14.10.2025м. СумиСправа № 920/1492/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1492/24
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ,
01021, код ЄДРПОУ 30019801)
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи
«Сумигаз» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021,
код ЄДРПОУ 03352432)
про стягнення 124 675 206 грн 55 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кухтик В.М.,
від відповідача: Юрченко І.М.,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.
Суть спору. 17.12.2024 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 64 436 642 грн 55 коп. заборгованості з оплати добових небалансів, пеню в розмірі 7 470 574 грн 59 коп., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 9 674 752 грн 42 коп. та інфляційні втрати у розмірі 43 093 236 грн 99 коп., а також стягнути на користь позивача судові витрати. Крім цього, позивач просить суд у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 20.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.
25.12.2024 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№4124) про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 02.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1492/24; призначено підготовче засідання у справі на 30.01.2025, 10:20; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
21.01.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду:
- відзив (вх.№255) на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі;
- заяву (вх.№247) про застосування позовної давності до вимог про застосування штрафних санкцій, відповідно до якої просить суд відмовити у стягненні штрафних санкцій, заявлених з пропуском строку позовної давності та обмежити їх нарахування 6-ти місячним терміном;
- клопотання (вх.№246) про зменшення штрафних санкцій, згідно з положеннями якого просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 90%.
27.01.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№374) на відзив на позовну заяву.
28.01.2025 через систему «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» надано до суду зустрічний позов (вх.№381) про зобов'язання вчинити дії, відповідно до положень якого просить суд:
- прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом;
- зобов'язати Акціонерне товариство «Укртрансгаз» привести розрахунок вартості небалансів у період липня-грудня 2019 року у відповідність до вимог Розділу IX Договору транспортування природного газу № 1512000714 вiд 17.12.2015, укладеного між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансгаз» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» понесені та документально підтверджені судові витрати.
28.01.2025 через систему «Електронний суд» Акціонерним товариством «Укртрансгаз» надано до суду клопотання (вх.№421) про повернення зустрічного позову.
30.01.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№433) про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 30.01.2025 повернуто зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про зобов'язання вчинити дії від 27.01.2025, б/н (вх.№381 від 28.01.2025).
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 48 хв. 30.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 30.01.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 30.01.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 18.02.2025, 10:00.
10.02.2025 на адресу Господарського суду Сумської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 (ел. п.) з витребуванням з Господарського суду Сумської області копії матеріалів справи №920/1492/24, пов'язаних з розглядом зустрічної позовної заяви, у зв'язку з надходженням на їх адресу апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.01.2025.
На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 920/1492/24, за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», про стягнення 124 675 206 грн 55 коп., супровідним листом від 11.02.2025 №920/1492/24/47 надіслано матеріали оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 30.01.2024.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 40 хв. до 10 год. 49 хв. 18.02.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 18.02.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 18.02.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 06.03.2025, 10:10.
06.03.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№1102) про зупинення провадження у справі №920/14972/24.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 03 хв. до 11 год. 52 хв. 06.03.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 06.03.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 06.03.2025 (з урахуванням ухвали суду від 13.03.2025) призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 19.03.2025, 11:40.
Розгляд справи 19.03.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 14.03.2025 по 31.03.2025, у відпустці з 01.04.2025 по 03.04.2025.
Ухвалою суду від 04.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 08.04.2025, 11:15.
07.04.2025 матеріали оскарження ухвали суду від 30.01.2025 у справі №920/1492/24 повернуті на адресу Господарського суду Сумської області.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 15 хв. до 11 год. 49 хв. 08.04.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 08.04.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 08.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 29.04.2025, 11:30.
22.04.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№1859) про відкладення судового засідання.
Протокольною ухвалою суду від 29.04.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/1492/24 до 13.05.2025, 10:45.
Ухвалою суду від 29.04.2025 повідомлено Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про дату, час і місце судового засідання на 13.05.2025, 10:45.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 17 хв. 13.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 13.05.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 13.05.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 05.06.2025, 11:45.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 39 хв. 05.06.2025 до 11 год. 58 хв. 05.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 05.06.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 05.06.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 24.06.2025, 11:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 07 год. 21 хв. до 11 год. 50 хв. 24.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 24.06.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 24.06.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 22.07.2025, 11:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 36 хв. до 12 год. 21 хв. 22.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 22.07.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 22.07.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 07.08.2025, 11:50.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 28 хв. 07.08.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 07.08.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 07.08.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1492/24 на 26.08.2025, 11:20.
Ухвалою суду від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №920/1492/24 до судового розгляду по суті 11.09.2025, 12:00.
Розгляд справи 11.09.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 08.09.2025 по 12.09.2025.
Ухвалою суду від 15.09.2025 призначено судове засідання у справі №920/1492/24 на 09.10.2025, 11:40.
Об 11 год. 34 хв. 09.10.2025 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область").
В умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.
Водночас, відповідно до Акту Господарського суду Сумської області від 09.10.2025 у зв'язку з перепадом напруги з 08.10.2025 на 09.10.2025 вийшов з ладу комп'ютер в залі-укриті № 8, у зв'язку з чим судове засідання по справі № 920/1492/24, призначене на 09.10.2025, 11:40, не відбулось.
Ухвалою суду від 09.10.2025 призначено судове засідання у справі №920/1492/24 на 13.10.2025, 12:00
У судовому засіданні 13.10.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого окремого документа, якою оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №920/1492/24 по суті до 14.10.2025, 09:50.
У судовому засіданні 14.10.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2025 в свою чергу заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити задоволенні позову повністю.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом встановлені наступні обставини.
Між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», Оператор, Позивач)та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», Замовник, Відповідач) було укладено Договір транспортування природного газу № 1512000714 від 17.12.2015 (далі - Договір), що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497.
Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену у цьому Договору вартість таких Послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2. Договору).
Згідно з п. 2.3. Договору Послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим договором:
послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газопровідної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідно до п. 2.5. Договору приймання - передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з п. 2.6 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ в точках виходу а обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок встановлення оплати добових небалансів, а саме визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий несбаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 року виявив наявність у Відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу Відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1750,22784 тис.куб.м. (18114858 кВтЧгод) всього на загальну суму 10 884 586,28 гривень;
- за серпень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1101,94302 тис.куб.м. (11405110 кВтЧгод) всього на загальну суму 8 100 153,92 гривень;
- за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1090,68949 тис.куб.м. (11288636 кВтЧгод) всього на загальну суму 6 001 562,56 гривень;
- за жовтень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1912,24013 тис.куб.м. (19791685 кВтЧгод) всього на загальну суму 10 181 023,58 гривень:
- за листопад 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1795,50676 тис.куб.м. (18583495 кВтЧгод) всього на загальну суму 12 262 732,58 гривень;
- за грудень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в мірі 2070,57225 тис.куб.м. (21430423 кВтЧгод) всього на загальну суму 17 006 583,63 травень.
Обсяги добових небалансів за липень - грудень 2019 року підтверджуються актами Позивача № 07-2019-1512000714 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року, № 08-2019-1512000714 від 31.08.2019 за газовий місяць серпень 2019 року, № 09-2019-151200714 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року, №10-2019-1512000714 від 31.10.2019 за газовий місяць жовтень 2019 року, № 11-2019-1512000714 від 30.11.2019 за газовий місяць листопад 2019 року, №12-2019-1512000714 від 31.12.2019 за газовий місяць грудень 2019 року; Довідками Позивача № 1 про добові небаланси Відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат Відповідача за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 року; Довідками Позивача № 3 про добові небаланси Відповідача за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 року; Актами приймання-передачі природного газу, оформленими між Позивачем та Відповідачем, за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 року.
Вказані добові небаланси Відповідача виникали внаслідок:
- безпідставного відбору Відповідачем з газотранспортної системи природного газу у зазначені періоди без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (відбір газу на власні виробничо-технологічні витрати Відповідача).
З огляду на вищезазначене, у Відповідача виникли зобов'язання, передбачені п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, вимоги якого є обов'язковими для Відповідача згідно з п. 2.6 Договору, а саме Відповідач зобов'язаний оплатити наступи і рахунки за добові небаланси:
- рахунок № 07-2019-1512000714 від 31.07.2019 на оплату за добові небаланси за липень 2019 року на загальну суму 10 884 586,28 гривень;
- рахунок № 08-2019-1512000714 від 31.08.2019 на оплату за добові небаланси за серпень 2019 року на загальну суму 8 100 153,92 гривень,
- рахунок № 09-2019-1512000714 від 30.09.2019 на оплату за добові небаланси за вересень 2019 року на загальну суму 6 001 562,56 гривень,
- рахунок № 10-2019-1512000714 від 31.10.2019 на оплату за добові небаланси за жовтень 2019 року на загальну суму 10 181 023,58 гривень,
- рахунок № 11-2019-1512000714 від 30.11.2019 на оплату за добові небаланси за листопад 2019 року на загальну суму 12 262 732,58 гривень,
- рахунок № 12-2019-1512000714 від 31.12.2019 на оплату за добові небаланси за грудень 2019 року на загальну суму 17 006 583,63 гривень.
Доказів на підтвердження того, що Відповідачем виконано свої зобов'язання з оплати вказаних рахунків на оплату за добові небаланси за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 року на загальну суму 64 436 642,55 грн суду не надано.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст.32 Закону «Про ринок природного газу» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних відносин), транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.
З 01.03.2019 була введена в промислову експлуатацію інформаційна платформа, у зв'язку з чим газовий ринок України повністю перейшов на добове балансування відповідно до постанови НКРЕКП від 27.12.2017 №1437, якою були внесені відповідні зміни до Кодексу ГТС. Фактично цим рішенням Регулятора був змінений підхід до надання оператором ГТС послуг балансування - перехід з місячного на добове балансування. Тобто був змінений принцип функціонування сектору ринку газу щодо транспортування природного газу.
Перехід на добове балансування на ринку природного газу означає, що взаємодія між оператором ГТС та іншими учасниками ринку здійснюється винятково через інформаційну платформу оператора ГТС в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та з урахуванням положень договору транспортування природного газу (глава 3 розділу IV Кодексу ГТС). При цьому Кодекс ГТС не передбачав альтернативи надання послуг врегулювання щодобових небалансів, зокрема для осіб, які не привели договір транспортування природного газу у відповідність до типового договору в новій редакції.
Кодекс ГТС є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, а також є обов'язковим для застосування суб'єктами ринку природного газу, в тому числі позивачем та відповідачем (пункти 2, 3 Кодексу ГТС в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних відносин).
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку природного газу відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу», ч. 9 ст. 14, п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 5 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Пунктами 2.2., 2.5., 3.1., 3.2., 4.1., 4.2. Договору транспортування природного газу передбачено, що послуги транспортування природного газу надаються відповідно до Кодексу ГТС.
Саме тому Позивач та Відповідач були зобов'язані здійснювати балансування відповідно до вимог Кодексу ГТС, яким впроваджене добове балансування.
Відповідно з п. 2. Глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/ оператором газосховища/газовидобувнимпід приємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.
За змістом п. 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Розділом 4 глави 3 пункту 2 Кодексу ГТС передбачено, що суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору.
Згідно з ч. 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка.
Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи.
Частиною 5 глави 4 розділу ІV Кодексу ГТС передбачено перелік та зміст файлів (форм), які мають бути завантажені (внесені) з накладанням ЕЦП операторами газорозподільних систем.
Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС.
Згідно з п. 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.
Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої Оператором ГРМ, є підтвердженням вчинення уповноваженими особами Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на підставі укладеного Договору транспортування від 17.12.2015 №1512000714 були надані АТ «Укртрансгаз»: оформлене належним чином повідомлення на створення облікового запису користувача та відповідна довіреність на право вчиняти всі необхідно юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС, що не заперечується Відповідачем.
Пунктом 6 глави 6 розділу XІV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Згідно з п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.
У Договорі транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000714 міститься відсилочна норма, яка застосовується у випадку зміни законодавства, що регулює такі правовідносини, а отже такий договір є підставою для врегулювання, як місячного так і добового небалансу замовників послуг транспортування.
Враховуючи зазначене, уклавши Договір №1512000714 від 17.12.2015, Сторони погодили, що Договір виконується на умовах визначених Кодексом ГТС і саме на підставі вказаного Договору АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» отримав право доступу до інформаційної платформи до якої Відповідачем у спірний період було подано інформацію (шляхом завантаження файлів з ЕЦП), такі дії Відповідача свідчать про виконання Договору на умовах Кодексу ГТС в редакції, яка визначала порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових небалансів.
Отже, своїми діями АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» підтвердило виконання Договору у відповідності до положень Кодексу ГТС в редакції, яка визначає порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових небалансів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19.
Поряд з цим, ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи визначається згідно з п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, приписами якої зазначено, що маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця, зменшеної на величину коригування, який становить 10 % (п. 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.
Таким чином, пункт 12 Глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС містить імперативну норму, що оператор газотранспортної системи визначає маржинальну ціну продажу/придбання природного газу та публікує її на інформаційній платформі.
Відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуги транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Тобто, розрахунок плати за добовий небаланс, відомості про статус небалансу, ціна закупівлі природного газу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної платформи.
Згідно з п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 № 1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:
Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.
Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).
Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.
Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.
Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.
Форма № 9. Повідомлення споживачів на відключення.
Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, згідно з яким оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.
Суд зазначає, що така інформація надається саме оператором газорозподільної системи, на виконання покладеного на нього обов'язку і, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об'єктивність та обсяг таких фактичних даних (п. 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої операторами ГРМ, є підтвердженням вчинення уповноваженими особами оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах.
Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "Г") через уповноважених осіб вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.
Відповідно до п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (дані актів приймання-передачі природного газу) (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи (за наявності), та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему (за наявності) (дані форми № 4, завантажені відповідачем до інформаційної платформи)), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи (дані форм №№ 2, 3, завантажені відповідачем до інформаційної платформи), то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.
Як свідчать матеріали спави, Відповідачем завантажено до інформаційної платформи файли форм №№ 2, 3, 4, 5, 9, які складені та подані ним оператору газотранспортної системи за електронним цифровим підписом уповноважених осіб відповідача. На підставі таких відомостей, що підтверджують обсяги природного газу, що були розподілені споживачам природного газу, позивач здійснює алокацію, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до розділу XIV Кодексу ГТС.
Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (п. 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).
Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Як зазначалося вище, у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи, та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.
На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (п. 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Як вже зазначалося, обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Таким чином, сам факт наявності негативного небалансу та наявність укладеного договору транспортування природного газу є підставою для виникнення обов'язку замовника послуг транспортування (відповідача) із здійснення оплати за врегулювання щодобових небалансів. Вказаним спростовуються твердження Відповідача, що сторонами не було погоджено усіх істотних умов договору, у тому числі - визначення вартості щодобового негативного небалансу.
Як вбачається з матеріалів справи, загальний обсяг природного газу, переданий Позивачем в газорозподільну мережу Відповідача (з урахуванням перетоків, зазначених в колонках 3, 4 таблиці) впродовж липня - грудня 2019 року становить 285 295 528 куб. м., загальний обсяг розподіленого природного газу Відповідачем впродовж липня - грудня 2019 року становить 187 580 552,30 куб. м., загальний обсяг природного газу, відібраного з газотранспортної системи та використаного Відповідачем впродовж липня - грудня 2019 року, становить 10 284 816,97 куб. м.
Разом з тим, в порушення умов розділу ІІІ Кодексу ГРМ, Відповідач лише частково закупив природний газ, а саме: в липні 2019 року - 29 032,00 куб. м.; у серпні 2019 року - 46 432,00 куб. м.; у вересні 2019 року - 31 500,00 куб. м.; у жовтні 2019 року - 146 000,08 куб. м.; у листопаді 2019 року - 141 290,40 куб. м.; у грудні 2019 року - 169 383,00 куб. м., загальним обсягом за вказаний період - 563 637,48 куб. м.
Таким чином, чином обсяг небалансу-природного газу, відібраного з ресурсу Позивача, за період липень - грудень 2019 року становить 9 721 179,49. куб. м., який повністю відповідає обсягу, зазначеному в актах врегулювання щодобових небалансів, копії яких наявні в матеріалах справи.
З огляду на вищезазначене, саме на підставі Договору Позивачем надавалися Відповідачу послуги врегулювання щодобових небалансів, обсягом та вартістю визначеному в актах врегулювання щодобових небалансів, які підтверджені наявними в матеріалах доказами та не спростовані Відповідачем.
Крім того, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову № 1234 від 07.07.2016 р. «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення» (далі Постанова). Положенням частини 1 статті 1 Постанови затверджено форму звітності № 8вНКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків», яка складається Оператором ГРМ станом на останнє число звітного періоду і подається до НКРЕКП не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Як вбачається із форми звітності № 8в - НКРЕКП-газ-моніторинг «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» (які Відповідач сформував, підписав та скріпив печаткою) обсяг наданих послуг за Договором за липень-грудень 2019 року підтверджує і сам Відповідач:
який надійшов до газорозподільних мереж ( код рядка 1.1. звіту);
який був розподілений споживачам (код рядка 2 звіту);
фактичні втрати та виробничо-технологічні витрати природного газу (код рядка 6);
стан розрахунків Оператора ГРМ за закуплений природний газ на ВТВ (розділ V звіту) та фактичний обсяг природного газу на ВТВ використаний з ресурсу позивача та його вартість.
Вказані Відповідачем дані повністю відповідають, як обсягу, так і вартості наданих послуг врегулювання щодобових небалансів, зазначених Позивачем в заявах по суті та підтверджених наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до Акту перевірки № 499 від 07.10.2021 НКРЕКП, під час перевірки Комісією з проведення перевірки були досліджені питання, щодо наявності укладеного з оператором газотранспортної системи договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 та здійснення розрахунків за надані послуги у строки на умовах, визначених договором транспортування природного газу протягом 2017-2020 років, в тому числі і за 2019 рік за договором укладеним з АТ «Укртрансгаз» від 17.12.2015 № 1512000714.
В Акті перевірки №499, НКРЕКП встановлено, що послуги транспортування природного газу для забезпечення власних потреб, ВТВ, та нормованих втрат відповідача надавались позивачем відповідно до умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000714 та Додаткової угоди до цього договору від 29.11.2017 №1.
Також НКРЕКП встановлено, що протягом 2019 року позивач надавав за договором від 17.12.2015 №1512000714 транспортування природного газу, в тому числі послуги, обсягом 32 601,16049 тис м куб. природного газу на загальну суму 524 751,998 тис. грн, та має у вказаній сумі заборгованість перед АТ «Укртрансгаз».
Обсяг наданих послуг по Договору, зазначеного Позивачем в розрахунку суми основного боргу, доданого до позовної заяви, входить в загальну суму боргу, яка визначена НКРЕКП в акті перевірки.
У зв'язку з наявністю заборгованості за Договором від 17.12.2015 №1512000714, Комісією НКРЕКП встановлено порушення Відповідачем підпункту 28 пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.
Таким чином, спірний Договір сторонами виконувався, в тому числі і в частині надання послуг врегулювання щодобових небалансів, що виключає кваліфікацію договору як неукладеного та не надання послуг транспортування природного газу у спірний період, саме на виконання вказаного договору.
Також в матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі природного газу на виконання технічних угод про умови приймання-передачі природного газу та п.5 гл.1 розд. ХІІ Кодексу ГРМ (порядок документального оформлення приймання-передачі природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи між оператором ГТС та оператором ГРМ), що підтверджує факт забору природного газу відповідачем.
Обов'язковою умовою доступу Відповідача як оператора ГРМ до газотранспортної системи є укладення письмового договору транспортування природного газу (відповідно до ст.32 Закону «Про ринок природного газу» та відповідних положень Кодексу ГТС).
З положень Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ та з структури газотранспортної/газорозподільних систем вбачається, що виконання оператором ГРМ покладених на нього функцій, в тому числі щодо переміщення природного газу споживачам, без приєднання такого оператора ГРМ до газотранспортної системи та отримання ним відповідних послуг транспортування природного газу (в тому числі доступу до потужності) є практично неможливим. Такі послуги згідно зі ст.20 Закону «Про ринок природного газу» і відповідними актами НКРЕКП міг надавати лише Позивач.
Ліцензійними умовами передбачено, що оператор ГРМ повинен мати укладений з оператором ГТС договір транспортування природного газу відповідно до Типового договору та здійснювати розрахунки із оператором ГТС за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу (пункти 26, 27 розд.2 «Вимоги до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» Ліцензійних умов).
Без наявності укладеного договору транспортування природного газу Відповідач вважається таким, що порушив ліцензійні умови, а отримання ним природного газу з газотранспортної системи до газорозподільної системи кваліфіковане як несанкціонований доступ до газотранспортної системи та несанкціонований відбір природного газу (що відповідно до п.2 ч.2 ст.59 Закону «Про ринок природного газу» є правопорушенням на ринку природного газу).
АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» є оператором ГРМ, тобто суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Розподіл природного газу полягає у його переміщенні газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам (що не включає постачання природного газу) (пункти 17, 35 ч. 1 ст. 1 Закону «Про ринок природного газу»).
В матеріалах справи відсутні докази щодо закупівлі Відповідачем природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат (ВТВ) у будь-якого постачальника природного газу, подання торгових сповіщень та номінацій.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства та Договору, останній мав бути оплачений шляхом оплати послуг врегулювання щодобових небалансів Позивача та оплати вартості послуг доступу до потужності саме на обсяги природного газу використаного Відповідачем, як обсяг газу на ВТВ.
Інший підхід означатиме право АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» безоплатно відбирати газ з газотранспортної системи у необмеженій кількості та не сплачувати як вартість самого газу так і послуг з його транспортування, що суперечить принципам функціонування ринку природного газу відповідно до ст.3 Закону «Про ринок природного газу» (зокрема, забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки тощо) та загальним засадам цивільного законодавства, визначеним ст.3 ЦК України (зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, справедливість, добросовісність та розумність тощо).
Дана правова позиція узгоджується з висновками суддів Верховного Суду викладеними в Окремій думці до Постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 902/968/19.
Матеріали справи свідчать про те, що Позивач, здійснивши балансуючі дії, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за липень-грудень 2019 року, виявив наявність у Відповідача обсягів негативних добових небалансів як різницю між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу Відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний газовий місяць.
Таким чином, Позивачем було виявлено остаточні обсяги добових небалансів Відповідача у період липень-грудень 2019 року у загальній сумі 64 436 642,55 грн.
Згідно з п. 9.4 Договору Сторони дійшли згоди, що оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
У зв'язку із виникненням у Відповідача добових небалансів у спірний період, Позивачем було врегульовано такі небаланси, що підтверджується оформленими Позивачем та підписаними кваліфікованим електронним цифровим підписом актами врегулювання щодобових небалансів за період з липня по грудень 2019 року, а саме - № 07-2019-1512000714 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року, № 08-2019-1512000714 від 31.08.2019 за газовий місяць серпень 2019 року, № 09-2019-151200714 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року, №10-2019-1512000714 від 31.10.2019 за газовий місяць жовтень 2019 року, № 11-2019-1512000714 від 30.11.2019 за газовий місяць листопад 2019 року, №12-2019-1512000714 від 31.12.2019 за газовий місяць грудень 2019 року, за маржинальною ціною придбання відповідно до розділу 6 глави XIV Кодексу ГТС, та направлено Відповідачу рахунки на оплату за добовий небаланс.
Умовами пункту 2.5 Договору обумовлено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Як встановлено п. 1 гл. 1 розділу VIII Кодексу ГТС, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу (пункт 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).
Внаслідок правовідносин, що склалися між Позивачем та Відповідачем у липні-грудні 2019 року на підставі Договору, Відповідач отримав послуги транспортування природного газу до складу яких, зокрема, входять доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи та вчинення дій з врегулювання добового небалансу, обсяги яких визначаються виходячи із обсягів підтверджених номінацій внаслідок замовлення потужності на період однієї газової доби.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 64 436 642 грн 55 коп. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення пені.
Вважається, що боржник прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом (п. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 232 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, нарахування Позивачем пені), зарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 13.1 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.
Пунктом 13.5 Договору Сторони узгодили, що у разі порушення замовником строків оплати передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до розрахунку, здійсненого Позивачем та доданого до позовної заяви, Позивач просить стягнути з Відповідача 7 470 574 грн 59 коп. пені за загальний період з 22.08.2019 по 20.07.2020 (а.с. 21-22 т. 1).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення Відповідачем грошового зобов'язання перед Позивачем, перевіривши розрахунок нарахованої Позивачем суми пені, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 7 470 574 грн 59 коп. пені є обґрунтованою, нарахованою в межах шестимісячного строку та є арифметично правильною.
Водночас, беручи до уваги клопотання Відповідача зменшення штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.
Судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст. 3, частині третій ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 3 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 29 вересня 2020 року в справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24 грудня 2020 року в справі №914/1888/19, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20.
При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року в справі №902/538/18.
Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.
Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 16.03.2021 по справі №922/266/20.
Суд зауважує, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Таким чином, керуючись положеннями чинного законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у Позивача прямих збитків внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, у той час як негативні наслідки, спричинені Позивачу простроченням виконання грошового зобов'язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 70% від нарахованих сум, а саме - стягнути 2 241 172 грн 38 коп. пені.
Щодо клопотання Відповідача про застосування строків позовної давності щодо нарахованої пені суд відзначає таке.
За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до вимог статті 267 Цивільного Кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, заява про застосування позовної давності може подаватися стороною лише до ухвалення рішення судом.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 8 постанови Верховного Суду від 11.04.2023 у справі № 923/1137/21.
За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц, у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 911/1014/20).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц, постанову 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц).
Щодо тверджень Відповідача про сплив строку позовної давності в частині нарахованої Позивачем пені, суд зазначає, що 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відміна карантину відбулась на підставі Постанови Кабінету Міністрів №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
До відміни карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а саме 15.03.2022 року, Верховною Радою України прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Враховуючи норми права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України в зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, п. 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, підлягає застосуванню з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
У постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 922/5064/23 зроблено висновок про те, що з часу запровадження в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, перебіг позовної давності зупинився.
Суд враховує, що Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Цей Закон набрав законної сили 04.09.2025.
Водночас, на момент звернення Позивачем з цим позовом до господарського суду (17.12.2024) п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був чинним.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд вважає, що Позивачем строк позовної давності щодо стягнення пені не пропущений.
Стосовно стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком (а.с. 21, 24 т. 1) Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 9 674 752 грн 42 коп. 3% річних за загальний період з 22.08.2019 по 18.11.2024 та 43 093 236 грн 99 коп. інфляційних втрат за загальний період з 01.09.2019 по 18.11.2024.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наведений Позивачем у позовній заяві, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з Відповідача 64 436 642 грн 55 коп. основного боргу, 2 241 172 грн 38 пені, 9 674 752 грн 42 коп. 3% річних та 43 093 236 грн 99 коп. інфляційних втрат. Водночас, суд відмовляє в частині стягнення 5 229 402 грн 21 коп. пені (у зв'язку із зменшенням розміру пені на 70 %).
Щодо вимог Позивача про зазначення у рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду. Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов'язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання зобов'язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.
Суд вважає за необхідне, враховуючи вказані приписи процесуального законодавства та клопотання Позивача, зазначити в рішенні про здійснення нарахування 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 19.11.2024 до моменту виконання рішення (оскільки розрахунок 3% річних у позовній заяві здійснений по 18.11.2024) до моменту остаточного виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений Позивачем судовий збір у розмірі 1 059 800 грн 00 коп. підлягає стягненню на його користь з Відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про стягнення 124 675 206 грн 55 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) 64 436 642 грн 55 коп. заборгованості з оплати добових небалансів, пеню в розмірі 2 241 172 грн 38 коп., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 9 674 752 грн 42 коп. та інфляційні втрати у розмірі 43 093 236 грн 99 коп., а також 1 059 800 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 64 436 642 грн 55 коп., починаючи з 19.11.2024 до моменту остаточного виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.10.2025.
Суддя С.В. Заєць