21 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/24985/24
категорія 106000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Позаштатної постійно діючої ВЛК ДШВ ЗСУ при військовій частині НОМЕР_2 про скасуваня рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом, у якому просить:
- скасувати рішення військово-лікарської комісії позаштатної постійно діючої ВЛК ДШВ ЗСУ при в/ч НОМЕР_2 , оформлене довідкою від 20.06.2024 № 1731, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний придатним до служби у Десантно-штурмових військах Збройних Сил;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 призначити нову Військово-лікарську комісію на предмет придатності ОСОБА_1 до проходження військової служби з урахуванням діагнозу та фактичною стану здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив медичний огляд військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_2 щодо визначення ступеня придатності до військової служби та відповідно до довідки ВЛК від 20.06.2024 № 1731 за результатами медичного обстеження ВЛК при в/ч НОМЕР_2 позивач був визнаний придатним до військової служби. Позивач оскаржив цей висновок ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, проте у її задоволенні було відмовлено у зв'язку із пропуском строку її подання. Позивач наголошує, що пропуск звернення зі скаргою обумовлений різким погіршенням стану здоров'я та зазначає, що рішення відповідача є протиправним, оскільки огляд лікарями комісії проводився формально, на зауваження щодо наявності скарг на стан здоров'я лікарі не реагували та не врахували медичні показники позивача. Позивач зауважує, що проведений огляд ВЛК та прийняте рішення про придатність до служби у десантно-штурмових військах не відповідають його реальному стану здоров'я, оскільки він має хронічні захворювання, які повинні були бути враховані при визначенні придатності до служби і стан його здоров'я продовжує погіршуватися. Вважає, що наразі за станом здоров'я він є придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, але аж ніяк не придатний до служби в Десантно-штурмових військах.
Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказує, що військова частина НОМЕР_2 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки розгляд, перегляд, контроль, відміна, скасування та затвердження постанов позаштатної постійно діючої ВЛК ДШВ ЗСУ покладено на штатні ВЛК за адміністративно-територіальними зонами відповідальності.
Від представника військової частини НОМЕР_1 також надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає про передчасність заявлених позовних вимог до в/ч НОМЕР_1 та про необгрунтованість вимоги щодо направлення позивача на повторний огляд ВЛК. Надані позивачем у додатках до позовної заяви медичні документи, зокрема, виписка № 8228, консультаційний висновок спеціаліста від 10.07.2024 та консультаційний висновок спеціаліста від 22.07.2024 не містять рекомендацій про необхідність направлення його на повторний огляд ВЛК або будь-яких інших згадок про наслідки травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби, а тому у командира військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для направлення позивача на повторний огляд ВЛК. Крім того зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_1 , внаслідок чого командиром в/ч НОМЕР_1 видано наказ про результати службового розслідування від 20.08.2024 №1846, яким встановлено, що позивач з 21.06.2024 самовільно залишив частину. Відповідне повідомлення направлено військовою частиною НОМЕР_1 до слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у АДРЕСА_1 . На час написання відзиву на позовну заяву для продовження проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 позивач не повернувся та безпідставно відсутній на військовій службі.
Позивач надіслав відповідь на відзив, у якому наполягав на задоволенні позову і зазначив, що посилання представника відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо самовільного залишення військової частини та проведення службового розслідування з цього приводу не стосуються предмету спору в даній справі .
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем за мобілізацією, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , старший солдат.
Позивачем 20.06.2024 було пройдено медичний огляд позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ДШВ ЗСУ військової частини НОМЕР_2 , за висновком якої позивача визнано придатним до служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (довідка №1731 від 20.06.2024).
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач 29.08.2024 звернувся зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України.
За результатами розгляду скарги листом від 07.10.2024 №598/9/22453 позивача було повідомлено, що його скарга розгляду не підлягає у зв'язку з пропуском строку в один місяць, визначеного Законом України "Про звернення громадян". Також у вказаному листі ЦВЛК ЗСУ запропонувала позивачу у випадку погіршення стану його здоров'я звернутись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби з метою направлення на лікування у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Позивач, вважаючи, що рішення ВЛК було прийнято з порушенням Положення та не відображає реальний стан його здоров'я і його придатності до військової служби, що призвело до негативних для нього наслідків та з огляду на це підлягає скасуванню з призначенням нової Військово-лікарської комісії на предмет його придатності до проходження військової служби з урахуванням діагнозу та фактичного стану здоров'я, звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначав Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ).
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначало Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за № 1109/15800, редакції від 28.05.2023 (далі - Положення 402).
Згідно з п.1.1 гл.1 р.І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України) (п. 1.2 гл. 1 р.І Положення № 402).
Згідно з п.2.1 гл.2 р.І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
У п.2.2 гл.2 р. І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пп.2.3.1 п.2.3 гл.2 р. І Положення № 402).
Відповідно до пп.2.3.3 п. 2.3 гл.2 р.І Положення №402 на ЦВЛК покладається На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України; організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільн
ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (пп.2.3.4 п.2.3 гл.2 р.I Положення №402).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (пп.2.5.1 п.2.5 гл.2 р.I Положення №402).
Згідно з п.1.1, 1.2 гл.1 р.ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Медичний огляд військовослужбовців врегульовано гл.6 р.ІІ, а медичний огляд військовослужбовців Десантно-штурмових військ врегульовано гл.15 р.ІІ Положення № 402.
Направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби (п. 6.1 гл. 6 р.ІІ Положення № 402).
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (п. 6.6 гл. 6 р.ІІ Положення № 402).
На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.
Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров'я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи (п. 6.8 гл. 6 р.ІІ Положення № 402).
При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (п. 6.9 та п.6.10 гл. 6 р.ІІ Положення № 402).
В особливий період медичний огляд військовослужбовців Десантно-штурмових військ проводиться з метою визначення придатності до військової служби у Десантно-штурмових військах один раз на 24 місяці за графами Розкладу хвороб та графою 4 ТДВ "А" або графою 10 ТДВ "Б" (п. 15.1 гл. 15 р.ІІ Положення № 402).
Медичний огляд військовослужбовців Десантно-штурмових військ проводиться відповідно до пункту 6.8 глави 6 цього розділу (п. 15.4 гл. 15 р.ІІ Положення № 402).
Відповідно до п.20.1 гл.20 р.II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК (п. 20.2 гл.20 р.II Положення № 402).
Відповідно до п. 20.3 гл.20 розділу II Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: а) "Придатний", зокрема, до служби у Десантно-штурмових військах; б) "Непридатний", зокрема, у Десантно-штурмових військах. Постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у МО, національному персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ____ додаткових вимог, придатний (непридатний) до _________ (вказати)".
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби" (п. 20.4 глави 20 розділу II Положення № 402).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд зазначає таке.
Як вбачається з довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 20.06.2024 №1731, під час проходження обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 на підставі статей 39-в, 41-в, 23-в, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб, графи 10 ТДВ "А" графи 3 був визнаний придатним до служби у Десантно-штурмових військах Збройних Сил України.
Разом з тим, ОСОБА_1 було встановлено такий діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) :
"Хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія з помірним больовим, м'язево - тонічним, корінцевим синдромами, з незначним порушенням лункції (085).
Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. змішаного генезу з цефалгічним, астено- невротичним синдромами, з незначним порушенням функції (169). Гіпертонічна хвороба і стадія, ступінь 2, ризик ССУ 2 (110). СНО.
Захворювання, ТАК, пов 'язано з проходженням військової служби.
Остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта з незначним порушенням функції (М42). Короткозорість в 0,75 D правого ока при гостроті зору 0,7 без корекції та 1,0 з корекцією. Короткозорість в 0,5 D лівого ока при гостроті зору 0,9 без корекції та 1,0 з корекцією (Н52.1).
Захворювання, НІ, не пов 'язано з проходженням військової служби".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що встановлені діагнози у повному обсязі не відповідають його фактичному стану здоров'я, оскільки через 13 днів після їх встановлення його стан здоров'я суттєво погіршився, у зв'язку з чим 03.07.2024 його було госпіталізовано до Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації "Київська міська клінічна лікарня №7".
За результатами огляду лікарів у вищевказаній лікарні позивачу встановлено діагноз, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 8228:
ЦВХ: Транзиторна ішемічна атака в басейні ЛСМА (від 03.07.2024)
Хронічна ішемія головного мозку І ст, на фоні атеросклеротичного та гіпертонічного ураження судин головного мозку, в ст. декомпенсації.
ІХС: а/с кс. ГХ III ст., 3 ст., ризик 4 (дуже високий).
Ускладнений гіпертензивний криз від 03.07.2024.
Крім того, після виписки з лікарні позивач ініціював додаткові огляди свого стану здоров'я, за результатами яких було встановлено таке.
Як вбачається з Консультаційного висновку експерта Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Подільського району міста Києва» від 10.07.2024, позивачеві встановлено такий діагноз:
167.8. Інші уточнені цереброваскулярні хвороби.
ЦВХ. Стан після ТІА в басейні лівої серебньо-мозкової артерії (від 03.07.2024) на фоні дисциркуляторної гіпертонічної атеросклеротичної енцефалопатії І-ІІ, з правобічною пірамідною недостатністю, вестибулоатактичним синдромом, цефалгічним синдромом та церебрастенічним синдромом.
Вертеброгена цервікотораколіомбалгія з больовим та м'язово-тонічним синдромом на фоні ускладненого розповсюдженого остеохондрозу хребта.
До того ж, Консультаційним висновком експерта Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Подільського району міста Києва» від 22.07.2024 позивачу встановлено діагноз:
045.0 Вертебробазилярний артеріальний синдром
ЦВХ: Стан після ТІА в басейні лівої СМА (03.07.24) у вигляді правобічної пірамідної недостатності на фоні гіпертонічної, атеросклеротичної енцефалопатії І з вестибулоатактичним та цефалгічним синдромами.
Вертеброгенна цервікотораколюмбалгія на фоні дегенеративно-дистрофічних змін хребта з стійким больовим та м'язево-топічним синдромом.
Есенціальний тремор голови та кінцівок.
Позивач зазначає, що згідно ст. 41 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (далі - Розклад) Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 (зі змінами) (далі - Положення) наразі його стан здоров'я відповідає п. "б" даної статті, тому він придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Проте слід зауважити, що суд позбавлений можливості надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , у тому числі при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на відповідне Положення. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Суд враховує, що позивач звертався до ЦВЛК для перегляду оскаржуваного висновку, однак остання дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду скарги у зв'язку з пропуском терміну звернення зі скаргою. Також у листі від 07.10.2024 ЦВЛК ЗСУ запропонувала позивачу у випадку погіршення стану його здоров'я звернутись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби з метою направлення на лікування у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Щодо доводів позивача стосовно погіршення стану здоров'я і подальшої госпіталізації до лікувальних закладів, то суд зазначає, що описане відбулося після проходження позивачем ВЛК 20.06.2024, тому в разі діагностування інших захворювань або значного прогресування існуючих позивач не позбавлений права на звернення у встановленому порядку до командування військової частини, у якій проходить військову службу, з метою направлення його на медичний огляд до ВЛК.
В розрізі встановлених обставин справи суд приходить до висновку про те, що позивачем та представленими ним доказами наразі не доведено протиправності висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 щодо придатності позивача до проходження військової служби, в тому числі служби в ДШВ, з урахуванням чого відсутні підстави для скасування рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 щодо придатності позивача до проходження військової служби згідно довідки військово-лікарської комісії №1731 від 20.06.2024, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому, оскільки в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення військово-лікарської комісії (медичного огляду) та оформлення її результатів, до задоволення також не підлягає і позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити нову ВЛК на предмет придатності позивача до проходження військової служби з урахуванням діагнозу та фактичного стану здоров'я.
Суд наголошує, що в разі діагностування інших захворювань або значного прогресування існуючих після проходження позивачем ВЛК 20.06.2024, позивач не позбавлений права на звернення у встановленому порядку до командування військової частини, у якій проходить військову службу, з метою направлення його на лікування, чи на медичний огляд до ВЛК із повторним встановленням придатності до військової служби.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Позаштатної постійно діючої ВЛК ДШВ ЗСУ при військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про скасуваня рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
21.10.25