Справа №463/6223/25
Провадження №2/463/1919/25
23 жовтня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Бобрової Ю.Ю.
з участю секретаря судового засідання Назара Р.М.
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 гривень.
Позов мотивує тим, що в шлюбі з відповідачем в сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із позивачем. На даний час сторони проживають окремо, участі в вихованні та утриманні дитини відповідач не приймає. Натомість вона є здоровою та працездатною, має можливість сплачувати кошти на утримання дитини, інших утриманців не має. Місце перебування відповідачки позивачу невідомі. Вважає обґрунтованим стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 4 000 гривень.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні питання пов'язані з розглядом справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 липня 2025 року головуючим суддею у справі визначено суддю Боброву Ю.Ю. (а.с.19).
Із відповіді №1554521 від 9 липня 2025 року з Єдиного демографічного реєстру отримано інформацію про реєстрацію місця проживання відповідача (а.с. 20).
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі (а.с. 21).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, подали заяву, в якій, зокрема, просять про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом розміщення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади, причин неявки не повідомила, клопотання про відкладення не подала.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечив проти такого вирішення справи, суд вирішив розглядати справу у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2023 року у справі №463/5653/23 шлюб між сторонами розірвано.
Також встановлено, що дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час подання позову проживає з позивачем, що підтверджується актами від 1 травня 2024 року та від 31 березня 2025 року (а.с.14-15).
З позову вбачається, що відповідач ОСОБА_2 участі в утриманні дитини не бере, жодних коштів не сплачує.
Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
Згідно з ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З врахування наданих суду доказів суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дитини є підставними.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається з Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.17 Постанови від 15.05.2006р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідачки на утримання дитини, суд враховує, що згідно наявних в суду доказів відповідачка є особою середнього віку, працездатна, не має на утриманні інших осіб, також відсутні підстави вважати, що наявні обставини, які позбавляють можливості відповідачку сплачувати аліменти, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що аліменти на утримання дитини в розмірі 4 000 гривень є необхідним та достатнім для забезпечення належного утриманняОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Суд враховує, що відповідач відзив на позов не подала, доводи позивача, зокрема, щодо розміру аліментів, жодним чином не заперечила та не спростувала.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Окрім цього, у відповідності до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 211,2 грн із розрахунку ціни позову, яка визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з щорічноюіндексацією, починаючи з дня подачі позову - 8 липня 2025 року.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,2 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено, проголошено та підписано 23 жовтня 2025 року.
Суддя: Юлія БОБРОВА