Справа 688/4669/25
№ 2-а/688/63/25
Рішення
Іменем України
23 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Чупрової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
30.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що 22.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього було винесено постанову №586 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Згідно вказаної постанови та протоколу №144 від 14.04.2025 підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що він не з'явився 02.04.2025 о 10 год 00 хв без поважних на те причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 за мобілізаційним розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №248 від 28.03.2025, з метою проходження медичного огляду. На виконання зазначеного мобілізаційного розпорядження по підприємству ТОВ «БСТ Компані» було видано наказ №14 від 31.03.2025 і позивачу представниками адміністрації підприємства було вручено повістку №3045552 від 28.03.2025, про що він підписався в письмовій розписці про отримання повістки і датував факт її отримання 31.03.2025.
З вказаною постановою не погоджується, оскільки з 01.04.2025 по 16.04.2025 хворів, перебував на лікуванні, про що КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» Шепетівської міської ради Хмельницької області сформовано медичні висновки про його непрацездатність, згідно яких позивач протягом зазначених періодів був тимчасово непрацездатним. Оскільки 02.04.2025 був тимчасово непрацездатним, тому у нього була поважна причина неявки в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказану постанову позивач отримав засобами поштового зв'язку 15.09.2025, що підтверджується відомостями АТ «Укрпошта» та датою зазначеною на конверті.
А тому, просить суд поновити строк для звернення до суду із позовом; скасувати постанову №586 від 22.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позиції учасників справи
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вітюк С.В. у судове засідання не з'явились, адвокат подав до суду заяву, у якій позов підтримав, просив розгляд справи провести у його та позивача відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив не подав, хоча про час, день та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.10.2025, поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання о 16 год 00 хв 13.10.2025, яке за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вітюка С.В. відкладено до 10 год 00 хв 20.10.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №586 від 22.04.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 02.04.2025 о 10 год 00 хв без поважних на те причин (документального підтвердження про неспроможність прибути за повісткою) не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за мобілізаційним розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №248 від 28.03.2025 з метою проходження медичного огляду. На виконання зазначеного мобілізаційного розпорядження по підприємству ТОВ «БСТ Компані» було видано наказ №14 від 31.03.2025 і військовозобов'язаному ОСОБА_1 представниками адміністрації підприємства було вручено повістку №304552 від 28.03.2025, про що ОСОБА_1 підписався власним підписом в письмовій розписці про отримання повістки і датував свій підпис та факт отримання повістки 31.03.2025.
В зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 за мобілізаційним розпорядженням до ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено звернення до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області №Е1907544 від 14.04.2025 щодо доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП. 14.04.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Своїми неправомірними діями, які виразилися в неприбутті за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 1 ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення вказаних дій в особливий період, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Згідно супровідного листа копію постанови від 22.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано на адресу ОСОБА_1 06.09.2025 за вих. №5/11993 засобами поштового зв'язку.
Згідно даних АТ «Укрпошта» поштове відправлення отримане ОСОБА_1 15.09.2025.
Позивач ОСОБА_1 вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, 30.09.2025 звернувся із позовом до суду.
Застосувані норми права, оцінка доказів та висновки суду
Згідно статей 8, 19 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права і органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина перша статті 7 КУпАП).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, в тому числі, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно даних повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 №3045552 від 28.03.2025 визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.04.2025 о 10 год 00 хв для проходження медичного огляду.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №144 від 14.04.2025 02.04.2025 о 10 год 00 хв військовозобов'язаний ОСОБА_1 без поважних на те причин (документального підтвердження про неспроможність прибути за повісткою) не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за мобілізаційним розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №248 від 28.03.2025, з метою проходження медичного огляду. На виконання зазначеного мобілізаційного розпорядження по підприємству ТОВ «БСТ Компані» було видано наказ №14 від 31.03.2025 і військовозобов'язаному ОСОБА_1 представниками адміністрації підприємства було вручено повістку №3045552 від 28.02.2025, про що ОСОБА_1 підписався власним підписом в письмовій розписці про отримання повістки, і датував свій підпис та факт отримання повістки 31.03.2025. В зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 за мобілізаційним розпорядженням до ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено звернення до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області №Е1907544 від 14.04.2025 щодо доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП. 14.04.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з оскаржуваної постанови №586 від 22.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, своїми неправомірними діями, які виразилися в неприбутті за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги ч.2 ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу 1 ч.1 та абзацу 8 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення вказаних дій в особливий період, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
В той же час, згідно Інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» від 01.04.2025, медичний висновок №К6Х7-ННЗХ-722Х-6ВК6 про тимчасову непрацездатність, визначено період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 з 01.04.2025 по 10.04.2025 та згідно Інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» від 10.04.2025, медичний висновок №МНРС-ВЕТ9-Х25С-6ЕЗК про тимчасову непрацездатність, визначено період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 з 10.04.2025 по 16.04.2025. Факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні у КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» у період з 01.04.2025 по 16.04.2025 також підтверджується копією виписки №650 із медичної карти амбулаторного хворого.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, яким, серед іншого, регулюються питання визначення процедури оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; організації медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Згідно п. 23 вказаного Порядку поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнається зокрема і хвороба громадянина.
Пунктом 24 Порядку визначено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Однак, посадовими особами не взято до уваги відомості про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 та його лікування у період з 01.04.2025 по 16.04.2025, що підтверджується долученими до позову документами.
Отже, ОСОБА_1 не з'явився 02.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою для проходження медичного огляду з поважних причин.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, не подавши до суду відзиву та належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Натомість, з наданих та досліджених судом доказів слідує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 3 ст.210-1, ст.ст.245, 251, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст.77, 246, 268-269, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 586 від 22 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК