23.10.2025
Справа № 482/1390/25
Номер провадження 2/482/901/2025
Іменем України
23 жовтня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 329639-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 12000,00 грн., строком на 16 тижнів, зі сплатою відсотків за користування кредитом
Також, 09.08.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 329639-КС-001, за умовами якої відповідачці було надано кредит в розмірі 8000,00 грн. та продовжено загальний строк кредитування.
Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору та додаткової угоди, відповідачка не виконала взятих на себе зобов'язань, у неї перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 28225,36 грн., з яких: 13887,92 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту та 14337,44 грн. суми прострочених платежів по процентах, які позивач просив стягнути з відповідачки разом із сумою судового збору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.
Відповідачка, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленою про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавала, правом надання відзиву не скористалася.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, та позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
09.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 329639-КС-001 про надання кредиту, за яким відповідачка отримала кредит в сумі 12000,00 грн., строком на 16 тижнів, з процентною ставкою 0,91359497% в день, комісією за надання кредиту в розмірі 1800,00 грн., з терміном дії договору до 29.09.2021 року (п. 1 Договору).
Відповідно до п. 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
09.08.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 329639-КС-001 про надання кредиту від 09.06.2021 року, відповідно до якої кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на 09.08.20021 року сума неповернутого позичальником кредиту відповідно до договору № 329639-КС-001 про надання кредиту від 09.06.2021 року становить 8244,51 грн. (п. 1 Додаткової угоди).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовилися, що після укладення додаткової угоди: кредит збільшується на 8000,00 грн.; загальна сума отриманого та неповернутого кредиту складатиме 16244,51 грн.; строк кредиту продовжується на 117 днів; термін дії договору продовжується до 24.01.2022 року.
При цьому надання кредитних коштів позивачем здійснювалося шляхом перерахування коштів на банківську карту відповідачки, вказаної нею при заповнення анкетних даних, - 5168-7427-2941-4403.
Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується анкетою клієнта, договором № 329639-КС-001 про надання кредиту від 09.06.2021 року, додатковою угодою № 1 до договору № 329639-КС-001 про надання кредиту від 09.06.2021 року та паспортами споживчого кредиту, які підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, платіжним дорученням № 28892 від 09.06.2021 року щодо перерахування 12000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 та платіжним дорученням № 30561 від 09.08.2021 року щодо перерахування 8000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 .
Також, відповідно до інформації акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», в Банку на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 09.06.2021 року було зараховано 12000,00 грн. та 09.08.2021 року було зараховано 8000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, станом на 28.05.2025 року заборгованість ОСОБА_1 , з урахуванням часткового погашення відповідачкою заборгованості на загальну суму 23302,29 грн., складає 28225,36 грн., з яких: 13887,92 грн. заборгованості по тілу кредиту та 14337,44 грн. заборгованості по процентах.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 329639-КС-001 про надання кредиту від 09.06.2021 року та додаткову угоду № 1 до цього Договору від 09.08.2021 року було укладено у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи неналежне виконання відповідачкою зобов'язань за договором, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так-як доказів сплати заборгованості або спростування долученого позивачем розрахунку відповідачем не надано, відсотки нараховані у визначений в договорі спосіб та строк і в межах строку кредитування, і за встановленою відсотковою ставкою, та з врахуванням часткових проплат, здійснених відповідачкою.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по судовому збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, оф. 411) заборгованість за договором № 329639-КС-001 про надання кредиту від 09.06.20021 року, яка станом на 20.03.2025 року становить 28225,36 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять п'ять гривень 36 копійок) грн., з яких: 13887,92 грн. заборгованості по тілу кредиту та 14337,44 грн. заборгованості по процентах.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, оф. 411) 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий В.М. Кічула