Справа № 464/2867/25
пр.№ 2/464/1578/25
15.10.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,
секретаря судового засідання - Рейман В.С.,
за участю: представника позивача - Бекерської О.І.,
представника відповідачів - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги,
встановив:
позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулось до суду з позовом, поданим представником Бекерською О.І., до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить стягнути солідарно заборгованість за період з 01.12.2021 до 28.02.2025 з оплати послуг з функціонування внутрішньо будинкової системи опалення та абонентського обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 20 769,45 грн., з оплати за витрати функціонування системи гарячої води та абонентське обслуговування за період з 01.10.2022 до 28.02.2025 у розмірі 1 284,44 грн., пеню у розмірі 627,32 грн., 3% річних у розмірі 133,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 632,11 грн., а всього 23 447 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. З 01.07.2014 позивач є надавачем послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . З 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води, які за своїм змістом є публічними договорами приєднання, укладаються з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України та є опублікованими на офіційному сайті позивача. Відповідачам, які зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , для здійснення оплати за надані послуги відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення на оплату таких послуг. Таким чином, між відповідачами та позивачем встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг у сфері теплопостачання та гарячого водопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачам, а останні такими послугами користувались для задоволення власних потреб, не відмовлялись від них, усвідомлюючи, що за такі послуги необхідно платити, проте своєчасно оплату не здійснювали, чим порушили ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Постанови КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил з надання послуги з постачання теплової енергії», а також п. 5 Індивідуального договору. У зв'язку із відсутністю оплати за надані послуги, у відповідачів утворилась заборгованість у загальному розмірі 22 053,89 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку. Крім того, покликаючись на ст. ст. 625, положення Типового індивідуального договору, просить також стягнути з відповідачів пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
29.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідачів ОСОБА_1 , відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що з 03.12.2004 квартира АДРЕСА_2 , в якій проживають відповідачі, відключена від центрального опалення та гарячого водопостачання, відтак останній не отримують відповідні послуги, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго». Жодного договору на приєднання та надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого гарячого водопостачання з позивачем ані власник квартири, ані її мешканці не укладали, таким чином у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі не є споживачами таких послуг. Звертає увагу суду на те, що у вказаному будинку не здійснюється опалення місць загального користування, оскільки комунальним підприємством демонтовано усі батареї, стояки тепла у під'їздах такого, включно з підвальними приміщеннями, що вказує на фізичну неможливість циркуляції теплоносія для обігріву місць загального користування. Крім того, відповідачі оспорюють і спосіб нарахування та розмір заборгованості, нарахований позивачем, оскільки ЛМКП «Львівтеплоенерго» не зазначено методики, за якою формулою застосовано значення у розрахунках, такі є необґрунтованими та незрозумілими. Враховуючи наведене зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, не доведено обставин, що відповідачі споживають послуги з централізованого опалення місць загального користування в заявленому позивачем розмірі, відтак позовні вимоги є недоведеними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.06.2025 постановлено проводити розгляд даної цивільної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Бекерська О.І. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що в ньому викладені, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у позові повністю з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 зробив висновок, що положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені у частині перші статті 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», за яким надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Як регламентовано ст. ст. 1, 5, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення;
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц).
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання (ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
У силу вимог п. п. 14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року за № 830, в редакції від 08 вересня 2021 року за № 1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (Постанова ВП ВС від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19):).
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.
В силу положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. Позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» до будинку АДРЕСА_1 надаються послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації від 14.04.2025, а також відомостями Єдиного державного демографічного реєстру від 01.05.2025.
Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . У квартирі відповідачів встановлено індивідуальне опалення, що визнається сторонами та у порядку ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Позивач, покликаючись на неналежне виконання відповідачами обов'язку щодо оплати житлово-комунальних послуг, надає розрахунок, згідно з яким загальна заборгованість відповідачів становить 23 447 грн., з яких: за період з 01.12.2021 до 28.02.2025 з оплати послуг з функціонування внутрішньо будинкової системи опалення та абонентського обслуговування з постачання теплової енергії - 20 769,45 грн., з оплати за витрати функціонування системи гарячої води та абонентське обслуговування за період з 01.10.2022 до 28.02.2025 - 1 284,44 грн., пеня у розмірі 627,32 грн., 3% річних у розмірі 133,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 632,11 грн.
Суд звертає увагу на те, що саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (висновок Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц).
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку, зважаючи на незгоду з таким, відповідачами не надано, власного розрахунку не наведено, у зв'язку із чим такий розрахунок береться судом до уваги як належний доказ розміру наявної заборгованості.
Надаючи оцінку доводам сторони відповідача щодо того, що останній не є споживачами послуг, оскільки їх квартира відключена від загальнобудинкової системи теплопостачання, а також відсутності будь-яких приладів постачання теплової енергії у місцях загального користування будинку, суд бере до уваги наступне.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною. Особа, якій належить квартира (нежитлове приміщення) зобов'язана нести витрати з теплопостачання, утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.
До того ж Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), визначено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Враховуючи викладене, відповідачі не звільнені від оплати послуг функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання, а також абонентського обслуговування, оскільки такі послуги належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною, а тому вони зобов'язані нести витрати утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, у тому числі безвідносно до під'їзду.
Доказів ненадання чи неякісного надання послуг відповідачам матеріали справи не містять.
Таким чином, долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву докази, зокрема довідка, складена головою правління та членом правління ОСББ «ДГЗ» від 22.05.2025, не спростовують того, що за адресою: АДРЕСА_1 , надавались послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, а відтак відповідачам здійснено нарахування за послуги функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та абонентського обслуговування з постачання теплової енергії та за витрати на функціонування системи гарячої води, згідно з Методикою розподілу, яка ними не оскаржувалась.
Таким чином, відповідачі не звільнені від оплати послуг функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання, а також абонентського обслуговування, відтак зобов'язані нести витрати на утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.
Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, суд приходить до переконання про підставність та обґрунтованість позовних вимог, відтак позов слід задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість у розмірі 23 447 грн.
Крім того, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 1 009,33 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за період з 01.12.2021 до 28.02.2025 з оплати послуг з функціонування внутрішньо будинкової системи опалення та абонентського обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 20 769 (двадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) гривень 45 (сорок п'ять) копійок, з оплати за витрати функціонування системи гарячої води та абонентське обслуговування за період з 01.10.2022 до 28.02.2025 у розмірі 1 284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) гривні 44 (сорок чотири) копійки, пеню у розмірі 627 (шістсот двадцять сім) гривень 32 (тридцять дві) копійки, 3% річних у розмірі 133 (сто тридцять три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок, інфляційні втрати у розмірі 632 (шістсот тридцять дві) гривні 11 (одинадцять) копійок, а всього 23 447 (двадцять три тисячі чотириста сорок сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 009 (одна тисяча дев'ять) гривень 33 (тридцяти три) копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 009 (одна тисяча дев'ять) гривень 33 (тридцяти три) копійки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 009 (одна тисяча дев'ять) гривень 33 (тридцяти три) копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місцезнаходження: м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуюча Сабара Л.В.