Постанова від 22.10.2025 по справі 922/784/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/784/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Бізнес Солюшнс"

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя -Погорелова О.В.)

від 12.06.2025

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді: Слободін М.М., Шутенко І.А.)

від 02.09.2025

у справі № 922/784/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Бізнес Солюшнс"

про розірвання договору про надання послуг у сфері інформаційних технологій та стягнення 1 089 537, 94 грн передплати, 236 883, 80 грн пені, 218 179, 23 грн штрафу,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Бізнес Солюшнс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг"

про стягнення заборгованості у розмірі 3 261 387, 87 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Новак Т.О.,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Бодюк В.А.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг" (далі - ТОВ "С-Інжиніринг") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Бізнес Солюшнс" (далі - ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс"), в якому просило суд:

- розірвати договір про надання послуг у сфері інформаційних технологій від 05.03.2024, укладений між сторонами;

- стягнути з відповідача на свою користь 1 089 537,94 грн передплати, 236 883,80 грн пені, 218 179,23 грн штрафу.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором щодо своєчасного та якісного виконання робіт та надання послуг.

1.2. ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" подало зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "С-Інжиніринг" заборгованості у розмірі 3 261 387, 87 грн за виконані ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" роботи відповідно до договору про надання послуг у сфері інформаційних технологій від 05.03.2024.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" вказує, що ним на виконання умов договору виконано значну частину робіт за договором на загальну суму 4 731 126, 31 грн, що підтверджується оформленими актами приймання-передачі наданих послуг, які надсилались замовнику в порядку, визначеному договором. Водночас станом на дату подання зустрічного позову заборгованість відповідача за зустрічним позовом становить 3 261 387, 87 грн.

2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатом розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025, у справі №922/784/25 первісний позов задоволено повністю. Розірвано договір від 05.03.2024 №050324/03 про надання послуг у сфері інформаційних технологій, укладений між ТОВ "С-Інжиніринг" та ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс". Стягнуто з ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" на користь ТОВ "С-Інжиніринг" 1 089 537, 94 грн передплати, 236 883, 80 грн пені та 218 179, 23 грн штрафу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано доведеністю позивачем за первісним позовом порушення відповідачем його прав чи законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом та доведеністю наявності визначених законом підстав для розірвання договору в порядку статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), повернення авансу у розмірі 1 089 537, 94 грн та стягнення 236 883,80 грн пені, 218 179,23 грн штрафу, нарахованих позивачем за первісним позовом відповідно до умов договору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2025 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі №922/784/25, ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Так, в обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/7446/18, від 22.12.2022 у справі №910/466/22, від 19.01.2023 у справі №914/11/22, від 15.03.2023 у справі №910/5352/21 (щодо застосування статей 613, 853, 882 ЦК України); від 16.12.2020 у справі №914/2173/19, у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі 6-2387цс15 (щодо застосування статті 613 ЦК України).

Також скаржник підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.

Зокрема, у поданій касаційній скарзі касатор відзначає таке:

- суди не дослідили належні та допустимі докази, подані відповідачем, та не надали

мотивів їх відхилення, що суперечить вимогам статей 86 та 236 ГПК України. Поза увагою залишилися докази направлення актів виконаних робіт, акт звірки, поштове відправлення №78590000027053, а також письмові заперечення до протоколів зауважень. Апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про дослідження цих доказів, що ще більше посилило процесуальні порушення та позбавило сторону можливості довести свої доводи у справі. Такі дії унеможливили всебічне та об'єктивне встановлення фактичних обставин спору;

- до матеріалів справи було долучено докази відправлення поштового відправлення від 18.03.2025 № 78590000027053. Опис вкладення у цей цінний лист, завірений Укрпоштою, прямо перелічує направлення на адресу замовника заперечень від 17.03.2025 № 5/0325 та № 07/0325, а також численних актів наданих послуг. Вказане поштове відправлення повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про умисне ухилення замовника від отримання кореспонденції. Відповідно до усталеної судової практики, таке повернення прирівнюється до належного повідомлення сторони. Проте суди обох інстанцій повністю проігнорували ці докази. У рішеннях не наведено жодних мотивів, чому докази відправлення (квитанція та опис вкладення) були відкинуті, що є грубим порушенням вимог статті 236 ГПК України щодо обов'язку суду оцінювати всі надані докази та надавати мотиви їх відхилення. Висновок судів про погодження виконавцем зауважень ґрунтується не на аналізі доказів, а на їх безпідставному ігноруванні;

- суди не перевірили, чи були зауваження замовника обґрунтованими по суті. Суди розглянули протоколи зауважень замовника ізольовано, не дослідивши їх у сукупності з запереченнями виконавця, які містили детальні технічні спростування кожної претензії;

- суди не встановили факт реального надання послуг, не дослідили первинні документи, що підтверджували суму боргу (акти виконаних робіт, акт звірки), та неправильно застосували норми права щодо порядку прийняття робіт. Оскільки відмова замовника від підписання актів була необґрунтованою, а роботи фактично виконувалися, у замовника виник обов'язок їх оплатити.

3.3. ТОВ "С-Інжиніринг" 26.09.2025 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач за первісним позовом відзначає таке:

- відповідачем не було надано протягом 10 (десяти) робочих днів будь-яких заперечень щодо Протоколів зауважень від 05.03.2025 № 02/05-24, від 05.03.2025 № 03/05-25 та від 14.04.2025 № 02/14-04, відтак вказані Протоколи зауважень вважаються погодженими відповідачем;

- недоліки в Протоколах зауважень відповідачем усунуто не було, акти приймання-передачі послуг після усунення недоліків позивачу надано не було, з чого можна зробити висновок, що всі роботи, зазначені відповідачем в актах приймання-передачі наданих послуг позивачем, невиконані належним чином та неприйняті позивачем з наданням ним належного обґрунтування;

- відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували реальність виконання робіт, про яку він стверджує в своїй касаційній скарзі;

- у своїй відповіді на відзив, а також у відзиві на зустрічний позов позивач зазначив, що відповідачем не було надіслано позивачу будь-яких заперечень на Протоколи зауважень, та не надано жодних доказів до суду, які б підтверджували факт направлення позивачу заперечень на протоколи зауважень, а також акта звірки та актів виконаних робіт, а саме копії накладної про таке направлення, а також копії опису вкладення з відміткою поштового відділення;

- скаржник брав участь під час розгляду справи у суді першої інстанції, де останній під час розгляду справи у суді першої інстанції подавав відзив на позовну заяву, зустрічну позовну заяву, клопотання, письмові заяви тощо, та додано документи, що стосуються спірних правовідносин. Із поданих скаржником до суду першої інстанції документів не вбачається зазначення останнім про неможливість подання певних доказів на обґрунтування своїх вимог через об'єктивні обставини;

- твердження скаржника, що апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про дослідження доказів є безпідставним та не підтверджується матеріалами справи;

- судом було детально проаналізовано підстави реальності господарської операції та враховано, що відповідачем не було надано доказів реального виконання робіт;

- відповідач ані в зустрічній позовній заяві, ані в будь-яких інших документах, що містяться в матеріалах справи не надав доказів, які б підтверджували факт належного виконання робіт, в свою чергу позивачем було конкретно та чітко зазначено, яким положенням договору, технічному завданню та додаткам до договору не відповідають роботи, однак апелянт навмисно вводить суд в оману, що позивач безпідставно не підписує акти;

- акти не містять зміст і обсяг фактично наданих послуг. Супровідна технічна документація оформлена неналежними чином, у порушення умов договору та непогоджена і непідписана технічними спеціалістами як це передбачено умовами договору;

- всі акти, які виставлялись виконавцем були сформовані лише після виставлення претензії замовником та після звернення замовника до суду, виконавець не виконав зобов'язання щодо належного виконання робіт, що підтверджується відсутністю належним чином оформленої технічної документації та взагалі результату робіт;

- скаржник виставляв акти наданих послуг на роботи, які взагалі не були виконанні. Відповідачем майже за рік було виконано тільки 8 робіт з 195, проте після звернення із претензією, відповідач менше ніж за місяць надав актів наданих послуг більше ніж на 80 видів робіт;

- якщо відповідач стверджує, що замовником не забезпечено необхідні умови для виконання робіт, то про яку реальність господарської операції може йти мова з боку виконавця та належність робіт, які виконавець виставив у актах наданих послуг після виставлення претензії та подачі позовної заяви.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень

4.1. Між ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" (виконавець за договором) та ТОВ "С-Інжиніринг" (замовник за договором) 05.03.2024 укладений договір про надання послуг у сфері інформаційних технологій № 050324/03 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги в сфері інформатизації, зокрема, послуги з провадження розроблення, модифікації, тестування і технічної підтримки "SAP Business One" та необхідних розширень (аддонів) (надалі за текстом - програмне забезпечення) згідно з КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування. 62.02 Консультування з питань інформатизації та 1.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (надалі - послуги) згідно з технічних вимог визначеними у Технічному завданні (додаток №1), яке було трактоване та прийняте (підтверджено) до виконання виконавцем. Плану робіт проектом (додаток №2). Детальні умови надання послуг за цим договором, обсяги, етапи, строки надання та вартість послуг визначається сторонами в додатках №1-3 до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що результатом надання послуг є впроваджена на серверах наданих замовником інформаційна система, яка введена виконавцем в експлуатацію по завершенню надання всіх етапів послуг та передана замовнику, з наданими замовнику правами адміністрування, яка відповідає технічним умовам, зазначеним в договорі та додатках до нього.

Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.4 Договору виконавець зобов'язався якісно і вчасно надавати послуги на умовах цього договору та додатків до нього. У разі допущення помилок та/або недоопрацювань при наданні послуг, передбачених умовами цього договору та додатків до нього, виправляти вказані помилки та/або недоопрацювання, згідно з протоколом зауважень погодженого сторонами, за власний рахунок у погоджені сторонами строки.

Згідно з пунктами 3.1.3 та 3.1.4 Договору замовник зобов'язаний до початку надання послуг виконавцем забезпечити на належному рівні функціонування автоматизованих робочих місць на території замовника (безперебійне функціонування комп'ютерів / безперебійне функціонування робочих станцій) і серверу, на якому розміщене програмне забезпечення і необхідне середовище для належного функціонування програмного забезпечення, підключених в локальну мережу. У процесі експлуатації програмного забезпечення щодня створювати архівну копію бази даних програмного забезпечення з метою виключення втрат даних з незалежних від сторін причин.

У пункті 4.1 Договору сторони погодили, що вартість послуг за договором становить 189 719,00 євро без ПДВ, ПДВ 20% - 37 943,80 євро, разом із ПДВ 227 662, 80 євро.

Згідно з пунктом 4.3 Договору розрахунки за цим договором ведуться в національній валюті гривні. Перерахунок вартості послуг, визначених в пункті 4.1 цього договору, в гривні відбувається за офіційним курсом євро, встановленим Національним банком України на дату підписання цього договору (1 євро = 40,4129 гривень).

У пункті 4.2 Договору сторони встановили наступний порядок оплати:

- 4.2.1. Замовник сплачує передоплату у розмірі 20 825,00 євро без ПДВ, ПДВ 20% - 4 165,00 євро, разом із ПДВ 24 990,00 євро. Сторони погодили, що передоплата не підлягає перерахунку на умовах пунктів 4.3 - 4.4 договору;

- 4.2.2. Щомісячні розрахунки за надані виконавцем послуги за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 20 банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт та надання рахунків, які надаються замовнику не пізніше 20 числа кожного місяця, та утримання коштів згідно з пунктом 4.5 договору.

Згідно з пунктами 5.1 - 5.5 Договору після завершення надання відповідного етапу (фази) послуг згідно з цим договором та додатків до нього виконавець протягом 3-х робочих днів передає на підписання замовнику акт приймання-передачі наданих послуг (надалі також іменується - акт), а також документи, що підтверджують виконання послуг за відповідним етапом (фазою), згідно з технічним завданням у двох примірниках, по одному для кожної сторони. У разі, якщо послуги надані виконавцем належним чином відповідно до умов цього договору, замовник протягом 10-ти (десяти) робочих днів з дати отримання відповідного акта та комплекту документів, що підтверджують виконання робіт, підписує його та повертає один примірник виконавцю. У разі, якщо у замовника існують обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг, замовник протягом 10-ти робочих днів з дати отримання відповідного акта надає виконавцю обґрунтовані зауваження чому надісланий акт не може бути підписаний. Вказані зауваження повинні надаватися замовником у вигляді протоколу зауважень, який повинен містити детальний опис допущених та наявних недоліків та бути підписаний уповноваженою особою замовника. У разі якщо протягом строків, вказаних в пунктах 5.2 та 5.3 цього договору відповідно, замовник не підписує відповідний акт приймання-передачі наданих послуг, або в цей же строк не надає обґрунтовані зауваження стосовно того, чому такий акт не може бути підписаним, послуги, надані виконавцем на умовах цього договору, вважаються наданими належним чином та повинні бути в повному обсязі оплачені замовником. Після отримання виконавцем відповідного протоколу зауважень сторони протягом 5-ти робочих днів обговорюють вказані зауваження та, у разі підтвердження таких, погоджують порядок і строки їх усунення. У випадку відсутності аргументованих документально та фактично заперечень виконавця на протокол зауважень замовника протягом 10-ти робочих днів, такий протокол зауважень (або його частина, відповідно до якої не були надані аргументовані заперечення) вважається погодженим виконавцем, та відповідно визначені в такому протоколі зауважень строки усунення зауважень, вважаються погодженими виконавцем. Після повного усунення допущених недоліків, вказаних у відповідному протоколі зауважень, акт виконаних робіт підписується відповідно до умов пунктів 5.1 - 5.4.

У відповідності до пункту 8.3 Договору за несвоєчасне виконання послуг за цим договором та додатками до нього та/або неналежного надання послуг, які не відповідають умовам цього договору з вини виконавця, вимогам погодженим в технічному завданні (додаток №1) та іншим додатками до цього договору, виконавець зобов'язаний на вимогу замовника сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості послуг за цим договором, за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. У разі прострочення виконання виконавцем зобов'язань за договором (у тому числі усунення недоліків) більш ніж на 60 робочих днів, виконавець виплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості послуг, які надані з порушенням термінів. Відповідальність за прострочення не застосовується до виконавця у разі, якщо таке прострочення сталось у зв'язку з простроченням виконання замовником зобов'язань, необхідних виконавцю для початку виконання своїх зобов'язань за договором.

Згідно з пунктом 8.4 Договору у випадку односторонньої відмови виконавця в наданні послуг, якщо така відмова не передбачена законом або цим договором, після отримання попередньої оплати по договору, виконавець протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання відповідного повідомлення замовника, повертає замовнику суму попередньої оплати послуг, яка підлягає поверненню виконавцем замовнику у розмірі оплачених, але невиконаних та прийнятих послуг за договором. Виконавець повертає замовнику попередню оплату на умовах цього пункту договору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час користування грошовими коштами та сплачує на користь замовника 3 (три) відсотки річних від суми попередньої оплати, яка підлягає поверненню виконавцем замовнику на умовах цього пункту договору.

Строки виконання робіт (надання послуг) сторони визначили у плані робіт за проектом (додаток №2 до Договору).

У додатку №2 до Договору сторони визначили тривалість кожного етапу робіт. При цьому у додатку №2 сторони погодили момент, з якого обчислюється початок виконання робіт (надання послуг) відповідачем.

Згідно з приміткою до плану робіт за проектом (додаток № 1 до Договору) надання послуг за цим договором розпочинаються з моменту підписання договору та додатків до нього і перерахування замовником передоплати згідно з пунктом 4.2.1 Договору.

Згідно з пунктом 12.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього договору та додатків до нього і перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця передоплати згідно з пунктом 4.1 договору. Даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до пункту 12.2 Договору цей договір може бути достроково розірвано за ініціативою кожної зі сторін, про що зацікавлена сторона письмово попереджає іншу сторону не пізніше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання договору. В такому випадку договір вважається припиненим або на 30 день від дня направлення такого письмового повідомлення або на підставі підписаної сторонами додаткової угоди про розірвання договору. У випадку дострокового розірвання договору на підставі додаткової угоди про розірвання договору - сторони складають акт, який містить детальний перелік всіх логічно завершених документів та/або функцій системи виконаних виконавцем, і проводять відповідні взаєморозрахунки. Положення цього пункту не застосовуються до гарантійних зобов'язань виконавця.

4.2. ТОВ "С-Інжиніринг" вказує, що єдиною умовою для початку надання послуг за Договором є його підписання та перерахування замовником передплати згідно з пунктом 4.2.1 Договору, що було фактично підтверджено виконавцем, який приступив до надання послуг відразу після здійснення замовником передоплати, а саме з червня 2024 року, без надання будь-яких зауважень замовнику.

На виконання умов договору ТОВ "С-Інжиніринг" 31.05.2024 здійснена передоплата на підставі виставленого рахунку виконавцем від 15.03.2024 №1245 у розмірі 1 038 084,60 грн, що є еквівалентом 20 825 євро без ПДВ, ПДВ 20% - 4 165,00 євро, разом із ПДВ 24 990,00 євро, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.03.2024 №992; від 10.05.2024 №1103; від 31.05.2024 №1147.

Крім того, замовником 10.10.2024 також сплачено суму у якості передоплати за виконання послуг у загальному розмірі 121 711,20 грн, відповідно до виставлених рахунків від 08.10.2024 №1411, №1412 від 08.10.2024, №1413 від 08.10.2024, від 08.10.2024 №1414.

Отже, загальний розмір попередньої оплати, яку сплатив замовник виконавцю становить 1 159 795,80 грн.

З урахуванням того, що попередня оплата була зроблена замовником 31.05.2024, то відповідно до умов плану робіт за проектом виконавець повинен виконати послуги у строк 14 місяців з дати попередньої оплати, отже, кінцевий строк виконання усього об'єму послуг становить липень 2025 року.

4.3. У зв'язку з розширенням технічного завдання, що призвело до збільшення об'ємів робіт, між замовником та виконавцем 20.06.2024 підписано додаткову угоду №1 до Договору. Також цією додатковою угодою було викладено план робіт за проектом (додаток №2 до Договору) в новій редакції (додаток № 1 до додаткової угоди). Зазначеним планом робіт за проектом встановлено строки виконання послуг.

Відповідно до пункту 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1) сторони погодили, що вартість послуг за договором становить 10 278 601,70 грн, що є еквівалентом 20 6182,50 євро без ПДВ, ПДВ 20% - 41 236,50 євро, разом із ПДВ 247 419,00 по курсу, встановленому Національним банком України, на дату підписання цього договору 41,5433 гривень за 1 євро.

4.4. Замовник вказує, що ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" не виконало належним чином свої зобов'язання за Договором, у порушення умов пунктів 2.1.1 Договору та плану робіт за проєктом (в редакції додаткової угоди №1), порушено строки виконання робіт, а саме:

етап №1 "Аналіз поточної фінансової моделі та зауважень до поточного функціоналу та формування прототипу концептуального проекту", остаточна дата виконання - 30.06.2024; №83 "Довідник "ЦФВ" (заміна за домовленістю на "Довідник Група технічних позицій") - 30.06.2024;

№91 "Розширити документ "Запит на переміщення" - 31.07.2024; №92 "Звіт "Баланс залишків проектів" - 31.07.2024;

№94 "Забезпечення у документах руху ТМЦ відображення вартості придбання та списання у двох додаткових валютах - 30.09.2024;

№97 "Додавання документу "Зведений табель робочого часу" - 30.09.2024;

№100 "Додавання документа "Нарахування ФОП по відділам" - 31.10.2024;

№101 "Додавання у картку ОЗ реквізиту "Вид робіт" - 31.10.2024;

№102 "Додавання документа "Розподіл 9490101 Амортизація ОЗ виробництва" - 31.10.2024;

№103 "Розробка шаблону звіту РL" - 31.10.2024; №104 "Додати документ "Реєстр оплати ЦФВ" - 31.10.2024;

№105 "Додати документ "Погодження фінансовим департаментом" - 31.10.2024;

№106 "Додати "Реєстр оплати групи компаній "С-Інжиніринґ" - 31.10.2024;

№107 "Додати "Реєстр по банківським рахункам" - 31.10.2024;

№108 "Звіт стану рахунків" - 31.10.2024;

№99 "Додавання довідника "Податки ФОП" - 31.10.2024;

№109 "Довідник «Статуси документів» - 30.11.2024;

№112 "Довідник "Коефіцієнт транспортування" - 30.11.2024;

№113 "Документ "Розцінки" - 30.11.2024;

№114 "Довідник Групи країн" - 30.11.2024;

№115 "Документ "Добові" - 30.11.2024;

№116 "Документ "Тариф проживання" - 30.11.2024;

№ 117 "Документ "Тариф проїзду" - 30.11.2024;

№118 "Довідник "Прогноз курсів валют" - 30.11.2024;

№119 "Довідник "Поля" - 30.11.2024;

№125 "Документ "Вх.дані для розрахунку" - 30.11.2024;

№126 "Документ "Норми трудовитрат на роботи з компонентами специфікацій "ПЧ+МЧ+ВЧ" - 30.11.2024;

№127 "Документ "Відділ-тип розрахунку" - 30.11.2024;

№128 "Документ "Норми трудовитрат на роботи з об'єктом специфікації" - 31.12.2024;

№129 "Норми трудовитрат на роботи з проектування дКТО" - 31.12.2024;

№130 "Документ "Норм трудовитрат на виготовлення комплектуючих дПМК" - 31.12.2024;

№131 "Документ "Норми трудовитрат на виготовлення продукції дЕТП" - 31.12.2024;

№132 "Документ "Норми трудовитрат на перевірку та приймання продукції дІТЛ" - 31.12.2024;

№133 "Розширення функціоналу вкладки "Роботи" документу "Специфікація" - 31.12.2024;

№134 "Документ "Зведена проектна специфікація" - 31.12.2024.

За твердженнями замовника, вказані вище роботи станом на березень 2025 року виконавцем не виконані належним чином.

4.5. Разом з тим, ТОВ "С-Інжинірінг" прийнято декілька етапів робіт, зокрема:

- Етап п. 90 Розширення довідник "Місця зберігання" додатковим реквізитом "Фінансовий проект", що підтверджується актом надання послуг від 26.06.2024 №191 на загальну суму 75 768,30 грн;

- Етап п. 98 Додавання реквізиту "Зовнішній код працівника" у картку "Основні дані працівника", що підтверджується актом надання послуг від 26.06.2024 №192 на загальну суму 49 641,30 грн;

- Етап п. 84 Розширення довідника «Основні дані позиції», що підтверджується актом надання послуг від 06.08.2024 №196 на загальну суму 43 341,50 грн;

- Етап п. 86 Розробка ієрархічної структури довідника "Фінансові проекти", що підтверджується актом надання послуг від 06.08.2024 №198 на загальну суму 43 341,50 грн;

- Етап п. 110 Довідник «ї(п)», що підтверджується актом надання послуг від 06.08.2024 №203 на загальну суму 21 670,75 грн;

- Етап п. 111 Розширення довідника Податкові групи, що підтверджується актом надання послуг від 20.09.2024 №220 на загальну суму 22 195,01 грн;

- Етап п. 80 Ініціалізація системи, що підтверджується актом надання послуг від 18.10.2024 №237 на загальну суму 30 101,36 грн;

- Етап п. 85 Довідник "Відділи", що підтверджується актом надання послуг від 26.11.2024 №214 на загальну суму 41 734,47 грн.

4.6. ТОВ "С-Інжинірінг" 03.02.2025 на електронну адресу ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" направило претензію щодо неналежного надання послуг, в якій замовник вказав, що невиконанням взятих на себе договірних зобов'язань ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" порушило права та законні інтереси замовника, оскільки ТОВ "С-Інжинірінг" не отримало те, на що розраховувало при укладенні Договору, а саме виконання визначеної послідовності робіт (додаток №1 до додаткової угоди "Планом робіт за проєктом"), що безумовно дало б змогу ТОВ "С-Інжинірінг" з 01.01.2025 в автоматичному режимі керувати своїми операційними процесами в програмному забезпеченні "SAP Business One", для чого воно й призначено. Невиконання ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" взятих на себе договірних зобов'язань призвело до зриву виробничих планів ТОВ "С-Інжинірінг", що в свою чергу трактується як одностороння відмова виконавця від надання послуг за Договором. Зокрема, вказало на те, що роботи (строк виконання яких завершується у грудні 2024 року) станом на 02.02.2025 не виконані, в порушення умов пунктів 2.1.3, 7.1-7.2 Договору виконавцем було замінено консультанта іншою менш професійною та кваліфікованою особою, в свою чергу виконавцем заздалегідь не було проінформовано замовника про такі зміни. ТОВ "С-Інжинірінг" вимагало негайно повернути передоплату у розмірі 1 089 537,94 грн та сплатити нараховані штрафні санкції. Також ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" повідомило про призупинення проведення онлайн-зустрічей до моменту розгляду претензії, оскільки вирішення питань, які розглядаються на цих зустрічах, напряму залежить від результатів розгляду відповідачем претензії.

ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" 04.02.2025 шляхом направлення електронного листа підтверджено отримання претензії та повідомлено, що вона знаходиться на розгляді і відповідь буде надіслана.

ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" 05.02.2025 направив ТОВ "С-Інжинірінг" електронний лист, в якому повідомило, що станом на 04.02.2025 на його офіційну адресу жодних листів або вимог претензійного характеру не надходило та зауважило, що згідно з пунктом 12.1 Договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та перерахування замовником передоплати, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. На момент відправлення цього листа договір є чинним, жодної додаткової угоди про його розірвання сторонами не підписано та ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" продовжує виконувати договірні зобов'язання в установленому порядку.

У відповідь на зазначений електронний лист ТОВ "С-Інжинірінг" було повторно повідомлено ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" про порушення строків виконання робіт, які визначені планом виконання робіт за проектом та призупинення онлайн-зустрічей до моменту розгляду претензії.

У свою чергу, ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" 06.02.2025 направило електронний лист, в якому вказало, що електронна адреса pryima.vladyslav@digitalbs.com.ua не є офіційною електронною адресою підприємства. Вона створена виключно для вирішення робочих процесів та листування між керівниками проекту, який перебуває на стадії реалізації відповідно до Договору. Дана електронна адреса не була зазначена у вказаному Договорі, тому направлення юридично значущих документів на неї не може вважатися таким, що здійснене відповідно до норм чинного законодавства. Також наголосив, що договір від 05.03.2024 №050324/03 є чинним, і жодної додаткової угоди про його розірвання між сторонами не підписано. Трактування пункту 12.1 Договору ТОВ "С-Інжинірінг" є суб'єктивним. Відповідно до умов договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та перерахування замовником передоплати і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Жодних конкретних дат щодо повного виконання договору не зазначено, як і в додатку 1 до додаткової угоди від 22.05.2024 №1. Згідно з додатком 1 до додаткової угоди від 22.05.2024 №1 жодних конкретних дат виконання зобов'язань визначено не було. При цьому відповідно до пункту 3.1.3 Договору замовник зобов'язаний до початку надання послуг виконавцем забезпечити на належному рівні функціонування автоматизованих робочих місць на території замовника (безперебійне функціонування комп'ютерів/безперебійне функціонування робочих станцій) і серверу, на якому розміщене програмне забезпечення і необхідне середовище для належного функціонування програмного забезпечення, підключених в локальну мережу. Оскільки вказані умови не були виконані в повному обсязі, ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" незрозуміло, про які строки йдеться у позиції ТОВ "С-Інжинірінг" .

ТОВ "С-Інжинірінг" на адресу ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" 19.02.2025 направлено листа, в якому замовник повідомив, що невиконанням взятих на себе договірних зобов'язань ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" порушило права та законні інтереси замовника, оскільки ТОВ "С-Інжинірінг" не отримало те, на що розраховувало при укладенні Договору, а саме виконання визначеної послідовності робіт (додаток №1 до додаткової угоди "Планом робіт за проєктом"), що безумовно дало б змогу ТОВ "С-Інжинірінг" з 01.01.2025 в автоматичному режимі керувати своїми операційними процесами в програмному забезпеченні "SAP Business One", для чого воно й призначено. Невиконання ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" взятих на себе договірних зобов'язань призвело до зриву виробничих планів ТОВ "С-Інжинірінг". У зв'язку з істотним порушенням умов Договору з боку виконавця ТОВ "С-Інжинірінг" запропонувало з 19.03.2025 розірвати договір про надання послуг у сфері інформаційних технологій від 05.03.2024 №050324/03 та укласти додаткову угоду про розірвання договору і повернути попередню оплату у розмірі 1 089 537,94 грн.

ТОВ "С-Інжинірінг" від ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" 03.03.2025 отримано відповідь від 28.02.2025 №25/0225 на претензію, згідно з якою ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" повідомило, що виконувало та продовжує виконувати всі взяті на себе зобов'язання за Договором, у тому числі й зобов'язання, передбачені пунктом 2.1.1, про що неодноразово повідомляло відповідними листами від 12.02.2025 №120225, від 18.02.2025 №12/0202025. Стосовно плану робіт за проєктом (у редакції додаткової угоди №1) зазначені у претензії строки не відповідають чинній редакції документа. Вказані остаточні дати виконання ґрунтуються виключно на суб'єктивній думці замовника та не відповідають умовам Договору. ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" неодноразово повідомляло про необхідність виконання пункту 3.1.3 Договору для початку виконання робіт та початку відліку строків їх виконання, зазначених у плані робіт за проєктом (додаток №1), про що надсилались листи на електрону пошту керівника проекту від 03.10.2024, та на щотижневих онлайн зустрічах. Оскільки зазначені умови не були виконані в повному обсязі, ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" вважає невірним визначення початку перебігу строків виконання робіт, про які йдеться у претензії. ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" вважає претензію необґрунтованою та такою, що не відповідає умовам договору.

4.7. ТОВ "С-Інжинірінг" 27.02.2025 отримано від ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" акти наданих послуг, а саме: від 19.02.2025 №234; від 19.02.2025 №235; від 19.02.2025 №236; від 19.02.2025 №237; від 19.02.2025 №238; від 19.02.2025 №239; від 19.02.2025 №240; від 19.02.2025 №241; від 19.02.2025 №242; від 19.02.2025 №243.

ТОВ "С-Інжинірінг" 03.03.2025 отримано від ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" акти наданих послуг, а саме: від 28.02.2025 №244; від 28.02.2025 №246; від 28.02.2025 №247; від 28.02.2025 №248; від 28.02.2025 №249; від 28.02.2025 №250; від 28.02.2025 №251; від 28.02.2025 №252; від 28.02.2025 №253; від 28.02.2025 №254; від 28.02.2025 №255; від 28.02.2025 №256; від 28.02.2025 №257; від 28.02.2025 №258; від 28.02.2025№ 259; від 28.02.2025 №260; від 28.02.2025 №261.

Направлені виконавцем акти та опитувальні листи не були прийняті замовником, оскільки роботи невиконані належним чином, містять відзначені недоліки, комплект документів, що підтверджує виконання робіт складено неналежним чином, про що замовником повідомлено виконавця шляхом направлення листа від 05.03.2025 №01/05-25, протоколу зауважень від 05.03.2025 №02/05-25, протоколу зауважень від 05.03.2025 №03/05-25.

4.8. Через неналежне виконання ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" своїх зобов'язань за Договором позивачем за первісним позовом нараховані до стягнення 236 883,80 грн пені та 218 179,23 грн штрафу.

У свою чергу, ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" до стягнення з ТОВ "С-Інжиніринг" заявлена заборгованість у розмірі 3 261 387,87 грн за виконані роботи за актами: від 19.02.2025 №234; від 19.02.2025 №235; від 19.02.2025 №236; від 19.02.2025 №237; від 19.02.2025 №238; від 19.02.2025 №240; від 28.02.2025 №244; від 28.02.2025 №246; від 28.02.2025 №247; від 28.02.2025 №248; від 28.02.2025 №249; від 28.02.2025 №260; від 28.02.2025 №261; від 17.03.2025 №262; від 17.03.2025 №263; від 17.03.2025 №264; від 17.03.2025 №265; від 17.03.2025 №266; від 17.03.2025 №267; від 17.03.2025 №268; від 17.03.2025 №269; від 17.03.2025 №270; від 17.03.2025 №272; від 19.03.2025 №3; від 19.03.2025 №4; від 19.03.2025 №5; від 19.03.2025 №6; від 19.03.2025 №7; від 19.03.2025 №8; від 19.03.2025 №9; від 19.03.2025 №10; від 19.03.2025 №11; від 19.03.2025 №12; від 19.03.2025 №13; від 19.03.2025 №14; від 19.03.2025 №15; від 19.03.2025 №16; від 19.03.2025 №17; від 19.03.2025 №18; від 19.03.2025 №19; від 19.03.2025 №20; від 19.03.2025 №21; від 19.03.2025 №22; від 19.03.2025 №23; від 19.03.2025 №24; від 19.03.2025 №25; від 19.03.2025 №26; від 19.03.2025 №27; від 19.03.2025 №28; від 19.03.2025 №29; від 19.03.2025 №30; від 19.03.2025 №31; від 19.03.2025 №32; від 19.03.2025 №33; від 19.03.2025 №34; від 19.03.2025 №35; від 19.03.2025 №36; від 19.03.2025 №37; від 19.03.2025 №38; від 19.03.2025 №39; від 19.03.2025 №40; від 19.03.2025 №42; від 19.03.2025 №43; від 19.03.2025 №44; від 19.03.2025 №45; від 19.03.2025 №46; від 19.03.2025 №47; від 19.03.2025 №48; від 19.03.2025 №49; від 19.03.2025 №50.

4.9. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, виходив з такого:

- строк виконання робіт за договором був встановлений та погоджений сторонами у додатках до Договору - План робіт за проєктом (додаток №2 до Договору) та План робіт за проєктом (нова редакція) (додаток №1 до додаткової угоди № від 22.05.2024);

- ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" порушило встановлені строки виконання етапів робіт за Договором, роботи за етапами виконання робіт у встановлені строки не виконані;

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернень ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" до замовника щодо неможливості виконання Договору через невиконання замовником пункта 3.1.3 Договору. У листі від 03.10.2024, на який посилається ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс", зазначено, що після переходу на сервер позивача поліпшиться ситуація щодо проблем з тестуванням виконаних робіт. Отже, в цьому листі жодним чином не йдеться мова про неможливість виконання робіт за договором через ненадання замовником доступу до серверу, також не йдеться мова про те, що такі обставини будь-яким чином загрожують якості, строку виконання або придатності робіт, що виконуються;

- ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" відмовило у розірванні договору та укладенні додаткової угоди. Отже, твердження відповідача за первісним позовом про те, що договір було розірвано ТОВ "С-Інжинірінг" згідно з пунктом 12.2 в односторонньому порядку є необґрунтованими;

- позивачем за первісним позовом доведено порушення відповідачем його прав чи законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом, та доведено наявність визначених законом підстав для розірвання договору в порядку статті 651 ЦК України;

- перевіривши розрахунок пені та штрафу, нарахованих до стягнення ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс", суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору;

- ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" доказів на підтвердження надіслання заперечень на протоколи зауважень до ТОВ "С-Інжиніринг" та/або усунення недоліків вказаних у протоколах зауважень, та/або підписаних актів приймання-передачі послуг після усунення недоліків суду надано не було;

- роботи, виконані за вказаними актами, вважаються невиконаними виконавцем належним чином та неприйнятими замовником.

4.10. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зокрема відзначив таке:

(1) щодо клопотання ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" про дослідження доказів у справі:

- у поданому клопотання апелянт просив суд дослідити письмові докази, що підтверджують належне виконання апелянтом своїх зобов'язань за Договором, наявність спору щодо якості робіт, вину позивача за первісним позовом у порушенні строків виконання робіт та обґрунтованість зустрічних позовних вимог, а саме, акт звірки взаєморозрахунків за період з 05.03.2024 по 28.03.2025, акти приймання-передачі наданих послуг від 19.02.2025 №№234, 235, 236, 237, 238, 240, від 28.02.2025 №№244, 246, 247, 248, 249, 260, 261, від 17.03.2025 №№262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 272, від 19.03.2025 №№3-21, 36-50, що містяться у матеріалах справи; заперечення на протокол зауважень (вих.№5/0325 від 17.03.2025); заперечення на протокол зауважень (вих.№07/0325 від 17.03.2025); лист ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" від 05.03.2025 №01/0325; лист підтримки від ТОВ "С-Інжиніринг" від 06.11.2024 №125-23.1. До пояснень апелянтом додані копії поштового чеку АТ "Укрпошта" від 18.03.2025, копія якого подавалась відповідачем за первісним позовом суду першої інстанції, а також додатковий доказ: копія опису вкладення у цінний лист від 18.03.2025 (не вбачається який саме, оскільки опис вкладення не містить номеру поштової накладної, відповідно до якої цінний лист мав бути направлений);

- суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи досліджує наявні у матеріалах справи докази. Апелянт може посилатись на те, що суд першої інстанції неналежним чином, на його думку, дослідив наявні у матеріалах справи докази. І даним доводам апелянта судом апеляційної інстанції буде надана правова оцінка та досліджено докази, на які апелянт посилається. Зазначене не ставиться у залежність від подання апелянтом відповідного клопотання;

- прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України;

- апелянт взагалі не посилається на причини неподання додаткового доказу: копії опису вкладення у цінний лист від 18.03.2025 суду першої інстанції. Доказів об'єктивної неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції апелянт не надав;

- суд апеляційної інстанції не приймає наданий апелянтом додатковий доказ: копію опису вкладення у цінний лист від 18.03.2025 і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами;

(2) щодо доводів апеляційної скарги:

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернень ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" до замовника щодо неможливості виконання договору через невиконання замовником пункту 3.1.3 Договору; матеріалами справи підтверджується, що частина послуг була надана апелянтом замовнику, про що свідчить підписані сторонами у справі акти наданих послуг, що спростовує доводи апелянта про неможливість приступити до виконання робіт;

- відповідачем за первісним позовом не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання заперечень на протоколів зауважень замовника протягом 10-ти робочих днів замовнику;

- самі по собі поштові квитанції не є належними та допустимими доказами на підтвердження доводів апелянта щодо надсилання замовнику заперечень на протоколи зауважень, оскільки із поштових квитанцій не вбачається, які саме документи надсилались замовнику;

- слід вважати, що за умовами Договору сторони не погодили обсяг і якість виконаних апелянтом робіт (за виключенням вже підписаних актів прийняття робіт, що враховані позивачем за первісним позовом), протоколи зауважень замовника є узгодженими, відтак, апелянтом не доведено наявності правових підстав для стягнення коштів з позивача за первісними позовом згідно з непідписаних ним актів виконаних робіт;

- відповідно до умов договору, акт приймання-передачі наданих послуг є належним доказом на підтвердження виконання апелянтом відповідного етапу (фази) послуг; відтак, самі по собі записи конференцій в мережі Zoom, електронне листування, технічна документація, акт звірки за відсутності підписаних актів приймання робіт не є належними та допустимими доказами виконання робіт. Тим паче, що замовник склав протоколи зауважень і надіслав їх виконавцю відповідно до порядку, передбаченому договором;

- пунктом 5.6. договору передбачено, що у разі виникнення спірних питань замовник і виконавець за обопільною згодою мають право залучити незалежну компетентну експертну організацію, що має належну сертифікацію. Однак, апелянт не скористався таким правом, якщо вважав, що наявні документи підтверджуються виконання ним робіт належним чином та відповідно до умов договору;

- твердження відповідача про те, що договір було розірвано ТОВ "С-Інжинірінг" згідно з пунктом 12.2 в односторонньому порядку є необґрунтованими;

- між сторонами у справі існує спір щодо умов його виконання. З огляду на викладене доведено наявність визначених законом підстав для розірвання договору в порядку статті 651 ЦК України;

- матеріалами справи не підтверджується виконання апелянтом робіт на суму попередньої оплати у розмірі 1 089 537,94 грн передоплати; відсутність підписаних сторонами у справі актів прийняття робіт унеможливлює утримання апелянтом вказаних коштів. ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" доказів на підтвердження надсилання заперечень на протоколи зауважень до ТОВ "С-Інжиніринг" та/або усунення недоліків вказаних у протоколах зауважень, та/або підписаних актів приймання-передачі послуг після усунення недоліків суду надано не було. Отже, роботи виконані за вказаними актами вважаються невиконаними виконавцем належним чином та не прийнятими замовником. Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №922/784/25 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2025 відкрито касаційне провадження у справі №922/784/25 за касаційною скаргою ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025; справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №922/784/25 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Баранець О.М., Кролевець О.А.

5.2. ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" 29.09.2025 через «Електронний суд» подало до Суду додаткові пояснення у справі.

ТОВ "С-Інжиніринг" 01.10.2025 через «Електронний суд» подало до Суду додаткові пояснення у справі.

5.3. Об'єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2025 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі №910/12065/24, якими первісний позов задоволено у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

5.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Скаржник відзначає, що судами попередніх інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/7446/18, від 22.12.2022 у справі №910/466/22, від 19.01.2023 у справі №914/11/22, від 15.03.2023 у справі №910/5352/21 (щодо застосування статей 613, 853, 882 ЦК України); від 16.12.2020 у справі №914/2173/19, у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі 6-2387цс15 (щодо застосування статті 613 ЦК України).

Що ж до визначення «подібності правовідносин», то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

6.4. Також касаційне провадження у цій справі відкрито і на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.

Скаржник вважає, що суди не дослідили належні та допустимі докази, подані відповідачем, та не надали мотивів їх відхилення, що суперечить вимогам статей 86 та 236 ГПК України. Поза увагою залишилися докази направлення актів виконаних робіт, акт звірки, поштове відправлення №78590000027053, а також письмові заперечення до протоколів зауважень. Апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про дослідження цих доказів, що ще більше посилило процесуальні порушення та позбавило сторону можливості довести свої доводи у справі. Такі дії унеможливили всебічне та об'єктивне встановлення фактичних обставин спору.

6.5. Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги у контексті наведених скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів відзначає, що фактично підставою для звернення до Верховного Суду стали питання:

- щодо наявності / відсутності правових підстав для повернення суми попередньої оплати;

- щодо наявності / відсутності між сторонами спору про обсяг виконаних робіт за Договором;

- щодо наявності / відсутності у спірних правовідносинах заборгованості замовника перед виконавцем за виконані роботи.

У контексті наведеного колегія суддів ураховує, що зміст касаційної скарги не містить будь-яких доводів та мотивувань щодо необґрунтованості / незаконності рішень судів попередніх інстанцій в частині розгляду позовних вимог про розірвання спірного Договору, а відтак, ураховуючи приписи статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не переглядає рішення судів попередніх інстанцій у відповідній частині.

Ураховуючи наведене, Суд відзначає таке.

6.6. Щодо суті спірних правовідносин

6.6.1. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов'язків.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарські суди з огляду на зміст та умови договору мають встановити, який саме правочин вчинено сторонами та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин.

6.6.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі Договору про надання послуг у сфері інформаційних технологій, за змістом якого виконавцем були прийняті на себе зобов'язання надати замовнику послуги з впровадження, розроблення, модифікації, тестування і технічної підтримки "SAP Business One" та необхідних розширень (аддонів), а замовником - прийняти і оплатити послуги відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України.

Аналізуючи зміст спірного Договору, господарські суди відзначили, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є змішаним, оскільки містить елементи таких договорів як договір про надання послуг та договір підряду.

6.6.3. Так, згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

6.6.4. Господарські суди встановили, що ТОВ "С-Інжинірінг" відповідно до умов Договору прийняло та оплатило декілька етапів робіт, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг.

У подальшому, ТОВ "С-Інжинірінг" на електронну адресу ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" 03.02.2025 та 19.02.2025 направило претензії щодо неналежного надання інших послуг (робіт), в яких замовник вказав, що роботи (строк виконання яких завершився у грудні 2024 року) станом на 02.02.2025 невиконані, також в порушення умов пунктів 2.1.3, 7.1 - 7.2 Договору виконавцем було замінено консультанта іншою менш професійною та кваліфікованою особою, про що замовника заздалегідь не було проінформовано. ТОВ "С-Інжинірінг" вимагало негайно повернути передоплату у розмірі 1 089 537,94 грн та сплатити нараховані штрафні санкції, а також запропонувало з 19.03.2025 розірвати Договір.

У відповідь на вказані претензії ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" повідомило замовника у своїх листах, що спірний Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, з огляду на що ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" продовжує виконувати договірні зобов'язання в установленому порядку. Згідно з додатком 1 до додаткової угоди від 22.05.2024 №1 жодних конкретних дат виконання зобов'язань визначено не було, у той час як замовником не було виконано у повному обсязі пункт 3.1.3 Договору, а відтак є невірним визначення початку перебігу строків виконання робіт, про які йдеться у претензії.

Згодом, ТОВ "С-Інжинірінг" 27.02.2025 та 03.03.2025 отримало від ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" акти наданих послуг та опитувальні листи, які ТОВ "С-Інжинірінг" не прийняло та не підписало, з огляду на те, що виконані роботи містять недоліки, комплект документів, що підтверджує виконання робіт складено неналежним чином, про що замовником вказано у листі та протоколах зауважень від 05.03.2025.

Як стверджує ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс", останній надсилав письмові заперечення до протоколів зауважень у встановлені Договором строки, а також інші документи, що підтверджують обставини надання послуг / виконання робіт відповідно до умов Договору, що підтверджується доказами, наданими суду (поштовими квитанціями, поштовим відправленням, описом вкладення тощо).

Розглядаючи даний спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову. Зокрема, оспорюваним рішенням суду розірвано Договір та, відповідно, стягнено суми попередньої оплати і штрафних санкцій.

Скаржник, не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, вказує, що суди попередніх інстанцій у порушення вимог процесуального права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, не надали оцінку даним твердженням та доказам виконавця про належне виконання робіт за Договором, що призвело до ухвалення незаконних рішень у справі у частині стягнення попередньої оплати, штрафних санкцій та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Отже, між сторонами існує спір щодо наявності / відсутності підстав для стягнення оплати за надані послуги / виконанні роботи та, відповідно, наявності / відсутності підстав для повернення невикористаної частини авансу на момент розірвання спірного договору.

6.7. Щодо наявності/відсутності підстав для повернення авансу

6.7.1. Як установлено судами попередніх інстанцій позивач (замовник) на виконання умов Договору здійснив попередню оплату, загальний розмір якої становив 1 159 795,80 грн.

ТОВ "С-Інжинірінг", звертаючись до суду, просило, зокрема, стягнути з виконавця невикористану суму авансу, яка на момент звернення з даним позовом становила 1 089 537, 94 грн (за мінусом вартості робіт, які були прийняті замовником на підставі підписаних обома сторонами актів надання послуг).

Заперечуючи проти вказаних вимог, виконавець вказав, що за замовником обліковується заборгованість за надані послуги відповідно до умов Договору. При цьому останній вказав, що направляв на адресу замовника на підпис акти надання послуг, які без обґрунтованих на те причин не були підписані ТОВ "С-Інжинірінг".

6.7.2. Так, згідно з положеннями статті 854 ЦК України договором підряду може бути передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Відповідно до частин першої, другої статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Суди попередніх інстанцій з огляду на зміст пункту 4.2.1 Договору (див. розділ 4 даної постанови) дійшли обґрунтованого висновку, що з моменту оплати замовником авансу у відповідача виник зустрічний обов'язок з надання послуг (виконання робіт) за Договором.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, колегія суддів відзначає, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Тобто повернення авансу у повному обсязі замовнику можливе у випадку невиконання підрядником/виконавцем своїх зобов'язань за договором.

У розрізі наведеного Суд ураховує, що згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Вчинення відповідною стороною такого одностороннього правочину тягне припинення зобов'язань сторін та, водночас, виникнення у них згідно з вимогами закону та/або договору нових зобов'язань, зокрема, щодо повернення невикористаної частини авансу, відшкодування збитків тощо.

Відтак, з огляду на предмет та підстави позову, позивач (замовник) у відповідності до приписів 74, 76-79 ГПК України мав довести суду, що відповідач (виконавець) до моменту розірвання спірного Договору не виконав своїх зобов'язань, тобто не вчинив жодних дій на виконання спірного Договору, у зв'язку з чим сплачена сума авансу не використовувалась ним, а тому має бути повернута замовнику.

У свою чергу, відповідач (виконавець), вказуючи на протилежне, мав довести суду, що на момент розірвання Договору спірні послуги (роботи) ним належно виконані, а тому, зокрема, оспорювана сума авансу не підлягає поверненню.

6.7.3. Так, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс", зокрема, порушило встановлені строки виконання етапів робіт за Договором (роботи за етапами виконання робіт у встановлені строки невиконані), відтак роботи, виконані за спірними актами, вважаються невиконаними виконавцем належним чином та неприйнятими замовником, а тому наявні підстави для задоволення вимог первісного позову щодо повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій.

При цьому суди врахували, що ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" доказів на підтвердження надіслання заперечень на протоколи зауважень до ТОВ "С-Інжиніринг" та/або усунення недоліків вказаних у протоколах зауважень, та/або підписаних актів приймання-передачі послуг після усунення недоліків не надало.

Крім того, суди відхилили посилання виконавця на невиконання замовником зобов'язання за пунктом 3.1.3 Договору, адже матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернень ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" до замовника щодо неможливості виконання договору через невиконання замовником пункту 3.1.3 Договору, у той час як матеріалами справи підтверджується, що частина послуг була надана апелянтом замовнику, про що свідчать підписані сторонами акти наданих послуг.

6.7.4. Оцінюючи наведене вище у своїй сукупності через призму нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та встановлених судами обставин справи, колегія суддів вважає висновки судів попередніх у відповідній частині передчасними та такими, що ухвалені за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд ураховує, що безумовною правовою підставою для правомірності повернення усієї невикористаної суми авансу є відсутність доказів виконання послуг (робіт) виконавцем за Договором на таку суму. При цьому слід наголосити, що «невиконанні» та «неналежно виконанні» роботи не є тотожними поняттями.

Так, судами передніх інстанцій встановлено обставини виконання ТОВ "Діджитал Бізнес Солюшнс" певних послуг (робіт) на виконання умов Договору, які у свою чергу не були прийнятті замовником, з огляду на наявність певних недоліків.

Отже, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що фактично між сторонами існує спір щодо обсягу наданих послуг / виконаних робіт за Договором. Разом з тим, суди попередніх інстанцій, формально посилаючись на недоведеність надання виконавцем належних послуг, не встановили чи надавались такі послуги взагалі, якщо так, то в якому обсязі, та відповідно чи підлягають такі послуги оплаті відповідно до умов Договору.

Вказуючи на те, що роботи неналежно виконанні, за етапами невиконані у строки, суди не вказали, які саме етапи робіт (послуг) за Планом робіт за проєктом (додаток №2 до Договору) та Планом робіт за проєктом (нова редакція) (додаток №1 до додаткової угоди № від 22.05.2024) не були виконанні виконавцем, а які виконанні / частково виконанні чи неналежно виконанні, та які це має правові наслідки для сторін.

Колегія суддів відзначає, що за наявності спору щодо недоліків (обсягу) виконаної роботи за Договором станом на дату його розірвання, ураховуючи предмети та підстави первісного та зустрічного позовів, суди мали встановили: (1) чи були виконанні за спірним Договором послуги / роботи повністю / частково, (2) чи вважаються послуги за Договором наданими / прийняті замовником повністю / частково, (3) чи відповідають надані послуги умовам Договору та (4) чи такі, ураховуючи приписи та мету спірного Договору, підлягають оплаті замовником (повністю / частково).

Колегія суддів відзначає, що визначальним у даному випадку є реальність господарської операції, підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами, що не було враховано судом.

Отже, наведеного суди не встановили та залишили поза увагою обставини виконаного / невиконаного обсягу робіт виконавцем на момент розірвання Договору, що безумовно впливає на правомірність повернення заявленої до стягнення суми попередньої оплати у повному обсязі та стягнення штрафних санкцій, що є похідними вимогами.

6.8. Щодо обставин доведення обсягу виконаних робіт

6.8.1. Так, статтею 853 ЦК України встановлюється обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша даної статті).

Відповідно до частини четвертої статті 583 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Стаття 99 ГПК України регламентує, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

6.8.2. Так, у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на можливість у разі наявності суперечностей між сторонами щодо обсягу виконаних робіт призначити у справі експертизу, водночас помилково вважав, що таке право (обов'язок) наявне лише у виконавця на підставі пункту 5.6 Договору.

Суд ураховує, що оскільки між сторонами існує спір з приводу недоліків (обсягу) виконаної роботи за Договором станом на дату його розірвання, а від встановлення вказаних обставин залежить підставність задоволення / відмови у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів, відтак обов'язок доказування наявності / відсутності вказаних обставин лежить як на позивачу за первісним позовом (замовнику), так і на позивачу за зустрічним позовом (виконавцю / підряднику), чого суди попередніх інстанцій не врахували.

За наявності у суду сумнівів щодо обсягу виконаних / невиконаних робіт за спірним Договором та за відсутності спеціальних знань (зокрема в сфері інформаційних технологій), суд не був позбавлений процесуальної можливості призначити у справі відповідну експертизу згідно з положеннями частини четвертої статті 583 ЦК України та статті 99 ГПК України.

Водночас у матеріалах справи у відповідності до приписів частини четвертої статті 853 ЦК України відсутній висновок експертизи на підтвердження обсягу виконаної відповідачем роботи за Договором або її невиконання у повному обсязі.

Суд відзначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша, третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд наголошує, що згідно зі статті 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не вказали про об'єктивну неможливість встановлення обсягу виконаної відповідачем роботи за Договором або її невиконання взагалі.

При цьому Верховний Суд зауважує, що експертиза у справі не може бути єдиним доказом, на підставі якого можна встановити такі обставини.

Суди попередніх інстанцій мали дослідити та надати оцінку всім наявним доказам у справі для встановлення як обставин виконання Договору, так і поведінки та дій сторін щодо прийняття цих послуг / надання зауважень / заперечень на зауваження щодо послуг. Зворотне свідчить про унеможливлення встановлення всіх фактичних обставин справи, що мають значення для її вирішення.

Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам у відповідній частині не відповідають.

Ураховуючи наведене вище у своїй сукупності, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення первісного позову про стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій, а також щодо відсутності правових підстав для задоволення зустрічного позову є передчасними.

Отже, оскільки суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій у оскаржуваній частині, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.9. За таких обставин, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, зокрема, щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.03.2023 у справі №910/5352/21, де суди дійшли висновку, що правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи, є обґрунтованими, адже як зазначено вище у даній постанові, суди не встановили обставин пов'язаних з наданням / ненаданням підрядником замовнику послуг (реального надання / ненадання послуг), не дослідили всі докази у справі та не врахували принцип рівності та змагальності сторін.

У цій частині підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, на яку посилався скаржник, знайшла своє підтвердження.

Водночас Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2019 у справі №910/7446/18, від 22.12.2022 у справі №910/466/22, від 19.01.2023 у справі №914/11/22, від 16.12.2020 у справі №914/2173/19, у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі 6-2387цс15, адже оскаржувані судові рішення ним не суперечать, у той час як доводи скаржника про їх неврахування зводяться до власного трактування таких висновків, без урахування змісту спірних правовідносин, конкретних обставин справи та наявних доказів у справі.

6.10. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні судових рішень знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї постанови.

7.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

7.3. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи мотиви цієї постанови та доводи сторін, оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог (у оскаржуваній частині) підлягають скасуванню, а справа у відповідній частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 6 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

8. Судові витрати.

8.1. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної / касаційної скарги судового збору, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Бізнес Солюшнс" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у частині розгляду вимог первісного позову щодо стягнення попередньої оплати, пені та штрафу, а також у частині розгляду вимог зустрічного позову у справі №922/784/25 скасувати, а справу № 922/784/25 у відповідній частині передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець