Справа № 304/1045/25 Провадження № 3/304/617/2025
22 жовтня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , терміста ТОВ «Ужгородський балонний завод», громадянина України,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
двадцять шостого квітня 2025 року близько 21.00 год ОСОБА_1 , знаходячись за місцем проживання у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнє насильство, а саме ображав її нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки суду не повідомляв, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак, з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку), а також особливий (малолітня чи неповнолітня особа або ж особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення - ч. 2, 3 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суд встановив, що вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 693367 від 26 квітня 2025 року; рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області Кохана І.І. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 26 квітня 2025 року № 2762, а також письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 від 26 квітня 2025 року.
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відтак відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2025 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.