17 жовтня 2025 року
справа №380/14487/25
провадження № П/380/15724/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б; ЄДРПОУ: 20490012), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея. 10. код ЄДРПОУ 13814885) № 084050021084 від 26.02.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-6, код ЄДРПОУ 20490012) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 26.07.2004 по 12.10.2012, з 15.05.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 11.02.2018, з 01.11.2018 по 07.10.2019, з дати звернення за призначенням пенсії, тобто з 18.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.02.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2025 №084050021084 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу на посадах відповідно до Списку №1. Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою від 21.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 11.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 25.08.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву позивача про відмову у призначенні пенсії не розглядало та рішення щодо неї не приймало, отже не вчиняв протиправних дій щодо позивача, а тому не має відповідати в частині позовних вимог про зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Також відповідач зазначив, що оскільки у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про умови праці, а саме про зайнятість в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці повний робочий день, тому підтвердження спеціального трудового стажу відбувається на підставі уточнюючої довідки підприємства. Згідно з п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про затвердження Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», яка набрала чинності 21.08.1992, підставою для зарахування пільгового стажу роботи після 21.08.1992 є наказ по підприємству, організації про результати атестації робочих місць. Для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах при первинній атестації робочих місць, до пільгового стажу зараховується 5 ти річний період роботи на підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати та період роботи впродовж наступних 5-ти років. Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ організації. Згідно наданих до заяви документів до пільгового стажу не враховано:- період роботи з 26.07.2004 по 12.10.2012, згідно довідки № 14/93 від 03.07.2023, оскільки відсутня друга сторінка довідки та згідно довідки № 14/461 від 12.10.2012, оскільки довідка не відповідає Додатку №5 до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме, відсутнє посилання на статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Накази про атестацію робочих місць та переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення відсутні. - періоди роботи з 15.05.2017 по 30.06.2017; з 01.07.2017 по 11.02.2018; з 01.11.2018 по 07.10.2019, згідно довідки № 14/94 від 03.07.2023, оскільки надано копію довідки, а також відсутній наказ про атестацію робочих місць та перелік робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення. До документів долучені не завірені належним чином копії наказів про результати атестацій робочих місць за умовами праці на підприємстві (наказ № 954-а від 01.12.2006, наказ №345 від 12.07.2021) та відсутні переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення. З набранням чинності з 11.10.2017 змін до Закону № 1058 (внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148) щодо положень статті 114, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються на умовах виключно зазначеної статті Закону № 1058. Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1 р/2020, яким визнано неконституційними положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213. Зазначене рішення КСУ не може бути застосоване для вирішення питання призначення пенсії позивачу, оскільки норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підлягають застосуванню при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 11.10.2017.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 26.08.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до поданих документів загальний страховий стаж позивачки становить 20 років 07 місяців 18 днів. Вік позивачки на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах- 47 років 04 місяці 01 день. Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 не підтверджений (відсутній). Необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить не менше 20 років у жінок (з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах). За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано періоди роботи з 26.07.2004 по 12.10.2012 згідно довідки № 14/93 від 03.07.2023, оскільки відсутня друга сторінка довідки та згідно довідки № 14/461 від 12.10.2012, оскільки довідка не відповідає Додатку № 5 до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме: відсутнє посилання на статтю 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які видані підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат». Накази про атестацію робочих місць та переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення відсутні; періоди роботи з 15.05.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 11.02.2018, з 01.11.2018 по 07.10.2019, згідно довідки № 14/94 від 03.07.2023 не зараховано, оскільки, надано копію довідки, а також відсутній наказ про атестацію робочих місць та переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Також зазначає, що до заяви додані копії наказів про результати атестацій робочих місць за умовами праці на підприємстві (наказ № 954-а від 01.12.2006 та наказ № 345 від 12.07.2021) та відсутні переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Разом з відзивом відповідач подав до суду копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач має наступний трудовий стаж:
-18.10.1995 - зарахована санітаркою поліклініки на період відпустки по догляду за дитиною;
-03.04.1996 - звільнена з роботи за власним бажанням;
-01.09.1999-30.06.2004 - навчання в ПТУ №26 м. Дніпрорудне;
-26.07.2004 - прийнята гірником на геологічних роботах 1 розряду шахти «Експлуатаційна»;
-13.11.2004 - призначена дільничним геологом геологічного відділу шахти «Експлуатаційна»;
-12.01.2006 - призначена дільничним геологом геологічної служби шахти;
-12.10.2012 - звільнена за власним бажанням у зв'язку із переведенням на нове місце роботи.
-24.01.2014 - прийнята у відділ організації обов'язкового медичного страхування і роботи з застрахованими на посаду спеціаліста в Закрите акціонерне товариство «Медична страхова компанія «Солідарність для життя»;
-27.12.2016 - трудовий договір розірвано за ініціативою працівника;
-15.05.2017 - прийнята учнем контролера продукції збагачення відділу технічного контролю з повним робочим днем під землею;
-01.07.2017 - переведено контролером продукції збагачення 2 розрядку відділу технічного контролю з повним робочим днем під землею;
-12.02.2018 - призначено дільничним геологом геологічної служби шахти «Експлуатаційна»;
-01.11.2018 - переведено контролером продукції збагачення 2 розрядку відділу технічного контролю з повним робочим днем під землею;
-08.10.2019 - призначена дільничним геологом геологічної служби шахти «Прохідницька».
Згідно з довідкою Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» від 12.10.2012 №14/461, пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 складає 08 років 02 місяці 16 днів.
Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» від 03.07.2023 №14/93, пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 складає 08 років 06 місяців 16 днів. Атестація робочих місць проведена 20 грудня 1996 року, наказ №559; 03 грудня 2001 року, наказ №791а; 01 грудня 2006 року, наказ №954а; 29 листопада 2011 року, наказ №1268.
Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» від 03.07.2023 №14/94 позивач працює на підприємстві:
-з 15 травня 2017 року по 30 червня 2017 року учнем підземного контролера продукції збагачення відділу технічного контролю з повним робочим днем під землею в цехах та виробництвах, згідно Списку №1, розділ 1, пункт 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461;
-з 01 липня 2017 року по 11 лютого 2018 року контролером продукції збагачення відділу технічного контролю з повним робочим днем під землею в цехах та виробництвах, згідно Списку №1, розділ 1, пункт 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461;
-з 01 листопада 2018 року по 07 жовтня 2019 року контролером продукції збагачення відділу технічного контролю з повним робочим днем під землею в цехах та виробництвах, згідно Списку №1, розділ 1, пункт 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461.
Атестація робочих місць проведена 14 липня 2016 року, наказ №456; 12 липня 2021 року, наказ №345. Пільговий стаж по Списку №1 становить 01 рік 05 місяців 22 дні.
18.05.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Вказана заява розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2025 №084050021084 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Рішення обґрунтоване тим, що вік заявника 47 років 04 місяці 01 день. На пільгових умовах пенсія за віком призначається відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи страховий стаж особи становить 20 років 07 місяців 18 днів. Пільговий стаж особи не підтверджено. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Форма довідки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920. У довідці, зокрема, повинні зазначатись: періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до яких належить цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку. Пільгові довідки видаються підприємствами, установами, організаціями або їхніми правонаступниками тільки на підставі документів. Робота у шкідливих та важких умовах після 21 серпня 1992 відповідно до пункту 4.1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 від 18.11.2005, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, зараховується до пільгового стажу, якщо право на це підтверджене результатами атестації робочого місця. До пільгового стажу не зараховано:- період роботи з 26.07.2004 по 12.10.2012, згідно довідки № 14/93 від 03.07.2023, оскільки відсутня друга сторінка довідки та згідно довідки № 14/461 від 12.10.2012, оскільки довідка не відповідає Додатку №5 до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме, відсутнє посилання на статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Накази про атестацію робочих місць та переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення відсутні.- періоди роботи з 15.05.2017 по 30.06.2017; з 01.07.2017 по 11.02.2018; з 01.11.2018 по 07.10.2019, згідно довідки № 14/94 від 03.07.2023, оскільки надано копію довідки, а також відсутній наказ про атестацію робочих місць та перелік робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Додатково повідомлено, що до документів долучені не завірені належним чином копії наказів про результати атестацій робочих місць за умовами праці на підприємстві (наказ № 954-а від 01.12.2006, наказ №345 від 12.07.2021) та відсутні переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону 1058 відсутнє.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі по тексту - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі по тексту - Закон №1058-ІV).
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частинами другою та третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Згідно з пунктом 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Як визначено пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 234/13910/17 та від 20.01.2021 по справі № 588/647/17.
За обставинами справи, відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 26.07.2004 по 12.10.2012 на посадах гірника, геолога згідно з довідками № 14/93 від 03.07.2023, оскільки відсутня друга сторінка довідки та згідно довідки № 14/461 від 12.10.2012, оскільки довідка не відповідає Додатку №5 до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме, відсутнє посилання на статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Накази про атестацію робочих місць та переліки робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення відсутні.
У період перебування позивача на вказаній посаді були чинні Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (далі - Постанова №36). Зокрема, до Списку №1 були віднесені посади усіх робітників, зайнятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), зокрема, гірників на геологічних роботах, геологів, геологів дільничних (підрозділ 1.1г розділу 1 Списку №1, затвердженого Постановою №36).
Суд зазначає, що довідка від 12.10.2012 №14/461 містить усі необхідні реквізити, зокрема, періоди роботи позивача на підземних роботах; назву її посади; підставу віднесення посади до Списку №1; реквізити наказів про проведення атестації робочих місць. Підставою для видачі довідки зазначено дані особової картки Т2, відомості про нараховану зарплату, табель обліку спусків у шахту.
Окрім цього, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежне заповнення уточнюючої довідки про стаж роботи позивача та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Доказів які б спростовували спірні періоди трудової діяльності позивача відповідач не надав. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у довідці про стаж роботи позивача. За таких обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення довідки про відомості здійснення трудової діяльності на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Судом також встановлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 15.05.2017 по 30.06.2017; з 01.07.2017 по 11.02.2018; з 01.11.2018 по 07.10.2019, згідно довідки № 14/94 від 03.07.2023, оскільки надано копію довідки, а також відсутній наказ про атестацію робочих місць та перелік робочих місць, виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
У вказаний період роботи були чинні Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (далі - Постанова №461).
Зокрема, до Списку №1 були віднесені посади усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (пункт 1 розділу 1 Списку №1, затвердженого Постановою №461).
Суд зазначає, що довідка від 03.07.2023 №1494 містить усі необхідні реквізити, зокрема, періоди роботи позивача на підземних роботах; назву її посади; підставу віднесення посади до Списку №1; реквізити наказу про проведення атестації робочих місць. Відповідачем не доведено, яким чином надання позивачем копії довідки могло вплинути на перевірку відомостей, зазначених у ній.
Окрім того, суд зазначає, що 19 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі № 520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, із урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Крім того, суд звертає увагу, що в уточнюючих довідках про пільговий стаж роботи позивача було зазначено про факт проведення атестації робочих місць, номери та дати прийняття наказів про проведення такої.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 позивача періодів роботи на посадах з повним робочим днем під землею з 26.07.2004 по 12.10.2012, з 15.05.2017 по 30.06.2017; з 01.07.2017 по 11.02.2018; з 01.11.2018 по 07.10.2019, який складає 9 років 10 місяців 21 день.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.
За змістом позовних вимог позивач просить призначити пенсію за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покликаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII (у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни до статті 13 Закону №1788-ХІІ, пункт «а» викладено в наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».
Законом №2148-VIII, у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону №1058-IV, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення.
Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №213-VIII та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України за №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» -«г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» -«г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вказане свідчить, що зазначені норми містять різні вимоги щодо мінімального віку для призначення жінкам пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на зазначених роботах: 45 років і 50 років відповідно.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV.
Судом встановлено, що на момент первинного звернення до органів Пенсійного фонду України позивачу виповнилось 45 років, загальний страховий стаж становить 20 років 07 місяців 18 днів, пільговий стаж за Списком №1, встановлений судом, становить 9 років 10 місяців 21 день.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2025 №084050021084 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобов'язального характеру про призначення пенсії за віком суд зазначає таке.
Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 ( далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абзацу 1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд вважає, що аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 зумовлює такі висновки:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає/перераховує пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення/перерахунок пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Львівській області, рішенням якого позивачу у перерахунку пенсії за віком. Тож, дії зобов'язального характеру щодо розгляду заяви про переведення позивача на пенсію за віком як державного службовця має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" у теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, у якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, у якій опинився позивач після порушення.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі №580/3690/23 дійшов висновку, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб'єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб'єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.
З урахуванням обставин справи суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоди роботи з 26.07.2004 по 12.10.2012, з 15.05.2017 по 30.06.2017; з 01.07.2017 по 11.02.2018; з 01.11.2018 по 07.10.2019.
Щодо дати, з якої позивачу належить призначити пенсію суд зазначає, що відповідно до пункту «а» частини першої статті 83 Закону №1788-ХІІ, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку, зокрема, пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Подібні за змістом норми викладено у пункті 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, згідно з яким, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивачка подала заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 саме 18.02.2025, то відповідачем мала б бути призначена така пенсія з 18.02.2025 - з дня, коли особа звернулася до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідних положень КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2025 №084050021084 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 18.02.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоди роботи з 26.07.2004 по 12.10.2012, з 15.05.2017 по 30.06.2017; з 01.07.2017 по 11.02.2018; з 01.11.2018 по 07.10.2019.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.