08 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/2317/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Громадської організації "Рада садівничого масиву "Круглик 2"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025
(судді Пономаренко Є. Ю., Барсук М. А., Руденко М. А.)
у справі за позовом Садівницького товариства "Театральне"
до: 1) Спілки об'єднань громадян "Садівничий масив "Круглик", 2) Громадської організації "Рада садівничого масиву "Круглик 2"
про визнання правочину недійсним та визнання права власності.
1. Історія справи
1.1. Садівницьке товариство "Театральне" (далі - СТ "Театральне") звернулось до суду з позовом до Спілки об'єднань громадян "Садівничий масив "Круглик" (далі - Відповідач-1) та Громадської організації "Рада садівничого масиву "Круглик 2" (далі - ГО "Круглик 2", Відповідач-2, скаржник) про:
- визнання недійсним правочину щодо розпорядження майном Відповідача-1 Ластовкою І. П. щодо передачі документів та майнових цінностей Відповідача-1 ГО "Круглик 2" в особі Савранського В. В., у тому числі за актом передачі документів по трансформатору масляному ТМ-160/10УІ (ТП-59) від 02.10.2022 та актом приймання-передачі від 10.02.2023;
- визнання за СТ "Театральне" права власності на 1/8 частку трансформатора масляного ТМ-160/10УІ (ТП-59), який знаходиться за адресою: 08107, Київська обл., Обухівський р-н, с. Круглик, вул. Садова, 10.
1.2. Позов мотивувало тим, що заснований за участі та з ініціативи позивача Відповідач-1 розпорядився належним Позивачу майном з перевищенням наданих йому повноважень, без прийняття необхідного на те рішення зборами уповноважених представників.
1.3. 04.12.2024 Позивач подав до суду першої інстанції заяву про зміну предмета позову на стадії підготовчого провадження в порядку частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просить суд, окрім заявленого у позові:
- визнати недійсним рішення зборів представників Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик" від 01.10.2022 про обрання уповноважених представників Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик", оформлене протоколом зборів представників Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик" від 01.10.2022;
- визнати недійсним рішення зборів ради Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик" про обрання членів ради Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик", обрання ревізійної комісії Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик", обрання голови ради Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик", створення комісії з метою прийняття установчих та адміністративно-господарських документів Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик", здійснення приймання установчих та адміністративно-господарських документів Об'єднання громадських організацій "Садівничий масив "Круглик", оформлене протоколом зборів ради Об'єднання громадських організацій "Садівничий масива "Круглик" від 01.10.2020.
1.4. Заяву узагальнено обґрунтував тим, що після вивчення наданих відповідачем-2 під час розгляду справи на підтвердження обставин та підстав вчинення спірного правочину документів з'ясував, що повноваження на вчинення спірного правочину походять з рішень, прийнятих з порушенням встановленого порядку, і оцінку цим обставинам, дійсності спірних рішень для належного захисту порушеного права слід надати саме у цій справі.
1.5. Господарський суд Київської області ухвалою від 14.03.2025 відмовив СТ "Театральне" в задоволенні заяви про зміну предмета позову у цій справі, тому що заява не стосується предмета позову та фактично є іншим спором.
1.6. При цьому суд проаналізував по суті спірні рішення та зміст порядку денного зборів, дійшовши висновку про наявність необхідного кворуму, що підтверджує легітимність їх проведення.
1.7. Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.06.2025 скасував ухвалу суду першої інстанції від 14.03.2025, а заяву СТ "Театральне" про зміну предмета позову у справі передав на розгляд до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо задоволення заяви.
1.8. Колегія суддів не погодилася із висновком суду першої інстанції про те, що заява про зміну предмета позову є фактично новим позовом. Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що позивач доповнив предмет позову новими вимогами та залишив незмінними його підстави, а доповнення позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних зміною підстав позову не вважається.
1.9. Апеляційний господарський суд вказав, що відмова суду першої інстанції у зміні предмета позову з наведених в оскаржуваній ухвалі підстав є неправомірною, а заява СТ "Театральне" про зміну предмета позову у справі підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції для вирішення поставленого у ній питання.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
2.1. ГО "Круглик 2" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 14.03.2025 залишити без змін, справу направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
2.2. Скаржник вважає, що заява про зміну предмета позову у цій справі не підлягає задоволенню, оскільки за такою заявою позивач заявив вимогу, яка є новою, що не є за змістом збільшенням розміру позовних вимог і суперечить положенням статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.3. Разом з тим скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 19.12.2019 у справі № 925/185/19 щодо правомірності доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів.
2.4. Зазначає також, що на зборах вирішувалися нагальні поточні питання життєдіяльності садових товариств. Будь-які правочини не затверджувалися і не погоджувалися. Питання зберігання документів та їх передачі не може вважатися правочином, оскільки в результаті такої передачі не виникають і не змінюються майнові або немайнові права, не виникають і не змінюються будь-які зобов'язання.
2.5. Позивач стверджує, що згідно з поданим ним реєстром членів СТ "Театральне" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були членами товариства і не могли обиратися як представники від СТ "Театральне". На зборах було обрано 11 уповноважених представників, всі питання порядку денного голосувалися одностайно, тобто три голоси, які належали представникам СТ "Театральне" не були вирішальними.
2.6. У поясненнях скаржник також зазначає, що звертаючись із заявою про зміну предмета позову та ставлячи питання щодо визнання недійсними рішень зборів представників, позивач має врахувати також вимоги щодо строків спеціальної позовної давності.
2.7. Звертає увагу, що легітимність проведення зборів та прийнятих на них рішень підтверджено наявністю кворуму, який становив 2/3 від кількості уповноважених представників
3. Позиція інших учасників справи
3.1. 27.08.2025 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.
3.2. Однак ухвалою про відкриття провадження у справі № 911/2317/24 від 08.08.2025 року суд надавав сторонам строк для подачі відзиву до 26.08.2025.
3.3. Враховуючи, що клопотання про поновлення строків на подання відзиву позивач не надав, а тому згідно з частиною другою статті 118 ГПК України відзив залишається без розгляду.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.3. Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
4.4. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
4.5. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
4.6. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
4.7. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
4.8. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
4.9. Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів щодо предмета спору.
4.10. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
4.11. Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
4.12. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
4.13. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 27.01.2025 у справі № 903/968/23.
4.14. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції виснував, що наведені позивачем у позовній заяві підстави позову стосовно відсутності повноважень у відповідача-1 на передачу спірного майна, яке є предметом спору, залишилися незмінними, позивач лише доповнив їх новими вимогами у відповідності до обставин, про які дізнався із відзиву на позовну заяву. Доводи касаційної скарги цього не спростовують.
4.15. Водночас колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, з огляду на очевидну неподібність спірних відносин (доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів).
4.16. Всі інші доводи касаційної скарги стосуються безпосередньо наявності/відсутності підстав для задоволення позову і мають бути розглянуті судами під час вирішення справи по суті.
4.17. Колегія суддів звертає увагу, що з огляду на положення статті 300 ГПК України Верховний Суд переглядає в касаційному порядку постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
4.18. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції с цих підстав відсутні, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
6. Судові витрати
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Громадської організації "Рада садівничого масиву "Круглик 2" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 911/2317/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський