Справа № 308/5519/25
03 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Фетько І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3663334 від 14.12.2024 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції від 14.12.2024 року серії ЕНА №3663334, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
В даній постанові зазначено, що 14.12.2024 року о 17 год. 27 хв., у м. Ужгород по вул. Собранецька, 212, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» та здійснив заїзд на АЗС «Елерон» проти встановленого напрямку руху, чим порушив п. 8.4в ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Представник позивача вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектором не прийнято до уваги твердження водія про відсутність порушення ПДР, транспортний засіб не був зупинений працівниками поліції та відповідно не було фіксації правопорушення, очевидцями якого були б поліцейські, та не надано доказів правопорушення. Крім того, копію оскаржуваної постанови він не отримував.
Враховуючи зазначене, просить суд скасувати постанову серії ЕНА №3663334 від 14.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись із позовними вимогами, представником відповідача було подано відзив на позов, зміст якого зводиться до наступного.
У поданому відзиві вказує, що 14.12.2024 за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 212, водій транспортного засобу BMW, номерний знак НОМЕР_1 , заїхав на АЗС «Eleron» зі сторони, де розміщений дорожній знак 3.21 (в'їзд заборонено), чим порушив вимогу пункту 8.4.ґ ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
При спілкуванні з водієм вказаного транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_1 , в останнього виявлені також ознаки наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я, висновок лікаря від 14.12.2024 № 693 позитивний.
Зауважує, що інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог пункту 8.4в ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо Позивача.
Після чого, водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Всі доводи позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.
Позивач у судове засідання не з'явився та подав заяву, згідно з якою просив розглянути справу у його відсутності та задоволити позов.
Представник ДПП у судове засідання також не з'явився та згідно поданого відзиву просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Постановою серії ЕНА №3663334 від 14.12.2024 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Із вказаної постанови вбачається, що 14.12.2024 року о 17 год. 27 хв., у м. Ужгород по вул. Собранецька, 212, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» та здійснив заїзд на АЗС «Елерон» проти встановленого напрямку руху, чим порушив п. 8.4в ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Судом було досліджено DVD диск, доданий представником відповідача, з якого вбачається, що обставини, викладені у постанові, дійсно мали місце та відбувались 14.12.2024 року. Крім того, відеозапис містить підтвердження того факту, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив заїзд на АЗС «Елерон» проти встановленого напрямку руху, де розміщений дорожній знак 3.21 (в'їзд заборонено).
Суд відхиляє доводи позивача про те, що матеріали справи не місять докази порушення, оскільки такі спростовуються наданим відеозаписом. Суд зауважує, що працівнику поліції не потрібно бути очевидцем правопорушення для можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що він не знав про винесену постанову, із її змістом не ознайомлювався та його не ознайомлювали з правами та обов'язками, оскільки факт його спілкування з поліцейським було зафіксовано на нагрудну камеру останнього, в ході спілкування поліцейським було повідомлено про те, що він буде виносити постанову, процес складання якої зафіксовано на відеозапис.
Також, у зв'язку з відмовою позивача отримати копію постанови, така була надіслана йому за адресою, яку ОСОБА_1 назвав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , підтверджується трекінгномером Укрпошти №0600994019853.
За правилами визначеними статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що наявні у матеріалах справи докази повністю підтверджують в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення останнім вимог п. 8.4в ПДР України та вимог дорожнього знаку 3.21 (в'їзд заборонено).
Що стосується вказаних позивачем інших недоліків постанови про накладення адміністративного стягнення та процедури розгляду справи про його притягнення до адміністративної відповідальності, суд констатує, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Одночасно, матеріалами справи підтверджено та не спростовано той факт, що позивачем 14.12.2024 о 17 год. 27 хв., у м. Ужгород по вул. Собранецька, 212, було здійснено заїзд на АЗС «Елерон» проти встановленого напрямку руху.
Таким чином, суд зазначає, що взяття судом до уваги лиш формальні підстави для скасування постанови не забезпечить дотримання принципу справедливості та не спростує вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу позову, натомість такі його доводи знайшли своє об'єктивне спростування доводами представника відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог позивача, що є підставою для відмови у їх задоволенні.
На підставі ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 258, 268, 280, 288 КУпАП, ст.ст. 77, 159, 210, 241, 243, 294-295 КАС України, суд, -
Позову заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судув 10-денний строк з дня отримання повного тексту рішення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе