16 жовтня 2025 року Справа № 160/25541/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
08.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити з 1 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № ФД 100168 від 08.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 лютого 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № ФД 100168 від 08.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеження максимальним розміром пенсії та понижуючих коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
В обґрунтування позову вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 100168 від 08.08.2025 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, при цьому, відповідачем було відмовлено у здійснені такого перерахунку, у зв'язку з відсутністю підстав. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку протиправними, та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та порушує права гарантовані Конституцією України та законами України. Також, вказано на обмеження пенсії позивача максимальним розміром. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
11.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.
24.09.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі нової довідки. Також, перерахунок раніше призначеної пенсії можливий після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України, при цьому урядом не приймалось, відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців, що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям, на думку відповідача вказані довідки, мають інформаційний характер. Також, у відповідача наявні підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_2 була виготовлена довідка № ФД 100168 від 08.08.2025 року про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року, яка видана відповідно до рішення суду від 30.05.2025 року №160/9029/25.
04.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки № ФД 100168 від 08.08.2025 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.09.2025 року №40092-30255/Ш-01/8-0400/25 було повідомлено позивача, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення суду надано довідку про розмір грошового забезпечення № ФД 100168 від 08.08.2025 року, при цьому оскільки повідомлення Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсій за даними грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року до Пенсійного фонду України не надходило, для перерахунків пенсій відсутні.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років з 01.02.2023 року пенсія позивача нарахована 40728,00 грн, виплачується 24585,84 грн.
Позивач не погоджується із діями відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки № ФД 100168 від 08.08.2025 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 та щодо обмеження пенсії максимальним розміром та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ).
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону України №2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсії, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону України №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 року прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 року у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 року у справі №500/1886/21, від 22.09.2022 року у справі №500/3840/21 виклав наступну правову позицію:
1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
З огляду на викладене, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно із Законом України №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Окрім цього, відповідно до положень частини третьої статті 43 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю.
Аналогічні нормативні положення містяться також у частині третій статті 63 Закону України №2262-ХІІ, якими передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України №2262-ХІІ.
Згідно з вимогами статті 10 Закону України №2262-ХІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
З урахуванням наведеного, позивач має право на отримання з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) пенсії, виходячи з розміру посадового окладу і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 01.01.2023.
Оскільки, ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення суду надало Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області довідку № ФД 100168 від 08.08.2025 року про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року встановленої форми, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови та/або нездійснення позивачу такого перерахунку.
Враховуючи протиправну відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача, належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФД 100168 від 08.08.2025 року про розмір грошового забезпечення з 01.02.2023 року, з урахуванням фактично виплаченої суми.
Щодо вимог в частини обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Так, ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 в Законі №2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7ст.43 Закону №2262-ХІІслова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
Крім наведеного, виходячи з розділу Перехідних положень Закону №3668-VI, були внесені зміни щодо обмежень пенсії максимальним розміром у ряд законів та зокрема в Закон №2262-XII, проте це мало місце до рішення Конституційного Суду України від №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким ч.7ст.43 вказаного Закону разом із внесеними змінами визнано неконституційною. Відтак, застосування положень Закону №3668-VIпо відношенню до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідаєст.17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.12.2020 у справі №813/678/18 та від 09.02.2021 у справі №640/2500/18.
Так, судом встановлено, що відповідно до розрахунку пенсії позивача відповідачем було здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року на підставі рішення суду у розмірі 70% грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині застосування обмеження максимального розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки № ФД 100168 від 08.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без врахування понижуючих коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Доказів застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» позивачем не надано, а відповідно до матеріалів справи такі коефіцієнти не застосовувались, у зв'язку вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що вимоги позивача про перерахунок пенсії з 01.02.2023 року заявлені з порушенням норм ст.122 КАС України, яка встановлює шестимісячний строк звернення до суду з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом, судом встановлено, що предметом позову є перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а підставою цього позову стала відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яка викладена в листі від 01.09.2025 року.
Отже, оскільки з моменту отримання позивачем оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки шестимісячний строк звернення до суду не минув, суд вважає, що вказаний позов поданий до суду з дотриманням встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду.
До отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивач не мав об'єктивних підстав для звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
Що стосується посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 суд зазначає, що обставини у даній справі та справі, на яку посилається відповідач, не є тотожними.
У справі № 240/12017/19 позивач оскаржував відмову пенсійного органу у проведенні перерахунку та виплати йому заборгованості з державної пенсії у розмірі 10 (десяти) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно із статтями 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У даній же справі позивач оскаржує відмову відповідача в перерахунку його пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Крім того, суд звертає увагу на приписи ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII, згідно яких перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, перерахунок пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (які зазначені у новій довідці) має бути проведений відповідачем з дати виникнення права на такий перерахунок без обмеження строком.
З наведених підстав, суд відхиляє посилання відповідача на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №1.292962205.1 від 04.09.2025 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 605,60 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 100168 від 08.08.2025 року розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 100168 від 08.08.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв