15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 686/10321/21
провадження № 61-12055ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подільський» на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2025 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подільський» до ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», треті особи: Державний реєстратор комунального підприємства «Чемеровецьке бюро нерухомості» Євграфов Олександр Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалті-Офіс» про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подільський» (далі - ОСББ «Подільський») подав клопотання про залишення позову без розгляду, посилався на те, що справа втратила актуальність для позивача.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року клопотання ОСББ «Подільський» задоволено. Позов ОСББ «Подільський» залишено без розгляду.
У травні 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Позивачем при подачі заяви про залишення позову без розгляду вказано на підставу подачі такої заяви «втрата актуальності» для нього справи, тому є підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн з позивача.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року заяву задоволено частково, стягнено з ОСББ «Подільський» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 49 000,00 грн.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2025 року додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення наступній редакції. Стягнено з ОСББ «Подільський» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.
22 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСББ «Подільський» подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 142 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього кодексу.
Отже, ухвала суду першої інстанції стосовно компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу), внаслідок необґрунтованих дій позивача є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20 (пункти 17-18)).
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України).
Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Аналіз пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України та інших норм процесуального законодавства свідчить, що він охоплює собою в тому числі й розподіл судових витрат. У переліку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, не передбачено пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України. Тобто, ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат після її перегляду апеляційним судом касаційному оскарженню не підлягає (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року в справі № 2-2722/08).
Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено права касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду такої ухвали в апеляційному порядку (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року в справі № 357/3296/23).
В ухвалі Великої Палати Верховного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21) вказано, що «оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції».
Аналогічні висновки зроблені, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 756/2296/22, від 17 березня 2023 року у справі № 686/9698/22, від 22 серпня 2024 року у справі № 755/65/24, від 13 березня 2025 року у справі № 393/283/24, від10 квітня 2025 року у справі № 286/4144/23.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (частини друга, третя статті 258 ЦПК України).
Аналіз оскаржених судових рішень свідчить, що суд вирішував процесуальне питання щодо визначення розміру судових витрат у зв'язку із залишенням позову без розгляду відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України внаслідок необґрунтованих дій позивача, яке оформлюється ухвалою.
Таке рішення не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку.
Помилкове оформлення вирішення вказаного процесуального питання додатковим рішенням суду, а також вказівка в резолютивній частині постанови Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2025 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій, зокрема мав можливість навести аргументи на користь своє позиції щодо вирішення процесуального питання визначення розміру судових витрат. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною. Скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення, які не можна оскаржити у касаційному порядку. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність його права на доступ до суду.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржене судове рішення не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подільський» на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 686/10321/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко