8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2718/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод", м. Нікополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Горн", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
позивача - Боднар Д.В.
відповідача - не з'явився,
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Горн", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 73 537,92 гривні, з яких: 47 088,00 гривні попередньої оплати, 12 673,92 гривні пені, 4 592,00 гривні штрафу за порушення постачання товару понад 10 календарних днів, 9 184, 00 гривні штрафу за поставку неякісного товару. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання №20240928 від 19.09.2024. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 07.08.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
21.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень вказує що у даному випадку, прострочення постачання відбулося не з вини відповідача, а у зв'язку із відповідними протиріччями у кресленні пружини, а саме: за наданим кресленням № М57.58.252 - для кінцевої стадії виготовлення виробу потрібні деталі за кресленнями 5515784 та М57.58.252/1. Так як не має деталювання в кресленні М57.58.252, то роботи по кінцевому збиранню та термообробці виконуються на місці установки пружини на "знайомому" для виробництва обладнанні, тобто печами закалювання деталі, чого зробити фактично не можливо. Матеріал та розміри первинної заготовки: сталь 65Г, стрічка загартована та відпущена до HRC в стані поставки 47...48 одиниць згідно ГОСТ 21996 1.2х100х9250 мм, на один виріб використовуються 2 загально суміщені заготовки. Враховуючи неможливість придбання первинної заготовки потрібного розміру, було запропоновано зробити пружину з двох частин. Робота була виконана з урахуванням того, що пружина виготовлена з двох сумісних частин, сформовано внутрішній посадочний виток, пружина термооброблена в скрученому до діаметра 500 мм стані. За відсутності технічної документації по збиранню додатково ніякі роботи не проводилися. По замовчуванню - це робота замовника по місцю встановлення пружини. У зв'язку із наведеним, 19.12.2024 на адресу позивача електронною поштою відповідачем було направлено лист № 721 за змістом якого ТОВ "НВП Горн" просило узгодити виробництво пружин за договором та специфікацією з наступними характеристиками: Матеріал та розміри первинної заготовки: сталь 65Г, стрічка загартована та відпущена до HRC в стані постачання 47...48 одиниць згідно ГОСТ 1996 1.2х100х9250 мм, на один виріб використовуються 2 загально-суміщені заготовки. Також, просили узгодити розміри: довжина "друге плече посадкового місця" згідно кр. М57.58.252.; довжину "перша половина витка R36", згідно п.9 кр. М57.58.252. В додаток до листа було надіслано креслення М57.58.252 з позначками.
Крім того, відповідач вказує, що затримка постачання також відбулася через прострочення постачання сировини, про що відповідач повідомив позивача листом № 144 від 27.03.2025. Надалі, листом № 151 від 01.04.2025 відповідач повідомив позивача, що на його адресу направлено зразок пружини та просив підтвердити геометричні параметри, після чого пружини за кр. №М57.58.252 у кількості двох штук будуть відвантажені у термін 8 днів. У зв'язку із наведеним відповідач, незначним чином відхилившись від узгоджених строків постачання здійснив поставку пружини, а позивач, в свою чергу нарахував неустойку у розмірі пені та штрафних санкцій.
В той же час 07.05.2024 позивач звернувся до відповідача з листом в якому зазначив, що 06.05.2025 було проведено вхідний контроль поставленого товару та виявлено відхилення від креслення. На зазначений лист відповідачем було надано відповідь за змістом якої було повідомлено, що пружина М57.58.252 виготовлена відповідно до узгодженого технічного завдання за листом вих. № 721 від 19.12.2024. Не зважаючи на це, листом від 09.05.2025 позивач наполягав на присутності компетентного представника постачальника з метою визначення причин утворення дефектів і складання двостороннього акту в термін до 16.05.2025. 15.05.2025 відповідачем на адресу позивача направлено лист № 322 від 15.05.2025 за змістом якого було повідомлено, що для погодження виготовлення пружин за договором та специфікацією 19.12.2024 було надіслано лист з проханням надати відповідь на питання пов'язані з технічним завданням. 02.01.2025 було отримано повідомлення яке містило фото загальних габаритних розмірів. Лист на коригування ТЗ та перша пружина, як зразок були надіслані. Пружина виготовлена за кресленням та вимогами до підрядника, було замінено листову пластину на дві, які постачальник чекав два місяці, та як наслідок пружина виготовлена з дотриманням усіх габаритних та силових розрахункових характеристик. Для постачання другої пружини відповідач зазначив що чекає від позивача рішення з коригування ТЗ. 04.06.2025 на адресу позивача відповідачем було направлено лист згідно якого було зазначено, що для вирішення питання щодо постачання другої пружини за договором № 20240928 від 19.09.2024 та Специфікацією № 3Н постачальник просить надати відповідь щодо подальшої роботи, оскільки в креслення № 57.58.252 необхідно внести коригування та уточнення. Однак, позивач не надав відповіді на зазначений лист та, як виявилося звернувся до суду із позовом про стягнення попередньої оплати за договором.
Відповідач вказує на те, що не відмовлявся від постачання товару, а затримка поставки відбулася внаслідок неточностей та невідповідностях вміщених у креслення (ТЗ), які відповідач, як постачальник неодноразово намагався відкоригувати з позивачем. Поставку другої пружини відповідач не здійснив внаслідок неузгодження із позивачем умов та креслення товару, яке містило суттєві невідповідності, оскільки за умовами креслення позивач повинен був надати сполучену деталь, яку, як наслідок не надав, у зв'язку із чим було допущено відхилення від строків постачання першої пружини та відповідно відбулося недопоставка другої. Оскільки відповідачем не було порушено свого зобов'язання за договором щодо поставки товару, а не отримання позивачем товару зумовлено не вчиненням саме позивачем дій відносно надання сполученої деталі, що визначено кресленням, у даному випадку, має місце прострочення кредитора (позивача).
У даному випадку попередня оплата товару у розмірі 47 088,00 грн є оплатою вже поставленого на адресу позивача товару - однієї пружини кр. М57.58.252, позивач в свою чергу від поставленого товару не відмовлявся, а отже позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати за фактично поставлений товар не узгоджуються з нормами цивільного законодавства та умовами виконаного з боку відповідача договору.
Крім того, у відзиві відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру нарахованих пені та штрафу на 90%. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує на те, що порушення строків виконання зобов'язання відбулося не з вини відповідача, а внаслідок невідповідностей у кресленнях та ТЗ, про що відповідач неодноразово ставив питання у переписці з позивачем, та внаслідок прострочення у поставці сировини, про що також відповідач повідомляв позивача. Тобто фактично відповідач намагався виконати умови договору щодо своєчасної поставки товару, а як наслідок незначне відхилення від строків поставки не призвело до будь-яких негативних наслідків у контрагента, оскільки виходячи із змісту позову позивач взагалі не зазначає, що поніс якісь збитки внаслідок прострочення постачання пружини. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України доповнило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією 11 липня 2023 року. До територій активних бойових дій у відповідних періодах було включено й місто Харків, що відповідає дійсному стану справ. При дуже складній ситуації ТОВ "НВП Горн" намагається працювати й надалі, своєчасно виплачувати заробітну плату та сплачувати податки у бюджет. Наразі відповідач знаходиться у скрутному становищі, оскільки підприємство намагається працювати в умовах війни та постійних обстрілах. Незначне відхилення від строків постачання не призвело до безповоротних негативних наслідків для позивача; загальна сума штрафних санкцій є непомірно великою для відповідача (фактично розмір суми штрафних санкцій дорівнює суму попередньої оплати за договором) та її стягнення у цій сумі спотворить призначення та мету застосування штрафної санкції.
11.09.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що у відзиві відповідач робить посилання на підготовлені ним же листи у котрих він, з посиланням на технічні складності у процесі виробництва, просить внести зміни до вже погоджених сторонами технічних умов. У розрізі наведеного позивач зазначає, що сторонами у встановленому порядку не було внесено змін до вже укладених договірних документів в частині, що стосувалась би технічних параметрів замовленого товару. Інакше кажучи, у випадку якщо відповідач у процесі виготовлення замовленого товару усвідомив, що він не має змоги поставити товар належної якості та у встановлені строки, - він не був позбавлений права відмовитись від виконання договору. У відзиві також зазначено, що відповідач не відмовляється від постачання товару, однак це не є підставою виникнення спору. Спір виник у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, а не у зв'язку з небажанням відповідача поставити товар.
Твердження стосовно того, що позивач не відмовлявся від поставленого товару не відповідає обставинам справи, оскільки зі змісту направленої на адресу ТОВ "НВП Горн" претензії № 116 від 11.06.2025 як раз таки і вбачається відмова від товару.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазначає, що ПрАТ "НРЗ" розташоване у місті Нікополь та також перебуває у зоні проведення бойових дії, й так само намагається працювати в умовах війни та постійних обстрілах. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, місто Нікополь віднесено до території на котрих ведуться бойові дії.
У судовому засіданні 16.10.2025 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
19.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" (постачальник за договором, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Нікопольський ремонтний завод" (покупець за договором, позивач) був укладений договір постачання №20240928, в порядку та на умовах якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, надалі - Товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки Товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід'ємну частину цього Договору. За взаємною згодою Сторін в процесі виконання цього Договору можуть бути змінені найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару, які внесені до положень цього Договору та Додатків до нього. Будь-які зміни мають бути оформлені у вигляді Додаткових угод.
Згідно п.п. 2.3, 2.4 договору, ціна за одиницю виміру товару, яка зазначена в узгоджених Сторонами Специфікаціях, є фіксованою і не підлягає збільшенню, якщо інше не передбачено у Специфікаціях до цього Договору. Загальна сума цього Договору визначається як загальна вартість товару, поставленого за весь період дії цього Договору на підставі оформлених Сторонами Специфікацій.
Згідно п. 3.2 договору, товар поставляється узгодженими партіями протягом терміну дії цього Договору. Строк поставки товару та місце поставки товару зазначається у Специфікаціях. У разі зміни місця поставки Постачальник повинен письмово повідомити Покупцю нові реквізити не пізніше 3-х днів до дати поставки товару, а у разі порушення зазначеного строку Постачальник несе ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків, у тому числі відшкодовує Покупцю збитки.
Згідно п. 3.6 договору, датою поставки товару і датою переходу права власності на товар є дата, зазначена Покупцем у видатковій накладній при прийманні товару. Сторони у Специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати поставки товару і дати переходу права власності на товар.
У п. 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки за цим Договором Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, зазначені у Специфікаціях. При здійсненні оплати на умовах передплати Покупець перераховує грошові кошти у розмірі вартості узгодженої партії товару. При здійсненні оплати з відстрочкою платежу Покупець перераховує грошові кошти за фактично прийняту вагу/кількість товару.
Відповідно до п. 5.1 договору, якість товару, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати вимогам ГОСТів, технічних та інших умов, передбачених Специфікаціями. Строк виготовлення/випуску товару має бути зазначений у Специфікаціях. Товар повинен поставлятися комплектно, відповідно до вимог стандартів та технічних умов.
У розділі 6 договору сторони погодили, що приймання товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості", затвердженою постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 зі змінами та доповненнями, за якістю - відповідно до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 зі змінами та доповненнями, та сертифікатом якості виробника. У разі виявлення недостачі, або неякісного/некомплектного товару, Покупець сповіщає Постачальника про необхідність участі його представника в сумісній перевірці та оформленні рекламаційного акту. Відповідальність за участь представника виробника в прийманні такого товару покладається на Постачальника. При нез'явленні представників у встановлений строк, рекламаційний акт складається за участю компетентного представника громадськості підприємства Покупця (згідно п.18-6 Інструкції Держарбітражу № П-6 та п.20-б Інструкції Держарбітражу № П-7). Сторони домовилися, що результати вибіркової/часткової перевірки якості товару розповсюджуються на всю партію товару. Претензії у разі невідповідності товару вимогам цього Договору, пред'являються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.3 договору, у випадку порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. При порушенні строків постачання понад 10 календарних днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості не поставленого в строк товару.
У випадку поставки товару невідповідної якості/асортименту Постачальник зобов'язаний в 10-ти денний термін від дати письмової заяви Покупця замінити такий товар товаром належної якості/асортименту. Покупець має право відмовитися від приймання та оплати товару невідповідної якості/асортименту, а якщо вартість такого товару вже оплачена - зажадати повернення грошових коштів. Грошові кошти мають бути повернені Постачальником протягом 3-х банківських днів від дати письмової вимоги Покупця. При недотриманні зазначеного терміну повернення грошових коштів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,2 % від суми не повернених грошових коштів за кожен день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми. Пеня нараховується за весь період прострочення (п. 7.6 договору).
Згідно п. 7.7 договору, за поставку товару невідповідної якості/асортименту Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості товару невідповідної якості/асортименту. Зазначений штраф виплачується Постачальником незалежно від заміни товару.
Згідно п.п. 14.1-14.3 договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, та діє до 31 грудня 2027 року, а в частині не виконаних зобов'язань - до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Датою підписання Договору слід вважати дату, вказану в правому верхньому кутку на першій сторінці цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Всі Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками. Одностороння зміна умов цього Договору не допускається.
10.12.2024 між сторонами була підписана Специфікація № 3Н згідно якої, ТОВ НВП "Горн" зобов'язалось поставити Пружину кр. М57.58.252 у кількості 2 штук за ціною 47 088,00 грн з ПДВ за штуку, загальною вартістю 94 176,00 грн з ПДВ (надалі - товар). Сторонами було погоджено наступний порядок розрахунку за виготовлений та поставлений товар: авансовий платіж у розмірі 50 % від вартості товару, протягом 10 календарних днів на підставі виставленого рахунку; остаточний розрахунок за поставлений товар протягом 5 календарних днів від дати поставки. Умови поставки - товар поставляється на умовах СРТ "склад Покупця, місто Нікополь" відповідно до правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року. Строк поставки - протягом 20 календарних днів від дати зарахування попередньої оплати.
На виконання означених договірних умов, 16.12.2024 ПрАТ "НРЗ" перерахувало 50% попередньої оплати на підставі виставленого ТОВ "НВП Горн" рахунку №49 від 10.12.2024 у розмірі 47 088,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4590.
З урахуванням здійсненої попередньої оплати та з урахуванням умов щодо строків поставки, поставка товару повинна була відбутися до 05.01.2025 включно.
30.04.2025 позивачем було отримано одну пружину кр. М57.58.252 вартістю 45 921,79 грн з ПДВ, котра, як було з'ясовано в процесі приймання, мала суттєві дефекти що унеможливило її подальше використання у господарській діяльності ПрАТ "НРЗ".
Так, під час приймання товару на складі, комісією з представників ПрАТ "НРЗ" були виявлені дефекти поставленого Товару, а саме: Пружина кр. М57.58.252 в кількості 1 шт. має відхилення від креслення - за кресленням товщина пружини 2.5 мм., факт 1,2 мм.; не виконаний пункт 4 креслення М57.58.252 - відсутнє кріплення деталей к. 5515784 та к. М57.58.252/1 до зовнішнього кінця пружини.
За результатами первісного приймання товару, 06.05.2025 був складений акт приймання продукції за якістю №26 з описом вищезазначених недоліків. У висновку комісії зазначено - "Пружина креслення М57.58.252 в кількості 1 шт. не може бути використана в умовах ПрАТ "НРЗ". Недоліки поставленої продукції виникли до моменту поставки. Причини виникнення недоліків ПрАТ "НРЗ" не відомі".
07.05.2025 на адресу відповідача був направлений лист вих. №07/05 з проханням до 16.05.2025 направити представника з посвідченням для участі у спільній перевірці та складані рекламаційного акту згідно з Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 або в строк до 30.05.2025 замінити товар, згідно пункту 7.6 договору поставки № 20240928 від 19.09.2024.
У відповідь, позивач отримав від відповідача лист вих. №302 від 07.05.2025, яким не передбачено будь-яких відомостей про прибуття представника відповідача для участі у спільній перевірці неякісного товару та складані рекламаційного акту.
На повторний виклик представника відповідача для участі у спільній перевірці неякісного товару та складані рекламаційного акту (лист позивача вих. №09/05 від 09.05.2025) відповідач свого представника не направив та не повідомив про дату його прибуття.
13.06.2025 у зв'язку з не направленням ТОВ "НВП Горн" представника для складання акту згідно з Інструкцією П-7 та керуючись другим абзацом пункту 6.1. договору, комісією ПрАТ "НРЗ" за участю представника громадськості покупця був складений Акт №39, де були зафіксовані наступні невідповідності: Пружина кр. М57.58.252 в кількості 1 шт. має відхилення від креслення - за кресленням товщина пружини 2.5 мм., факт 1,2 мм.; не виконаний пункт 4 креслення М57.58.252 - відсутнє кріплення деталей к. 5515784 та к. М57.58.252/1 до зовнішнього кінця пружини. Згідно з висновками комісії про виявлені недоліки продукції та причини їх виникнення (п. 13 акту №39 від 13.06.2025): Пружина креслення М57.58.252 в кількості 1 шт. не може бути використана в умовах ПрАТ "НРЗ". Недоліки поставленої продукції виникли до моменту поставки. Причини виникнення недоліків ПрАТ "НРЗ" не відомі.
Другу пружину кр. М57.58.252 вартістю 45 921,79 грн з ПДВ згідно зі специфікацією №ЗН від 10.12.2024 до договору, відповідач позивачу не поставив взагалі.
18.06.2025 на адресу відповідача позивачем було направлено претензію вих. №116, у котрій позивач повідомив відповідача що керуючись нормою права передбаченою частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України, в результаті прострочення боржника (ТОВ "НВП "Горн") виконання зобов'язання по Договору поставки № 20240928 від 19 вересня 2024 року в рамках Специфікації № ЗН від 10 грудня 2024 року втратило інтерес для кредитора (ПрАТ "НРЗ"); ПрАТ "НРЗ" відмовляється від замовлення в рамках Специфікації № ЗН від 10 грудня 2024 року по Договору поставки № 20240928 від 19 вересня 2024 року та вважає її розірваною; вимагає здійснити повернення попередньої оплати у розмірі 47 088,00 грн, котра була перерахована у якості попередньої оплати 16.12.2024, а також сплатити пеню та штраф за несвоєчасну поставку та за поставку товару неналежної якості на загальну суму 26 449,92 грн.
Проте, відповідач попередню оплату не повернув, штрафні санкції не сплатив.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Частиною 1 ст. 679 ЦК України встановлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж на суму 47 088,00 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу.
Визначене нормою ч. 2 ст. 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару. Вказану правову позицію викладено у постанові від 13.09.2018 Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/22116/16 та постанові від 25.05.2018 Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/125/14.
Станом на час розгляду справи відповідач позивачу суму попередньої оплати у розмірі 47 088,00 грн не повернув та не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов'язку з поставки позивачу обумовленого товару належної якості та у погоджений сторонами строк, внаслідок чого наявні підстави для застосування до відповідача встановленої договором відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є вірним та таким, що відповідає умовам договору та нормам законодавства.
Відповідачем у справі заявлено клопотання про зменшення штрафних санкції на 90%.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Верховний Суд, зокрема у постановах від 30.03.2021 у справі № 902/538/18 (п. 32 постанови), від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 19.09.2023 у справі № 912/1083/22 (5.11 постанови), від 09.05.2024 у справі № 923/77/22 (п. 9.63) та інших неодноразово наголошував на тому, що на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (такий висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів понесення жодних матеріальних збитків у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору, враховуючи ступінь невиконання відповідачем зобов'язання, з урахуванням того, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням поведінки винної особи, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, а розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій становить більше 50% суми основного боргу, суд приходить до висновку про можливість зменшення заявлених до стягнення пені та штрафу та застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України.
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що розумним, справедливим та оптимальним для забезпечення балансу інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, є зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50 %.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 47 088,00 грн. попередньої оплати, 6 336,96 грн пені, 2 296,00 грн штрафу за порушення строків поставки товару, 4 592,00 грн штрафу за поставку неякісного товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами. Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16.
Таким чином, витрати по оплаті судового збору у цій справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Горн" (61075, м. Харків, вул. Северина Потоцького, 38А, код ЄДРПОУ 36226069) на користь Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 31167067) 47 088,00 грн. попередньої оплати, 6 336,96 грн пені, 2 296,00 грн штрафу за порушення строків поставки товару, 4 592,00 грн штрафу за поставку неякісного товару та 2 422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 31167067).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Горн" (61075, м. Харків, вул. Северина Потоцького, 38А, код ЄДРПОУ 36226069).
Повне рішення підписано 23 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Погорелова