Номер провадження: 11-кп/813/2535/25
Справа № 521/12843/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши на відповідність вимогам статей 398 КПК України апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.04.2025, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про призначення дактилоскопічної експертизи у кримінальному провадженні №22022230000000531 від 15.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
встановив:
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про призначення дактилоскопічної експертизи у кримінальному провадженні №22022230000000531 від 15.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».
Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Таким чином, діючим кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову у призначенні експертизи.
Вищенаведений усталений підхід не суперечить і позиції ЄСПЛ щодо умов прийнятності апеляційної скарги, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановити певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати самої сутності цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 рішення від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства", п. 96 рішення від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції").
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить скасувати ухвалу суду, на яку, згідно із законом, не може бути подана апеляційна скарга, у відкритті провадження слід відмовити та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Керуючись статтями 307, 309, 392, 399 КПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.04.2025, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про призначення дактилоскопічної експертизи у кримінальному провадженні №22022230000000531 від 15.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та додатками.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2