Справа №402/619/25
іменем України
(заочне)
"23" жовтня 2025 р. м. Благовіщенське
Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Бондаренка А.А.,
секретар судового засідання Хименко О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Благовіщенське Кіровоградської області в залі судових засідань Благовіщенського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив
28 травня 2025 року позивач ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві товариство зазначило, що 12.01.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТзОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 9427420. Договір був підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Зазначає, що позивачем було виконано свої зобов'язання відповідно до умов кредитного договору та надано кредит у розмірі 5000,00 грн. Відповідач всупереч умов договору не повернув своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 14684,42 грн., яка складається із: 4125,00 грн. заборгованості з тіла кредиту, 10134,42 грн. - заборгованості по процентах та 425 грн. простроченої заборгованості за комісією.
29.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем. Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 року, в сумі: 14684,42 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою від 03.06.2025 року судом відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача направлено до суду відзив, у якому він просить суд позов задовольнити частково - стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 в розмірі 2618,00 грн. На обґрунтування відзиву зазначив таке: Відповідач визнав укладення ним з ТзОВ «Мілоан» договору про споживчий кредит № 9427420 від 12.01.2024 та отримання кредиту в сумі 5000,00 грн. З урахуванням повернутих ним 2382,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором, визнав свою заборгованість перед позивачем у розмірі 2618,00 грн.
Проте, відповідач не погодився з вимогою позивача про стягнення з нього заборгованості по процентах у розмірі 10134,42 грн. Заперечення обґрунтував тим, що визначений у договорі розмір процентної ставки не відповідає вимогам закону. Зазначив, що розмір процентів визначався позивачем, виходячи з двох видів процентної ставки - 1,05 % в день (пільговий період), - 2,30% в день (поточний період). Вказані процентні ставки застосовувалась за межами строку кредитування, позичаючи з 12.01.2024 по 26.05.2024 (136 днів), в той час як умовами кредитного договору передбачено, що загальний строк кредитування становить 105 днів (пункт 1.3 Договору). Також зазначив, що кредитний договір був укладений 12 січня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тому при його укладанні до спірних правовідносин мали б застосовуватись положення частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» про те, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зазначив, що умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,05 % та 2,30 % є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». З огляду на нікчемність вказаних положень договору про встановлення денної процентної ставки та відсутність у суду повноважень на самостійне визначення розміру денної процентної ставки, вказав, що у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентам.
Крім того вказав, що вимога про стягнення з відповідача 425,00 грн. суми нарахованої за комісійними винагородами задоволенню не підлягає виходячи з того, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які Товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту). Вказав, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору). Зазначив, що з урахуванням положень частини 5 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту (управління та обслуговування кредиту) є несправедливими, тому умови договору в частині нарахування комісії є нікчемними, а відтак позовні вимоги в частині стягнення суми нарахованої за комісійними винагородами, не підлягають до задоволення.
У відповіді на відзив позивач заперечив доводи відзиву, вказавши таке:
При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач заперечив проти доводів відзиву щодо того, що процентні ставки застосовувалась за межами строку кредитування позичаючи з 12.01.2024 по 26.05.2024 (136 днів), в той час як умовами кредитного договору передбачено, що загальний строк кредитування 105 днів (пункт 1.3 Договору). На заперечення послався на положення пункту 7.1 договору, відповідно до яких договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Також позивач вказав, що комісія за надання кредиту 425.00 грн. нарахована відповідно до пункту 1.5.1. договору за ставкою 8.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Як свідчить копія договору 12.01.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 9427420 на умовах визначених договором та правилами надання грошових коштів. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Вивченням умов договору суд встановив, що відповідно відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Строк Позики (строк дії Договору) становить 105 днів з 12.01.2024 року і складається з пільгового та поточного періодів. Процентні ставки за користування кредитом протягом пільгового періоду визначені пунктом 1.5.2 договору і становить - 1,05 % в день, і протягом поточного періоду визначена п.1.5.3.договору становить - 2,30 % в день.
Пунктом 1.5.1. договору передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 425, 00 грн. за ставкою 8,5 відсотків від суми кредиту.
Водночас згідно пункту 7 договору строк дії цього договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п.1.3., пункт 1.4 Договору. Якщо станом на цю дату зобов'язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вбачається з копії платіжного доручення 1201042096 від 12.01.2024 року ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання відповідно до умов кредитного договору та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000,00 грн.
Дослідивши надану позивачем відомість про щоденні нарахування та погашення по договору було нараховано суму заборгованості, яка складається суми комісії за надання кредиту - 425, 00 грн., кредиту 5000, 00 грн., нарахування процентів 10134,42 грн. Також відомість містить дані про погашення відповідачем 31 січня 2024 року 500,00 грн., 500,00 грн., 500,00 грн.; 18 березня 2024 року 375,00 грн., 407,00 грн., 100,00 грн., а всього - 2 382,00 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 року, сума заборгованості на 23.04.2025 року (дату вимоги про погашення заборгованості) становить 14 684,42 грн., з яких:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту 4125, 00 грн.;
- прострочена заборгованість за комісіями - 425 , 00 грн.;
- прострочена заборгованість за відсотками - 10134,42 грн.
Суд виснує, що до визначених судом правовідносин сторін підлягають застосуванню такі правові норми:
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з статтею 6, частиною 1 статті 627 та частиною 1 статті 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині 2 статті 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
За правилом частини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частині 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов'язання щодо повернення позики, сплати процентів та комісії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має права вимагати у судовому порядку.
Водночас, у частині вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентах суд вважає потрібним зазначити таке:
Відповідно до пункту 1.5 договору про споживчий кредит № 9427420 від 12.01.2024 року процентні ставки за користування кредитом протягом пільгового періоду визначені пунктом 1.5.2 договору і становить - 1,05 % в день, і протягом поточного періоду визначена пунктом 1.5.3 договору становить - 2,30 % в день.
Договір № 9427420 від 12.01.2024 року укладений між сторонами, є договором про споживчий кредит, а тому до правовідносин між сторонами справи, які виникли щодо укладення та виконання згаданого договору, застосуванню підлягають положення Закону України "Про споживче кредитування".
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Згідно з нормою частина 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Зважаючи на те, що договір про споживчий кредит № 9427420 від 12.01.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки за користування кредитом не міг перевищувати 1%.
За приписами частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, пункт 1.5 договору про споживчий кредит № 9427420 від 12.01.2024 року, яким встановлено розмір денної процентної ставки за користування кредитом у розмірі понад 1 %, є нікчемним.
З огляду на це суд розраховує заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за договором про споживчий кредит № 9427420 від 12.01.2024 року, виходячи з денної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1 %. Таким чином, сума процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 9427420 від 12.01.2024 року становить 6800,00 грн. (5000,00 грн. х 1 % х 136 днів (з 13 січня 2024 року до 26 травня 2024 року) = 6800,00 грн.
Вирішуючи позов у частині вимоги про стягнення з відповідача коштів простроченої заборгованості за комісією - 425, 00 грн., суд враховує, що Пунктом 1.5.1. договору про споживчий кредит № 9427420 від 12.01.2024 року передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 425, 00 грн. за ставкою 8,5 відсотків від суми кредиту.
Відповідно до відомості щодо нарахувань та погашень за кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 року та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 року ОСОБА_1 на виконання зобов'язань по договору 31.01.2024 року вніс 1500 грн. та 18.03.2024 року 882,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі: 9843,00 грн., з яких:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту 2618, 00 грн.;
- прострочена заборгованість за комісією - 425, 00 грн.;
- прострочена заборгованість за відсотками - 6800,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
29.07.2024 року на підставі Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 р. ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" право вимоги до позичальника за Кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 року.
Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1623,73 грн. (14684,42/100 = 146,84; 9843/146,84 = 67,03; 2422,40/100 х 67,03= 1623,73).
Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись вказаними положеннями законодавства з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно вимогам, у задоволенні яких позивачу було відмовлено, в сумі 1648.5 грн. (14684,42/100 = 146,84; 9843/146,84 = 67,03; 5000,00/100 х 67,03= 3351.5; 5000 - 3351,5 = 1648.5 грн.).
Згідно з частиною1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Керуючись вказаними положеннями частини 10 статті 141 ЦПК України суд вважає доцільним зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат - позивача ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал» сплатити різницю судових витрат відповідачеві ОСОБА_1 у розмірі 24.77 коп. з розрахунку (1648,50 - 1623,73 = 24.77). Відповідно, звільнити сторони від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
На підставі статей 207, 526, 530, 610, 612, 626, 638, 1047, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну комерцію», керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 9427420 від 12.01.2024 року, в сумі: 9843 (дев'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 00 коп. на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: 26432, Кіровоградська обл., Благовіщенський р-н., с. Богданове) різницю в стягненні судових витрат в розмірі 23 (двадцять три) грн. 77 коп.
Звільнити сторони від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Благовіщенським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,
Адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль - Соцького, 1, корпус 28,
ЄДРПОУ: 35234236;
Відповідач: ОСОБА_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_1 ,
Адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: А.А. Бондаренко