20 жовтня 2025 р. Справа № 480/5202/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 (суддя Соп'яненко О.В.; м. Суми) по справі № 480/5202/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" (надалі також - відповідач) в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно;
- зобов'язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№56)" нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, враховуючи раніше проведенні виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 01.04.2024 проходив службу в Державній установі "Роменська виправна колонія (№56)". Посилаючись на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" позивач вказує, що з 24.02.2022 по 07.07.2022 мав право на отримання додаткової винагороди, проте і при звільненні такої винагороди не було нараховано та виплачено позивачу, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Зобов'язано Державну установу "Роменська виправна колонія (№56)" (вул. Вишнева, 19, с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська область, 42073, код ЄДРПОУ 08565078) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ..
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн виплачується особам рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, у зв'язку з чим відповідачем видавались накази, на підставі яких позивачу була виплачена додаткова винагорода за період з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 25.04.2022, з 26.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 за фактичну кількість годин несення служби, однак судом першої інстанції безпідставно не враховано вказані обставини, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги відповідача вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що наказом Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" № 45/ОС-24 від 01.04.2024 (по особовому складу) звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони. (а.с.10)
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.04.2024 з проханням нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, передбачену постановою № 168. (а.с.11)
Відповідач листом від 08.05.2024 (а.с.12) повідомив позивача про нараховані та виплачені суми додаткової винагороди, відповідно до фактичної кількості годин несення служби, зазначеної в табелях обліку робочого часу, а саме:
- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 1160,71 грн за 26 год. несення служби;
- за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 8064,52 грн за 200 год. несення служби;
- за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 7500,00 грн, за 180 год. несення служби;
- за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 833,33 грн, за 20 год. несення служби;
- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 8306,45 грн, за 206 год. несення служби.
- перерахунок за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 357,15 грн, за 8 год. несення служби (виплатити за 26 год., а треба за 34 год.)
Кошти виплачені (за вирахуванням військового збору) згідно платіжного доручення № 497 від 26.05.2022 в сумі 16474,35 грн та платіжного доручення № 756 від 09.08.2022 - 9354,48 грн.
Таким чином, зобов'язання державної установи щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 01.06.2022, виконано в повному обсязі.
Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди у повному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний був нараховувати та виплачувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000 грн щомісячно за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV).
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону № 2713-IV, служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону № 2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
За приписами частини 5 статті 23 Закону № 2713-IV, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 (далі - Порядок № 925/5), яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до пункту 1 постанови № 168 внесені зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
З аналізу наведеного випливає, що з 24.02.2022 у осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виникло право на отримання додаткової винагороди у фіксованому розмірі 30000 гривень щомісячно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 754), яка набрала чинності 08.07.2022, внесені зміни до абзацу першого Постанови № 168, зокрема: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)». Також, після слова “щомісячно» доповнено словами “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Пунктом 2 Постанови № 754 від 01.07.2022, установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі 30000, 00 грн щомісячно, у період з 24.02.2022 по 01.06.2022, окрім інших, мали особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалася допомога в рамках Програми “єПідтримка».
Після 01.06.2022, право на отримання згаданої винагороди, окрім інших, мали лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Державна установа «Роменська виправна колонія (№ 56)», в якій позивач проходив службу, зокрема, у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 є установою Державної кримінально-виконавчої служби, місцем розташування якої є село Перехрестівка, Роменського району, Сумської області, тобто, адміністративно-територіальна одиниця, територія якої, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022, включена до Переліку територій, на яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у період з 24.02.2022 по 31.05.2022, позивач мав право на отримання додаткової винагороди встановленої Постановою № 168, у розмірі 30 000, 00 грн щомісячно, оскільки проходив службу в установі Державної кримінально-виконавчої служби, що розташована в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Вищенаведена правова позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.04.2024 у справі № 160/10532/22 та від 26.07.2024 по справі № 400/1895/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи.
Крім того, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про виплату позивачу додаткової винагороди пропорційно фактичному часу несення служби за період з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 25.04.2022, з 26.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22 було сформовано висновок щодо застосування пункту 1 Постанови № 168, яку надалі підтримано Верховним Судом й в інших справах за подібних обставин, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 200/297/23, від 25.01.2024 у справі №520/8343/22, від 21.03.2024 у справі № 160/12980/22, від 28.03.2024 у справі № 480/1364/23, від 25.04.2024 у справі № 160/10532/22.
Так, у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22, де позивач - підполковник внутрішньої служби, який обіймав посаду начальника Чечелівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області - оскаржував бездіяльність ДУ «Центр пробації» щодо ненарахування і невиплати йому винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168 Верховний Суд вже надав оцінку схожим доводам ДУ «Центр пробації», який уважав, що право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (зокрема і ДУ «Центр пробації»), які саме «несуть службу» в органах та установах зазначеної Служби.
У вказаній постанові, Верховний Суд, відповідаючи на доводи Державної установи «Центр пробації» щодо права на отримання додаткової винагороди лише особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме несуть службу в органах та установах зазначеної Служби виснував, що у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Отже, постанова Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
Враховуючи, що позивач мав право на отримання з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168, проте відповідачем не було здійснено її нарахування та виплату в належному розмірі, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в цій частині, а протилежні висновки відповідача, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильних висновків в частині задоволених позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання ДУ "Роменська виправна колонія (№ 56)" нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, в розмірі 30000,00 грн. щомісячно за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням виплачених сум.
Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 по справі № 480/5202/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко