1Справа № 335/8921/25 3/335/2333/2025
22 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
06.07.2025 року о 21:50 в м.Запоріжжя на перехресті вул. Перемоги та вул. М.Гончаренка водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mitsubishi I Miev д.з. НОМЕР_1 перед початком руху не впевнився в безпеці маневру рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі автомобілю BMW 335i д.з НОМЕР_2 водій ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобілі пошкоджено завдано збитків травмувався водій ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 16.11, 10.1. Правил дорожнього руху (далі ПДР).
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 06.07.2025 року приблизно о 21.47 він керував автомобілем Mitsubishi I-Miev реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по вул. М.Гончаренко в м. Запоріжжя з невеликою швидкістю. Було темний час доби, опадів не було, проїжджа частина була суха. Видимість проїзної частини в світлі ліхтарів була близько 150 метрів в кожну сторону. В салоні автомобіля пасажирів не було. Наближаючись до вул. Перемоги він мав намір повернути на перехресті праворуч. Попереду нього рухався легковий автомобіль, який повернув на вул. Перемоги ліворуч ще до того, як він доїхав до перехрестя. Світлофор на перехресті працював в режимі миготіння жовтого сигналу. Зупинившись перед перетином з вул. Перемоги, він пропустив легковий автомобіль, який рухався з боку вул. Сталеварів в бік вул. Нижньодніпровська. Наступний за ним автомобіль був на відстані близько 200 метрів від перехрестя і він усвідомлював, що його віддалення дозволяє здійснити безпечний маневр повороту праворуч. Він плавно почав виконувати поворот займаючи ліву смугу по вул. Перемоги для руху в бік вул. Нижньодніпровська. В той момент, коли він виконував поворот, відчув сильний удар в ліву передню дверцята автомобіля. З моменту, коли він розпочав рух до моменту зіткнення минуло приблизно 5-6 секунд. На момент зіткнення його автомобіль рухався зі швидкістю близько 30-40 км/год.Від удару автомобіль розкрутило по часовій стрілці на 360° проїзній частині і він зупинився в лівій смузі, як зафіксовано на схемі ДТП. Він одразу не зрозумів, з ким зіткнувся. Оскільки поблизу автомобілів не було. Вже пізніше дізнався, що зіткнення сталося з автомобілем БМВ реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по вул. Перемоги з боку вул. Сталеварів в бік вул. Нижньодніпровська. Він зупинився на відстані більш ніж 140 метрів від місця зіткнення. ОСОБА_1 впевнений, що автомобіль БМВ в кілька разів перевищив максимальну дозволену швидкість руху, оскільки іншим чином він не міг так швидко подолати більш ніж 200 метрів. Слідчий у кримінальному провадженні провів розслідування поверхово, не проводив слідчий експеримент та не призначав судову автотехнічну експертизу для з'ясування технічної можливості уникнути зіткнення. Ознайомившись з відеозаписом, який був в розпорядженні слідчого, він провів розрахунок швидкості автомобіля БМВ перед пригодою. За його підрахунком він рухався близько 140 км/год. Працівники поліції склали протокол лише відносно нього, з чим він не погоджується. Вважає, що причиною ДТП також стало перевищення водієм автомобіля БМВ максимально дозволеної швидкості руху в населеному пункті. Вважає, що перевищення швидкості автомобіля БМВ ввело його в оману відносно можливості виконати поворот не створюючи перешкод іншим учасникам руху. Якби він не перевищував швидкість, ОСОБА_1 би безпечно виконав маневр повороту. Також зазначив, що під час того як він під'їжджав до перехрестя поза нього рухався транспортний засіб, який постійно близько прижимався, створював небезпеку в дорожньому русі, чим постійно відволікав його увагу. В момент виїзду на перехрестя, водій ОСОБА_1 постійно слідкував за зустрічним транспортним засобом, за пішохідним переходом та транспортним засобом, що рухався позаду та створював небезпеку для його транспортного засобу. Окрім того, водій ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що у зв'язку з тим, що йому на наступному перехресті потрібно було повернути ліворуч з вул. Перемоги в бік вулиці Нижньодніпровської, він виїжджаючи на перехрестя, одразу поїхав не в крайню праву, не в середню, а одразу ж у ліву смугу, тобто смугу руху водія ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Рощин В.С. із обставинами ДТП, викладеними у протоколі не погоджується і наполягає, що в причинному зв'язку з ДТП знаходяться дії водія ОСОБА_2 , який рухався із значним перевищенням максимальної дозволеної швидкості руху, що позбавило ОСОБА_1 можливості вірно спрогнозувати час його наближення до перехрестя, а невжиття ОСОБА_2 своєчасних заходів для попередження ДТП потягло як настання самого зіткнення так і збільшення його наслідків. Сторона захисту стверджує, що ОСОБА_3 рухаючись через перехрестя у відповідності до п. 1.4 ПДР міг розраховувати на те, що інші водії рухаються з дозволеною швидкістю, а виходячи з їх віддалення до перехрестя обґрунтовано вважав, шо може безпечно виконати проїзд перехрестя. Сторона захисту вважає, що якби водій ОСОБА_2 дотримувався максимальної дозволеної швидкості руху - 50 км/год, то на момент його наближення до перехрестя, автомобіль ОСОБА_1 вже залишив би його межі навіть не змушуючи його гальмувати. Так само віддалення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 від місця зіткнення дозволяло йому уникнути зіткнення, своєчасно застосувавши гальмування.
Сторона захисту на підтвердження своєї позиції надала в якості доказу відеозапис, який знаходився в матеріалах кримінального провадження, але не був долучений до матеріалів наданих суду. На вказаному відеозаписі в 21:47:14 зафіксовано, як автомобіль BMW реєстраційний номер НОМЕР_2 проїжджає по вул. Перемоги за кілька метрів до місця зіткнення. Цей запис може бути використано експертами для встановлення його реальної швидкості, що беззаперечно вплине на оцінку дій учасників ДТП експертом автотехніком. Суду також надані письмові пояснення ОСОБА_1 , вимірювання та схему, фото і відеозаписи вимірювань і результати вимірювання, які долучено до матеріалів справи.
Крім цього стороною захисту було заявлено клопотання про проведення експертизи для оцінки дій водія БМВ ОСОБА_2 та визначення швидкості руху автомобіля БМВ, у тому числі виходячи із юзу правого переднього колеса, визначити як мали діяти водії у даній ситуації, чи мали вони технічну можливість запобігти зіткнення, просив призначити комплексну судову інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи.
Представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Бєлка А.В. просить прийняти рішення по справі відповідно до якого визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Вказав, що сторона захисту у своїх поясненнях прямо вказує на невірне врахування дорожньої обстановки водієм ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що у зв'язку з тим, що йому на наступному перехресті потрібно було повернути ліворуч, він виїжджаючи на перехрестя, одразу поїхав в ліву смугу, тоді як згідно п. 10.5. ПДР, поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Таким чином, як би водій ОСОБА_1 здійснив виїзд на вул. Перемоги в попутному напрямку водій ОСОБА_2 в крайню праву або середню смуги руху, він би не створив би небезпеки водію ОСОБА_2 та ДТП не відбулось би. Щодо клопотання про призначення експертизи, то з огляду на зібрані у справі докази, які однозначно підтверджують встановлені поліцейськими у протоколі обставини, призначення і проведення експертизи не є необхідним, а лише затягне час розгляду справи. Щодо вихідних даних слід зазначив, що щодо швидкості автомобіля БМВ-335і під керування водія ОСОБА_2 у розмірі 150 км/год, то це не відповідає показам які водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали в судовому засіданні, оскільки водій ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що вказати швидкість водія ОСОБА_2 він не може. В свою чергу, водій ОСОБА_2 в судовому засіданні надав пояснення, що рухався приблизно 50 км/год. По-друге, щодо часу у 5-6 секунд з моменту відновлення руху до моменту зіткнення, то це також не відповідає а ні показам водіїв, а ні відеозапису переглянутого в судовому засіданні. Наведені стоп кадри (скріншот №1 та скріншот №2) з відеозапису прямо спростовують твердження сторони захисту щодо проміжку часу в 5-6 секунд. Водій ОСОБА_1 створив небезпеку в момент перетинання смуги руху водія ОСОБА_2 , оскільки у разі виконання пунктів ПДР 10.1., 1.10., 10.5. водієм ОСОБА_1 , небезпеки для водія ОСОБА_2 не було б, внаслідок чого не сталось би ДТП. Також зазначив, що захисником ОСОБА_1 з невідомих причин не ставиться, але зазначається, питання щодо визначення швидкості його транспортного засобу, що на думку потерпілої сторони може також прямо вплинути на результат експертизи та її висновок. Захистом не спростовано наявність вини в діях водія ОСОБА_1 , та за умови зазначення невірних вихідних даних в клопотанні про призначення інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи, що прямо можуть вплинути на її проведення і висновок, з огляду на зібрані у справі докази, які однозначно підтверджують встановлені поліцейськими у протоколі обставини, призначення і проведення експертизи не є необхідним, а лише затягне час розгляду справи і потерпіла сторона вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Потерпілий ОСОБА_2 підтримав доводи представника і пояснив, що рухався по вул. Сталеварів у бік бул. Шевченка з дозволеною швидкістю. Зупинився на пішохідному переході, пропустив пішоходів, потім поїхав далі. На перехресті вул. Перемоги та вул. М.Гончаренко миготів жовтий колір світлофору, він їхав по головній дорозі, дорога була вільна, проїхав перехрестя, смугу руху не змінював, постійно рухався по лівій смузі, як раптом у праву частину його автомобіля в'їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Одразу ж під час удару ОСОБА_2 почав гальмувати, його автомобіль ще протягнуло якусь відстань і автомобіль зупинився. У салоні його автомобіля було 2 пасажири- ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Жодного припаркованого автомобіля на правій смузі руху не було. Вважає, що ПДР не порушував, їхав по головній дорозі, напрямок не змінював, вважає винним у ДТП водія Mitsubishi I Miev.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 повідомила, що у липні була пасажиром автомобіля БМВ під керуванням ОСОБА_2 який рухався по вул. Перемоги у бік бул. Шевченка. Вони їхали в автомобілі разом із ОСОБА_5 це було ввечері, вона перебувала на задньому пасажирському сидінні. Було темно, світлофори не працювали. Вони рухалися у лівій смузі, смугу руху не змінювали. По вул. Перемоги біля вул. Сталеварів вони зупинилися на пішохідному переході, пропустили пішоходів, далі на наступному перехресті раптово в них в'їхав інший автомобіль у праву передню частину автомобіля, ОСОБА_2 одразу ж почав гальмувати, вони ще проїхали і зупинилися. Вона вдарилася під час ДТП головою, а тому частину подій не дуже добре пам'ятає, самого механізму ДТП не бачила. Щодо швидкості руху автомобіля не змогла назвати її у швидкісному вимірі, проте вказала, що вони їхали не дуже швидко.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що у липні був пасажиром автомобіля БМВ під керуванням ОСОБА_2 який рухався по вул. Перемоги у бік бул. Шевченка. Вони їхали в автомобілі разом із ОСОБА_6 це було ввечері. Він перебувала на передньому пасажирському сидінні. Було темно, світлофори не працювали. Вони рухалися у лівій смузі, смугу руху не змінювали. По вул. Перемоги біля 6-ї лікарні вони зупинилися на пішохідному переході, пропустили пішоходів, далі на наступному перехресті раптово в них вилетіла автівка і був удар у праву передню частину автомобіля, ОСОБА_2 одразу ж почав гальмувати, вони ще проїхали і зупинилися. Нікого припаркованого на правій смузі руху не було. Швидкість їх автомобіля- не швидка, вони їхали у лівій смузі руху.
Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання, вислухавши пояснення учасників справи, дійшов до наступного висновку.
Виходячи з вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За нормою ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи, для можливості прийняття рішення за результатами судового розгляду.
Аналіз аргументів адвоката Рощина В.С. дозволяє дійти висновку про відсутність об'єктивної потреби у спеціальних знаннях, а клопотання про призначення експертизи не містить належного обґрунтування підстав, які б вказували на необхідність її призначення, оскільки базується фактично на оцінці дій іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 вимогам ПДР України,що не може бути предметом судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Так, відповідно до вимог КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому протоколу щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП до суду не надходило, а ОСОБА_2 не є особою, який притягується до адміністративної відповідальності у даному провадженні, вирішення питання винуватості особи, відносно якої протокол про адміністративне правопорушення, як єдина підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності не складався, виходить за межі компетенції суду в межах провадження у справі відносно ОСОБА_1 .
Із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів відносно обставин дорожньо-транспортної пригоди, у суду є можливість встановити фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.07.2025 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без спеціальних знань експерта.
З урахуванням відсутності потреби в спеціальних знаннях для прийняття рішення по вказаній справі, з метою недопущення затягування строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, на виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 245 КУпАП, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи необхідно відмовити.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи рішення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, суд має з'ясувати її фактичні обставини, перевірити й оцінити усі наявні докази, встановити причинний зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху України і настанням певних наслідків.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пунктом 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.4. ПДР визначено, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Як встановлено пунктом 1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до п. 10.1. ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з п. 10.5. ПДР, поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини.
Відповідно до п. 16.11. на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказам по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи зібрані по справі докази суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме, даними, що містяться в:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 442205 від 03.09.2025 року, згідно до якого 06.07.2025 року о 21:50 в м.Запоріжжя на перехресті вул. Перемоги та вул. М.Гончаренка водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mitsubishi I Miev д.з. НОМЕР_1 перед початком руху не впевнився в безпеці маневру рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі автомобілю BMW 335i д.з НОМЕР_2 водій ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобілі пошкоджено завдано збитків травмувався водій ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 16.11, 10.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 442205 від 03.09.2025 року, складений правомочною на те посадовою особою, у відповідності до вимог положень ч.1 ст.256 КУпАП, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею, та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи встановлено, що 07.07.2025 року за подією 06.07.2025 року о 21-50 годині в м.Запоріжжя по вул. Перемоги від вул. Сталеварів до вул. М.Гончаренка внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12025082050001316, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди 06.07.2025 року, про що складено відповідний протокол та схему місця ДТП, фототаблиці, отримані пояснення від ОСОБА_1 , проведена судова медична експертиза ОСОБА_1 , опитано ОСОБА_2 , проведені судові інженерно-транспортні експертизи та встановлено, що причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1,16.11. та розділу 33 ПДР, які знаходяться у причинному зв'язку із подією ДТП та її наслідками.
Постановою слідчого ВРЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 27.08.2025 року кримінальне провадження № 12025082050001316 від 07.07.2025 закрито у зв'язку із відсутністю в діях водіїв складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Копію постанови направлено начальнику УПП Запорізької області для притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
- протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.07.2025 року та схемі місця ДТП від 06.07.2025 року доданою до протоколу ОМП, яка містить обставини, які містять фактичні дані, на основі яких судом встановлюються обставини, які свідчать про наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, зі схеми встановлено, що на ній зазначено кінцеве розташування транспортних засобів; зазначено місце зіткнення, світлофорні об'єкти. З огляду на вищенаведені обставини з урахуванням місця зіткнення зображеного на схемі підтверджує ті обставини, що транспортний засіб Mitsubishi I Miev д.з. НОМЕР_1 рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі автомобілю BMW 335i д.з НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення.
-фототаблицях до протоколу огляду місця ДТП від 06.07.2025 року, з яких видно місце зіткнення, розташування транспортних засобів на місці дтп.;
- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 наданими у судовому засіданні та наданими на місці дорожньо-транспортної пригоди, які є взаємоузгодженими;
-поясненнями свідків у судовому засіданні ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ;
-пошкодженнями на транспортних засобах, про які зазначено у схемі ДТП, які свідчать про місце завдання удару та траєкторію руху транспортних засобів за обставин зазначеним у протоколі.
Таким чином, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв'язком між собою, та свідчить про те, що подія дорожньо-транспортної пригоди відбулась саме у такий спосіб, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, а водій автомобіля Mitsubishi I Miev д.з. НОМЕР_1 перед початком руху не впевнився в безпеці маневру рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі автомобілю BMW 335i д.з НОМЕР_2 водій ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, пояснення водія ОСОБА_1 , що ДТП сталося у зв'язку із перевищенням швидкості ОСОБА_2 , який рухався незмінно лівою смугою головною дорогою, з урахуванням власних пояснень ОСОБА_1 щодо виїзду ним з другорядної дороги одразу ж у крайню ліву смугу, при наявності вільних двох смуг руху є нелогічними, оскільки як би водій ОСОБА_1 здійснив виїзд на вул. Перемоги в попутному напрямку водія ОСОБА_2 в крайню праву або середню смуги руху, він би не створив би небезпеки водію ОСОБА_2 та ДТП не відбулось би, а тому суддя такі доводи оцінує критично, так як вони не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи і спростовуються вищенаведеними доказами у своїй сукупності, а наявність порушень правил дорожнього руху в діях ОСОБА_1 -очевидне.
Долучене до матеріалів справи стороною захисту відео із камер споспереження є неінформативним, оскільки момент зіткнення на ньому не фіксувався у зв'язку із значною відстанню камери від перехрестя та не містить обставин щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди і не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст.124 КУпАП.
Так, незважаючи на не визнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, з матеріалів справи вбачається, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При цьому обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За встановлених фактичних обставин справи судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги, п. 10.1.,16.11. ПДР, вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.
Суд вважає, що викладені у протоколі про адміністративні правопорушення дані, пояснення учасників, фактичні обставини свідчать про наявність вини ОСОБА_1 у виникненні ДТП, наслідком якої стало пошкодження транспортних засобів, при цьому суд зазначає, що оцінка дій іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 вимогам ПДР України не може бути предметом судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 оскільки вирішення питання винуватості особи, відносно якої протокол про адміністративне правопорушення, як єдина підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не складався, за змістом ст.ст.254,256,257,279,294 КУпАП виходить за межі компетенції суду і суд позбавлений можливості надати оцінку діям водія ОСОБА_2 в межах провадження у справі відносно ОСОБА_1 .
Разом із тим, з урахуванням того, що подія даної дорожньо-транспортної пригоди відбулася в результаті взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, що не спростовує висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доводити винуватість в дорожньо-транспортній пригоді іншого її учасника і встановлення можливості уникнення зіткнення автомобілів при обоюдних діях обох водіїв по прийняттю відповідних заходів, ОСОБА_1 не позбавлений можливості в разі розгляду справи в порядку цивільного судочинства.
Ці обставини не спростовують висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124 КУпАП.
Згідно зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Оскільки кримінальне провадження закрито 27.08.2025 і на час розгляду справи не минуло трьох місяців, підстав визначених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП для закриття провадження не встановлено.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 в межах санкції ст.124 КУпАП дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом держаного примусу, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 40-1, 124, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Рощина Володимира Сергійовича про призначення комплексної судової інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи - відмовити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу 1700 грн. та витрати на облік зазначених правопорушень.
Вступна та резолютивна частини постанови виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22.10.2025. Повний текст постанови складено 23.10.2025.
Суддя Ю.В. Апаллонова