Справа №155/1000/25
Провадження №2/155/562/25
про відмову у залишенні позову без розгляду
23.10.2025 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ревуцької М.В.,
прокурора - Ковбасовської О.О.
представника відповідача - Курбай Л.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури, який діє в інтересах Мар'янівської селищної ради Луцького району Волинської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури, який діє в інтересах Мар'янівської селищної ради Луцького району Волинської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 24 червня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, з повідомленням сторін.
23 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подала суду клопотання про залишення вищевказаного позову без розгляду з тих підстав, що прокурором не доведено належним чином нездійснення чи неналежне здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що компетентні органи не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави. Листи, якими прокурор повідомив відповідні органи про звернення до суду від їх імені, не свідчать про дотримання абз. 3 ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджування порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Таким чином, відповідач вважає, що прокурором не дотримано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому в даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. Просила дану позовну заяву залишити без розгляду.
В підготовчому засіданні представник відповідача Курбай Л.М. підтримала подане клопотання.
Прокурор щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечив посилаючись на бездіяльність уповноваженого органу - Мар'янівської селищної ради, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Мар'янівська селищна рада Луцького районну Волинської області явку представника у підготовче засідання не забезпечила, у поданому суду клопотанні від 07 жовтня 2025 року №1365/05-16/2-25 зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо представництва прокурором інтересів Мар'янівської селищної ради, просила розгляд справи проводити без участі представника.
Дослідивши подане клопотання, матеріали цивільної справи, заслухавши думку прокурора, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 3-4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Аналіз частини третьої статті 56 ЦПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.
Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший третій частини четвертої статті 23 Закону).
З викладених вище положень чинного законодавства випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
При цьому, для підтвердження підстав для представництва, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (провадження №12-20гс21) (п.п. 8.38, 8.40 даної постанови).
Поняття «компетентний орган» вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Прокурор у позовній заяві вказав, що у Мар'янівської селищної ради Волинської області виникло право на стягнення з ОСОБА_1 у порядку зворотньої вимоги матеріальної шкоди, завданої виплатою ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Однак, селищна рада не здійснювала належним чином захисту інтересів держави та самостійно з позовом до суду не звернулася.
У листі від 28 лютого 2025 року за №53-1981вих-25 прокурор відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» просив Мар'янівську селищну раду надати інформацію, зокрема, чи вживались селищною радою заходи позовного характеру про стягнення з посадових осіб коштів, виплачених ОСОБА_3 внаслідок незаконного звільнення, вказати причини бездіяльності, а також повідомити про наміри самостійно вживати заходи до стягнення коштів
У відповідь на вищевказаний лист прокурора Мар'нівська селищна рада своїм листом за №53-1981 ВИХ-25 від 28 лютого 2025 року повідомила, що селищною радою вишукуються кошти для вжиття заходів. Разом з тим, селищна рада просить долучитися до вирішення даного питання і здійснити відповідне представництво у суді.
Також листом № 869/05 від 13.06.2025 року Мар'янівська селищна рада повідомила, що у бюджеті Мар'янівської селищної ради відсутні кошти на сплату судового збору, відтак, просить пред'явити позов до суду Луцьку окружну прокуратуру.
Мар'янівська селищна рада наявність підстав для представництва не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в особі Мар'янівської селищної ради суду не висловлювала. Окрім цього, у поданому суду клопотанні від 07 жовтня 2025 року №1365/05-16/2-25 Мар'янівська селищна рада зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо представництва прокурором інтересів Мар'янівської селищної ради.
З огляду на викладене доводи відповідача щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Мар'янівської селищної ради суд вважає необґрунтованим.
Прокурором у позові, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначено підстави для представництва у суді інтересів держави в особі Мар'янівської селищної ради, що підтверджено відповідними доказами, доданими до позову. Відповідно вимоги відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 257, 258, 260 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання представника відповідача Курбай Людмили Миколаївни про залишення позову заступника керівника Луцької окружної прокуратури, який діє в інтересах Мар'янівської селищної ради Луцького району Волинської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу без розгляду відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://gr.vl.court.gov.ua/sud0302/.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення суддею.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.