Справа № 738/1766/25 Головуючий у 1 інстанції Волошина Н. В.
Провадження № 33/4823/834/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
23 жовтня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Федака М.Л. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Федака М.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як встановив суд, 03 серпня 2025 року о 16 год. 23 хв. ОСОБА_1 по вул. Сіверський шлях, 126, у м. Мена, Корюківського району, Чернігівської області, керував автомобілем марки VOLSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Федак М.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції саме за порушення Правил дорожнього руху. На думку апелянта, процедура проходження огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки він не мав будь-яких ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду, а працівники поліції взагалі не перевірили такі ознаки сп'яніння на місці, а саме: як реагують зіниці очей на світло та тремтіння пальців рук. Також, працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння саме у закладі охорони здоров'я. Акцентує увагу на тому, що визначення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких, після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові, однак, проведено огляд на приладі, який вимірює рівень алкоголю в повітрі. На переконання апелянта, огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» було проведено після спливу інтервалу обов'язкового калібрування, що свідчить про порушення Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та недопустимість результату приладу, до того ж під час освідування було використано алкотестер вже із тим же мундштуком, після невдалої спроби його продуття, що і вплинуло на позитивний результат у ході тестування. Зазначає, що наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія на стан сп'яніння, другий примірник акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 вручено не було та його не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом. Посилається на те, що фабула протоколу не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, вказує, що місцевому суду не було надано доказів, що протокол складено посадовою особою та що ця особа кимось була уповноважена на такі дії. За наведених підстав, вважає, що суд прийняв передчасне рішення, яким притягнув його підзахисного до адмінвідповідальності за обставин наведених у протоколі про адмінправопорушення.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411206 від 03.08.2025 року, ОСОБА_1 03 серпня 2025 року о 16 год. 23 хв. по вул. Сіверський шлях, 126, у м. Мена, Корюківського району, Чернігівської області, керував автомобілем марки VOLSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху (а.с.4).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Аlkotest 6810» прилад № ARСЕ-0175, результат продуття ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,64 проміле, де останній поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.3).
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції, на яких зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів вбачається (а.с.11), що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з останнім, поліцейська виявила у нього ознаку алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з ротової порожнини і на вимогу пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння він погодився пройти такий на місці за допомогою приладу «Драгер», результат огляду - 0,64 проміле.
При цьому, ОСОБА_1 зазначав, що вживав алкоголь напередодні та намагався неодноразово домовитись з працівниками поліції не продувати прилад «Драгер», оскільки вважав, що буде позитивний результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що був попереджений про кримінальну відповідальність, що свідчить про спробу останнього уникнути відповідальності за вчинене.
У режимі продування через мундштук аналізатор автоматично контролює тривалість видиху і витрату повітря відповідно до заводських налаштувань. Зразок проби повітря для аналізу забирається в кінці видиху з області легень найбільш насичених парами етанолу, а тому, доводи апелянта про те, що мундштук вже був повторно використаний водієм і саме з цих підстав отриманий результат продуття був позитивним, є безпідставними.
Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, не зазначив жодних заперечень щодо отриманих результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, як і вимоги про направлення його на огляд до медичної установи, і це дає підстави для відхилення доводів апелянта в цій частині.
Окрім цього, водій ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів та будучи незгодним з результатами огляду, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав.
Як убачається з відеозаписів, у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на таку ознаку, як - запах алкоголю з ротової порожнини, яка також була озвучена водію під час спілкування з ним.
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознака сп'яніння, як - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло стосується виключно при перевірці водія саме на стан наркотичного сп'яніння, а тому доводи апелянта в цій частині, позбавлені підстав.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, а тому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаку сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота і доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати цю ознаку не потрібно.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
У пункті 3 вказаного Порядку зазначено, що огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (пункт 10 Порядку).
Зі змісту вказаних норм слідує певний законний алгоритм дій поліцейського: у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння поліцейський спочатку пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія із результатами проведеного огляду він направляється до закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
Тобто, встановивши за результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, чого останній і не заперечував, поліцейський на законних підставах склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта про неналежно проведений огляд на стан виявлення алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки такий проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та вище вказаною Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та результаті спеціального технічного засобу Драгер, які містять підпис ОСОБА_1 , який зауважень до змісту процесуальних документів не мав, огляд відбувався із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, тому результат такого огляду є допустимим доказом та не викликає у апеляційного суду жодного сумніву.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.
Твердження апелянта, що калібрування приладу «Drager Alcotest 6810», повинно здійснюватися кожні 6 місяців, є непереконливими, з огляду на таке.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, що затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747, міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, установлений 1 раз на рік.
З роздрукованого чеку приладу «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого водій ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 21.11.2024 року, а огляд на стан сп'яніння проводився 03.08.2025 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування даного приладу.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що на час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не ставив під сумнів законність походження приладу Драгер та не висував вимог щодо незгоди із результатами тестування.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують. Більш того, водія було зупинено за порушення Правил дорожнього руху, про що свідчить копія відповідної постанови працівника поліції на а.с.8.
Іншим твердженням апелянта, вже було надано належну оцінку місцевим судом, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції та вважає їх такими, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Федака М.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач