Справа №155/1927/24
Провадження №2-др/155/7/25
23.10.2025 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Сметани В.М.,
при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андріяш Наталії Валеріївни про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андріяш Наталії Валеріївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Волошин Сергій Анатолійович, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року, позов задоволено частково, визначено ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На адресу суду 13 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андріяш Наталії Валеріївни надійшло клопотання про стягнення судових витрат пов'язаних із розглядом справи та наданням правової допомоги.
Клопотання мотивує, що в позовній заяві повідомляла суд, що до складу судових витрат відноситься в тому числі витрати на правничу допомогу, розмір яких складає 20000,00 гривень, на підтвердження чого долучає ряд доказів. Такі витрати понесені та фактично сплачені позивачем.
Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень.
На адресу суду 21 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Мотивуючи клопотання, що заявлена сума відшкодування за правничу допомогу є надмірною, не пропорційною та необґрунтованою. Вона не відповідає ціні позовну, значенню справи для сторін. Також вказує, що позивач намагається перекласти на неї витрати на правову допомогу, що не пов'язані з розглядом справи. Також вказує, що дана категорія справ є типовою, яка не потребує від професійного адвоката надмірних зусиль. Враховуючи наведене, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до встановленого законодавства України, мінімального розміру погодинної оплати праці, виходячи з розрахунку заявлених представником позивача 5 годин*48 гривень = 240,00 гривень, та участі в 5 засіданнях * 48 гривень, = 240,00 гривень. Всього 480,00 гривень витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Щодо вимог представника позивача, а саме стягнення судових витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, суд зазначає наступне.
Вищезазначене судове рішення ухвалено 02 жовтня 2025 року, було проголошено вступну та резолютивну частину.
Відповідно до ч.1 ст.268 ЦПК України, рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У частині 8 статті 141 ЦПК України, зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 246 ЦПК України, також встановлює, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Тобто, умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору) є подання сторонню відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом (пункт 18 постанови Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 907/16/23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).
Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.
При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге,сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).
Також, з матеріалів справи вбачається, що стороною позивача, ні в жодному судовому засіданні, а ні в будь-яких інших поданих заявах та клопотаннях, не робилася заява про відшкодування витрат на правову допомогу та необхідність подання доказів на підтвердження таких витрат. Таким чином, представником позивача не було заявлено про намір подати відповідні докази, які підтверджують витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в суді та оплату послуг за професійну правничу допомогу, та не подано відповідної заяви до закінчення судового розгляду у справі, як це передбачено ч.8 ст.141 ЦПК України та ст.246 ЦПК України.
Отже, ні позивачем, ні його представником до закінчення судових дебатів у даній справі, не заявлено клопотання про подання доказів щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, які будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Враховуючи наведене, встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України, внаслідок чого в задоволені даної вимоги слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.82, 137, 141 270 ЦПК України, суд,-
В задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андріяш Наталії Валеріївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Волошин Сергій Анатолійович, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана