Номер провадження: 11-сс/813/1810/25
Справа № 523/9960/25 1-кс/523/5424/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 28.08.2025 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, на момент ДТП працюючому на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області у спеціальному званні «сержант поліції», на теперішній час є мобілізованим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та зі слів проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження № 62025150020002244 від 23.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286КК України,
установив
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було частково задоволено клопотання слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 , та обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 25.10.2025 року із забороною залишати житло в період з 21:00 до 07:00 години наступної доби, за адресою АДРЕСА_1 , із покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що стороною обвинувачення не дотримано вимог цієї статті та безпідставно ініційовано застосування до підозрюваного запобіжного заходу, який не співвідноситься із тяжкістю покарання, яке може загрожувати підозрюваному в разі, якщо його вина буде доведена в установленому законом порядку.
Також вказує, що ризики, на які посилається слідчий у клопотанні відсутні; слідчим суддею не враховано що підозрюваний перебуває на військовій службі та зобов'язаний виконувати службові обов'язки у будь-який час доби, у тому числі вночі. Слідчий суддя не проаналізував: характер служби підозрюваного, можливість суміщення домашнього арешту з виконанням службових обов'язків, вплив встановленого режиму на професійну діяльність та сімейні обов'язки підозрюваного.
До початку судового засідання апеляційного суду від ОСОБА_7 надійшло клопотання про здійснення розгляду його апеляційної скарги в режим відеоконференції. Однак, у вказані дату та час ОСОБА_7 до відеозв'язку не приєднався, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
З урахуванням того, що в апеляційній скарзі питання щодо погіршення становища ОСОБА_7 не ставиться, враховуючи скорочений термін для розгляду даної категорії справ, апеляційний суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності підозрюваного.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст.177, 178, 181 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали.
Так, згідно з положеннями ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно матеріалів судової справи, в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62025150020002244 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відносно ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі підозрюваного питання щодо необґрунтованості пред'явленої підозри не оскаржується, а тому ухвала слідчого судді в цій частині не перевіряється.
Водночас, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність в зазначеному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у ОСОБА_7 є можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк до 8 років; підозра пов'язана зі вчиненням тяжкого неумисного злочину.
Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 зможе обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків: знаходитись за місцем постійного проживання у певний період доби (з 21.00 до 07.00 години наступної доби); за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти прокурора, слідчого суддю або суд про зміну місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
В свою чергу покладення на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку останнього.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_7 залишати житло у нічний час доби з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленому в судовому засіданні ризику, передбаченому п. 1 ч . 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного.
Посилання підозрюваного про те, що слідчий суддя, порушивши вимоги діючого КПК України, не надав оцінки всім обставинам справи та не розглянув можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд не враховує, адже, слідчий суддя врахувавши всі обставини провадження та дані про особу підозрюваного, застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та буде достатнім для гарантування запобігання встановленим ризикам.
Водночас, апеляційний суд приймає до уваги та вважає такими, що відповідають дійсності доводи апелянта, що він має постійне місце проживання, має матір на утриманні, є військовослужбовцем, проте наголошує на тому, що зазначені обставини не виключають та не зменшують існування зазначених вище доведених органом досудового розслідування ризиків.
Апеляційний суд також враховує й те, що оскаржувана ухвала, втратила чинність, в зв'язку з тим, що стадія досудового розслідування завершена, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 скеровано до суду для розгляду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують застосування саме такого виду запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 28.08.2025 року, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного в рамках кримінального провадження № 62025150020002244 від 23.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4