Номер провадження: 11-сс/813/2053/25
Справа № 947/35836/25 1-кс/947/15246/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.10.2025 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2025 у к/п №12024160000000728 від 10.06.2024 про застосування відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави
установив:
Зазначеною ухвалою слідчого судді було частково задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_5 та був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваногоу вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді, 20.10.2025 захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Дослідивши апеляційну скаргузахисника ОСОБА_3 доходжу висновку, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Захисник ОСОБА_3 стверджує, що строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді для нього починає обчислюватися з 14.10.2024, а саме з дня отримання копії оскаржуваної ухвали та посилається на правову позицію Об'єднаної палати ККС ВС викладену в постанові від 04.11.2019 у справі №760/12179/16-к, відповідно до якої якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно він наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
На переконання судді-доповідача процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
В той же час, суддя-доповідач вважає, що зазначена захисником практика ВС у даному випадку є нерелевантною, оскільки адвокат ОСОБА_3 вочевидь не є особою, інтересів якої стосується ухвала слідчого судді, оскільки як вбачається із наданих ним матеріалів договір про надання правової допомоги був укладений із підозрюваним ОСОБА_4 вже після постановлення оскаржуваної ухвали, та спливу строку на її апеляційне оскарження, а саме 10.10.2025.
Більш того, в ситуації, про яку йшла мова у зазначені вище постанові суду касаційної інстанції ухвала слідчого судді була постановлена за відсутності учасників судового розгляду, тоді як оскаржувана ухвала була постановлена за участі підозрюваного та його захисника ОСОБА_6 .
Відтак, суддя-доповідач констатує, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 вочевидь подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому, в своїй захисник ОСОБА_3 не порушує питання щодо його поновлення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню захиснику ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 24, 370, 395, 399, 404, 405, 419, 422, 532 КПК України, суддя - доповідач
ухвалив:
Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2025 у к/п №12024160000000728 від 10.06.2024 про застосування відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави - повернути апелянту.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги негайно надіслати захиснику ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою та доданими матеріалами.
Роз'яснити апелянту, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2