23 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/651/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025
(суддя Морозов С.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025
(головуюча - Ходаківська І. П., судді: Владимиренко С. В., Демидова А. М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Енерго-Тайм"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 163 141,06 грн,
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Енерго-Тайм"
про стягнення 99 405,60 грн.
1. У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Енерго-Тайм" (ТОВ "ЕК "Енерго-Тайм") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (АТ "Укрзалізниця") про стягнення 1 153 705,86 грн інфляційних втрат та 9 435,20 грн 3% річних.
2. Позов обґрунтовано порушенням АТ "Укрзалізниця" зобов'язань за договором № П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 в частині своєчасної та повної оплати отриманої електроенергії, вартість якої було стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2024 у справі № 910/6741/24.
3. 11.02.2025 АТ "Укрзалізниця" подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "ЕК "Енерго-Тайм" суми штрафу в розмірі 99 405,60 грн, нарахованого у зв'язку з порушенням ТОВ "ЕК "Енерго-Тайм" строку надання послуг за договором № П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021.
4. 24.06.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив та стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "ЕК "Енерго-Тайм" суму 0,1% річних в розмірі 9 435,20 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 1 153 705,86 грн та суму судового збору в розмірі 17 477,12 грн; зустрічний позов задовольнив повністю та стягнув з ТОВ "ЕК "Енерго-Тайм" на користь АТ "Укрзалізниця" суму штрафу в розмірі 99 405,60 грн та суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
5. Рішення суду мотивовано тим, що обов'язок з оплати вартості послуг виник АТ "Укрзалізниця" у на підставі договору та норм статті 530 ЦК України, в той час як рішенням у справі № 910/6741/24, яке набрало законної сили, підтверджується існування невиконаного зобов'язання, що виникло з договору. Отже, по день фактичного виконання судового рішення, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних. У частині зустрічного позову суд встановив, що у відповідності до договору, ТОВ "ЕК "Енерго-Тайм" повинно було виконати роботи до 29.12.2021, в той час, як виконало роботи лише 27.01.2022, що встановлено попередніми судами. При цьому суд врахував, що обставини порушення зобов'язання з вини АТ "Укрзалізниця" не доведено.
6. 10.09.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
7. 13.10.2025 АТ "Укрзалізниця" надіслало до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 40 000,00 грн.
8. Скаржник не погоджується з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій та вважає, що при їх ухваленні суди неправильно застосували норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Скаржник вважає, що суди не надали належної оцінки доказам, які свідчать про те, що обов'язок відповідача щодо оплати виник лише після 11.11.2024, і як наслідок, рішення про стягнення інфляційних втрат та процентів річних за період до цієї дати є неправомірним. Відповідач вважає, що вимога позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу є також необґрунтованою та не підтверджена належними, допустимими і достатніми доказами; акт приймання передачі послуг складено передчасно, всупереч умовам договору, а перелік зазначених у ньому послуг не відповідає фактичному обсягу виконаної роботи.
9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
11. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
12. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
14. Позов у цій справі подано у 2025 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
16. Предметом первісного позову у справі є вимога про стягнення 1 163 141,06 грн, а предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 99 405,60 грн, що в загальному розмірі (1 262 546,66 грн) становить менше п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (500 х 3 028,00 грн = 1 514 000, 00 грн).
17. Норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України визначає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
18. АТ "Укрзалізниця" у касаційній скарзі не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
19. Верховний Суд вивчив та проаналізував зміст оскаржуваних судових рішень, а також матеріали поданої касаційної скарги, не вбачає підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, тому дійшов висновку, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
20. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
22. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця" згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/651/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець