21 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/3350/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у виключенні періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2017 р. по 31.08.2023 р. зі страхового стажу; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.04.2025 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 01.01.2017 р. по 31.08.2023 р., згідно з довідками про нараховані суми страхового забезпечення та про сплачені страхові внески від 06.09.2023 за №№58/177, 58/178 і 58/179 та виплачувати пенсію в повному обсязі з урахуванням указаних періодів, а також виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку йому було призначено пенсію за віком. Однак в подальшому відповідач протиправно виключив з його страхового стажу певні періоди роботи з мотивів відсутності відомостей про нарахування та сплату роботодавцем страхових внесків. Вказане рішення вважає протиправним, оскільки сплата страхових внесків є обов'язком роботодавця, а не працівника.
23 травня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0802-8/30197 від 22.05.2025, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, аргументуючи безпідставністю такого. Зокрема, зазначив, що страховий стаж особи обчислюється на підставі даних, включених до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
26 травня 2025 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Зазначає, що трудовий стаж позивача в Управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області підтверджений належними доказами, а тому підлягає зарахуванню до його страхового стажу.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та з 07 вересня 2023 року отримує пенсію за віком.
Обрахунок пенсії ОСОБА_1 під час її призначення територіальний орган Пенсійного фонду України здійснював із зарахуванням до страхового стажу періоду трудової діяльності з 01.01.2017 по 31.08.2023 в Управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області (далі - УСБУ в Закарпатській області).
В подальшому ГУ ПФУ в Закарпатській області переглянуло страховий стаж ОСОБА_1 та вилучило з такого період проходження служби з 01.01.2017 по 31.08.2023 з мотивів відсутності відомостей про нарахування та сплату внесків в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, вважаючи його таким, що порушує передбачене законодавством право на пенсію, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Страховий стаж в розумінні абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закону №1058) - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 11 Закону №1058 визначено осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону №1058, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.
При цьому, як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058, страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
З метою забезпечення обліку застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні діє система персоніфікованого обліку та Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №2464, реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 21 Закону №1058, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону №1058 (в редакції, чинні до жовтня 2017 року), відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.
В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII до вказаної вище статті були внесені зміни, відповідно до яких зазначена законодавча норма викладена в наступній редакції: «Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства».
Таким чином, обов'язок щодо подання до Пенсійного фонду відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески, покладається саме на роботодавця.
Вказане кореспондується також з нормами ч. 2 ст. 20 Закону №2464, відповідно до яких персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
В свою чергу до обов'язків Пенсійного фонду та його територіальних органів стосовно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відносяться:
1) забезпечення своєчасного внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
2) здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (ч. 1 ст. 14-1 Закону №2464).
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону №2464, зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення).
Це Положення визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до п. 4 розділу І Положення, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Згідно з п. 1 розділ ІІ Положення Реєстр застрахованих осіб формується як система накопичення, збереження електронних даних на базі централізованих інформаційних технологій відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Нормами п. 2 розділу ІІ Положення визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із:
- звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу;
- системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- електронних пенсійних справ;
- системи обліку сплати страхових внесків;
- фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням;
- реєстру страхувальників Державного реєстру;
- центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
- звернень громадян до органів Пенсійного фонду України;
- інших джерел, передбачених законодавством.
Предметом оскарження в цій адміністративній справі є дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо вилучення із страхового стажу періодів роботи та не врахування заробітної плати з 01.01.2017 року по 31.08.2023 року в УСБУ в Закарпатській області з мотивів відсутності відомостей щодо сплати роботодавцем страхових внесків.
Матеріалами справи, а саме довідками УСБУ в Закарпатській області про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески №58/177, №58/178 та №58/179 від 06.09.2023 року підтверджено, що ОСОБА_1 у період служби з 01.01.2017 року по 31.08.2023 року було сплачено страхові внески, які враховуються при обчисленні пенсії.
Постановою Пенсійного фонду №8-1 від 27.03.2018 року були внесені зміни до Положення, зокрема, в частині, що стосується даних облікової картки Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень до них.
Так, відповідно до п.2 розділу ІV Положення, до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
- персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;
- відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Згідно з п. 3 розділу ІV Положення, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Нормами Положення передбачений порядок внесення інформації щодо застрахованих осіб до Реєстру застрахованих осіб, а також уповноважені на те органи, яким, в даному випадку є роботодавці.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок внесення відомостей про застрахованих осіб до Реєстру страхувальників, суд дійшов висновку, що такий обов'язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних є саме страхувальник або уповноважений орган.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №480/12392/16-а, від 31.10.2019 у справі №226/1994/17 при розгляді аналогічних спорів: неодноразово вказував на те, що відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працює.
Поряд з цим, суд враховує положення ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 якими визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
На підтвердження періоду роботи в УСБУ в Закарпатській області з 01.01.2017 по 31.08.2023 позивач надав до ГУ ПФУ в Закарпатській області наступні документи:
- довідку УСБУ в Закарпатській області про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №58/177 від 06.09.2023, відповідно до якої позивач з 2015 по 2017 проходив службу в УСБУ в Закарпатській області та за вказаний період сплачені страхові внески;
- довідку УСБУ в Закарпатській області про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №58/178 від 06.09.2023, відповідно до якої позивач з 2018 по 2020 проходив службу в УСБУ в Закарпатській області та за вказаний період сплачені страхові внески;
- довідку УСБУ в Закарпатській області про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №58/179 від 06.09.2023, відповідно до якої позивач з 2021 по серпень 2023 проходив службу в УСБУ в Закарпатській області та за вказаний період сплачені страхові внески;
- довідку УСБУ в Закарпатській області №58/11-196 від 31.08.2023 про те, що ОСОБА_1 проходив службу в УСБУ в Закарпатській області з 01 вересня 1993 року по теперішній час, яка видана для подання до ГУ ПФУ в Закарпатській області.
У вказаних довідках УСБУ в Закарпатській області містяться відомості про нараховані позивачу суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Отже, суд вважає, що позивач надав органу Пенсійного фонду України всі необхідні докази на підтвердження наявності підстав для зарахування спірних періодів роботи до його страхового стажу, а тому дії відповідача щодо виключення таких є протиправними.
З метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з з 01.01.2017 р. по 31.08.2023 року та заробітну плату за такий період згідно з довідками про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 06.09.2023 №58/177, №58/178 та №58/179.
Окрім того, згідно з матеріалами пенсійної справи, внаслідок проведеного відповідачем перерахунку страхового стажу позивача розмір пенсії, що виплачується зменшився, порівняно з тим, який був розрахований при її призначення. Тому у зв'язку з визнанням за результатами розгляду цієї справи оскаржених дій протиправними, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та виплаченою пенсією.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у виключенні періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2017 р. по 31.08.2023 р. зі страхового стажу при обрахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.04.2025 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2017 р. по 31.08.2023 р., згідно з довідками Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 06.09.2023 №58/177, №58/178 та №58/179, а також виплатити різницю між перерахованою та виплаченою пенсією.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін