Справа № 640/2517/22 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -
ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, складений за результатами моніторингу закупівлі UA-2021-10-01-004732-b.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/2517/22 передано на розгляд судді Лисенко В.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на офіційному сайті публічних закупівель ПрАТ "АК "Київводоканал" (далі - Позивач, Замовник) проведено закупівлю L А-2021-10-01-004732-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-01-004732-b) на виконання будівельних робіт по об'єкту "Реконструкція водопровідної мережі Д=500 мм по вул. Автозаводській від вул. Дубровицької до вул. Резервної в Оболонському районі м. Києва", ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ДК 021:2015).
Наказом Державної аудиторської служби України від 07.12.2021 №416 прийнято рішення про проведення моніторингу, зокрема вказаної вище закупівлі. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), своєвчасності надання роз'яснень щодо тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.
За результатами моніторингу Державною аудиторською службою України складено висновок (опублікований 30.12.2021), згідно з яким виявлено порушення за результатами розгляду тендерної пропозиції ПП "Водоліт" абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вважаючи протиправним висновок контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з огляду на предмет закупівлі "Реконструкція водопровідної мережі" та вимог позивача у тендерній документації щодо надання копій договорів на підтвердження виконання аналогічних робіт з прокладання/санації водопровідних та/або каналізаційних мереж діаметром 400 мм і більше, суд дійшов висновку, що тендерна пропозиція ПП "Водоліт" не відповідає вимогам тендерної документації замовника. Також суд першої інстанції зазначив про те, що учасник процедури закупівлі ПП "Водоліт" у своїй тендерній пропозиції на виконання вимог тендерної документації не надав довідку № КБ-3, виконавчої документації (тобто інший документ, який передбачений умовами договору підряду щодо порядку приймання-передачі закінчених робіт), та не надав пояснення зазначенням обґрунтування та причини неподання вказаних документів, чим не дотримався умов тендерної документації.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства та доводам викладених у позовній заяві, що призвело до прийняття невірного рішення. Звернуто увагу суду на те, що наданий учасником договір є аналогічним і таким договором не передбачалось, крім актів форми КБ-2, складання довідок форми КБ-3, що не суперечить вимогам тендерної документації. Крім того, будівельні роботи з прокладання/санації водопровідної мережі включають в себе укладення трубопроводів, облаштування / будівництво каналів, колодязів, свердловин, тощо, а тому поняття виконання будівельних робіт на каналізаційній та/або водопровідній мережі є ширшим ніж укладання труб. Додатково зазначив про те, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку, як акту індивідуальної дії, оскільки главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких припинення зобов'язання виконанням.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі-Закон №922).
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону №922 визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі учасник) фізична особа, фізична особа підприємець чи юридична особа резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною першою статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України" утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Тобто, саме на відповідача як на територіальний орган Держаудитслужби покладено здійснення моніторингу закупівель.
Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частинами шостою-сьомою статті 8 Закону №922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами моніторингу Державною аудиторською службою України складено висновок (опублікований 30.12.2021), згідно з яким виявлено порушення за результатами розгляду тендерної пропозиції ПП "Водоліт", а саме замовником допущено до оцінки та не відхилено тендерну пропозицію учасника ПП "Водоліт", як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону №922, чим порушено вимоги пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону №922 у тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Згідно з частиною першої, другої статті 16 Закону №922 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з пунктом 1.3 частини І додатку 1 до тендерної документації замовника наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) - підтверджується, зокрема, наданням нотаріально завіреним/и копією (ями) договору (ів), який повинен (і) свідчити, що учасник має досвід виконання аналогічного (их) договору (ів) з обов'язковим наданням нотаріально завіреного(их) договору(ів) та підтверджуючих документів не менше 100 % виконання цього (іх) договору (ів). Документами, які підтверджують виконання договорів є акти виконаних підрядних робіт формою № КБ-2в та довідкою № КБ-3 (або іншими документами, які передбачені порядком приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) умовами договору підряду).
Аналогічним(и) договором(ами) є договір(и), які включають (з урахуванням пояснювальної записки проектної документації) - виконання будівельних робіт з прокладання/санації водопровідних та/або каналізаційних мереж діаметром 400 мм і більше.
Отже, в умовах тендерної документації позивач встановив чітку вимогу про надання учасниками закупівлі актів виконаних підрядних робіт формою № КБ-2в, довідки № КБ-3 або іншими документами, які передбачені порядком приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) умовами договору підряду, аналогічного договорогу, який включає (з урахуванням пояснювальної записки проектної документації) - виконання будівельних робіт з прокладання/санації водопровідних та/або каналізаційних мереж діаметром 400 мм і більше.
Учасник процедури закупівлі ПП "Водоліт" у своїй тендерній пропозиції надав договір субпідряду від 10.06.2019 №10/06/19 на виконання будівельних робіт з будівництва тимчасової каналізаційної напірної станції в м. Києві на загальну суму 1 879 573,91 грн. з додатками та акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року за формою № КБ-2в щодо 100 % виконання такого договору.
Разом з тим, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, у зазначеному акті наведена інформація про укладання трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 315 мм та сталевих водопровідних труб діаметром 300 мм (зовнішній діаметр 325 мм), тобто з діаметром меншим ніж 400 мм.
Також зазначений учасник не надав довідку № КБ-3 або інший документ, які передбачений порядком приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) умовами договору підряду, що не відповідає вимогам пункту 1.3 частини І додатку 1 до тендерної документації Замовника.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що відповідачем досліджувалися надані в складі тендерної пропозиції ПП "Водоліт" документи лише в частині діаметрів трубопроводів без дослідження інших складових мереж, на яких виконувалися будівельні роботи ПП "Водоліт".
Також апелянт звертав увагу суду, що ПП "Водоліт" у складі тендерної пропозиції було надано: довідку, складену у формі згідно з Додатком 6 "Перелік про виконання аналогічних договорів за предметом закупівлі "Тендерної документації; нотаріально завірений договір субпідряду на виконання будівельних робіт від 10.06.2019 № 10/06/19 з додатками, предметом якого є "Будівництво тимчасової каналізаційної напірної станції в м. Києві"; оригінал лист-відгуку від 04.08.2019 № 31 від замовника, для якого виконувались роботи за аналогічним договором; акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року за договором від 10.06.2019 № 10/06/19 (форма № КБ-2в). Крім того, відповідачем не було належно досліджено Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, що є додатком до договору субпідряду на виконання будівельних робіт від 10.06.2019 № 10/06/19, та акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма № КБ-2в), а саме - пункти 48, 52 та 110, в яких визначено про виконання ПП "Водоліт" таких будівельних робіт на мережах: улаштування круглих збірних залізобетонних каналізаційних колодязів діаметром 1,5 м у мокрих ґрунтах (п. 48); демонтаж опор із плит і кілець діаметром більше 1000 мм (п. 52); розширення свердловини установками горизонтально спрямованого буріння, сила протяжки до 36 300 кг, група ґрунту 2, діаметр розширення понад 300 мм до 450 мм (п. 110).
Колегія суддів звертає увагу на те, що Тендерною документацією чітко визначено, що для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору учасник має надати договір, який включає, згідно пояснювальної записки проектної документації, виконання будівельних робіт з прокладання/санації водопровідних та/або каналізаційних мереж діаметром 400 мм і більше.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, поняття будівельних робіт на мережах має досить широке визначення та включає у себе певний перелік робіт, окрім безпосереднього прокладання трубопроводів.
Відповідно до визначень, наведених у п. 3.2 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ БД.1.1-1:2013) та п. 1.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2011 №281, будівельні роботи - будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", водопровідна мережа - система трубопроводів, відповідних споруд та устаткування для розподілу і подачі питної води споживачам.
Отже, будівельні роботи з прокладання/санації водопровідної мережі включають в себе укладання трубопроводів, облаштування/будівництво каналів, колодязів, свердловин тощо.
Разом з тим, поняття "прокладання/санація водопровідних та/або каналізаційних мереж" і "улаштування круглих збірних залізобетонних каналізаційних колодязів, демонтаж опор із плит і кілець, розширення свердловини бурінням" не є ідентичними, хоча можуть стосуватися однієї сфери (водопостачання), але стосуються різних видів робіт.
Так, прокладання/санація мереж - це роботи, пов'язані із будівництвом, ремонтом, реконструкцією або відновленням зовнішніх інженерних мереж - тобто трубопроводів, які транспортують воду або стоки (монтаж нових трубопроводів (водогін, каналізація), санація з використанням безтраншейних технологій (наприклад, метод руйнування старої труби з установленням нової), прокладання колекторів, оглядових колодязів тощо). Ці роботи стосуються лінійної інфрастурктури.
Улаштування круглих збірних залізобетонних каналізаційних колодязів, демонтаж опор із плит і кілець, розширення свердловини бурінням - це спеціалізовані геологічні або гідрогеологічні роботи з буріння, поглиблення або розширення існуючої свердловини. Свердловини можуть бути водозабірними, геотермальними, дренажними тощо (буріння артезіанських свердловин, розширення обсадних колон, виконання обсадки після розширення). Дані роботи стосуються точкового об'єкта (свердловини), а не мережі.
Отже враховуючи предмет закупівлі "Реконструкція водопровідної мережі" та вимог позивача у тендерній документації щодо надання копій договорів на підтвердження виконання аналогічних робіт з прокладання/санації водопровідних та/або каналізаційних мереж діаметром 400 мм і більше, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тендерна пропозиція ПП "Водоліт" не відповідає вимогам тендерної документації замовника.
Щодо доводів апелянта про те, що тендерна документація передбачає можливість для учасників відкритих торгів підтвердити виконання аналогічного договору тими первинними документами складання яких передбачено самими договорами підряду, водночас договором від 10.06.2019 № 10/06/19 передбачено складення актів виконаних робіт форми №КБ-2в та не передбачено складення довідок № КБ-3, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.1 договору від 10.06.2019 № 10/06/19 до 25 числа кожного місяця підрядник (ПП "Водоліт") передає замовнику на затвердження та підписання документи щодо фактично виконаного обсягу робіт за звітний місяць, а саме: два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт та два примірники виконавчої документації.
Згідно з пунктом 1 розділу 3 тендерної документації Замовника документи та інформація, які вимагаються замовником відповідно до вимог цієї документами у складі тендерної пропозиції, але не передбачені чинним законодавством України, не подаються в складі тендерної пропозиції, про що такий учасник повинен зазначити у своїй тендерній пропозиції, включаючи обґрунтування та причини неподанні документів та/або інформації.
Таким чином, учасник процедури закупівлі ПП "Водоліт" у своїй тендерній пропозиції на виконання вимог тендерної документації не надав довідку № КБ-3 або виконавчої документації (тобто іншого документу), який передбачений умовами договору підряду щодо порядку приймання-передачі закінчених робіт, як і пояснень із зазначенням обґрунтування та причини неподання вказаних документів, чим не дотримався умов тендерної документації.
Посилання апелянта на те, що виконавча документація належить до технічної документації, а не до первинних документів, якими підтверджується факт виконання робіт не спростовують висновків суду та встановлених обставин.
Відповідно до статті 28 Закону №922 замовник здійснює розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.
Отже враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав відхилити тендерну пропозицію учасника ПП "Водоліт", яка не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтю 16 Закону №922 та розглядати тендерну пропозицію наступного учасника торгів, однак в порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922 позивач не відхилив тендерну пропозицію ПП "Водоліт" як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону та уклав з ним договір.
Стосовно доводів апелянта про те, що відповідачем не конкретизовано яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, водночас оскаржуваний висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів, а усунення виявленого під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, шляхом припинення зобов'язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів сторін договору та матиме негативні наслідки для репутації третіх осіб, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 ч. ІІ "Констатуюча частина" оскаржуваного висновку (зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель), з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущим через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (надалі - Порядок № 552).
Відповідно до п. 3 Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
При цьому вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України "Про публічні закупівлі" повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Отже, у разі дотримання позивачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі" відносини між переможцем закупівлі та Замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
Відповідно до частини першої ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Враховуючи наявність порушень, встановлених Держаудитcлужбою під час моніторингу, вимоги, зазначені у Висновку щодо припинення зобов'язань за договором підлягають виконанню.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у справах № 160/9990/20 (постанова від 29 жовтня 2021 року), № 420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), № 200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), № 280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), № 520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року), № 440/17864/21 (постанова від 11 квітня 2024 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-01-004732-b.
При цьому, колегія суддів зауважує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому до уваги не приймаються.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Мельничук В.П.