Справа №463/7647/25
Провадження №2/463/2190/25
(заочне)
23 жовтня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Бобрової Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Назара Р.М.
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 22 375,85 гривень.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що відповідач є власником нежитлових приміщень загальною площею 241 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Між сторонами існують договірні відносини на підставі договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідачу надаються послуги з постачання теплової енергії для забезпечення функціонування внутрішньобудинокової системи опалення будинку за адресою АДРЕСА_1 . Проте остання вартість наданих послуг не оплачує, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість, що порушує права підприємства. Крім цього, оскільки відповідач наявну заборгованість за надані послуги не погашає протягом тривалого часу, тому вважає, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню також пеня. Оскільки в позасудовому порядку спір не вирішено, позивач змушений звернутись із позовом до суду.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні питання пов'язані з розглядом справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2025 року головуючим суддею у справі визначено суддю Боброву Ю.Ю. (а.с. 11).
Із відповіді Західного міжрегіонального управління ДМС від 27 серпня 2025 року отримано інформацію про реєстрацію місця проживання відповідача (останнє відоме зареєстроване місце проживання) (а.с. 13).
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 2 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі (а.с. 15).
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання з розгляду справи повторно не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення не подав. А тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів та постановити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень I-го поверху "77" по "90", загальною площею 241 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру.
Як вбачається із позовної заяви та додатків до неї, позивачем надаються послуги з постачання теплової енергії для забезпечення функціонування внутрішньобудинокової системи опалення будинку за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується інформацією по ВОТЕ, інформацією по об'єкту, інформацією про лічильники.
Відповідачу для здійснення оплати за надані послуги щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості даної послуг з метою її оплати.
З представленого позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач не вносила плату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість за постачання теплової енергії для забезпечення функціонування внутрішньобудинокової системи опалення будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2024 по 30.04.2025 в розмірі 22 375,85 грн, що включає нараховану відповідачу пеню в розмірі 127,04 грн.
Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так відповідно до визначень, викладених в пунктах 2 та 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією-суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Відповідно до п.4 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(зі змінами від 10.04.2014р. №1198-18) виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності визначено суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону №2189 «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.
У відповідності до умов Договору Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначені цим договором.
Відповідно до ст. т. 64, 67, 68 ЖК України та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", Постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно з п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п.3 розділу I Методики №315 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.12.2021 року №358 передбачено, що обсяги теплової енергії розподіляються між усіма споживачами будівлі, а саме: «Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудованих - прибудованих або прибудованих, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкт нерухомого майна…».
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями статті 13 Конституції України визначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України, згідно з якою власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зокрема згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 даної статті Кодексу). Також відповідно до ч. 3 такої цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву споживача прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 даної статті Закону обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
При цьому згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
При цьому відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.
А згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу ч. 1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку плати за житлово - комунальні послуги.
Таким чином, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 7, ст. 9. Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.5 індивідуального договору боржник не виконала свого обов'язку щодо сплати наданих їй послуг, а тому зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого розміру пені, простроченої суми за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2024 по 30.04.2025 в розмірі 22 375,85 грн, що включає нараховану відповідачу пеню в розмірі 127,04 грн.
Відтак, оскільки у справі, яка розглядається, ніщо не свідчить про те, що проведений позивачем розрахунок є невірними, а також ніщо не свідчить про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, оскільки доказів протилежного відповідачем не представлено, суд приймає вказаний розрахунок як належний та допустимий доказ позовної вимоги.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Щодо судових витрат
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3 028 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги в розмірі 22 375,85 гривень (двадцять дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень вісімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судові витрати в розмірі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1, код ЄДРПОУ 05506460;
відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складення, підписання та проголошення судового рішення: 23 жовтня 2025 року.
Суддя Юлія БОБРОВА