Справа№464/3972/25
пр.№ 3/464/1371/25
22.10.2025 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Дулебко Н.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 03.06.2025 приблизно о 12:30 на АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, що проявилися у нецензурній лайці, образах відносно неї, внаслідок чого могла бути завдана шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколі, заперечив та надав показання про те, що 03.06.2025 приблизно о 12:30 год. у нього відбувся словесний конфлікт з дружиною через те, що остання не дозволила йому провести час з дитиною. В ході конфлікту дружина застосувала щодо нього фізичну силу, а коли він взяв мобільний телефон і намагався зафіксувати вказану ситуацію на відео, дружина вихопила телефон з рук та кинула на підлогу. Міг вжити нецензурну лайку, але лише один раз. Вказав, що після цього звернувся до медпункту, оскільки внаслідок побутового конфлікту йому було завдано тілесні ушкодження, а також прибув до відділу поліції для надання пояснень. Разом з тим, протоколу щодо ОСОБА_2 працівниками поліції не складено. Винуватості не визнав, оскільки вважає, що ініціатором сварок систематично, зокрема і в цьому випадку, є його дружина ОСОБА_2 .
Захисник Галич П.О. звернувся до суду з письмовими запереченнями на протокол про адміністративне правопорушення та просив суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог законодавства, та в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення жодним чином не зазначено про те, що діями ОСОБА_3 заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої, а отже відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення. Самі по собі конфліктні стосунки між родичами та вживання нецензурної лексики не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. В протоколі не наведено жодних відомостей про те, в чому саме проявилося психологічне насильство, та які наслідки таке спричинило. Встановлення та зазначення таких відомостей є обов'язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП. Крім цього, висловлювання образ на адресу осіб з числа передбачених ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» автоматично не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею КУпАП, оскільки для цього повинні настати наслідки у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Факт звернення до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства. Заява та письмові пояснення потерпілої не можуть бути беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки містять виключно бачення ситуації зі слів потерпілої, пояснення якої є абстрактними та не містять опису дій ОСОБА_1 , які могли б свідчити про вчинення ним психологічного насильства. Разом з цим, зі змісту пояснень ОСОБА_1 видно, що він категорично заперечує факт вчинення психологічного насильства, оскільки потерпіла ОСОБА_2 завдала йому тілесні ушкодження, факт отримання яких підтверджується консультативним висновком спеціаліста ВП «Лікарня Святого Луки» від 03.06.2025, а також фотознімками, наявними в матеріалах справи. Відтак, надані пояснення сторін є взаємно суперечливими, а інші докази в розумінні ст. 251 КУпАП (пояснень свідків, висновків експертів, речових доказів, відеозаписів) щодо події, що відбулася 03.06.2025, у матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 173-2 КУпАП за своїм змістом є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 173-2 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею обов'язковим є посилання на спеціальні норми законодавства, зокрема Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В ході розгляду справи потерпіла ОСОБА_2 надала показання про те, що 03.06.2025 її чоловік ОСОБА_1 висловив бажання вийти на прогулянку з їхньою дитиною, на що вона пояснила, що дитина втомлена і їй потрібно спати. Через цю ситуацію між ними виник конфлікт, в ході якого чоловік висловлювався до неї нецензурною лайкою, ображав та штовхав, чим заподіяв шкоди її психічному здоров'ю. Після вказаних подій вона була змушена звернутися за допомогою до психолога через погіршення свого емоційного стану. Також нею здійснено звукозапис конфлікту, що відбувся між нею та чоловіком, та якому серед іншого зафіксовано факт вживання ОСОБА_1 в ході конфлікту, що мав місце 03.06.2025, щодо неї нецензурної лайки, та надала такий звукозапис працівникам поліції під час звернення з заявою про вчинення відносно неї домашнього насильства. Ствердила, що вказаний аудіозапис нею здійснено саме 03.06.2025, однак скопійовано на оптичний диск та надано працівникам поліції пізніше. Додатково зазначила, що подібні конфлікти між ними виникають систематично. В судове засідання, що відбулося 22.10.2025, потерпіла ОСОБА_2 не з'явилася.
Представниця потерпілої ОСОБА_2 . Гнідець О.М. вказала, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , аудіозаписом вчинення домашнього насильства висновком психолога, які є належними доказами відповідно до ст. 251 КУпАП. Окрім цього, на аудіозаписі, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано факт вживання ОСОБА_1 03.06.2025 нецензурної лайки. Факт вчинення насильства підтвердив і сам ОСОБА_1 в судовому засіданні, що відбулося 07.08.2025, визнавши той факт, що він вживав лайку, але це було лише одного разу. Також, згідно з висновком психолога, під час первинного обстеження в потерпілої виявлено ознаки тривожності, психоемоційного стресу, депресивного стану, що може бути результатом психотравмуючого впливу збоку її чоловіка ОСОБА_1 . Зі злів ОСОБА_2 , насильство, яке мало місце 03.06.2025, є травматичним для неї та мало вплив на її емоційний стан. Враховуючи вищезазначене, представниця потерпілої вважає необхідним накладення на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Свідок ОСОБА_4 , який працює на посаді ДОП СП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, надав показання про те, що потерпіла ОСОБА_2 звернулася до відділу поліції із заявою про вчинення щодо неї домашнього насильства її чоловіком ОСОБА_1 . Потерпіла зазначила, що в них з чоловіком відбувся побутовий конфлікт через дитину, та така ситуація відбувається не вперше. Також ОСОБА_2 надала працівникам поліції аудіозапис вказаного конфлікту, який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Також зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказав про те, що діями ОСОБА_1 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, оскільки станом на час складання протоколу висновки психолога чи інші документи щодо шкоди психічному здоров'ю були відсутні.
Допитана як свідок психолог ОСОБА_5 надала показання про те, що 01.08.2025 до неї за психологічною консультацією звернулася ОСОБА_2 . Під час первинного обстеження в потерпілої виявлено ознаки депресивного стану і тривожних синдромів. Додатково зазначила, що під час обстеження потерпіла особливо акцентувала увагу на подіях, що відбулися 03.06.2025. За результатами обстеження нею складено висновок психолога, який повністю підтримує.
Незважаючи на невизнання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, винуватості, в ході розгляду справи доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Винуватість останнього підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №455267 від 03.06.2025; заявою, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; показаннями свідків, наданими під час розгляду справи; аудіозаписом, наданим потерпілою ОСОБА_2 працівникам поліції та дослідженим в ході судового розгляду, де зафіксовано висловлювання ОСОБА_1 до ОСОБА_2 нецензурною лайкою; висновком психолога ОСОБА_5 від 06.08.2025, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлено високий рівень тривожності, легку депресію, значний вплив психотравмуючих подій, який суттєво впливає на психоемоційний стан, в ОСОБА_2 ймовірно в результаті домашнього насильства зі сторони її чоловіка спостерігається значне зниження рівня якості життя (згідно з критеріями ВООЗ), а саме: часта втома, фізичний дискомфорт, апатія, негативні думки, постійне очікування нових епізодів насильства тримає її в стані стресу; поясненнями та показаннями учасників справи в ході розгляду такої.
Суд бере до уваги показання свідка ДОП ОСОБА_4 відносно того, що зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання про те, що діями ОСОБА_1 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої пов'язане з тим, що станом на час складання протоколу висновки психолога чи інші документи щодо шкоди психічному здоров'ю були відсутні. Таке формулювання у протоколі не спростовує факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 03.06.2025, що підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи, оскільки таке питання виходить за межі предмета дослідження у справі.
Інші документи, наявні у матеріалах справи, серед яких: консультативні висновки спеціаліста щодо тілесних ушкоджень від 03.06.2025 та 05.06.2025, висновок психолога ОСОБА_6 від 08.07.2025, фотознімки можливих тілесних ушкоджень, результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.06.2025 до ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, не мають значення для справи в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Стягнення необхідно визначити з врахуванням особи винуватого, характеру та обставин вчиненого, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Окрім цього, згідно з ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Так відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи наведене, а також те, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у матеріалах справи відсутня, терміновий заборонний припис не видавався, беручи до уваги наявні у матеріалах справи відомості про особу ОСОБА_1 , застосування стосовно останнього спеціальних заходів протидії домашньому насильству та направлення для проходження програми для кривдників є недоцільним.
Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК Львів/Львівська тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA268999980313070106000013933, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Назарій ДУЛЕБКО