20 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/8699/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , що проявилися у відмові від задоволення рапорту ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 із військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що військова частина НОМЕР_1 , зважаючи на підтвердження наявності підстав у ОСОБА_1 для звільнення, зобов'язана була задовольнити його рапорт та звільнити з військової служби у встановленому чинним законодавством порядку, внаслідок чого, відповідь військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2025 №1645/1/8281 свідчить про протиправність дій посадових осіб військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що згідно п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, а саме необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170, за наявності передбачених законом підстав для звільнення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. Крім того, до рапорту, в залежності від підстави звільнення, мають буди долучені документи (належним чином засвідчені копії документів), які цю підставу підтверджують. Однак, позивач надав на розгляд командування військової частини НОМЕР_1 не повний пакет документів на підставі яких командування могло б прийняти рішення щодо звільнення з військової служби позивача, а саме: відсутній акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
24.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 із рапортом та пакетом документів про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Листом від 06.07.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170, за наявності передбачених законом підстав для звільнення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. Крім того, до рапорту, в залежності від підстави звільнення, мають буди долучені документи (належним чином засвідчені копії документів), які цю підставу підтверджують. Також, відповідно до п.5 пп.27 додаток 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу ХІІ), затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, 27) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови, що така особа є членом сім'ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім'ї, які здійснюють постійний догляд, для особи, яка зайнята доглядом, подаються - документи, що підтверджують родинні зв'язки з цією особою, та документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Аналізом долучених до рапорту копій документів встановлено, подання неповного пакету документів, які б надавали право на звільнення сержанта ОСОБА_2 , а тому відсутні законні підстави для звільнення з військової служби позивача.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено наступні види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до п. 1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (далі - Положення про проходження служби), цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі.
Згідно з п. 233 Положення про проходження служби, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. Згідно з п. 233 Положення про проходження служби, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Відповідно до додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року №170, до рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» долучається: документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, до рапорту ОСОБА_1 було долучено документи, що підтверджують у нього наявність підстав для звільнення з військової служби.
Так, свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_3 (прізвище змінено зі ОСОБА_4 на ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 ) є матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №221/25/1262/В ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи. Окрім цього, цим же витягом підтверджується необхідність щодо потреби у постійному сторонньому догляді ОСОБА_3 (п.17.1.3 витягу).
Щодо відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення до рапорту ОСОБА_1 долучалися наступні документи.
Так, свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 підтверджується смерть чоловіка ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 ).
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 року №754/3077/25 підтверджується розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , внаслідок чого станом на момент звернення ОСОБА_1 у його матері відсутня невістка.
Відповідно до паспорту громадянина України № НОМЕР_5 , ОСОБА_8 , сину позивача, на момент подання вищевказаного рапорту на звільнення з військової служби, виповнилося повних 15 років (на момент звернення до суду 16 років), внаслідок чого він не є повнолітньою особою та не може здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_3 .
Таким чином, суд зазначає, що під час подання ОСОБА_1 рапорту про звільнення з військової служби, ним було виконано вимоги чинних нормативно-правових актів та підтверджено наявність підстав для звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільненню з військової служби підлягають особи, у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Таким чином, законодавством визначено, що під час розгляду рапорту повинна встановлюватися наявність не всіх осіб першого чи другого ступеня споріднення, а лише тих, що перебувають із особою, що має І чи ІІ групу інвалідності, у складі сім'ї.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Внаслідок вказаного, задля визнання факту, що особи проживають у складі сім'ї, є необхідним встановлення факту їх спільного проживання, наявності спільного побуту між такими особами та наявність взаємних прав та обов'язків.
Так, до рапорту ОСОБА_1 долучалися довідка Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 20.05.2025 №101/03-15 та акт Зазимської сільської ради Броварського району Київської області підтвердження місця проживання від 20.06.2025.
Відповідно до вказаної довідки Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 20.05.2025 №101/03-15 ОСОБА_1 , його син - ОСОБА_8 , та його мати - ОСОБА_3 , проживають в АДРЕСА_1 .
Також вказаний факт о підтверджується актом Зазимської сільської ради Броварського району Київської області підтвердження місця проживання від 20.06.2025.
Таким чином, у складі сім'ї проживають лише ОСОБА_1 , його син - ОСОБА_8 , 2009 року народження, та його мати - ОСОБА_3 .
При цьому, зі складу сім'ї лише ОСОБА_1 може здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_3 , так як ОСОБА_8 є неповнолітньою особою.
При цьому, відповідач листом від 06.07.2025 повідомив позивача, що відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170, за наявності передбачених законом підстав для звільнення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. Крім того, до рапорту, в залежності від підстави звільнення, мають буди долучені документи (належним чином засвідчені копії документів), які цю підставу підтверджують. Також, відповідно до п.5 пп.27 додаток 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу ХІІ), затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, 27) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови, що така особа є членом сім'ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім'ї, які здійснюють постійний догляд, для особи, яка зайнята доглядом, подаються - документи, що підтверджують родинні зв'язки з цією особою, та документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Аналізом долучених до рапорту копій документів встановлено, подання неповного пакету документів, які б надавали право на звільнення сержанта ОСОБА_2 , а тому відсутні законні підстави для звільнення з військової служби позивача.
Аналізуючи вказану відмову, суд зазначає, що з останньої не слідує, якого саме документу не надано позивачем до рапорту, а лише зазначено норми законодавства.
Натомість у відзиві на позов, відповідачем зазначено, що позивач надав на розгляд командування військової частини НОМЕР_1 не повний пакет документів на підставі яких командування могло б прийняти рішення щодо звільнення з військової служби позивача, а саме: відсутній акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Однак, вказані твердження відповідача не приймаються судом до уваги, зважаючи на наступне.
Так, відповідно до пункту 1.1 розділу І Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року №170 (далі - Інструкції про організацію виконання Положення), інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.
Згідно з пунктом 12.11 розділу ХІІ Інструкції про організацію виконання Положення, перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Додаток 19 Інструкції про організацію виконання Положення визначає саме перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
Відповідно до пункту 12.9 розділу ХІІ Інструкції про організацію виконання Положення, Подання до звільнення військовослужбовця з військової служби надсилається саме посадовими особами військової частини, уповноваженими на вчинення таких дій.
При цьому, вказаний перелік не вимагає долучення вказаних документів саме військовослужбовцем під час подання рапорту про звільнення з військової служби.
Окрім цього, частина із зазначених у вказаному переліку документів є у розпорядженні командування військової частини або може бути отримана лише за запитом військової частини, внаслідок відсутності у військовослужбовця, що подає рапорт, на їх отримання, а саме: копія аркуша бесіди; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року №531, командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
При цьому, відповідно до чинного на момент звернення ОСОБА_1 із рапортом про звільнення із військової служби законодавства, отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки можливе лише внаслідок звернення саме командира військової частини до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Станом на 24.06.2025 можливість отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця була передбачена лише пунктом 213 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008.
Так, вказаним пунктом визначено, що у разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов'язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім'ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.
Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, суд зазначає, що вимагання від ОСОБА_1 долучення до рапорту акту перевірки сімейного стану військовослужбовця є протиправним, так як отримання вказаного документу є можливим лише за звернення командира військової частини.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача про звільнення з військової служби, за призовом під час мобілізації, на особливий період, на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням правової позиції суду.
Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії.
Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, за призовом під час мобілізації, на особливий період, на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням правової позиції суду.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Повне судове рішення складено 20.10.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО