13 жовтня 2025 р.Справа № 520/12724/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.07.25 по справі №520/12724/25
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, апелянт), в якому просив:
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області - №0009816-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 199680,00 грн визнати протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 179712,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009815-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 36053,00 грн визнати протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 32447,93 грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009882-2417-2030- UA63120270000028556 від 07.02.2025 на суму 55744,00 грн визнати протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 50169,61 грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009818-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 45204,00 грн визнати протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 40683,60 грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області -№0009817-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 8161,83 грн визнати протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 7345,63 грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009881-2417-2030- UA63120270000028556 від 07.02.2025 на суму 12619,45 грн визнати протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 11357,53 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009816-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 199680,00 грн визнати протиправним та скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 179712,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009815-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 36053,00 грн визнати протиправним та скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 32447,93 грн.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009882-2417-2030-UA63120270000028556 від 07.02.2025 на суму 55744,00 грн визнати протиправним та скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 50169,61 грн.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009818-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 45204,00 грн визнати протиправним та скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 40683,60 грн.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009817-2417-2030-UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 8161,83 грн визнати протиправним та скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 7345,63 грн.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0009881-2417-2030-UA63120270000028556 від 07.02.2025 на суму 12619,45 грн визнати протиправним та скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 11357,53 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2573,73 грн.
Не погодившись з цим судовим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року по справі та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликався на те, що суд першої інстанції невірно застосував приписи пп. 266.1.1, п. 266.1, п пп. 266.2.2, п. 266.2, пп. 266.3.1, пп. 266.3.2, п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України ( далі - ПК України).
Вказує, що ОСОБА_1 нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовані податкові повідомлення-рішення (далі ППР) на сплату податку на нерухоме майно за 2021-2023 рік, а саме:
- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3328,0 кв. метрів - ППР на суму 199680,00 грн від 06.02.2025 № 0009816-2417-2030 (податковий період 2021 рік), ППР на суму 36053,33 грн від 06.02.2025 № 0009815-2417-2030 (податковий період 2022), ППР на суму 55744,00 грн від 07.02.2025 № 0009882-2417-2030 (податковий період 2023);
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 753,4 кв. метрів - ППР на суму 45204,00 грн від 06.02.2025 № 0009818-2417-2030 (податковий період 2021 рік), ППР на суму 8161,83 грн від 06.02.2025 № 0009817-2417-2030 (податковий період 2022 рік), ППР на суму 12619,45 грн від 07.02.2025 № 0009882-2417-2030 (податковий період 2023 рік).
Стверджує, що за відсутності будь-яких документів, які конкретизують приналежність нежитлової будівлі, що перебуває у власності позивача до певної категорії, ГУ ДПС у Харківській області на підставі чинного законодавства, при формуванні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, керуючись відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та наявною інформацією відповідно до інформаційних баз контролюючого органу.
ОСОБА_1 не погодилася з доводами апеляційної скарги та подала відзив на неї, у якому просила у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є власницею нежитлових приміщень, загальною площею 3328 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 » на підставі договорів дарування: від 29.01.2016 нежитлових приміщень 2-го поверху №77-81; 81а, 86 загальною площею 194,3 кв.м. в літ. «А-2»;-від 29.01.2016 нежитлових приміщень 1-го поверху №1, 6, 7, 9, 17, 22, 23, 25-35, 4250, 52, 53, 59, 62, 63, 63а, 65, 70-73 загальною площею 791 кв.м.; 2-го поверху №74-76, 84, 87, 95-107, 110, 111, 115-120, 128, 129 загальною площею 811 кв.м. в літ «А-2» загальною площею 1602 кв.м.; від 29.01.2016 нежитлових приміщень 2-го поверху №82, 83, 85, 88-94 загальною площею 489,7 кв.м. в літ. «А-2» загальною площею 1288 кв.м.; від 30.01.2016 нежитлових приміщень 2-го поверху №108, 109, 112-114, 121-127 в літ. «А-2» загальною площею 243,7 кв.м.
Вказана будівля є за своїм функціональним призначенням спортивно-оздоровчим комплексом загальною площею 3328 кв.м. та за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) належить до коду «1274.4» - «приміщення пральні та лазні», що підтверджується технічним паспортом від 11.04.2018 на вказану будівлю та експертним висновком АС1 №1925801 від 05.10.2019.
Відповідно до ДК 018:2023, вказана будівля належить до коду «1274» - «інші будівлі», що підтверджується Витягом з реєстру речових прав від 29.04.2025 та технічним паспортом від 18.04.2025.
Також, позивач на підставі договору дарування від 10.02.2018 є власницею нежитлової будівлі у АДРЕСА_1 , літ. «З-2» загальною площею 753,4 кв.м.
Вказана будівля є за своїм функціональним призначенням складами універсальними та за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) належить до коду «1252.8» - «склади універсальні», що підтверджується технічним паспортом від 20.07.2018 на вказану будівлю та експертним висновком АС1 №2117503 від 24.06.2021.
Відповідно до ДК 018:2023, вказана будівля належить до коду «1274» - «інші будівлі», що підтверджується Витягом з реєстру речових прав від 29.04.2025 та технічним паспортом від 18.04.2025.
ГУ ДПС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власністю об'єктів нежитлової нерухомості (отримані 14.02.2025), а саме:
по об'єкту який знаходиться за адресою у АДРЕСА_2 » загальною площею 3328,00 кв.м.: №0009816-2417-2030- UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 199680,00 грн. за 2021 рік; №0009815-2417-2030- UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 36053,00 грн. за 2022 рік; №0009882-2417-2030- UA63120270000028556 від 07.02.2025 на суму 55744,00 грн. за 2023 рік;
по об'єкту, який знаходиться за адресою у АДРЕСА_2 загальною площею 753,4 кв.м.: №0009818-2417-2030- UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 45204,00 грн за 2021 рік; -№0009817-2417-2030- UA63120270000028556 від 06.02.2025 на суму 8161,83 грн за 2022 рік; -№0009881-2417-2030- UA63120270000028556 від 07.02.2025 на суму 12619,45 грн за 2023 рік.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
В адміністративному позові позивач посилається на те, що при обрахуванні суми вищевказаних податкових зобов'язань податковим органом використано ставку 1%, тоді як, на думку позивача, правильним буде застосування ставки 0,1%.
Не погодившись частково із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями (у частині застосування ставки податку), позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової незаконності та необґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом пункту 265.1 статті 265 та пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно, складовою якого є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком. Специфіка місцевих податків полягає в тому, що їх встановлюють місцеві ради (сільські, селищні або міські) відповідно до вимог та в межах, визначених Податкового кодексу України.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статті 266 ПК України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у спірних правовідносинах визначені рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17.
Згідно з пунктами 2, 3, 5 Додатку до рішення 11 Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові», у редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток. Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах:
1) будівлі готельні - 1 відсоток;
2) будівлі офісні - 1 відсоток;
3) будівлі торгівельні - 1 відсоток;
4) гаражі - 0,1 відсотка;
5) виключений;
6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток;
7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотка;
8) інші будівлі - 0,1 відсотка.
З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що ставка податку у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати може застосовуватись до об'єктів житлової нерухомості та до наступних типів об'єктів нежитлової нерухомості: будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торговельні, будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), а ставка податку у розмірі 0,1% від мінімальної заробітної плати може застосовуватись до інших будівель та гаражів.
Згідно з підпунктами 14.1.129 та 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нежитлових приміщень та квартир, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав вчасності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, наданою відповідачем.
Подана відповідачем до суду інформація щодо права власності позивача на об'єкти нерухомого майна в повній мірі відповідає приписам податкового законодавства та є належною підставою для визначення контролюючим органом податкового зобов'язання.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі Перелік № 309).
Відповідно до Переліку № 309, у 2022 році Харків у період із 24.02.2022 по 15.09.2022 був включений до переліку територій активних бойових дій.
Враховуючи вказане та приписи підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України фізичні особи звільнені від сплати податку на нерухомість за 2022 рік за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані в Харкові, за період із 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Крім того, рішенням Харківської міської ради 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 №633/24 встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності фізичних осіб, у період з 01.04.2023 по 31.04.2023.
Як правильно вказано судом першої інстанції, об'єкти нерухомості, за які нарахований податок є нежитловими приміщеннями належать до категорії «інші будівлі» в контексті рішення Харківської міської ради «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18), оскільки будівля за адресою м.Харків, вул. Полтавський шлях, буд.140-А, літ. «А-2» площею 3328 кв.м. належить до категорії «пральні та лазні», інша будівля, літ «З-2» загальною площею 753,4 кв.м. належить до категорії «склади універсальні».
Вказані обставини підтверджується наявними у справі доказами, зокрема експертними висновками, договорами купівлі-продажу, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічними паспортами.
Головне призначення (тип) об'єкту нерухомого майна, визначене за функціональним призначенням нежитлових приміщень згідно експлікації технічного паспорту за Методикою Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року № 507 (ДК 018-2000) наступним чином: на рівні двох розрядів коду об'єкт нерухомого майна відноситься до підрозділу 12 “Будівля нежитлова», оскільки складські приміщення та торгівельні приміщення, які відносяться до цього підрозділу, займають 100% загальної площі; на рівні трьох розрядів об'єкт відноситься до групи 125 «Будівлі промислові та склади», тому що складські приміщення з належними до них допоміжними приміщеннями, загальною площею 582,8 кв. м, які відносяться до цієї групи, займають найбільший відсоток загальної площі об'єкту нерухомого майна 753,4 кв. м (77,4 %); на рівні чотирьох розрядів - до класу 1252 «Резервуари, силоси та склади»; на рівні класифікаційного угрупування підклас 1252.8 «Склади універсальні».
Згідно з експертним висновком Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» щодо вірності здійсненої фізичною особою ОСОБА_2 класифікації об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 140-А, за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 віднесення об'єктів нерухомого майна за класифікаційними ознаками державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000 відповідно до функціонального призначення об'єктів, визначеного Замовником, виконане вірно.
Таким чином, обрання податковим органом до наведених будівель ставки у розмірі 1% суперечить рішенню 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18).
Натомість, виходячи зі змісту п.5 Додатку 1 до Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 до належних позивачу нежитлових будівель слід застосувати ставку у розмірі 0,1%, як на «інші будівлі» (п.8).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що по податковому повідомленню-рішенню від 06.02.2025 №0009816-2417-2030 UA63120270000028556 за 2021 рік сума податкового зобов'язання завищена на 179712,00 грн; по податковому повідомленню-рішенню від 06.02.2025 №0009815-2417-2030-UA63120270000028556 за 2022 рік сума податкового зобов'язання податковим органом завищена на 32447,93 грн; по податковому повідомленню-рішенню від 07.02.2025 №0009882-2417-2030-UA63120270000028556 за 2023 рік сума податкового зобов'язання податковим органом завищена на 50169,61 грн.
По об'єкту, який знаходиться за адресою у м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд.140-А, літ. « 3-2», загальною площею 753,4 кв.м., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за 2021 рік по податковому повідомленню-рішенню від 06.02.2025 №0009818-2417-2030 UA63120270000028556 сума податкового зобов'язання податковим органом завищена на 40683,60 грн; по податковому повідомленню-рішенню від 06.02.2025 №0009817-2417-2030-UA63120270000028556 за 2022 рік сума податкового зобов'язання відповідачем завищена на 7345,63 грн; по податковому повідомленню-рішенню від 07.02.2025 №0009881-2417-2030-UA63120270000028556 за 2023 рік сума податкового зобов'язання контролюючим органом завищена на 11357,53 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС у Харківській області при визначенні податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, діяв не у визначений чинним законодавством спосіб, а тому вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають частковому скасуванню.
Також колегія суддів вважає цілком правильний висновок суду першої інстанції про те, що за встановлених у цій справі обставин відсутні перешкоди для скасування податкових повідомлень-рішень лише в частині суми необґрунтовано застосованого зобов'язання, оскільки це пов'язано із застосуванням помилкової ставки для визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Верховний Суд у постанові від 08 травня 2025 року у справі №500/7352/23 дійшов висновку, що часткове скасування спірних податкових повідомлень-рішень не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21, від 23.09.2024 у справі №520/10963/21.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на їх необґрунтованість та невмотивованість.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року по справі №520/12724/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 21.10.2025.