21 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/2494/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» (далі - Позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), у якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних :
- №9556029/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.08.2023, що складена ТОВ «ВІТ-ПЛЮС»;
- №9556028/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.08.2023, що складена ТОВ «ВІТ-ПЛЮС»;
2) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- податкову накладну №1 від 31.08.2023, складену ТОВ «ВІТ-ПЛЮС»;
- податкову накладну №2 від 31.08.2023, складену ТОВ «ВІТ-ПЛЮС».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було подано до контролюючого органу податкові накладні №1 від 31.08.2023 та №2 від 31.08.2023 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак реєстрація була зупинена незважаючи на відповідність податкових накладних всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, контролюючому органу направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій.
Як зазначає позивач, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оспорюваного рішення не врахував, у зв'язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкових накладних.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головним управлінням ГУ ДПС у м. Києві до суду надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти позовних вимог, зазначено, що позивачем не надано усіх первинних документів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій, відображених у спірних податкових накладних. Відтак, на думку відповідача, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
ГУ ДПС у м. Києві, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на практику Верховного Суду щодо необхідності дослідження судом первинних документів у межах спірних відносин, які слугували підставою для винесення спірних рішень. Також ГУ ДПС у м. Києві стверджує, що здійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН є її дискреційними повноваженнями.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач здійснює наступні види господарської діяльності за КВЕД 2010: основний: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; додаткові: 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31 Агентства нерухомості.
Судом встановлено, що 31.12.2020 між ТОВ «ВІТ-ПЛЮС» (Орендодавець) та ТОВ « 11 МІРРОРС ОТЕЛЬ» (Орендар) укладено Договір оренди будівлі №15, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) будівлю готелю із закладом громадського харчування, загальною площею 2780,2 кв.м. що є власністю Орендодавця, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 34-А.
Згідно з пунктом 2.1 договору об'єкт оренди передається Орендареві відповідно до Акта приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору і підписується повноважними представниками Сторін.
Пунктом 2.5 договору визначено, що об'єкт передається Орендодавцю у випадку закінчення строку оренди або припинення договору за Актом приймання-передавання, який є невід'ємною частиною Договору і підписується повноважними представниками Сторін.
Приписами пункту 3.1 договору визначено, що об'єкт оренди передається в оренду до 25.12.2023 (включно).
Пунктом 4.1 договору визначено загальний розмір орендної плати за місяць оренди об'єкту, що складає 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% (133 333,33 грн.).
31.12.2020 сторонами було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди до Договору оренди будівлі №15 від 31.12.2020, яким передано у строкове платне користування визначене майно.
Згідно з додатковою угодою від 31.07.2023 №9 до Договору оренди будівлі №15 від 31.12.2020 Сторони погодили, що з 01.08.2023 розмір орендної плати становить 850 000,00 грн. (з них 141 666,67 грн. ПДВ).
Актом здачі-приймання робіт від 31.08.2023 №ОУ-0000016, підписаним обома сторонами, підтверджується надання послуг з оренди приміщення на суму 850 000,00 грн., у т. ч. ПДВ 141 666,67 грн.
За фактом здійснення господарської операції позивачем була складена податкова накладна № 1 від 31.08.2023 на суму 850 000,00 грн., у т. ч. ПДВ 141 666,67 грн., яка 13.09.2023 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом обробки податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 14.09.2023 №9236444469.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2023 № 1 відповідачем вказано таке:
«Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.08.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)…Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
14.09.2023 позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підставі яких складена податкова накладна № 1 від 31.08.2023.
Однак, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №9556029/32856677 від 20.09.2023, відповідно до якого товариству відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.08.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
В розділі «Додаткова інформація» рішення зазначено: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг».
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем-1 цього рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на спірне рішення, за результатами розгляду якої Державною податковою службою України прийнято рішення №72682/32856677/2 від 10.10.2023, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення №9556029/32856677 від 20.09.2023 - без змін.
Також судом встановлено, що 30.04.2021 між ТОВ «ВІТ-ПЛЮС» (Орендодавець) та ТОВ « 11 МІРРОРС ОТЕЛЬ» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №1/ДА, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення №№ 1-15, площею 178,2 кв. м., які знаходяться на першому поверсі нежитлового будинку літ. Б, загальною площею 1419,3 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 34.
Пунктом 2.5 договору визначено, що приміщення належить Орендодавцю на праві власності на підставі Договору №9/19 купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.12.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим номером 2214.
Відповідно до пункту 4.1 договору строк оренди складає 2 роки та 11 місяців з дня підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності) Акта приймання-передачі Приміщення в оренду, згідно з п. 3.1. цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Приписами пункту 5.1 договору визначено загальний розмір Орендної плати в місяць за користування Приміщенням, який складає 200,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м. приміщення.
Згідно з пунктом 5.3 договору загальний розмір Орендної плати в місяць за користування приміщенням складає 35 640,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% (7128,00 грн.).
01.06.2021 сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до Договору оренди нерухомого майна №1/ДА від 30.04.2021, яким передано у строкове платне користування вищевказане приміщення.
З наявного в матеріалах справи Акта № ОУ-0000015 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2023 вбачається, що позивачем надано послугу, а саме: надано в оренду нежитлове приміщення за договором №1/ДА від 30.04.2021 за серпень 2023 року.
За фактом здійснення наданої послуги, позивачем була складена податкова накладна № 2 від 31.08.2023 на суму 42 768,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 128,00 грн., яка 13.09.2023 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом обробки податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 13.09.2023 №9236493525.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2023 відповідачем вказано таке:
«Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.08.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)…Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
14.09.2023 позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підставі яких складена податкова накладна № 2 від 31.08.2023.
Однак, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №9556028/32856677 від 20.09.2023, відповідно до якого товариству відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
В розділі «Додаткова інформація» рішення зазначено: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг».
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем-1 спірних рішень, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на спірне рішення, за результатами розгляду якої Державною податковою службою України прийнято рішення №72687/32856677/2 від 10.10.2023, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення №9556028/32856677 від 20.09.2023 - без змін.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем спірних рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження..
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як зазначено вище, у квитанціях від 13.09.2023 № 9236493525 щодо податкової накладної №2 від 31.08.2023 та від 14.09.2023 № 9236444469 щодо податкової накладної №1 від 31.08.2023 контролюючий орган зазначив, що реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18 при розгляді аналогічних справ, зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанції містять вимоги щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретних пропозицій щодо переліку документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Як зазначив позивач, що не було спростовано відповідачем, ТОВ «ВІТ-ПЛЮС» подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних.
Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст господарської операції та, за висновками суду, є належними та достатніми для реєстрації останньої у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до пункту 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12, Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття контролюючим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №9556028/32856677 від 20.09.2023 та № 9556029/32856677 від 20.09.2023 стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому, в рішеннях не вказано, які саме (із зазначенням реквізитів) документи не відповідають законодавчо визначеним вимогам.
Суд відмічає, що з метою розблокування податкових накладних позивачем до податкового органу було надано відповідні письмові пояснення, до яких долучено первинні документи, які розкрили зміст господарської операції.
Водночас, на переконання суду неподання платником податку тих чи інших документів на підтвердження інформації вказаної у податкових накладних зумовлене невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку або господарська операція, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 у справі №0740/804/18 та від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.
Суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних містять вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретних пропозицій щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
Суд звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 27 квітня 2023 року у справі № 460/8040/20 та багатьох інших.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для реєстрації податкової накладної.
В той же час, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою. Відсутня така конкретизація і в рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м.Києві документів, а відтак, не довели правомірності свого рішення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю оскаржених рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які підтверджують його право на складання податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН, відповідач-1 не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №9556028/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №9556029/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 31.08.2023 та №1 від 31.08.2023, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що податкові накладні №1 від 31.08.2023 та №2 від 31.08.2023 були подані до реєстрації 13.09.2023, у зв'язку з чим, підлягають реєстрації у день її подання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №829 від 09.01.2024.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача призвело до виникнення спірних правовідносин.
У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню Єдиного реєстру податкових накладних та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС в м.Києві по зупиненню та відмові реєстрації податкової накладної в ЄРПН призвели до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9556029/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» податкової накладної від 31.08.2023 №1.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» податкову накладну від 31.08.2023 №1 датою її подання на реєстрацію - 13 вересня 2023 року.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9556028/32856677 від 20.09.2023 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» податкової накладної від 31.08.2023 №2.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» податкову накладну від 31.08.2023 №1 датою її подання на реєстрацію - 13 вересня 2023 року.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПЛЮС» (ідентифікаційний код 32856677, місцезнаходження: 01030, місто Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 34-А) судовий збір у сумі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в м.Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.