8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2085/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕ-РЕСУРС", м.Харків
про стягнення коштів 2 671 200,00 грн.
за участю представників:
позивача: Владислав Кухтик (адвокат);
відповідача: Юлія Кулик (адвокат).
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕ -РЕСУРС" про стягнення заборгованості 2 671 200,00 грн.
Позов обгрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором транспортування природного газу №1611000922 від 30.11.2016 в частині оплати наданих йому послуг розподілу потужності на точці входу в розмірі 2 671 200,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.07.2025 о 10:30.
07.07.2025 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№15929) в якому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що потужність фізичної точки входу до газотранспортної системи, до якої підключена система газовидобувного підприємства, надається виключно газовидобувному підприємству. Оскільки відповідач не є газовидобувним підприємством, відповідно, в розумінні Кодексу ГТС відповідач не може бути суб'єктом якому надано потужність фізичної точки входу до газотранспортної системи. Відповідач не здійснював подання оператору газотранспортної системи заявки на розподіл потужності, яка передбачена Кодексом ГТС, а позивачем не надано таку заявку як додаток до позовної заяви. Відповідач не підписував а ні додаток 1 а ні додаток 2 до Договору, а також йому не відомо про підписання в березні 2017 року додатку 1/1 від 29.03.2017 до договору транспортування природного газу від 30.11.2016 № 1611000922 РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТІ, копію якого надано до суду позивачем, відповідний оригінал документа у відповідача відсутній. Наголошу, що всупереч пунктам 11.1, 11.2 договору позивачем не було оформлено акт про надання послуг з розподілу договірної потужності у квітні 2017 вартістю 2 671 200,00 грн. Також зазначає, що позивачем надано як додаток до позовної заяви “Звіт по транспортуванню газу по газотранспортній системі ПАТ “УКРТРАНСГАЗ» в січні-квітні 2017р., який містить надходження природного газу виключно від газовидобувних підприємств, в переліку якого відповідач відсутній, що також підтверджує, що відповідач не замовляв та не використовував договірну потужність в січні-квітні 2017 року. Відсутність у відповідача заборгованості у розмірі 2 671 200,00 грн. підтверджується підписаними та скріпленими печатками позивача актами звірки розрахунків станом на 31.10.2018р. та 31.12.2018р. Відповідач також наголошує, що з огляду на позицію Верховного Суду в п. 15 постанови від 20.01.2021 у справі 826/5621/17 нарахування здійснені позивачем в рахунках на оплату від 20.04.2017 за квітень та травень 2017 року, є такими, що не відповідають законодавству України.
07.07.2025 відповідач надав клопотанння про витребування доказів (вх.№15930), в якому просить витребувати у АТ “Укртрансгаз» (позивача) оригінал письмового доказу: Додаток 1/1 від 29.03.2017 до договору транспортування природного газу від 30.11.2016 № 1611000922 (пункт 2.4. розділу ІІ) РОЗПОДІЛ ПОТУЖНОСТІ.
08.07.2025 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх.№15938).
15.07.2025 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№ 16444) в якій наполягає на тому, що відповідач є замовником послуг розподілу потужності, оскільки саме його мережі приєднані до ГТС, а Договір транспортування №1611000922 укладено саме з ТОВ «КАДЕ-РЕСУРС». Умовами договору (п. 8.3) передбачено оплату замовленої потужності незалежно від її фактичного використання. На підставі укладеного договору транспортування природного газу Відповідачу забезпечено доступ до газотранспортної системи та можливість користування її потужністю на точці входу, проте за відсутності чинного тарифу розподіл потужності Відповідачу здійснювався не на комерційній основі в усі інші періоди, окрім квітня 2017. В частині розрахунків п. 7.1 Договору передбачено, що вартість послуг розподілу потужності розраховується за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних. Відповідно тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору (п. 7.3 Договору). Відповідно оплатність користування потужністю газотранспортної системи залежить від встановлення регуляторним органом НКРЕКП відповідного тарифу. Відсутність актів про надання послуг з розподілу договірної потужності Позивач пояснює нормативною невизначеністю у квітні 2017, через що борг тимчасово відображався по технічному контрагенту «невизначений власник». Постановою НКРЕКП №348 встановлено тариф для точок входу, який діяв у квітні 2017. Постановою НКРЕКП від 10.04.2017 р. №494 було скасовано тарифи в частині рядків 8-52 (для точок виходу) додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз», при тому тарифи для точок входу залишились чинними. Позивач вказує, що подальше визнання такою, що втратила чинність постанови №348 у 2018 році не скасувало її правових наслідків за період квітень 2017, регулятором збережено чинність правовідносин, які регулювались нею впродовж часу її дії, тобто у період квітня 2017 року. З прийняттям тарифу у квітні 2017 сторони приступили до виконання укладеного договору №1611000922 від 30.11.2016 на комерційних засадах, що зумовило необхідність укладання Додатку 1/1 (РОЗПОДІЛ ПОТУЖНОСТІ) від 29.03.2017 з визначенням величини та типу замовленої потужності. Вважає, що трирічний строк позовної давності не сплив, оскільки закінчення строку позовної давності припадав на період дії карантину, який зупинив перебіг позовної давності.
16.07.2025 позивачем надано до суду клопотання (вх.№16579) разом з оригіналом письмового доказу - Додаток 1/1 (РОЗПОДІЛ ПОТУЖНОСТІ) від 29.03.2017 до договору №1611000922 від 30.11.2016, в якому просить повернути оригінал доказу після його дослідження.
Від відповідача до суду надійшли заперечення (вх.№ 16966), в яких наполягає на тому, що за умовами договору підтвердженням надання послуг є акт наданих послуг, підписаний обома сторонами. Наголошує, що складання актів не може залежати від дії постанов регулятора, адже це первинні документи бухгалтерського обліку, необхідні для фіксації факту господарської операції. Вважає незаконним нарахування плати за тарифами зупиненої постанови. Також вказує, що службові записки, звіти про транспортування газу, «реєстри послуг» тощо є внутрішньою документацією АТ «Укртрансгаз» і не можуть замінити акти наданих послуг чи підтвердити реальність господарської операції.
Протокольною ухвалою від 30.07.2025 прийнято до розгляду доданий позивачем до клопотання (вх.№ 16579 від 16.07.2025) оригінал Додатку 1/1 (РОЗПОДІЛ ПОТУЖНОСТІ) від 29.03.2017 до договору №1611000922 від 30.11.2016. З огляду на те, що позивачем в добровільному порядку було надано суду оригінал документу (Додаток 1/1 від 29.03.2017), клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№16579 від 16.07.2025) не розглядалось судом у зв'язку із його недоцільністю; на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 03.09.25 о 12:45.
Протокольною ухвалою від 03.09.2025 відкладено підготовче засідання на 17.09.2025 о 13:30.
Протокольною ухвалою від 17.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025 о 12:20.
Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2025 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2025 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених ним у заявах по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.11.2016 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАДЕ-РЕСУРС» (далі замовник) було укладено договір №1611000922 транспортування природного газу (далі договір), відповідно до пункту 2.1. якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
2.2. Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2. договору).
Пунктом 2.3 договору сторони узгодили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідно до пункту 2.4. договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 договору).
Відповідно до пункту 2.6. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Згідно з пунктом 2.7. договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємними частинами договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником Послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8. договору).
Оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості (пункт 3.1 договору).
Пунктом 3.2 договору визначено, що оператор зокрема має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.
Згідно з пунктом 4.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Відповідно до пункту 4.2. договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки.
Відповідно до п. 6.1 договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності).
Пунктом 7.1. договору передбачено, що вартість послуг розраховується: 1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; 2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; 3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
За умовами пункту 7.3. договору тарифи, передбачені пунктом 7.1. цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
У відповідності до положень пункту 8.1. договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до даного договору.
За умовами пункту 8.3. договору вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1. договору).
Пунктами 11.2. та 11.3. договору визначено, що оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
Згідно з пунктом 11.5. договору оператор і замовник зобов'язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до пункту 12.1. договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з пунктом 12.2. договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов'язань на користь оператора.
Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016.Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1. договору).
13.12.2017 сторонами була укладена Додаткова угода №2 до договору транспортування природного газу №1611000922 від 30.11.2016 в якій перший абзац пункту 17.1 розділу XVII Договору викладено в наступній редакції : «цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2022 року.»
Пунктом 17.4. договору узгоджено, що цей договір може бути розірваний: за згодою сторін цього Договору; будь-якою стороною в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за тридцять календарних днів, якщо інша сторона не виконує свої зобов'язання за цим договором; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та Кодексом.
Угодою від 30.10.2019 року про розірвання договору транспортування природного газу №1611000922 від 30.11.2016 сторони дійшли згоди, що з 01 березня 2019 року зобов'язання Сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов'язань, що виникли в період дії Договору і Сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками в цій частині.
Згідно з пунктом 17.5. договору розірвання цього договору не звільняє сторони від виконання своїх фінансових зобов'язань за цим договором.
28.03.2017 НКРЕКП прийнято Постанову №348, якою установлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (пункт 1).
Ця постанова набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" (пункт 2).
Між сторонами підписано та скріплено печатками додаток №1/1 до договору №1611000922 транспортування природного газу від 30.11.2016.
Вказаним додатком сторони погодили гарантовану потужність на рівні 250,0 тис.куб.м. на добу на точці входу/виходу Денисівське УПГ (Крановий вузол №0) на період з 01.04.2017 по 30.04.2017.
01.04.2017 Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності.
Відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ТОВ «Енергія-95»від 05.05.2017 до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» через мережі філії УМГ «Харківтрансгаз» подано газ власного видобутку, який Позивач прийняв на точці входу в обсязі 7 506,009 тис.куб.м.
АТ "Укртрансгаз" склав рахунок №04-17-1611000922/P/1 від 20.04.2017 на загальну суму вартості наданих послуг розподілу потужності на точці входу в розмірі 2 671 200,00 грн.
Як зазначено у позовній заяві, оскільки Позивач прийняв на точці входу від Відповідача обсяг видобутого природного газу без попередньої оплати, то в силу положень ст. 538 ЦК України зобов'язання здійснити оплату таких послуг у Відповідача виникають одночасно з наданням йому таких послуг (за фактом виконання зустрічного зобов'язання). При цьому момент прострочення виконання Відповідачем зобов'язання здійснити оплату визначається саме з моменту початку надання послуг.
Разом із цим, Відповідач оплату наданих послуг так і не здійснив.
Таким чином, у зв'язку з несплатою Відповідачем вартості послуг розподілу потужності за договором №1611000922 транспортування природного газу від 30.11.2016 за квітень 2017 року, АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "КАДЕ -РЕСУРС" заборгованості у розмірі 2 671 200,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 509, частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, стаття 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Поряд з наведеними нормами, що є загальними, які регулюють правовідносини з надання послуг та порядок виконання відповідних зобов'язань, спірні правовідносини між сторонами як суб'єктами ринку природного газу України також регулюються спеціальними нормами, якими регламентовані правовідносини, що виникають стосовно послуг у сфері функціонування газотранспортної системи України.
Так правовідносини за участі всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувних підприємств, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ, що виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, регламентовані Кодексом газотранспортної системи, який: розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про трубопровідний транспорт", "Про нафту і газ", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів; визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України; є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII цього Кодексу (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу (далі - Типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497.
Отже, правовідносини між замовником та оператором газотранспортної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування газу, у тому числі послуг балансування системи, що є складовими послуги транспортування природного газу, однією із особливостей яких є те, що вони здійснюються виключно на підставі договору транспортування, регламентуються, окрім як загальними положеннями про зобов'язання/договір та їх виконання (пункти 8.2-8.3), також спеціальними нормами, що регулюють правовідносини, які виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, зокрема положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору, який, з урахуванням приписів частини четвертої статті 179 ГК України, визначає зміст та умови Договору, укладеного між сторонами у цій справі.
За приписами Кодексу газотранспортної системи (глава 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII) та відповідно до умов Типового договору (розділ ХІІ) послуги транспортування природного газу надаються за умови надання замовником послуги оператору фінансового забезпечення відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.
При цьому наведене в главі 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII Кодексу газотранспортної системи законодавче регулювання умов фінансового забезпечення послуг транспортування природного газу фінансового забезпечення цих послуг розмежоване в залежності від виду послуги та є відмінним для кожної із послуг у складі послуг транспортування природного газу: послуги доступу до потужності (пункт 2), послуг балансування системи (пункт 3).
Умови, порядок та розмір надання фінансового забезпечення у випадку надання доступу до потужності визначені пунктом 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу та полягали, зокрема у тому, що розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором.
Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане в таких формах: 1) безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов'язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу; 2) попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
Надання банківської гарантії, виданої банком, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемного або неплатоспроможного, не є належним фінансовим забезпеченням.
Строк дії фінансового забезпечення повинен закінчуватись не раніше ніж через 1 (один) місяць після завершення періоду, на який було розподілено потужність. У випадку замовлення довгострокових послуг більш ніж на 1 (один) газовий рік строк дії фінансового забезпечення має становити не менше одного року транспортування газу за умови, що таке забезпечення буде поновлене протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів до закінчення його строку дії.
Якщо фінансове забезпечення не буде надано у строк, визначений цим пунктом, оператор газотранспортної системи тимчасово (до внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, а в разі ненадання фінансового забезпечення протягом наступних 14 днів після припинення надання послуг - пропонує потужність іншим замовникам шляхом розміщення офіційного оголошення на своєму веб-сайті.
Розподіл потужності здійснюватиметься у порядку, встановленому цим Кодексом. Здійснюючи такий розподіл потужності, оператор газотранспортної системи анулює розподіл потужності, оформлений для попереднього замовника. Період призупинення надання послуг оплачується замовником у вигляді фіксованих платежів, передбачених договором транспортування природного газу.
У випадку, якщо споживачі замовника послуги транспортування розраховуються з ним через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата замовника за послуги транспортування (у тому числі замовлення розподілу потужності) здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором.
За змістом цих положень з метою забезпечення виконання зобов'язань замовника послуг транспортування природного газу щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу, а саме послуги доступу до потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, яке може надаватись у таких формах: або безвідкличної, безумовної банківської гарантії, або попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
Відповідно до розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річні, де потужність доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну годину протягом газового року; 2) квартальні, де потужність доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну годину протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячні, де потужність доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну годину протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця); 4) за добу наперед, де потужність доступна строком на 1 газовий день, постійним потоком за кожну годину протягом газового дня. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком (Розподіл потужності) до договору транспортування природного газу, який є невід'ємною частиною договору.
За змістом розділу XІІ Типового договору визначені ним умови надання фінансового забезпечення (аналогічно до яких сторони у справі узгодили умови фінансового забезпечення в розділі ХІІ Договору), а саме: умови, порядок та розмір фінансового забезпечення надання всіх послуг за договором транспортуванням природного газу; відсилають до відповідних положень Кодексу газотранспортної системи (пункт 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу), який, в свою чергу, як зазначено вище (пункти 8.7, 8.8), щодо фінансового забезпечення послуг доступу до потужності наводить дві форми надання цього забезпечення: або у формі безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов'язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу (підпункт 1 пункту 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу); або у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
Враховуючи викладене, а також узгодження сторонами в пункті 8.3 договору порядку оплати вартості договірної потужності (пункт 3.1 постанови), суд доходить висновку, що сторони погодили в договорі умови щодо надання фінансового забезпечення послуг доступу до потужності - у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
При цьому, ні положення пункту 2 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, ні положення розділу XII Типового договору (що визначають порядок надання фінансового забезпечення) не передбачають повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності (ні можливості, ні обов'язку, ні порядку).
Зокрема, не передбачено повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності у формі попередньої оплати послуг, якщо така форма фінансового забезпечення була узгоджена умовами договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
За змістом норми статті 903 ЦК України, положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII цього Кодексу, положень Типового договору, а також враховуючи умови пункту 3.2 Договору (пункт 3.1 постанови), послуги транспортування природного газу надаються на умовах їх оплатності, що визначаються відповідними нормами та умовами Договору.
При цьому, за змістом наведених положень, умов Типового договору та умов Договору правила та вимоги щодо оплатності послуг транспортування природного газу застосовуються у разі надання відповідних послуг. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг (оператор) позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг (замовника).
З цим висновком щодо застосування норм права також узгоджується і визначений в пункті 8.3 договору порядок розрахунку замовника послуг за замовлену потужність, зокрема з обов'язком замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Особливість визначеного договором порядку надання послуги замовленої (гарантованої) потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (пункт 2.3 Договору) полягає в особливості фіксування факту її передачі (у відповідному обсязі), що здійснюється шляхом підписання сторонами додатку №1, який за умовами договору є необхідним і достатнім доказом надання оператором замовнику вказаної послуги в узгодженому обсязі у відповідному газовому періоді (пункт 2.4 Договору), і не вимагає за умовами договору додаткового оформлення передачі вказаної послуги, зокрема і шляхом оформлення акту наданих послуг замовленої потужності у відповідному газовому періоді за правилами пункту 11.1 договору (пункт 3.1 постанови).
Отже, особливість вказаної послуги у правовідносинах з транспортування природного газу полягає в тому, що її надання оператором і отримання замовником (у вигляді доступу до використання) відбувається в один і той же момент - в момент вчинення правочину щодо узгодження сторонами обсягу цієї послуги на відповідний газовий період шляхом підписання додатку № 1 до Договору з визначеними сторонами обсягами гарантованої (замовленої) місячної потужності у відповідному газовому періоді (пункти 2.3, 2.4 договору), що і засвідчує як факт надання цієї послуги оператором, так і факт її отримання замовником, а відповідно, обумовлює виникнення у замовника (відповідача) обов'язку, передбаченого в пункті 8.3 договору, оплатити цю послугу на умовах та за правилами цього пункту договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №910/1878/20.
Судом встановлено, що 29.03.2017 між АТ "Укртрансгаз" та ТОВ «КАДЕ-РЕСУРС» підписано та скріплено печатками Додаток 1/1 до договору №1611000922 транспортування природного газу від 30.11.2016.
Вказаним додатком сторони погодили гарантовану потужність (обсяг послуги розподілу потужності) на рівні 250,0 тис.куб.м. на добу на точці входу/виходу Денисівське УПГ (Крановий вузол №0) на період з 01.04.2017 по 30.04.2017.
Оскільки матеріали справи не містять доказів спростування правомірності правочину (додатку 1/1), суд дійшов висновку про його правомірність, тобто правочин є таким, що породжує права та обов'язки для сторін.
Отже, суд дійшов висновку про те, що сторонами було погоджено величину послугу гарантованої потужності у період з 01.04.2017 по 30.04.2017.
Відповідно до пункту 7.1. договору вартість послуги з розподілу потужності визначається за тарифами, які встановлюються Регулятором.
Щодо дії тарифу для точок входу для газовидобувних підприємств у квітні 2017, затверджених постановою НКРЕКП від 28.03.2017 №348 суд зазначає, наступне.
28.03.2017 НКРЕКП прийнято Постанову №348, якою установлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (пункт 1).
Ця постанова набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" (пункт 2).
Згідно з пунктом (рядком) 3 вказаного додатку вбачається, що для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.
01.04.2017 Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності.
Судом також встановлено, що пунктом 1 Постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 було внесено зміни до Постанови №348 від 28.03.2017, зокрема скасовано рядки 8-52 додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348.
Таким чином, тариф для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи не змінювався (не скасовувався) та становив 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.
При цьому, дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17, яку було скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020.
Крім цього, на підставі Постанови НКРЕКП №2001 від 21.12.2018 пункт 1 Постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 виключено, а постанову НКРЕКП від 28.03.2017 №348 - визнано такою, що втратили чинність.
Постанова НКРЕКП №2001 від 21.12.2018 набрала чинності 01.01.2019.
Оскільки Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 втратила чинність 01.01.2019, це означає, що на момент спірних правовідносин - квітень 2017 року - вказана постанова в частині тарифу для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу була чинною.
Отже, враховуючи те, що ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17, якою було зупинено дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348, була скасована, а постанову НКРЕКП від 28.03.2017 №348 визнано такою, що втратили чинність з 01.01.2019, суд дійшов висновку про те, що на момент виникнення спірних правовідносин (квітень 2017 року) вартість послуги з розподілу потужності становила 296,80 грн за 1000 куб.м на добу.
Суд зазначає, що умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 8.3. договору плата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Отже, сторони погодили оплату вартість з розподілу потужності на умовах повної попередньої оплати, і строк виконання зобов'язань з оплати настав до постановлення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17.
Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку про те, що строк для оплати вартості послуг з розподілу потужності за квітень 2017 року є таким, що настав.
Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач посилається на те, що між сторонами не оформлені відповідні акти надання послуг, а також за актами звірки розрахунків, підписаними сторонами, не підтверджується наявність боргу Відповідача.
Вказане заперечення проти позову відхиляється судом, позаяк враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.10.2021 у справі №910/1878/20 особливість визначеного договором порядку надання послуги замовленої (гарантованої) потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (пункт 2.3 Договору) полягає в особливості фіксування факту її передачі (у відповідному обсязі), що здійснюється шляхом підписання сторонами додатку № 1, який за умовами Договору є необхідним і достатнім доказом надання оператором замовнику вказаної послуги в узгодженому обсязі у відповідному газовому періоді (пункт 2.4 Договору), і не вимагає за умовами Договору додаткового оформлення передачі вказаної послуги, зокрема і шляхом оформлення акту наданих послуг замовленої потужності у відповідному газовому періоді за правилами пункту 11.1 Договору.
Доводи Відповідача про відсутність у нього статусу замовника є безпідставними, оскільки саме з ним укладено договір транспортування природного газу №1611000922 від 30.11.2016 та його мережі приєднані до ГТС . Суд відзначає, що Додаток 1/1 до договору, відповідно до умов договору (п. 2.4), є достатнім доказом надання послуги замовленої потужності Відповідачу, проте як посилання Відповідача на відсутність спеціального статусу газовидобувника не спростовує факту вчинення дій із подачі газу до ГТС, що підтверджено актом приймання-передачі природного газу від 03.05.2017 та звітом про транспортування газу.
Перевіривши розрахунок спірної заборгованості, суд вважає його обґрунтованим, оскільки відповідає положенням договору та чинному на момент виникнення спірних правовідносин актам законодавства, а тому вартість послуг з розподілу потужності за квітень 2017 року становить 2 671 200,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів повної або часткової оплати вищезазначеної заборгованості.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо повної оплати вартості послуг з розподілу потужності за договором у квітні 2017 року, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у розмірі 2 671 200,00 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позов АТ "Укртрансгаз" про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 2 671 200,00 грн підлягає задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Щодо заяви Відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
В обгрунтування вказаної заяви Відповідач посилається на те, що фінансове забезпечення (попередня оплата) мало бути здійснене ще до початку квітня 2017 року - не пізніше 27.03.2017, а отже, саме з цієї дати Позивачу було відомо про порушення його права. З цих підстав Відповідач вважає, що трирічний строк позовної давності є таким, що сплив 27.03.2020,а тому у позові має бути відмовлено у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
За ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц та від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).
Суд враховує, що відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
У подальшому відповідними постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався на усій території України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено.
Таким чином, карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023, а тому перебіг позовної давності з 12.03.2020 продовжився на строк дії карантину.
Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідними указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану, який триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Тариф на послуги розподілу потужності для точок входу набув чинності лише 01.04.2017 відповідно до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348.
Отже, грошове зобов'язання здійснити оплату підлягало виконанню 03.04.2017, тобто у перший робочий день за днем виникнення такого зобов'язання, що пов'язується з моментом набрання чинності тарифу 01.04.2017.
Таким чином, грошове зобов'язання відповідача стає порушеним у зв'язку з простроченням, відповідно перебіг строку позовної давності розпочинається з 04.04.2017, тобто з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно трирічний строк позовної давності припадає на 04.04.2020. Позивач звернувся з позовом 16.06.2025.
Оскільки трирічний строк позовної давності припав на період, в який строк давності зупинено (з 12.03.2020, 2021, 2022, 2023, 2024, червень 2025), то до позовних вимог позовна давність не підлягає застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ст.129 ГПК України судовий збір у розмірі 32 054,40 грн за розгляд справи покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДЕ-РЕСУРС» (61057, м. Харків, провулок Театральний, 4; код ЄДРПОУ 39437758) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) заборгованість 2 671 200 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 32 054 грн. 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "23" жовтня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне