20 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/20972/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про застосування строків звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 25.08.2025 (відмітка на поштовому конверті) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність частини в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", при обчисленні в період з 01.01.2020 по 05.12.2023, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням індексації (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01. 2020 по 05.12.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020-2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Суддя своєю ухвалою від 26.09.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
До суду 13.10.2025 (вх. №75763/25 від 14.10.2025) надійшла заява представника відповідача у якій просить "Застосувати позовну давність за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії." В обґрунтування заяви вказує, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2023 №352 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини з 04.12.2023 та направлено до нового місця служби військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 . Водночас до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише у вересні 2025, тобто з пропуском тримісячного строку, передбаченого чинним законодавством України, з дати отримання письмового повідомлення. Командування військової частини НОМЕР_1 вважає, що отримання Позивачем у серпні 2025 року відповіді на звернення не змінює моменту, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, своєчасність/несвоєчасність його нарахування, тощо, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу тримісячного строку для подання позову в частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Отже, саме дата вручення позивачу грошового атестату є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
Водночас визначення дати вручення грошового атестата як початку перебігу строку звернення до суду з позовом у даній адміністративній справі відповідає вимогам частини 2 статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Частиною 2. ст. 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем, який стверджує про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, не надано до суду грошового атестату та не зазначено дату ознайомлення з вказаним документом позивача.
Окрім того, ухвалою суду від 01.09.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
До суду 24.09.2025 надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.
Суддя своєю ухвалою від 26.09.2025 постановила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду. Поновити пропущений строк звернення до суду.
При цьому, при розгляді заяви представника відповідача від 13.10.2025, судом не встановлено, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника Військової частини НОМЕР_3 /25.
Керуючись статтями 77, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2025 (вх. №75763/25 від 14.10.2025).
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лавренчук