Справа № 420/35477/25
21 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у особі четвертого відділу, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у особі четвертого відділу ( АДРЕСА_3 ), внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос» проти Росії»).
Згідно з ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, у позовній заяві зазначено отримавши Витяг № 180460-30052024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 30.05.2024 позивач виявив, що в статусі військового обліку зазначено: «На обліку». У застосунку Резерв+ також зазначено: «Категорія обліку Військовозобов'язаний».
10.07.2024 ОСОБА_1 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, оскільки 23.12.2013 року досяг граничного віку перебування в запасі та 27.12.2013 був виключений з військового обліку з занесенням даної інформації до обліково послужної картки.
Жодної відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу не надав.
Вказану бездіяльність відповідно до змісту позовної заяви та відомостей з КП «ДСС» не оскаржував.
08.01.2025 позивач повторно направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
14.03.2025 через звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відповідь на заяву від 08.01.2025 (лист від 14.03.2025, № 4/4/54), в якій підтвердили факт перебування ОСОБА_1 на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 та запропонували прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Щодо не порушення строків звернення до суду представник Позивача зазначає, що предметом спору в цій справі є триваюче порушення прав позивача у виді невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку протягом законодавчо визначеного строку.
Суддя вважає необґрунтованими такі доводи позивача, оскільки Позивач достеменно дізнався про порушення свого права з відповіді від 14.03.2025 року.
Позовна заява до суду подана 18.10.2025 року через кабінет Електронного Суду (зареєстровано судом 20.10.2025 року), тобто з пропуском строку звернення до суду, а саме 7 місяців і 4 дні з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, позивач жодних фактичних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду, у позовній заяві не зазначив та не надав до суду жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом до суду не подано.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку із відповідними доказами.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч. 1 ст. 3 Закону).
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно приписів ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 р., станом на 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 коп.
В адміністративному позові позивачем заявлена вимога немайнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 968,96 грн, з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.
Представником позивача не надані до суду докази сплати судового збору.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору за заявлену вимогу майнового характеру на суму 968,96 грн, вказану суму судового збору перерахувати на:
- Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
- Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
- Код банку отримувача (МФО) 899998
- Рахунок отримувача
- Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА