20 жовтня 2025 р. Справа № 440/5083/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 14.04.25 у справі № 440/5083/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати позивачу додаткову винагороду, передбачену пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету міністрів України № 836 від 09.08.2023, за період з 01.12.2023 по 24.12.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування і виплату позивачу додаткову винагороду, передбачену пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету міністрів України № 836 від 09.08.2023, за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропоційно часу виконання бойових (спеціальних завдань).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.12.2023 по 24.12.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропоційно часу виконання бойових (спеціальних завдань).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що спірні правовідносини виникли щодо ненарахування і невиплати позивачу - ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.12.2023 по 24.12.2023. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що вказане порушення продовжується і на час винесення рішення судом. Разом із тим, відповідно до пункту 1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2024 № 53 “Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) оборони держави відповідно абзацам 15-16, 20, 22-24 пункту 2 розділу XXXIV Порядку, а також виконання вимог бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.04.2022 № 2277, бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 17.04.2022 № 49-БР, бойового розпорядження командира оперативно - тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дек ОКП-СУМИ та бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.12.2023 № 789/дск додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу. В додатку номер 1 до наказу зазначено військове звання, прізвища військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким виплачується додаткова винагорода та періоди виконання завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). Зокрема, під порядковим номером 11 додатку 1 до наказу зазначено головного сержанта ОСОБА_1 , період виконання завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 01.12.2023 по 24.12.2023. На виконання вищевказаного наказу, згідно платіжної інструкції № 587 від 03.12.2024 військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_5 , в тому числі і позивачу - ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за грудень 2023 року.
Зважаючи на те, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_6 і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, за результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Окрім того, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про виплату позивачу додаткової винагороди за 2023 рік, просить долучити до матеріалів справи витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2024 № 53 “Про виплату додаткової винагороди» з додатком 1 та копію платіжної інструкції № 587 від 03.12.2024.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він погоджується з доводами апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропоційно часу виконання бойових (спеціальних завдань), які були задоволені судом першої інстанції, у зв'язку з усуненням відповідачем самостійно вказаних порушень шляхом нарахування та виплати вказаної додаткової винагороди.
Водночас позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.12.2023 по 24.12.2023, оскільки повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання такої бездіяльності протиправною.
Вважає, що судом першої інстанції в цій частині правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у вищезазначеній частині позовних вимог - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2024 № 69 головний сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 30.03.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с.21/.
Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.01.2024 № 1 "Про виплату додаткових винагород" наказано виплатити особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_5 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до Додатку 1 до цього наказу за грудень 2023 року.
У наведеному Додатку № 1 до наказу включено військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 на отримання додаткової винагороди, зокрема і головного сержанта ОСОБА_1 , як такого, що виконував бойові (спеціальні) завдання, що визначені Переліком, в період з 01.12.2023 по 24.12.2023 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2023 № 790/дск, від 02.12.2023, № 792/дск, від 03.12.2023 № 793/дск, від 04.12.2023 № 796дск, від 05.12.2023 № 798/дск, від 06.12.2023 № 800/дск, від 07.12.2023 № 804/дск, від 08.12.2023 № 808/дск, від 09.12.2023 № 809/дск, від 10.12.2023 № 811/дск, від 11.12.2023 № 812/дск, від 12.12.2023 № 815/дск, від 13.12.2023 № 819/дск, від 14.12.2023 № 821/дск, від 15.12.2023 № 824/дск, від 16.12.2023 № 828/дск, від 17.12.2023 № 830/дск, від 18.12.2023 № 831/дск, від 19.12.2023 № 834/дск, від 20.12.2023 № 837/дск, від 21.12.2023 № 839/дск, від 22.12.2023 № 841/дск, від 23.12.2023 № 842/дск, від 24.12.2023 № 844/дск /а.с. 25-33/.
Телеграмою тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.01.2024 № 306/фес/398 наказано здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, визначених Переліком та які відповідають завданням та функціям, покладеним на Військову службу правопорядку Законом.
Позивач, уважаючи протиправними дії щодо ненарахування та невиплати відповідачем додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
У зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022, який триває по теперішній час.
Водночас, 28.02.2022 Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28.06.2023 № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168, у редакції, чинній у період за грудень 2023 року).
Так, пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Пунктом 1-1 Постанови № 168 встановлено: установити, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Згідно з положеннями пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260, у редакції чинній на грудень 2023 року) на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою № 168.
Пунктами 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника); усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади, - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника); відмовились виконувати бойові накази (розпорядження), - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини; добровільно здалися в полон, - з дня з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника); навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом), - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство; відбувають покарання на гауптвахті - за час відбування такого покарання.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зазначених обставин щодо невключення позивача до наказів про виплату додаткової винагороди.
Телеграмою тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.01.2024 № 306/фес/398 /а.с.50-51/ наказано здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, визначених Переліком та які відповідають завданням та функціям покладеним на Військову службу правопорядку Законом, а саме:
комендантської служби, в тому числі на блокпостах;
збір, охорона та супроводження військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених;
охорона військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил та засобів, станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів).
Призупинено тимчасово, до окремого розпорядження, на період роботи робочої групи ГУ ВСП нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання інших бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави визначених Переліком.
На виконання вказаного розпорядження, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.01.2024 № 3 "Про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.01.2024 № 1" внесено зміни до наказу щодо військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 на отримання додаткової винагороди з урахуванням завдань, зазначених у телеграмі.
Водночас, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що телеграма начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.01.2024 № 306/фес/398 не може вважатися актом, який затверджено Військовою службою правопорядку Збройних Сил України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз'яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою невключення позивача до списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 на отримання додаткової винагороди за грудень 2023 року.
Згідно з Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск, передбачено види бойових (спеціальних) завдань, що виконуються у складі оперативно-стратегічних угруповань військ " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", "Таврія", " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", "Одеса", і за які передбачено виплату додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн на місяць, зокрема: - управління підпорядкованими підрозділами під час ведення (підготовки) бойових (спеціальних) дій тощо; - охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі з забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного, фінансово-економічного, юридичного, морально-психологічного, кадрового, документаційного забезпечення, забезпечення скритим управлінням військами, шифрованим та кодовим зв'язком, підтримки); - протидія інформаційно психологічному впливу противника; - вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу підрозділів; - інформаційний супровід діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу військових частин (підрозділів).
В даному випадку відповідачем не заперечується факт того, що позивач у спірний період виконував завдання, передбачені Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.01.2024 № 1 "Про виплату додаткової винагороди" наказано виплатити особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_5 , додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до Додатку 1 до цього наказу за грудень 2023 року.
У наведеному Додатку № 1 до наказу включено військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 на отримання додаткової винагороди, зокрема і головного сержанта ОСОБА_1 , як такого, що виконував бойові (спеціальні) завдання, що визначені Переліком, в період з 01.12.2023 по 24.12.2023 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2023 № 790/дск, від 02.12.2023, № 792/дск, від 03.12.2023 № 793/дск, від 04.12.2023 № 796дск, від 05.12.2023 № 798/дск, від 06.12.2023 № 800/дск, від 07.12.2023 № 804/дск, від 08.12.2023 № 808/дск, від 09.12.2023 № 809/дск, від 10.12.2023 № 811/дск, від 11.12.2023 № 812/дск, від 12.12.2023 № 815/дск, від 13.12.2023 № 819/дск, від 14.12.2023 № 821/дск, від 15.12.2023 № 824/дск, від 16.12.2023 № 828/дск, від 17.12.2023 № 830/дск, від 18.12.2023 № 831/дск, від 19.12.2023 № 834/дск, від 20.12.2023 № 837/дск, від 21.12.2023 № 839/дск, від 22.12.2023 № 841/дск, від 23.12.2023 № 842/дск, від 24.12.2023 № 844/дск /а.с. 25-33/.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем не заперечується факт того, що позивач у спірний період виконував завдання, передбачені Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась відповідна грошова винагорода за спірний період, а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Разом із тим, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що згідно платіжної інструкції № 587 від 03.12.2024 військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_5 , в тому числі і позивачу - ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за грудень 2023 року, а тому, враховуючи, що оскаржувані порушення були виправлені відповідачем, просить закрити провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Окрім того, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про виплату позивачу додаткової винагороди за 2023 рік, просить долучити до матеріалів справи витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2024 № 53 “Про виплату додаткової винагороди» з додатком 1 та копію платіжної інструкції № 587 від 03.12.2024.
В аспекті наведеного колегія суддів звертає увагу на положення ч. 4 ст. 308 КАС України, відповідно до яких докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, суд апеляційної інстанції в силу імперативної дії ч. 4 ст. 308 КАС України позбавлений можливості прийняти нові докази без встановлення причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції відповідачем не вказано інформації про те, що позивачу - ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за грудень 2023 року, відповідних доказів надано не було, що відповідачем не заперечується.
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Не подання всіх необхідних та наявних доказів є виключно суб'єктивною обставиною, яка залежить від волі сторони та не може вважатись непереборною обставиною, яка перешкоджала їх поданню до суду першої інстанції.
Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів неможливості своєчасного подання вищезазначеної інформації під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 440/5083/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк