Справа 688/3159/25
№ 2-а/688/39/25
Рішення
Іменем України
23 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Чупрової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
09.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5135635 від 04.07.2025, винесеною поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області рядовим поліції Баришниковим Р.Ю., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за те, що 04.07.2025 о 04 год 38 хв по вул. Старокостянтинівське шосе, 6А, в м. Хмельницькому керував автомобілем марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , з переобладнанням без узгодження із сервісним центром МВС, а саме у якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зазначено 9 сидячих місць, а по факту лише 3 місця, тобто здійснено дефектування 6 місць для сидіння пасажирів, чим порушив вимоги п. 31.3 ПДР України.
Вважає, що вказана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки винесена з грубим порушенням законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Зазначає, що фактичне зняття сидінь на вказаному транспортному засобі було одноразовим та тимчасовим заходом, здійсненим виключно з метою - перевезення овочів, у зв'язку із тим, що інший транспортний засіб, який використовується на постійній основі для таких перевезень перебував у неробочому стані через технічну несправність. Після перевезення всі сидіння були встановлені, жодного втручання в конструкцію не відбулося, кріплення не зрізалися, не заварювалися, зміни до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не вносилися. На момент зупинки поліцейський не встановив явних ознак, що вказували б на зміну конструкції транспортного засобу або порушення вимог безпеки дорожнього руху. Ознаки «переобладнання» були ним встановлені виключно на підставі візуального спостереження через вікно автомобіля, без фіксації будь-яких доказів або проведення технічної експертизи.
Враховуючи те, що постанова прийнята з порушенням вимог КУпАП, не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, без врахування його пояснень, без зазначення жодного доказу, передбаченого ст. 251 КУпАП, просив постанову визнати незаконною та скасувати, а провадження в справі закрити відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позиції учасників справи
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив розгляд справи провести у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд о 16 год 00 хв 21.07.2025, який через неявку учасників справи відкладено до 11 год 00 хв 18.09.2025, а в подальшому - до 14 год 00 хв 23.10.2025.
14.07.2025 позивач ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів, а саме фотоматеріалів, що підтверджують повернення сидінь у транспортному засобі марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 на штатні місця.
18.07.2025 року судом отримано відзив представника відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Линюка В.О., у якому позов не визнав, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, постанова була винесена суб'єктом владних повноважень поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області рядовим поліції Баришниковим Р.Ю. з дотриманням вимог КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію». Разом з тим зазначає, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 в автомобілі марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , передбачено 9 сидячих місць, проте на момент зупинки даного транспортного засобу поліцейським в ньому було встановлено лише 3, тобто його було переобладнано з метою збільшення вантажного простору кузову для перевезення вантажу. В даному випадку позивачем було самовільно змінено призначення автомобіля, а саме з пасажирського на вантажний. Зазначену обставину визнає сам позивач в своїй позовній заяві, а відтак в порядку ч. 1 ст. 78 КАС України вона доведенню не підлягає, а тому враховуючи відсутність будь-яких аргументів та доводів, які б свідчили про те, що позивач не вчиняв вищевказаного правопорушення, законних підстав для скасування оскаржуваної постанови не має, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
21.07.2025 позивач Козіцький Д.М. в системі «Електронний суд» подав відповідь на відзив, згідно якої просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5135635 від 04.07.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5135635 від 04.07.2025, винесеної поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області рядовим поліції Баришниковим Р.Ю. слідує, що 04.07.2025 о 04 год 38 хв по вул. Старокостянтинівське шосе, 6А, в м. Хмельницькому Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , з переобладнанням без узгодження із сервісним центром МВС, а саме у якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зазначено 9 сидячих місць, а по факту лише 3 місця, тобто здійснено дефектування 6 місць для сидіння пасажирів, чим порушив вимоги п. 31.3 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Застосувані норми права, оцінка доказів та висновки суду
Згідно статей 8, 19 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права і органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина перша статті 7 КУпАП).
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статей 278, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п. 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Згідно ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до вимог п. 31.3 «а» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП є бланкетною, тобто такою, де закріплюється лише загальні ознаки правил поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до положень іншого нормативного акта. Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов'язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушений особою, відповідальність не настає.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5135635 від 04.07.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за керування транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
В той же час оскаржувана постанова не містить посилання на конкретний пункт нормативного акту, яким це питання регламентується, де передбачено відповідні правила, норми і стандарти, які порушив ОСОБА_1 .
Дійсно, позивач не заперечував, що він 04.07.2025 о 04 год 38 хв по вул. Старокостянтинівське шосе, 6А, в м. Хмельницькому керував автомобілем марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якому він тимчасово, для перевезення вантажу, зняв шість пасажирських сидінь. Однак він довів, що після перевезення всі сидіння були встановлені у відповідності до їх розташування, жодного втручання в конструкцію транспортного засобу не відбулося.
Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Згідно п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що затверджене Постановою КМУ від 8 травня 1993 року № 340 автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів, а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми відносяться лише до категорії В, тобто до легкових автомобілів.
Згідно з вимогами УКТЗЕД (української класифікації товарів зовнішньо економічної діяльності) моторні транспортні засоби поділяються на: а) пасажирські, які в залежності від кількості місць для сидіння, класифікуються у товарних позиціях 8702 або 8703 за УКТЗЕД; б) вантажопасажирські, що класифікуються у товарній позиції 8703 за УКТЗЕД; в) вантажні, що класифікуються в товарній позиції 8704 за УКТЗЕД; До товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД відносяться легкові автомобілі та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.
Легкові автомобілі за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки із числом місць для сидіння не більше дев'яти, включаючи водія.
Вантажопасажирські автомобілі мають максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір яких без конструктивних змін може використовуватись для перевезення як людей, так і вантажів.
До вантажопасажирських моторних транспортних засобів (багатоцільові транспортні засоби) товарної позиції 8703 за УКТЗЕД відносяться моторні транспортні засоби, що мають замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія та пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів, так і вантажів без конструктивних змін салону з повною масою транспортного засобу не більш як 5 т, наприклад, автомобілі з кузовом типу «фургон», «універсал», «хетчбек», деякі автомобілі з кузовом типу «пікап» тощо).
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зазначено: марка - «Renault», модель - «Master», тип - загальний легковий пасажирський - В.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.
Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку переобладнання транспортних засобів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 607 від 21 липня 2010 року, цей порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Згідно п. 37 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, переобладнання транспортного засобу, у результаті якого змінюється його повна маса та її розподіл за осями, центр ваги, тип двигуна, його вага і потужність, колісна база чи колісна формула, система гальмового і рульового керування та трансмісії, здійснюється за погодженням з виробниками транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, або з державним підприємством "ДержавтотрансНДІпроект" чи Головним сервісним центром МВС.
Отже, під переобладнанням транспортних засобів мається на увазі зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб.
Таким чином демонтаж сидіння у транспортному засобі чинне законодавство не відносить до переобладнання транспортного засобу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З долучених до відзиву відповідачем та досліджених судом відеозапису та скріншотів слідує, що поліцейським Баришниковим Р.Ю. було зупинено автомобіль марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Шляхом візуального огляду автомобіля через скло вікна, яке було завішене тканиною, поліцейський виявив, що даний автомобіль переобладнано, внаслідок чого притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення.
Таким чином, жодними належними та допустимими доказами відповідачем не доведено, що тимчасовий демонтаж шести пасажирських сидінь в автомобілі призвів до порушення позивачем вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а тому відповідач, не виконав обов'язок, покладений на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція. (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98)
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1).
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права особи, є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення. У частині вимоги про визнання постанови протиправною слід відмовити, оскільки це не відноситься до повноважень суду при розгляді даної категорії справ згідно з ч. 3 ст. 286 КУпАП.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку адміністративний позов задовольнити частково та оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 77, 159, 246, 286 КАС України, ст.ст. 121-3, 245, 247, 251, 252, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5135635 від 04 липня 2025 року, винесену поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області рядовим поліції Баришниковим Русланом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: м. Хмельницький, провулок Коцюбинського, 35/2, Код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК