17 жовтня 2025 р. Справа № 440/4858/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 р. (ухвалене суддею Чесноковою А.О.) по справі № 440/4858/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (в подальшому - ГУНП в Полтавській області), в якому просив: визнати протиправними дії ГУНП в Полтавській області стосовно відмови у внесенні змін до наказу ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. щодо вислуги років позивача для призначення пенсії (календарної вислуги), з урахуванням перерахунку, зазначеного в абз. 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 04.09.2024 р. № 440 о/с та, згідно із рішенням № 440/3809/24; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в направленні всіх належних документів до ГУНП в Полтавській області для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до п. “а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати ГУНП в Полтавській області внести зміни до наказу ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. щодо вислуги років позивача для призначення пенсії (календарної вислуги), з урахуванням перерахунку, зазначеного в наказі ГУНП в Полтавській області від 04.09.2024 р. № 440 о/с та, згідно із рішення № 440/3809/24 шляхом додавання окремого абзацу в наступній редакції: “Вислуга років для призначення пенсії становить 32 календарних роки 9 місяців 29 днів.»; зобов'язати відповідача підготувати та направити всі необхідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до п. “а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 у період з серпня 2001 року по лютий 2025 року проходив службу на посадах офіцерського складу у підрозділах Міністерства Внутрішніх Справ України з відповідним відрядженням до миротворчих операцій ООН з підтримання миру та безпеки.
Наказом ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. підполковника поліції начальника відділу електронної ідентифікації та адміністрування користувачів управління інформаційно-аналітичної підтримки ОСОБА_1 , згідно із п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено за станом здоров'я (через хворобу) та визначено, що вислуга років станом на 12.02.2025 р. складає: в календарному обчисленні 33 роки 01 місяці 25 днів, у пільговому обчисленні - 36 років 01 місяць 24 дні.
19.02.2025 р. позивач звернувся до ГУНП в Полтавській області з заявою про внесення змін в наказ ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. в частині правильного зазначення його календарної вислуги років (вислуги років для призначення пенсії) з урахуванням перерахунку та донарахуванням до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції періодів проходження служби в міжнародних операціях ООН, зазначених в наказі ГУНП в Полтавській області № 440 о/с від 04.09.2024 р., та відповідно до висновків суду, вказаних в рішенні № 440/3809/24, а також з проханням подальшого оформлення всіх документів та направлення їх до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області для призначення пенсії (Додаток 5).
За результатами розгляду вищевказаної заяви листом ГУНП в Полтавській області № 55034-2025 від 20.03.2025 р. позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для внесення змін до наказу ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р., оскільки його календарна вислуга років на дату звільнення становить 23 роки 05 місяців 27 днів (23 повних календарних роки), тому відсутні підстави для направлення документів для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погоджуючись із вищевказаним діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судовим розглядом встановлено, що позивач не має календарної вислуги років, достатньої йому для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (25 календарних років та більше), у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання відповідача оформити та направити до органів Пенсійного фонду України документи для призначення позивачу пенсії.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пунктом «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Наказом МВС України № 1235 від 23.11.2016 р. затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку № 1235 встановлено, що підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Згідно із п. 10 розділу ІІІ Порядку № 1235, у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р., яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що полягає у письмовій відмові у незарахуванні ОСОБА_1 до поточної календарної вислуги років та стажу служби в поліції періодів проходження служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, а саме з 16.03.2013 р. по 17.03.2015 р., з 11.08.2016 р. по 01.03.2017 р., з 20.10.2018 р. по 15.08.2020 р. та з 07.11.2021 р. по 20.04.2022 р. у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції 112 повних календарних місяців за час проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з 16.03.2013 р. по 17.03.2015 р., з 11.08.2016 р. по 01.03.2017 р., з 20.10.2018 р. по 15.08.2020 р. та з 07.11.2021 р. по 20.04.2022 р. у розрахунку один місяць за три, відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», шляхом видання наказу по особовому складу, згідно Порядку № 1235 та встановити відповідний розмір надбавки, передбачений Постановою Кабінету Мінінстрів України № 988 від 11.11.2015 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено обов'язок ГУНП у Полтавській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції 112 повних календарних місяців за час проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з 16.03.2013 р. по 17.03.2015 р., з 11.08.2016 р. по 01.03.2017 р., з 20.10.2018 р. по 15.08.2020 р. та з 07.11.2021 р. по 20.04.2022 р. у розрахунку один місяць за три.
На виконання вищевказаного рішення суду наказом ГУНП в Полтавській області № 440 о/с від 04.09.2024 р. позивачу оголошено стаж служби в поліції 32 роки 8 місяців 15 днів.
На дату звільнення позивача зі служби в поліції відповідачем в наказі № 81 о/с визначено, що вислуга років позивача станом на 12.02.2025 р. складає 33 роки 01 місяць 25 діб, у пільговому обчисленні 36 років 01 місяць 24 дні.
Проте, в порушення вимог п. 10 р. ІІІ Наказу МВС № 1235 від 23.11.2016 р., незважаючи на те, що в наказі № 81 від 12.02.2025 р. визначено позивачу стаж служби 33 роки 01 місяць 25 днів, який, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є достатнім для призначення пенсії, відповідачем безпідставно не зазначено цю календарну вислугу років для призначення пенсії.
Також, відповідачем в листі № 55034-2025 від 20.03.2025 р. протиправно, без урахування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. у справі № 440/3809/24, відмовлено позивачу у внесенні змін до наказу № 81 о/с від 12.02.2025 р. щодо вислуги років позивача для призначення пенсії та направленні документів до Пенсійного фонду, у зв'язку з тим, що у відповідача відсутні підстави для внесення змін до наказу № 81 о/с від 12.02.2025 р. та направлення документів до Пенсійного фонду для призначення пенсії позивачу, так як у позивача календарна вислуга років становить 23 роки 05 місяців 27 днів.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, у зв'язку з чим його необхідно задовольнити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 р. скасувати; ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати протиправними дії ГУНП в Полтавській області стосовно відмови у внесенні змін до наказу ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. щодо вислуги років позивача для призначення пенсії (календарної вислуги), з урахуванням перерахунку, зазначеного в абз. 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 04.09.2024 р. № 440 о/с та згідно із рішенням № 440/3809/24; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в направленні всіх належних документів до Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до п. “а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати ГУНП в Полтавській області внести зміни до наказу ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. щодо вислуги років позивача для призначення пенсії (календарної вислуги), з урахуванням перерахунку, зазначеного в наказі ГУНП в Полтавській області від 04.09.2024 р. № 440 о/с та, згідно із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. у справі № 440/3809/24 шляхом додавання окремого абзацу в наступній редакції: “Вислуга років для призначення пенсії становить 33 роки 01 місяць 25 днів»; зобов'язати відповідача підготувати та направити всі необхідні документи до Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до п. “а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 1211,20 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1816,50 грн., а всього 3027,70 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 440/4858/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області стосовно відмови у внесенні змін до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. щодо вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії (календарної вислуги), з урахуванням перерахунку, зазначеного в абзаці 1 наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 04.09.2024 р. № 440 о/с та, згідно із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. у справі № 440/3809/24.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови в направленні всіх належних документів до Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до п. “а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області внести зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 р. щодо вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії (календарної вислуги), з урахуванням перерахунку, зазначеного в наказі Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 04.09.2024 р. № 440 о/с та, згідно із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. у справі № 440/3809/24 шляхом додавання окремого абзацу в наступній редакції: “Вислуга років для призначення пенсії становить 33 роки 01 місяць 25 днів».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області підготувати та направити всі необхідні документи до Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до п. “а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 50 копійок, а всього 3027 (три тисячі двісті сім) гривень 70 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін В.А. Калиновський