Справа 688/5134/23
№ 1-кп/688/21/25
Іменем України
23 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу у кримінальному провадженні № 22023240000000194 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славути Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 22023240000000194 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України.
23.10.2025 прокурор ОСОБА_5 подала до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, в зв'язку з чим може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, зважаючи на те що він не працює, має стійкі проросійські погляди і антиукраїнські переконання, безпосередньо після вчинення кожного з епізодів інкримінованого йому кримінального правопорушення вживав активних заходів для знищення доказів своєї діяльності, досяг пенсійного віку, має право керування транспортними засобами, має негативну репутацію, офіційно не працює, не має офіційного джерела доходів. Вважає, що більш м'які запобіжні засоби не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого. На підставі абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України просила не визначати заставу обвинуваченому.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із носінням електронного браслету, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення та його невинуватість.
Захисник ОСОБА_7 проти клопотання заперечував, вважає, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів на доведення вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
У рішеннях ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства» зазначено, що безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
У рішенні «Свершов проти України» ЄСПЛ зазначив, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
У рішенні «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статі 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2023 року до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який було продовжено до 31.12.2023.
Ухвалами Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2023 року, 21 лютого 2024 року, 18 квітня 2024 року, 22 травня 2024 року, 17 липня 2024 року строк, 10 вересня 2024 року, 23 жовтня 2024 року, 19 грудня 2024 року, 14 лютого 2025 року, 3 квітня 2025 року, 28 травня 2025 року, 17 липня 2025 року, 4 вересня 2025 року строк запобіжного заходу ОСОБА_6 продовжено до 2 листопада 2025 року.
Враховуючи те, що обвинувачений звинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, в зв'язку з чим наявні ризики, що він може ухилитися від суду, суд вважає, що на даний час відсутні відомості про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ході досудового розслідування.
З огляду на те, що обвинувачений не має місця роботи, міцних соціальних зв'язків, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
Зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому особливо тяжкого злочину, суд вважає, що тримання обвинуваченого під вартою відповідає суспільному інтересу та дозволяє відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, та враховуючи, що до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо закінчити розгляд справи, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів - до 21 грудня 2025 року включно.
Питання щодо обґрунтованості обвинувачення та допустимості доказів не може бути вирішене судом на даній стадії судового розгляду, а є предметом оцінки суду під час ухвалення вироку за результатом судового розгляду.
За таких обставин підстав для зміни запобіжного заходу судом не вбачається.
Крім того, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи дадуть можливість обвинуваченому продовжити злочинну діяльність, оскільки він матиме можливість користуватися засобами зв'язку та соціальними мережами.
Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2 , 258-258-6 , 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним не визначати розмір застави обвинуваченому.
Керуючись статтями 314-315, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 21 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим або захисником до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з дня отримання її копії.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3