23 жовтня 2025 року м.Суми
Справа №587/2712/24
Номер провадження 22-ц/816/987/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Булановим Олексієм Михайловичем,
на заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2024 року у складі судді Гончаренко Л.М., ухвалене в м. Суми,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з вищевказаним позовом.
Свої вимоги мотивувало тим, що 24 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено кредитний договір № 990819489 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV686ZY. Заповненням анкети-заяви позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту - 15 950 грн; строк кредитування - 30 днів, дисконтна процентна ставка -375,95% річних, що становить 1,03% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; індивідуальна процентна ставка - 535,35% річних, що становить 1,47% в день від суми кредиту за кожний день користування ним; у випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин сторін застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до договору факторингу) до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором на загальну суму 36 557,40 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до договору факторингу) до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором на загальну суму 56 734,15 грн.
В подальшому 05 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 05/07/24, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 56 734,15 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 990819489 від 24 травня 2021 року в розмірі 56 734,15 грн та судові витрати.
Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2024 року позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 990819489 від 24 травня 2021 року в загальному розмірі 56 734,15 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 16 грудня 2024 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Буланова О.М. про перегляд заочного рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2024 року у вказаній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Буланов О.М., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що правовідносини за кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою виникли значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Витяг з Реєстру прав вимоги, в якому зазначено відповідачку датується 15 червня 2021 року, тобто більше ніж через два роки після укладення договору відступлення права вимоги, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
Вважає, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідачки та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Зазначає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки процентів за кредитом, які нараховані внаслідок неналежного виконання позичальницею своїх зобов'язань після спливу строку кредитування.
Крім того, вважає, що з врахуванням положень п. 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не підлягають задоволенню вимоги про стягнення процентів за кредитом, нараховані внаслідок неналежного виконання позичальницею своїх зобов'язань. Також відповідно до ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Позивач правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористався.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2021 року ОСОБА_1 заповнила заявку на отримання грошових коштів в кредит, яка містить її персональні дані, номер карти 4149-43ХХ-ХХХХ-5111, номер договору (оферти) - 990819489, дата договору - 24 травня 2021 року, суму кредиту - 15 950 грн, строк кредиту - 30 днів (а.с. 22).
24 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 990819489, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 15 950 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 12-14).
Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період) (п. 1.7 договору).
Виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 375,95% річних, що становить 1,03% від суми кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 535,35% річних, що становить 1,47% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день (п.п. 1.9.1 - 1.9.3 п. 1.9 договору).
Відповідно до п. 1.12 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день.
Відповідно до п. 4.3 кредитного договору сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2 договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV686ZY.
Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов'язку щодо надання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується копією платіжного доручення від 24 травня 2021 року та копією довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 06_2/2024 від 25 червня 2024 року, з якої вбачається, що 24 травня 2021 року було успішно проведено платіж через сервіс LiqPay, ID платежу 1656192851 на суму 15 950 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 30; 33 на звороті - 34).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 35 на звороті - 40).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року до вказаного договору факторингу внесено зміни, зокрема щодо строку його дії (35; 42-46).
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідачки за кредитним договором № 990819489 від 24 травня 2021 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надано витяг з реєстру прав вимоги № 144 від 27 липня 2021 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 36 557,40 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 15 950 грн, заборгованість по процентам - 20 607,40 грн (а.с. 48-49).
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 27 липня 2021 року за тілом кредиту складає 15 950 грн, а за процентами - 20 607,40 грн (а.с. 47-48).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 50-54).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).
Додатковими угодами № 2 від 03 серпня 2021 року, № 3 від 30 грудня 2022 року, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», до вказаного договору факторингу № 05/0820-01 внесено зміни, зокрема щодо строку дії договору (а.с. 49 - на звороті; 56 - на звороті).
В реєстрі прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість по основному боргу - 15 950 грн, заборгованість по процентам - 40 784,15 грн, загальна заборгованість 56 734,15 (а.с. 54 на звороті - 56).
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 31 липня 2023 року за тілом кредиту складає 15 950 грн, а за процентами - 40 784,15 грн (а.с. 57).
05 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 05/07/24, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 58-62).
Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги, заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
В реєстрі боржників до договору факторингу № 05/07/24 від 05 липня 2024 року, підписаного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал», вказано, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість по основному боргу - 15 950 грн, заборгованість по процентам - 40 784,15 грн, загальна заборгованість 56 734,15 грн (а.с. 59-60).
05 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 05/07/24 від 05 липня 2024 року (а.с. 63-64).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт порушення відповідачкою взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором, тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» як набувача права вимоги до цього боржника на підставі договору відступлення прав вимоги № 05/07/24 від 05 липня 2024 року заборгованості за кредитом в розмірі 56 734,15 грн.
Колегія суддів вважає, що такі висновки місцевого суду узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В даній справі ОСОБА_1 факт укладення кредитного договору № 990819489 від 24 травня 2021 року та отримання кредитних коштів в розмірі 15 950 грн не заперечує.
Відповідачка стверджує, що позивач не довів обставину набуття права вимоги за вказаним кредитним договором. З цього приводу слід зазначити наступне.
Для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у п. 1.3. якого зазначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, оскільки підписання реєстру права вимоги № 144 відбулося 27 липня 2021 року, тобто після укладення кредитного договору № 990819489 від 24 травня 2021 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 990819489 від 24 травня 2021 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року.
05 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 05/07/24, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором, що підтверджується реєстром боржників від 05 липня 2024 року та актом прийому-передачі реєстру боржників від 05 липня 2024 року.
Надані позивачем реєстри прав вимоги підтверджують перехід права грошової вимоги до відповідачки.
Отже, зміст досліджених судом договорів факторингу, строк дії яких був продовжений додатковими угодами, реєстрів прав вимоги, реєстру боржників свідчить про перехід до позивача права вимоги до відповідачки у вказаному позивачем розмірі за кредитним договором № 990819489 від 24 травня 2021 року, оскільки до факторів переходило право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за процентами, які на думку відповідачки, нараховані після закінчення строку кредитування, слід зазначити наступне.
Пунктом 1.12 кредитного договору д№ 990819489 передбачено, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору), а саме зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30% від суми кредиту за кожний день користування ним.
З наведеного слідує, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися у погоджені сторонами договору строки.
Крім того, вбачається, що проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання позивачем не нараховувались, що спростовує відповідні доводи заявника апеляційної скарги.
Стосовно тверджень відповідачки, що умови кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, є несправедливими, колегія суддів зауважує, що проценти, передбачені умовами кредитного договору, за своєю суттю є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».Перед укладенням договору сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, зокрема, й щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, їх волевиявлення було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши кредитний договір, відповідачка погодилася на запропонований розмір процентів за користування кредитними коштами та зобов'язався їх сплатити. Крім того, відповідачка із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним у частині визначення розміру процентів у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» не зверталася, а відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 990819489 від 24 травня 2021 року в загальному розмірі 56 734,15 грн.
Таким чином доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367; 374; 375; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Булановим Олексієм Михайловичем, залишити без задоволення.
Заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов