Іменем України
20 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/5728/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , позивачі) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа), з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення повної інформації по вкладниках - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців ОСОБА_3 , щодо залишків на поточному рахунку, який відкрито па підставі договору банківського рахунку ПАТ «Банк Михайлівський» №980-007-000000936 від 29.05.2015 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 113 426,29 грн;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" внести додаткову інформацію, затвердити зміни та доповнення, зокрема внести зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати вкладникам - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) по 1/2 частині вкладу, як спадкоємців ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме 113 426,29 ( сто тринадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 29 копійок на підставі договору банківського рахунку № 980-007-000000936 від 29.05.2015.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 , відповідно до договору банківського рахунку №980-007-000000936 від 29.05.2015 між позивачем та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «Банк Михайлівський» (ПАТ «Банк Михайлівський»). ОСОБА_3 25.07.2016 одержано через банк-агент (Альфа Банк) кошти, надані Фондом для відшкодування вкладів фізичних осіб в сумі 86 573,71 гривень. Проте, ОСОБА_3 отримано не повну суму відшкодування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим останній звернувся до управління банку з заявою про отримання решти коштів. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ « БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Гриценко В.В. надано відповідь від 15.03.2017, з якої вбачається, що 22.04.2016 касову операцію по видачі готівки в сумі 160 000 гривень проводили фахівець відділення ОСОБА_4 та касир ОСОБА_5 . Одержувачем в заяві на видачу готівки вказано прізвище та ініціали ОСОБА_3 . Тому вважають, що вклад вже одержано і тому як наслідок не є можливим виконати вимогу про виплату коштів в сумі 160000 гривень.
Не погоджуючись з вказаною відповіддю уповноваженої особи, ОСОБА_3 у червні 2019 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до Уповноваженої особа ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Банк"Михайлівський", третя особа: ФГВФО - про захист прав споживачів. В рамках цієї справи призначено почеркознавчу експертизу та у висновку експерта встановлено, що підпис виконано від імені ОСОБА_3 у банківському касовому документі - у графі « підпис отримувача » в оригіналі заяви на видачу готівки № 5512822 від 22.04.2016 р. ПАТ «Банк Михайлівський» - іншою особою (не ОСОБА_3 ).
В ході розгляду справи Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_3 помер та ухвалою суду правонаступниками позивача стали його доньки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
10.03.2021 Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/25812/19 прийнято заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано банківський касовий документ від 22.04.2016 № 5512822 ПАТ «Банк Михайлівський» не належним доказом у одержанні коштів позивачем від відповідача у сумі 160 000 гривень. Визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців ОСОБА_3 , кредиторами ПАТ «Банк Михайлівський» щодо залишків на поточному рахунку, який відкрито па підставі договору банківського рахунку №980-007- 000000936 від 29.05.2015 кредиторської заборгованості на загальну суму 160 000 грн. станом на 22.04.2016.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через представника 31.05.2021 звернулися до Фонду з проханням виплатити їм гарантованої суми, як вкладникам в сумі 113 426,29 гривень (200 000 - 86 573.71= 113 426,29 гривень). Листом від 30.09 2021 №57-036-13566/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовив у виплаті гарантованої суми.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач правом подачі відзиву на позов не скористався.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 справу прийнято до провадження. Розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 позов залишено без руху після відкриття.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 продовжено розгляд справи.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 відповідно до договору банківського рахунку від 29.05.2015 №980-007-000000936, укладеного з ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «Банк Михайлівський» (ПАТ «Банк Михайлівський»).
ОСОБА_3 25.07.2016 одержано через банк-агент (Альфа Банк) кошти, надані Фондом для відшкодування вкладів фізичних осіб в сумі 86 573.71 гривень. Вказаний факт позивачами не заперечується.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 отримано не повну суму відшкодування вкладів фізичних осіб, останній звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» з заявою про отримання решти коштів. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ « БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Гриценко В.В. надано відповідь від 15.03.2017, якою роз'яснено, що 22.04.2016 касову операцію по видачі готівки в сумі 160 000 гривень проводили фахівець відділення ОСОБА_4 та касир ОСОБА_5 . Одержувачем в заяві на видачу готівки вказано прізвище та ініціали ОСОБА_3 . Тому вважають, що вклад вже одержаyj і тому як наслідок не є можливим виконати вимогу про виплату коштів в сумі 160000 гривень.
Не погоджуючись з вказаною відповіддю уповноваженої особи, ОСОБА_3 у червні 2019 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до Уповноваженої особа ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Банк"Михайлівський", третя особа -Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживачів. В рамках цієї справи призначено почеркознавчу експертизу та у висновку експерта встановлено, що підпис виконано від імені ОСОБА_3 у банківському касовому документі - у графі « підпис отримувача» в оригіналі заяви на видачу готівки № 5512822 від 22.04.2016 р. ПАТ «Банк Михайлівський» - іншою особою (не ОСОБА_3 ).
Вказані обставини встановлені заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 761/25812/19 .
В ході розгляду справи Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_3 помер та ухвалою суду від 17.02.2021 замінено позивача ОСОБА_3 на його правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
10.03.2021 Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/25812/19 прийнято заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог. Позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Банк"Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: ФГВФО, про захист прав споживачів та визнання документа недійсним задоволено частково. Визнано банківський касовий документ № НОМЕР_5 віл 22.04,2016 р. ПАТ «Банк Михайлівський» не належним доказом у одержанні коштів позивачем від відповідача у сумі 160 000 гривень. Визнано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , і.п.н НОМЕР_3 ), як спадкоємців ОСОБА_3 , кредиторами ПАТ «Банк Михайлівський» щодо залишків на поточному рахунку № НОМЕР_4 , який відкрито па підставі договору банківського рахунку від 29.05.2015 №980-007-000000936 кредиторської заборгованості на загальну суму 160 000 гривень станом на 22.04.2016. Стягнуто з Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Банк"Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на користь держави судовий збір у розмірі 1 536,80 гривень.
Як встановлено Шевченківським районним судом м. Києва у заочному рішенні від 10.03.2021 у справі № 761/25812/19, 22.04.2016 до ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" подано заяву про видачу готівки №5512822 з поточного рахунку у розмірі 160 000,00 гривень.
В цей же день - 22.04.2016 з поточного рахунку № НОМЕР_4 знято 160 000,00 гривень, що підтверджується довідкою про стан рахунку, виданою 16.02.2017 ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ".
01.03.2017 та 13.03.2017 ОСОБА_3 звертався до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" Волкова О. Ю. із заявами про службове розслідування кримінально-злочинного діяння, скоєно співробітниками банку, в яких зазначив, що він не звертався 22.04.2016 до банку з метою отримання коштів.
08 червня 2017 року ФГВФО листом повідомив ОСОБА_3 про те, що Фонд не відповідає за дії або бездіяльність органів управління і органів контролю ПАТ «Банк «Михайлівський», а також його працівників, до запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Судом також встановлено, що згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру України від 11.01.2020 №17-3/2039 «підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис отримувача» заяви на видачу готівки №5512822 від 22.04.2016 виконаний ймовірно не ОСОБА_3 , а іншою особою».
Таким чином, Шевченківським районним судом м. Києва в рамках розгляду справи 761/25812/19 встановлено, що ОСОБА_3 25.07.2016 одержано через банк-агент (Альфа Банк) кошти, надані Фондом для відшкодування вкладів фізичних осіб в сумі 86 573.71 гривень. Решту коштів, а саме готівку у розмірі 160 000,00 гривень ОСОБА_3 не отримував, заяви про виплату не подавав та підпис на заяві на видачу готівки від 22.04.2016 №5512822 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Вказаний факт підтверджується висновком експерту.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 761/25812/19 оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" задоволено. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" судовий збір в сумі 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн 20 коп., по 1 152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн 10 коп. з кожної.
Київський апеляційний суд, скасовуючи вказане вище рішення суду, зазначив, що уповноважена особа Фонду є працівником Фонду та діє від імені банку в межах повноважень Фонду, така особа у цивільному процесі за позовом до банку може виступати представником банку та не має самостійної процесуальної дієздатності. Тому до Уповноваженої особи Фонду вимоги позивача звернені бути не можуть. Саме така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року у справі №559/1777/15-ц. Дану правову позицію підтримала і Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.11.2018 у справі №383/2/17, не зайшовши підстав для відступу від неї. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.11.2018 у справі №383/2/17 вказала на те, що у цивільному процесі уповноважена особа Фонду є неналежним відповідачем у справах як за позовом до Фонду, працівником якого є ця особа, так і за позовом до банку, від імені якого в межах повноважень Фонду вона діє. Все вищевказане дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, розглянувши позовні вимоги до неналежного відповідача - уповноваженої особи Фонду.
Таким чином, підставою для скасування вказаного вище заочного рішення суду апеляційною інстанцією є те, що у даній справі, позивач пред'явив позов до неналежного відповідача, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог є помилковим.
Отже, рішення суду першої інстанції скасовано з підстав допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права.
При цьому, апеляційною інстанцією не надавалася оцінка встановленим судом першої інстанції обставинам справи щодо визнання банківського касового документу від 22.04.2016 №5512822 ПАТ «Банк Михайлівський» неналежним доказом в одержанні коштів ОСОБА_3 від відповідача у сумі 160 000,00 грbdtym.
В той же час, апеляційним судом у постанові від 20.12.2022 зазначено, що ОСОБА_6 частково виплачено грошові кошти в межах граничного розміру відшкодування (200 000,00 грн), а саме в сумі 86 573,71 гривень, тобто не в повному розмірі. У зв'язку з частковою оплатою Фондом останньому коштів у сумі 86 573,71 гривень, позивач вважав, що в майбутньому сума до виплати Фондом складатиме 113 426,29 гривень (20000,00-86 573,71=113 426,29), тобто сума грошових коштів, яка підлягає виплаті у відповідності до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Разом з тим, оскільки саме Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом (частина перша статті 26 Закону), а вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом (частина друга вказаної статті), належним відповідачем за позовними вимогами щодо права на виплату гарантованої державою суми такого відшкодування є Фонд.
Отже, Київським апеляційним судом не констатовано факту отримання ОСОБА_3 коштів у сумі 160 000,00 гривень згідно банківського касового документу від 22.04.2016 №5512822 ПАТ «Банк Михайлівський».
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи положення сказаної вище норми права, суд враховує висновки Шевченківського районного суду м. Києва, наведені у заочному рішенні від 10.03.2021 у справі № 761/25812/19, як такі, що не підлягають додатковому доказуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через представника 31.05.2021 звернулися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про виплату гарантованої суми, як вкладникам в сумі 113 426,29 гривень (200 000 - 86 573.71= 113 426,29 гривень).
Листом від 30.09 2021 №57-036-13566/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовив у виплаті гарантованої суми.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» від 23 травня 2016 року №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23 травня 2016 року №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22 липня 2016 року та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22 липня 2016 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12 липня 2016 року №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12 липня 2016 року №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року №1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 з 05 вересня 2016 року включно.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 18 липня 2016 року Фонд розпочинає виплати кошти вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський».
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті першої Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі -Закон №4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладником, у розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто, мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38; прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
За змістом вищенаведених норм Закону №4452-VI право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто, самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що за Законом № 4452-VI до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме Банком. Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень не має за цим Законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, врегульовані цивільним законодавством, положення якого не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині третій статті 36 Закону №4452-VI.
Про це зазначив Верховний Суд у пунктах 41-43 вищезазначеної постанови від 04 липня 2018 року.
Відповідно до указаних пунктів частини третьої статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7);
банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (пункт 8);
здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (пункт 9).
Разом з тим, платіжні операції з перерахування коштів з рахунку однієї особи на рахунок позивача не є правочинами між Банком та позивачем згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України.
Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та умовами договорів з відповідними клієнтами банку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі по тексту - Закон №2346-III).
Так, відповідно до пункту 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно з пунктом 1.15 статті 1 цього ж Закону ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу. Згідно з пунктом 1.23 вказаної норми отримувач - це особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Частиною другою пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21 січня 2004 року, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 статті 5 Закону №2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
Таким чином, зарахування на банківський рахунок позивачів грошових коштів від третьої особи відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону №2346-III переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», вступили в силу 19 листопада 2016 року, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Згідно абзацу 2 пункту 15 Перехідних положень цього Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 готівкові кошти у сумі 160 000 гривень від ПАТ «Банк Михайлівський» не отриманні за життя та його правонаступниками Шевченківським районним судом м.Києва визнані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які станом на час розгляду справи також не отримали зазначені кошти, відтак суд вважає, що позивачі є особами, які набули право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому протиправно не були включені до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення повної інформації по вкладниках - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців ОСОБА_3 , щодо залишків на поточному рахунку, який відкрито па підставі договору банківського рахунку ПАТ «Банк Михайлівський» №980-007-000000936 від 29.05.2015 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 113 426,29 гривень підлягають задоволенню.
Що стосується зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" внести додаткову інформацію, затвердити зміни та доповнення, зокрема внести зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати вкладникам - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) по 1/2 частині вкладу, як спадкоємців ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме 113 426,29 ( сто тринадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 29 копійок на підставі договору банківського рахунку № 980-007-000000936 від 29.05.2015, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
З урахуванням того, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи відсутність правових підстав для не включення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" даних про позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та в подальшому неподання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» додаткової інформації про позивачів, як спадкоємців вкладника, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування, з метою повного та ефективного захисту прав позивачів, суд вважає, що позовні вимоги в часині зобов'язального характеру є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскльки позивачі звільненні від сплати судового збору.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення повної інформації по вкладниках - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців ОСОБА_3 , щодо залишків на поточному рахунку, який відкрито па підставі договору банківського рахунку ПАТ «Банк Михайлівський» №980-007-000000936 від 29.05.2015 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 113 426,29 гривень.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" внести додаткову інформацію, затвердити зміни та доповнення, зокрема внести зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати вкладникам - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) по 1/2 частині вкладу, як спадкоємців ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме 113 426,29 ( сто тринадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 29 копійок на підставі договору банківського рахунку від 29.05.2015 № 980-007-000000936.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Є.О. Кисельова