справа № 619/2707/25
провадження № 2/619/1291/25
іменем України
16 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 146816 від 21.08.2020 у розмірі 20 720,00 грн та судові витрати у справі.
Позов мотивований тим, що 21.08.2020 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 146816 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до умов договору ТОВ «Займер» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки в порядку та строки, що визначені договором. ТОВ ««Займер» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, проте відповідач умов кредитного договору не виконала. 28.10.2021 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторинг №01-28/10/2021, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Займер» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «Займер» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , згідно з кредитним договором № 146816 від 21.08.2020 на загальну суму: 20 720,00 грн, з яких: 4 000,00 грн .- прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 720,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Аргументи учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
21.08.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Займер» укладено Договір про надання фінансового кредиту № 146816, який містить її анкетні дані та підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 10).
Сторони узгодили в письмовій формі графік розрахунків та загальну вартість кредиту у додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 146816 від 21.08.2020 укладеного між сторонам (зворотня сторона а.с. 10).
З метою підписання договору, а також підтвердження ознайомлення з правилами та іншими документами, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор KL1619, що підтверджується довідкою про ідентифікацією (а.с. 8).
Відповідно д п.1.1.Договору ТОВ «Займер» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 19.09.2020.
Згідно з п.1.3. Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.
Пунктом п.1.4. Договору передбачено, що кредит надається товариством у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Відповідно до п. 1.5 Договору датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.
За умовами п. 2.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 2.3. Договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» відповідно до якої 21.08.2020 11:46:05 на банківську картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 4 000,00 грн ( зворотня сторона а.с. 16).
28.10.2021 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «КЕШТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «КЕШТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 146816 від 21.08.2020 (а.с. 11).
Згідно з п. 6.2.3 Договору права вимоги переходять до Фактора після підписання сторонами цього Договору. У разі невиконання виконання Фактором вимог п. 7.2 Договору, Договір вважається неукладеним, при цьому у разі невиконання фактором зобов'язання, щодо сплати другої частини ціни продажу, Договір вважається неукладеним, а Клієнт повертає Фактору першу частину ціни продажу, сплачену відповідно до п. 7.2 Договору.
Умовами п. 7.1 Договору передбачено, що в якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, Фактор сплачує Клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього Договору складає 1 444834, 08 грн. без ПДВ.
Згідно з п. 7.2 Договору Фактор здійснює оплату Клієнту шляхом перерахування суми, що вказана у п. 7.1 Договору, на вказаний у реквізитах до цього Договору рахунок, двома платежами: 722 417, 04 грн. 50 % протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами цього Договору; 722 417, 04 грн. інші 50 % протягом 20 робочих днів з дати підписання сторонами цього Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , згідно з кредитним договором № 146816 від 21.08.2020 на загальну суму: 20 720, 00 коп., з яких: 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 720,00 грн- прострочена заборгованість за процентами (а.с. 7).
Згідно з копіями платіжних доручень № 432 від 02.11.2021, № 1653 від 02.11.2021 та № 1672 від 23.11.2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало кошти на рахунок ТОВ «Займер» у сумі 722 417, 04 грн. призначення платежу: оплата згідно з Договором факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року (а.с. 14)
13.01.2025 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було направлено відповідачу вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, в якій було повідомлено про те, що 28.10.2021 відбулось відступлення прав вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 146816 від 21.08.2020 до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості згідно з Договором № 146816 від 21.08.2020 (зворотня сторона а.с. 7).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 146816 від 21.08.2020 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ» станом на 13.01.2025 складає 20 720,00 грн (а.с. 11а).
Мотиви, застосовані норми права та висновки суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частина 2 ст. 1056-1 ЦК визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК унормовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору.
Згідно з частиною 5 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону).
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством
Відповідно до статті 12 цього Закону перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Договір № 146816 від 21.08.2020 підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором KL1619.
Зазначений договір не визнаний судом недійсним, тому в силу статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
З урахуванням викладеного укладення договору, наявність електронного підпису підтверджує волю сторін, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 512, 514 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Стаття 610 ЦК передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач не надала жодних доказів на підтвердження погашення боргу перед позивачем, отже належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не повернула суму кредиту, не сплатила проценти, передбачені Договором.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4 000, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача процентів в сумі 16 720, 00 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, сторони у Договорі № 146816 від 21.08.2020 узгодили строк кредитування 30 днів, дату повернення кредиту 19.09.2020. Отже, Кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом 30 днів. Визначений у п. 1.3. Договору розмір процентної ставки становить 2 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Слід зазначити, що право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК.
Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 05.04.2023 № 910/4518/16.
Разом з цим, нарахований позивачем розмір процентів перевищує встановлений договором строк користування коштами, поза межами якого проценти не нараховуються. Так розмір процентів, на які має право позивач становить 2400,00 грн (4 000, 00 грн. * 2 % : 100%* 30 днів).
При цьому, як вбачається з Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 146816 від 21.08.2020 у ньому наявний графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, де сума кредиту становить 6 400, 00 грн., з яких 4 000, 00 грн - сума кредиту, 2400, 00 грн. - нараховані проценти за користування кредитом.
Суд звертає увагу позивача на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зроблено висновок, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)). На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК у розмірі, встановленому законом або договором.
У п. 128 вказаної вище постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. Суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
У даному випадку, пункт 2.3. кредитного договору розташований в розділі, яким врегульовано правомірну поведінку сторін («Порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за Договором»), водночас кредитний договір містить окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника («Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів»). Позивачем заявлено до стягнення заборгованість з процентів за період поза межами строку кредитування саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.
Ураховуючи наведене та зміст заявлених позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення з позичальника процентів, передбачених кредитним договором, поза межами строку кредитування.
Таким чином, право Кредитодавця нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, а тому, починаючи із зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, які складають 2400,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.
Розподіл судових витрат.
Що стосується понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500, 00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, 1) витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
29.12.2023 між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В. укладено договір про надання правової допомоги.
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою, представником позивача додано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, довіреність від 30.12.2024, акт про отримання правової допомоги від 16.06.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), платіжна інструкція № 3 9418 від 16.06.2025.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 10 500,00 грн.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 10 500 грн до 3 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 146816 від 21.08.2020 в розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати зі сплати судового збору в сумі 748 (сімсот сорок вісім) гривень 23 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження:04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О. В. Пруднікова