експертизи й не надав свого висновку експерта на спростування доводів Позивача по справі.
Таким чином, наведені відповідачем заперечення щодо неналежності поданого позивачем висновку експерта містять характер припущень та не спростовують зазначені у ньому обставини, а протилежних належних та допустимих доказів, що можуть бути прийняті судом, матеріали справи не містять.
Судом не враховується у якості доказу розміру матеріального збитку, наданий Відповідачем Звіт про оцінку колісного транспортного засобу №76888 від 04.12.2024, оскільки він не відповідає вимогам п. 34.4. ст.34 Закону №1961-IV та ст.102 ЦПК України та не містить в собі застереження та повідомлення про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Великою Палатою Верховного Суду, у постанові від 27 березня 2019 року по справі № 752/16797/14-ц (п.п. 44, 45), сформовано правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна.
Аналогічна позиція викладена також, у постановах Верховного суду від 20.03.2019 року по справі № 607/14918/15-ц, від 16 травня 2019 року по справі № 202/7844116-ц, та від 04 вересня 2019 року по справі № 703/4445/15-ц, щодо неможливості брати до уваги Звіт оцінювача, який особисто не оглядав транспортний засіб, а також постановах Верховного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18, де не взято до уваги в якості належного доказу звіт оцінювача, з тієї підстави, що оцінювач не провів особистого огляду об'єкта оцінки, що могло вплинути на результати такої оцінки.
Верховний суд у своїй постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9696/17 вказав, що у разі наявності спору щодо розміру заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суду слід виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, якою проводився ремонт автомобіля.
У постанові Верховного суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17 зроблено висновок, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, суд зазначив що: ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Висновок експерта № 45В від 29.06.2025, складений судовим експертом Шаповаловим В.І. на замовлення Позивача, було складено у відповідності до чинного законодавства України щодо проведення судових експертиз, а експерт був обізнаний (попереджений) про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Також, даний висновок було складено судовим експертом за наслідками безпосереднього огляду транспортного засобу, із фотофіксацією, з посиланням на відповідні вихідні дані та із дотриманням відповідних методик.
Окрім іншого, при одночасній наявності звіту спеціаліста та висновку експерта відповідно до Законодавства України та Судової практики повинен враховуватися саме висновок судового експерта, який і надано Позивачем на відміну від Відповідача.
Сторони у заявах по суті спору фактично погоджуються, що основною причиною розбіжності у визначенні вартості заподіяного позивачці матеріального збитку є питання заміни колісного диску, пошкодженого під час ДТП із транспортним засобом, цивільна правова відповідальність за яким була застрахована у відповідача на підставі договору обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Листом від 18.08.2025 експерт Шаповалов В.І. надав такі письмові пояснення:
«В даному випадку диск має пошкодження полірованої, структурної поверхні, ремонт пошкодженої поверхні, згідно даних "AUDATEX" не передбачено.
Згідно «Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу», ремонт даного пошкодження не передбачено вимогами виробника, та з технічної точки зору є неможливим, т.я пошкоджено непофарбована, структурна ділянка диску: п. 4.12 В усіх випадках вибору виду ремонту, ремонтної операції, прийняте рішення не повинно суперечити вимогам виробника КТЗ; п. 4.8 Вимога виробника КТЗ щодо застосування або заборони певного способу ремонту є безумовною; п. 4.16.1 Технологічна неможливість ремонту визначається відсутністю способів відновлення складника; п. 4.25 На сталевих дисках та ободах коліс дозволяється усунення рисок або незначних вм'ятин (без застосування нагріву), а також відновлення ЛФП, якщо це не суперечить вимогам виробника та (або) законодавства.
Ремонт зварюванням чи додаванням матеріалу до обода або диска колеса, що мають тріщину або високий ступінь зносу, - заборонено.
Таким чином задній лівий колісний диск підлягає заміні, ремонт його з технічної точки зору неможливий, та не передбачено вимогами виробника...».
В той же час, згідно зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 04 грудня 2024 року, вих. № 76888, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 вказана обставина не врахована, що призвело до протиправного зменшення розміру матеріального збитку, що підлягав відшкодуванню Позивачці.
За таких обставин, у зв'язку із необхідністю повної заміни колісного диску, пошкодженого під час ДТП, ступень подальшої експлуатації вказаного диску та рівень його зносу у зв'язку із необхідністю повної заміни не має правового значення, а тому доводи відповідача про проведення експертизи понад рік від моменту його пошкодження та кількість пробігу у км. судом відхиляються.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
У спорах пов'язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
За вимогами статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас така дорожньо-транспортної пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Крім того, у справі №333/2096/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 10 червня 2020 року), скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.
Вказана правова позиція зазначена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 13.12.2023 по справі № № 727/11739/21.
За матеріалами даної справи сторонами не обговорювався розмір страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника.
Позовну заяву подано в межах ліміту страхового відшкодування, а тому належним відповідачем в даній справі є страховик, що виключає необхідність залучати до справи інших осіб окрім такого відповідача.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону № 1961-IV, можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18.
Таким чином обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зі змісту Закону України «Про страхування» випливає, що договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим необхідно вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора. Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-282цс17, Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18), Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 758/16044/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (стаття 992 ЦК України).
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Тобто відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов'язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Відповідач допустив низку суттєвих порушень норм чинного законодавства, що регламентують порядок та строки здійснення страхового відшкодування, зокрема: порушено строки виплати страхового відшкодування, встановлені п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (згідно з цією нормою, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви, а в цій справі така заява була подана 28.06.2024, проте виплата відбулась лише 06.12.2024, з порушенням строку більш ніж на 70 днів; порушено загальні правила належного виконання зобов'язань, передбачені статтею 526 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має виконуватись належним чином - згідно з умовами договору, вимогами закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається; порушено правила виконання грошових зобов'язань, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України (згідно з нею, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних); не виконано обов'язок щодо сплати пені за прострочення, встановлений п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-IV (згідно з цією нормою, у разі прострочення з вини страховика, останній зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; порушено право Позивачки на повне відшкодування завданої шкоди, що випливає зі статей 1166, 1194 Цивільного кодексу України (відшкодування збитків у повному обсязі є конституційно закріпленим правом потерпілої сторони); ігнорування обов'язків, передбачених статтею 992 ЦК України, яка передбачає право страхувальника вимагати від страховика також сплату пені у разі прострочення зобов'язання.
Таким чином, дії та бездіяльність відповідача є неправомірними, порушують положення цивільного, договірного та спеціального страхового законодавства України та створюють підстави для стягнення не лише невиплаченої суми страхового відшкодування, а також інших передбачених законом санкцій.
Враховуючи прострочення відповідачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплати позивачу страхового відшкодування в повному обсязі, а також перевіривши правильність розрахунків, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначених позовних вимог.
Суд, керуючись принципом повного та всебічного розгляду справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню. Відповідач, будучи страховиком, зобов'язаний повністю відшкодувати завдану шкоду. Вина особи, яка вчинила ДТП, встановлена постановою суду, що є обов'язковим для суду у цивільній справі. Заявлені Позивачкою суми є правомірними та підтверджені наявними у справі доказами.
Окрім того, судом встановлено, що позивачка понесла витрати на проведення експертного дослідження у сумі 5 500,00 грн., для визначення розміру матеріального збитку.
Вказане підтверджується Договором №41/25 про надання послуг з транспортно-товарознавчого дослідження від 09 червня 2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ; Квитанцією про оплату від 13 червня 2025 року, що підтверджує сплату за послуги в розмірі 5 500,00 гривень.; Актом прийому-передачі наданих послуг від 29 червня 2025 року, яким підтверджено факт отримання Позивачкою послуг з транспортно-товарознавчого дослідження.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать, серед іншого витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №712/4126/22 (провадження №14-123цс23) відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (п. 148).
Так, висновок експерта № 45В від 29.06.2025 зроблений на замовлення позивачки по справі та прийнятий судом як доказ при розгляді вказаної судової справи, а тому витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з відповідача по справі разом із витратами по сплаті судового збору.
На теперішній час позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), акт виконаних робіт та інші необхідні документи.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві Позивачка зробила заяву про надання їй судом п'яти днів після ухвалення рішення на подання відповідних доказів стосовно розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, що в свою чергу є підставою для розподілу судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу лише після надходження до суду доказів понесених витрат разом з відповідною заявою, поданою в порядку та строки, які визначені ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 123, 127, 129, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди в межах страхової суми та стягнення відповідних сум - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33908322; вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ) 15531,09 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять одну гривню 09 копійок) гривень, з яких 9533,40 гривень, як залишок страхового відшкодування, 4017,07 гривень - пеня за період з 27.09.2024 по 30.09.2025, 427,10 гривень - 3 % річних за період з 27.09.2024 по 30.09.2025, 1980,62 гривень - інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 27.09.2024 по 31.08.2025.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33908322; вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) гривень та 5500,00 (п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) гривень, як витрати на проведення експертизи для визначення розміру матеріального збитку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
представник позивача: адвокат Романченко Олексій Михайлович, адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ;
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування», адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154; ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ): 33908322.
Суддя: В.В. Барабанова