Справа № 297/3293/25
22 жовтня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТзОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33043,08 гривень.
Позов мотивований тим, що 23.04.2024 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101642233, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно їх дотримуватися.
Позивач у позовній заяві вказує, що згідно умов договору сума виданого кредиту становить 7 000 грн. зі сплатою відсотків передбачених у кредитному договорі.
Після чого, 24.09.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ від 24.09.2024 року.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить 28 497, що складається з: 7 000 - заборгованість за тілом кредиту, 14 206, 08 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 805 грн - прострочена заборгованість за комісією та 6485, 92 грн. = сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 01.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України говориться, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 23.04.2024 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101642233, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно даного кредитного договору № 101642233 від 23.04.2024 року вбачається, що позичальник зобов'язується надати Відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.
Відповідно до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ вбачається, що 24.09.2024 року ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ».
Також, згідно Витягу з реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 24.09.2024 року, вбачається, що відступлення право вимоги відбулось за кредитним договором №101642233 від 23.04.2024 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №101642233від 23.04.2024 року, встановлено, що сума заборгованості Відповідача становить 28 497 гривень, що складається з: 7 000 - заборгованість за тілом кредиту, 14 206, 08 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 805 грн - прострочена заборгованість за комісією та 6485, 92 грн. = сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Уданому випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 , зокрема Анкетою-заявою на кредит №101642233 Позичаника від 23.04.2024 року, що заповнена Відповідачем. На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування ОСОБА_1 поставила свій електронний підпис у кредитному договорі, тим самим підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, наданого згідно з обраними умовами кредитування.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.
Так, позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.
У свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
Таким чином, умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.
Отже, позичальником було грубо порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача на його користь витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. суд констатує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка її бажає її отримати.
Суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4 000 грн..
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1054, 1077, 1081-1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, IBAN: НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором № 101642233 від 23.04.2024 року в розмірі 28 497 (двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, IBAN: НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, IBAN: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Іван ІЛЬТЬО